Податкова політика України в умовах ринкової економіки

 

МІНІСТЕРСТВО  ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ Права та масових комунікацій

 

КАФЕДРА економіки та фінансів

 

Рег. № ______

«До захисту»:

Завідувач кафедри

економіки та фінансів

__________________

д.е.н., професор   Носова О.В.

 

 

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ»

освітньо-кваліфікаційний  рівень «бакалавр»

напрям підготовки 6. 030508 «Фінанси і кредит»

 

Виконав: студент групи ФН-09-1 напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»	Н.В. Гончарова
Науковий керівник: завідувач кафедри економіки та фінансів ННІПМК ХНУВС, доктор економічних наук, професор	В.В. Глущенко

 

 

Харків – 2013

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ…………………………………………….7

       1.1.     Сутність державної податкової політики в Україні………………...7

       1.2.     Сучасні принципи податкової політики……………………………14

       1.3.     Зарубіжний досвід реалізації податкової політики……………......19

РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………38

        2.1.    Головні напрямки здійснення податкової політики на сучасному етапі розвитку………………………………………………………..38

        2.2.     Протиріччя сучасної податкової політики………………………...45

        2.3.     Основні напрями реформування податкової політики…………...51

        2.4.     Податкова складова економічної безпеки України………………60

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….69

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….73

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В умовах перебудови економіки України та створення нових соціальних та економічних відносин у суспільстві, розбудови нашої держави як незалежної та самостійної, важлива роль відводиться податковій політиці. Одним з першочергових завдань ринкової реформи в Україні є створення ефективної податкової політики, яка б забезпечувала розвиток народногосподарського комплексу країни, відповідним чином регулювала б економічні відносини.

Сьогодні в Україні  питання податкової політики належать до найгостріших як в економічному й соціальному, так і в політичному контексті. Не маючи достатнього практичного досвіду й наукового обґрунтування формування та реалізації податкової політики, вона розвивається експериментальним шляхом, нерідко роблячи при цьому хибні кроки.

Стратегія проведення податкової політики повинна спиратись на ґрунтовну  теоретичну базу, максимально враховувати  відмінність перехідного стану  економіки  нашої держави.

 Податкова політика України поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики – європейської та американської. При цьому, якщо в європейській системі переважає обкладання обороту у формі податку на додану вартість, то в американській – прибутковий принцип оподаткування. Складність вітчизняної податкової політики визначена поєднанням обох зазначених систем з базовою метою – забезпечення максимального рівня податкових надходжень, як основної складової доходної частини бюджету.

 Дану проблему досліджує безліч як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, зокрема це:Азаров М.Я., Глущенко В.В., Андрушенко В.Л., Данілов О.Д., Ревун В.І., Єфименко Т.І., Музиченько О.В., Василевська Г.В., Литвиненко Я.В., Огоновський А.Р., Мельник О.Я., Андрущенко В. Л., Василик О. Д., Єфименко Т. І., Мельник П. В., Соколовська А. М.,. Крисоватий А.І., Льовочкін Е.М., Федосов В. М., Флісак Н.Н.,Хілобок Ю.А.,Шабліста Л.М., та інші. Незважаючи на значні здобутки у дослідженні вказаної проблеми, низка питань щодо реформування податкової політики України вимагають досліджень і наукових розробок.

Метою дипломної роботи бакалавра є аналіз розвитку податкової політики та її дієвість і ефективність в умовах становлення ринкових відносин та розробка основних напрямків стратегії податкових реформ з одночасним окресленням вихідних принципів трансформації податкової політики в контексті забезпечення економічного зростання.

 Досягнення цієї мети  зумовило необхідність постановки  та розв’язання комплексу  таких завдань:

• з’ясувати соціально-економічну природу податкової політики як складової інструментарію державного регулювання економіки;
• виявити сучасні принципи та критерії ефективності та дієвості податкової політики;
• розглянути методи  та способи реалізації податкової політики

в зарубіжних країнах;

• виявити головні напрямки здійснення податкової політики на сучасному етапі розвитку;
• з’ясувати сучасні протиріччя податкової політики;
• окреслити напрями реформування податкової політики як засобу сприяння економічному зростанню.

          Об’єктом дослідження податкова політика України з притаманними їй фіскально-регулюючими механізмами впливу на економічне життя суспільства.

Предметом дослідження є сукупність фінансових відносин, які виникають у процесі правового регламентування, організації справляння та адміністрування податків та податкових платежів і формування на цій основі централізованих грошових фондів держави.

Інформаційну основу роботи складають закони, нормативні акти щодо організації податкової роботи в Україні, а також дослідження вітчизняних авторів, у яких розкриваються теоретичні і практичні аспекти даної теми. 

Робота складається з  вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних першоджерел.

У вступі обґрунтовується  актуальність теми даної роботи, визначається мета, предмет дослідження, методологічна  база.

У 1 розділі розглянуто сутність, принципи та завдання податкової політики.

У 2 розділі розглянуто основні напрями реформування та здійснення податкової політики на сучасному етапі розвитку.

Робота містить 78 сторінок, включає 2 таблиці, 4 рисунків. Список джерел включає 64 найменувань літератури.

 

 

РОЗДІЛ І. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

1.1. Сутність державної  податкової політики в Україні

Держава для відображення інтересів суспільства в найбільш важливих галузях життєдіяльності  розробляє та реалізує відповідну політику – економічну, військову, соціальну, міжнародну тощо. Одними з основних елементів системи державного регулювання  є фінансові механізми, що безпосередньо  ґрунтуються на фінансовій та відповідно податковій політиці держави.

Податкова політика – це діяльність держави у сфері встановлення, правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів у централізовані фонди грошових ресурсів держави [17,с.80].

Податкова політика держави  є невід'ємною складовою фінансової політики — сукупності державних  заходів, спрямованих на мобілізацію  фінансових ресурсів, їх розподіл та використання для виконання державою своїх  функцій. Фінансова політика охоплює  монетарну (грошово-кредитну) та фіскальну  політики. Монетарна політика являє  собою комплекс дій та заходів  у сфері грошового ринку. Її механізм засновується на пропозиції грошей та їх вартості як фінансових ресурсів. Фіскальну  політику дещо умовно можна поділити за двома напрямами на податкову  і бюджетну.(рис.1.1.)

Фінансова політика

Фіскальна

Монетарна

Бюджетна

Податкова

 

 

Рис.1.1. Напрями фінансової політики.

 

Податкова політика не має  самостійного характеру, оскільки податки, як інструмент впливу на економіку, застосовуються в комплексі з іншими методами її регулювання. Податок — це обов’язковий платіж фізичної або юридичної особи  на користь держави у визначених розмірах і у певний час[2].

Суб'єктами податкової політики виступають, з одного боку, органи податкової служби, що діють від імені держави, а  з іншого — юридичні та фізичні особи (платники податків) [34, c.260].

Основна мета державної податкової політики полягає в організації  наповнення дохідної частини бюджету  держави з різних джерел для покриття витрат, пов’язаних із виконанням нею  своїх функцій. При розробці податкової політики на макроекономічному рівні  потрібно враховувати функції, які  виконують податки.

Головною функцією є фіскальна. Ефективність її залежить від того, наскільки гнучкою вона може бути залежно від конкретної ситуації та стану розвитку економіки держави. Основна вимога при виконанні фіскальної функції – повнота збору податків згідно зі строками, визначеними чинним законодавством. У деяких випадках з метою розвитку якогось напряму діяльності, тимчасової підтримки виробництва деяких товарів та виробів або вітчизняного виробника продовольчих товарів   держава може надати податковий кредит.

Сутність іншої функції  – розподільчої – полягає у встановленні справедливості при стягненні податків. Тобто потрібно підходити до платників податків  з урахуванням умов їх діяльності. Це стосується як фізичних і юридичних осіб, так і регіонів в цілому. При визначенні регіональної податкової політики особливої уваги потребує структура виробництва регіону, найбільша питома вага виготовлення певної продукції з точки зору розмірів сплати податків. Особливе значення мають рівні зайнятості населення та середньо подушного доходу. Причому тут виділяють два аспекти: з одного боку, збільшення податків з доходів, з другого – зростання обсягів реалізації товарів і сплата податків з ціни виробу. Тобто при виконанні цієї функції потрібна гнучка політика у визначенні розмірів  податків, що стягуються до бюджету з різних платників.

Зміст соціальної функції полягає в тому, що повинна змінюватись структура сплати податкових та інших обов’язкових платежів, особливо між тією частиною, яка йде до державного бюджету, та тією, що залишається в місцевому. Але для цього необхідно чітке визначення загальних витрат держави, їх структури та шляхи економії. З урахуванням особливостей розвитку економіки регіону або освоєння нових територій та залучення для цього інвестиційних коштів держава може створювати вільні економічні зони.

За характером державна податкова  політика може бути дискреційною та антидискреційною. (рис.1.2.)

Податкова політика

 

Антидискреційна (автоматична)

При збільшенні виробництва товарів  і валового національного продукту автоматично зростає розмір податкових платежів до бюджету

Дискреційна

Характерна для періоду,коли економіка  держави перебуває на стадії спаду

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Види податкової політики залежно від її характера

 

Такий розподіл залежить від  циклічності розвитку економіки, стадій економічного розвитку суспільства.

Дискреційна державна податкова  політика характерна  для періоду, коли економіка держави перебуває  на стадії спаду, тобто коли в суспільстві  знижується попит на вироби, а відповідно зростає перевиробництво товарів і в кінцевому підсумку знижується виробництво. У цьому разі держава зменшує ставки податків або надає податкові пільги фізичним особам з метою збільшення доходів громадян. Така форма дискреційної політики має фіскальний характер.

Антидискреційна державна податкова  політика пов’язана з теоретичною  концепцією про те, що вона має здатність  саморегулюватись при зміні економічного циклу.

У сучасних умовах у державах з різними рівнями економічного розвитку застосовуються різні підходи  до здійснення державної податкової політики, які умовно можна поділити залежно від таких економічних  теорій:

1. на підставі теорії Дж. Кейнса – “ефективний попит”;
2. на підставі теорії А. Лаффера – “економія пропозиції”.

Формуючи свою податкову  політику, держава шляхом збільшення або скорочення державної маси податкових надходжень, зміни форм оподаткування  та тарифів, звільнення від оподаткування  окремих галузей виробництва, територій, груп населення може сприяти зростанню  чи спаду господарської активності, створенню сприятливої кон’юнктури  на ринку, умов для розвитку пріоритетних галузей економіки, реалізації збалансованої  соціальної політики. Використовуючи ті чи інші податкові пільги, держава  регулює пропорції в економічній  структурі виробництва й обміну, пропорції у розвитку продуктивних сил. Організація оподаткування  справляє значний вплив на реалізацію суспільного продукту, темпи нагромадження  капіталу і технічного оновлення  виробничого потенціалу держави.