Учет и аудит нематериальных активов

На субрахунку 122 ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною  ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень та ін.).

На субрахунку 123 ведеться облік наявності прав на знаки  для товарів і послуг (товарні  знаки, торгові марки, фірмові назви  та ін.).

На субрахунку 124 ведеться облік наявності прав на об'єкти промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, види рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції та ін.).

На субрахунку 125 ведеться облік авторських і суміжних із ними прав (права на літературні й музичні  твори, комп'ютерні програми, бази даних та ін.).

На субрахунку 126 ведеться облік гудвілу (різниці між балансовою вартістю чистих активів підприємства і вартістю його придбання). Вартість придбання відображає вартість підприємства з урахуванням кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг), нових технологій та ін.

На субрахунку 127 ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права  на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Придбаний або одержаний нематеріальний актив (як і кожний інший актив) відображають у балансі, якщо існує вірогідність одержання майбутніх економічних вигод від його використання і вартість цього активу може бути достовірно визначена.

Придбання нематеріальних активів відображається записом у такі рахунки:

дебет — рахунок «Нематеріальні активи», кредит — «Розрахунки з постачальниками та кредиторами» — на придбані авторські права, або

дебет — рахунок «Нематеріальні активи», кредит — «Неоплачений капітал» — на внесене право на користування.[3.331]

Нематеріальні активи надходять  на підприємство в результаті:

1. Придбання:

• за грошові кошти;
• за бартером.

2. Одержання як внеску засновника до статутногофонду підприємства.

3. Самостійного  виготовлення  об'єкта  нематеріальних активів.
4. Безоплатного одержання об'єкта нематеріальних активів.

Нематеріальний актив, одержаний у результаті розробки, відображають у балансі за умов, що підприємство має:

• намір, технічну спроможність і ресурси для доведення нематеріального активу до стану придатності для реалізації або використання;
• можливість одержання майбутніх економічних вигод від його реалізації або використання;
• інформацію для достовірного визначення витрат, 
  пов'язаних із його розробкою.

Якщо нематеріальний актив не відповідає зазначеним критеріям визнання, витрати, пов'язані з його придбанням або створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони здійснювалися, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.

Не визнаються активом  і відображаються у витратах того звітного періоду, протягом якого вони здійснювалися:

• витрати на дослідження;
• витрати на підготовку та перепідготовку кадрів;
• витрати на рекламу та просування продукції на ринку;
• витрати на створення, реорганізацію та переміщення підприємства або його частини;
• витрати на підвищення ділової репутації підприємства (гудвіл), вартість видань.

Придбані (створені) нематеріальні  активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання (крім одержаних торгових знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають компенсації, та інших витрат, які безпосередньо пов'язані з його придбанням і доведенням до стану придатності для використання за призначенням. Витрати на сплату відсотків за кредит не включаються до первісної вартості нематеріальних активів, які придбано (створено) цілком або частково за рахунок банківського кредиту.

Первісна вартість нематеріального  активу, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого нематеріального активу. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, первісною вартістю нематеріального активу, одержаного в обмін на подібний об'єкт, є його справедлива вартість, а різницю включають до фінансових результатів (витрат) звітного періоду.

Первісна вартість нематеріального  активу, придбаного в обмін (або частковий  обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого нематеріального  активу, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їхніх еквівалентів, яку було передано (одержано) під час обміну.

Первісною вартістю безоплатно одержаних нематеріальних активів  є їхня справедлива вартість на дату одержання.

Первісною вартістю нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається їхня справедлива вартість, узгоджена засновниками (учасниками) підприємства.

Нематеріальні активи, одержані внаслідок об'єднання підприємств, оцінюються за їхньою справедливою вартістю.

Первісна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, оплачених загальною сумою, визначається розподілом сплаченої суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

Первісна вартість нематеріального  активу, створеного підприємством, складається з прямих витрат на оплату праці, прямих матеріальних витрат, інших витрат, які безпосередньо пов'язані зі створенням цього нематеріального активу та доведенням його до стану придатності для використання за призначенням (оплата реєстрації юридичного права, амортизація патентів, ліцензій).

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих  активів і підвищенням їхніх  можливостей та строку використання, які сприятимуть збільшенню початкове  очікуваних майбутніх економічних вигод.

Витрати, що здійснюються для утримання об'єкта в придатному для використання стані та одержання  початкове визначеного розміру  майбутніх економічних вигод  від його використання, включають  до витрат звітного періоду.

У разі одержання нематеріального активу від засновників у рахунок внесків до статутного капіталу:

Дебет рахунка «Нематеріальні активи»

Кредит рахунка «Неоплачений капітал»

у разі безкоштовного  одержання:

Дебет рахунка «Нематеріальні активи»

Кредит рахунка «Безплатно отримане майно (Додатковий капітал)».

Підприємство може переоцінювати  нематеріальні активи.

Сума дооцінки відображається записом

Дебет рахунка «Нематеріальний актив»

Кредит рахунка «Додатковий капітал».

Втрати від зменшення  корисності нематеріальних активів включають до витрат звітного періоду зі збільшенням у балансі суми зносу нематеріальних активів, а для об'єктів, які відображено в обліку за переоціненою вартістю, — зі зменшенням переоціненої вартості.

Якщо причини  зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів перестали існувати, втрати від зменшення корисності об'єкта за попередні періоди вилучають на відповідну суму методом «сторно» з суми витрат звітного періоду та із суми зносу об'єкта нематеріальних активів. Для об'єктів нематеріальних активів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, втрати від зменшення їх корисності включають до доходів зі збільшенням переоціненої вартості об'єкта нематеріальних активів.

Облік вибуття нематеріальних активів. Нематеріальний актив списують з балансу в разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості одержання підприємством у майбутньому економічних вигод від його використання.

Фінансовий результат  від вибуття об'єктів нематеріальних активів визначають як різницю між  доходом від вибуття (за відрахуванням непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям) та їхньою залишковою вартістю.

Усі господарські операції з обліку нематеріальних активів схожі на аналогічні операції з обліку основних засобів. Кореспонденція рахунків також  є практично ідентичною, лише замість рахунка 10, субрахунків 131, 152, які використовувалися в обліку основних засобів, для обліку операцій з нематеріальними активами використовують рахунок 12, субрахунки 133, 154.

Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу переоцінюють усі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).

Активний ринок — ринок, який характеризується тим, що предмети, які продаються й купуються на ньому, є однорідними; у будь-який час можна знайти заінтересованих продавців і покупців; інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.

Якщо підприємство здійснило  переоцінку об'єктів групи нематеріальних активів, то в майбутньому вони підлягають щорічній переоцінці.

Переоцінені первісна вартість і знос об'єкта нематеріального активу визначаються як добутки на індекс переоцінки відповідно первісної вартості або зносу. Індекс переоцінки обчислюють діленням справедливої вартості переоцінюваного об'єкта на його залишкову вартість.

Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів  відображаєтьcя у складі додаткового капіталу, а сума уцінки — у складі витрат звітного періоду.

1. Перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об'єкта нематеріального активу під час чергової дооцінки вартості цього об'єкта включають до доходів звітного періоду з 
   відображенням різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки  залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
2. Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об'єктів нематеріальних  активів під час чергової уцінки  залишковоївартості цього активу спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу з включенням різниці між сумою чергової  (останньої)  уцінки   залишкової  вартостіоб'єкта нематеріальних активів та зазначеним перевищенням до витрат звітного періоду.

3. Під час вибуття переоціненого раніше об'єкта нематеріальних активів перевищення суми попередніх дооцінок  над  сумою   попередніх   уцінок   залишкової вартості цього об'єкта включають до нерозподіленого 
прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

Вибуття нематеріального  активу може бути пов'язано з:

• неможливістю отримання надалі  економічних вигод від 
  його використання;
• безоплатної передачі;
• продажу.

У разі вибуття нематеріальних активів у зв'язку з неможливістю їх вигідного використання роблять такі записи:

1. На суму нарахованої амортизації на день вибуття: 
   Дебет рахунка «Знос нематеріальних активів» 
   Кредит рахунка «Нематеріальні активи».
2. На залишкову вартість нематеріальних активів: 
   Дебет рахунка «Списання необоротних активів» 
   Кредит рахунка «Нематеріальні активи».

Затрати та доходи, пов'язані  з вибуттям, відображаються аналогічно процесу вибуття основних засобів  при ліквідації

При продажу (реалізації) нематеріальних активів робиться спочатку запис у дебет субрахунка «Амортизація нематеріальних активів» (на суму нарахованої амортизації), потім в кредит рахунка «Нематеріальні активи» (на суму вартості об'єкта) та в дебет рахунка «Списання необоротних активів».

Далі записи здійснюються згідно з обліком процесу продажу, реалізації та визначається результат від продажу, що списується на рахунок.

Відповідно до П(С)БО 8 нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом терміну їх корисного використання, але не більше 20 років, починаючи з дати прийняття на облік.

Підприємство при визначенні терміну корисного використання нематеріального активу має враховувати:

Строки корисного використання цього активу підприємством;

науково-технічний прогрес  і зміну попиту на продукцію, товари, роботи, послуги, які виробляються з допомогою цього активу (моральний знос);

юридичні чи інші обмеження  на його використання;

інші чинники.

Метод нарахування амортизації  нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з особливостей його форми отримання очікуваних економічних вигод.

Суми амортизації, нарахованої  протягом звітного періоду, відображаються у складі витрат цього періоду  або включаються до собівартості іншого активу.

Термін корисного використання нематеріального активу та метод амортизації підлягає перегляду в кінці звітного періоду, якщо в наступному періоді очікуються суттєві зміни цього терміну порівняно із його початковою оцінкою.

Зміна методу нарахування  амортизації нематеріального активу відображається як зміна облікової політики відповідно до націокального стандарту бухгалтерського обліку № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».