Податкова політика України в умовах ринкової економіки

1. Рівень податкової ставки  повинен встановлюватися з урахуванням можливостей платників податків, тобто рівня їх доходів

Оскільки можливості різних фізичних і юридичних осіб неоднакові, в ідеалі для них повинні бути встановлені диференційовані податкові ставки, тобто податок з доходу повинен бути прогресивним.

Цього принципу дотримуються далеко не завжди. Однак ідея необхідності оподаткування доходів і майна за прогресивними ставками цілком заслуговує на увагу.

2. Оподаткування доходів  повинно носити одноразовий характер

Багаторазове оподаткування  доходу чи капіталу неприпустиме. Прикладом  дії цього принципу є заміна податку  з обороту податком на додану вартість, продукт оподатковується податком усього один раз аж до його реалізації. У результаті кожна надбавка до ціни проходження по виробничій ланці  аж до кінцевого продукту оподатковується  тільки один раз. У цьому — одна із головних переваг податку на додану вартість.

3. Обов'язковість сплати  податків

Податкова система не повинна  залишати сумнівів у платника податків щодо необхідності платежу. Система  штрафів і санкцій, громадська думка  в країні повинні бути сформовані таким чином, щоб несплата або  несвоєчасна сплата податків були менше вигідними платнику, ніж своєчасне і чесне виконання зобов'язань перед бюджетом.

4. Система і процедура  сплати податків повинні бути  простими, зрозумілими і зручними  для платників податків і економічними для установ, що збирають податки

5. Податкова система повинна  бути гнучкою і легко адаптованою  до змін суспільне політичних  і економічних умов.

Тут необхідно дати негативну  оцінку безсистемному наданню пільг і вважати за доцільне і ефективне адресне податкове стимулювання пріоритетних галузей та регіонів.

Податкова система повинна  забезпечувати розумний перерозподіл створюваного валового внутрішнього продукту і бути ефективним інструментом державної економічної політики .

Сучасна податкова система  України зберігає низку суттєвих недоліків, які є системними. По-перше, витрати платників на виконання  вимог податкового законодавства  лишаються надмірно високими. По-друге, відсутність стабільного регулювання  оподаткування, а діюча нормативно-правова  база непрозора та заплутана. По-третє, багаторазове оподаткування (оподатковуються  дохід, додана вартість, справляються акцизний збір, обов’язкові відрахування до спеціальних фондів), високі ставки деяких податків, переважно фіскальний характер податкової системи створюють  несприятливі умови для підприємництва та стримують економічну активність. До того ж прийняття Податкового  кодексу є дещо поспішним, а тому і зміст його потрібно постійно удосконалювати. Надзвичайно актуальним завданням  є вирішення питань, які потребують наукових досліджень, розробка принципів  кодифікації податкового законодавства і удосконалення податкового механізму.

Проблематикою даного питання  займались такі українські вчені: Ревун  В.І., Єфименко Т.І., Музиченько О.В., Мельник О.Я. та інші.

Для розв'язання зазначених проблем доцільно вжити заходи, які  могли б удосконалити систему  оподаткування ,які зображено в таблиці   2.1

 

Таблиця 2.1

 

 

Таблиця 2.1. Пропозиції щодо вирішення проблем

 

1. Доволі високі ставки  податків порівняно з середнім рівнем доходів в Україні.	Зменшення податку на прибуток підприємств. Зрівняння ставки податку  підприємств зі ставкою податку  з доходів фізичних осіб зменшить стимули до мінімізації та ухилення від сплати податків, стимулюватиме  розвиток підприємництва. На тих підприємствах, де ресурси використовуються неефективно, ставки податків мають бути високими, і навпаки, там, де ефективність використання є високою – ставки податків низькі.
2.Нераціональне використання  податкових пільг, що стимулює  розвиток тіньової економіки.	За своєю суттю податкові  пільги є прихованою формою надання  дотацій виробникам. Тому пільги слід оформлювати у вигляді дотацій. Дотації не відіграють жодної стимулюючої  ролі. Запроваджуючи плаваючі ставки податків, бажано відмовитися від  податкових пільг. Зменшення ставки ПДВ розширює базу оподаткування  за умови скасування всіх пільг. За розрахунками експертів при скасуванні лише деяких пільг з ПДВ ставку податку можна було б негайно  зменшити до 16% без будь-яких втрат  доходу.
3. Непрозора та заплутана  нормативно-правова база оподаткування.	Удосконалення Податкового  кодексу, унеможливлення подвійного трактування  деяких норм податкового законодавства.
4.Велика кількість податкових  платежів та значні витрати  часу на їх оформлення і  сплату. Складні алгоритми обчислення  податків.	Зменшення кількості податків та спрощення алгоритму їх нарахування.

Джерело: Складено автором

Особливу увагу слід звернути на сам процес законотворення. Окремо взятий податковий закон, яким би він  не був ідеальним, не зможе принести очікуваного ефекту без тісної погодженості з усім податковим законодавством. На практиці ж закон, проходячи декілька читань у Верховній Раді, інколи приймається в зовсім невпізнаному вигляді. Тут вже не можна говорити про якусь взаємопогодженість такого законодавчого акта з іншими. Більше того, інколи і в самому законі мають місце окремі протиріччя.

Податкова політика звичайно потребує вдосконалення, але не на базі випадкових, часом вихоплених із системи оподаткування західних країн, моментів.

В Україні податкова політика поки ще формується. При її становленні слід враховувати досвід інших держав, але тільки той, який дасть позитивний результат і для виробника, і для бюджету.

Подальша перспектива  розвитку податкової системи залежить і від прийняття Податкового кодексу. Це повинен бути всеохоплюючий документ, який повністю визначає взаємини держави з платниками податків, функції і повноваження органів влади з встановлення і стягнення податків і зборів.

Податковий кодекс повинен  усунути недоліки існуючої податкової системи, зберігши все те раціональне, що в ній є, врахувати напрацьований позитивний досвід. З прийняттям Податкового кодексу нарешті буде створена єдина законодавча і нормативна база оподаткування.

Податковий кодекс призначений  стабілізувати систему податків, принаймні, в межах фінансового року, а в подальшому протягом декількох років. Він повинен вижити хибну практику прийняття податкових законодавчих актів «заднім числом». Усі зміни повинні проводитися тільки разом із формуванням бюджету на наступний рік і завчасно бути повідомленими платникам податків.

Саме шляхом створення  Податкового кодексу стане можливим сформувати єдину комплексну систему  податків у країні, усунути наявні протиріччя, чітко визначити функції, повноваження і відповідальність усіх рівнів влади в проведенні податкової політики, у введенні і відміні податків, зборів і податкових пільг.

Це не означає, що потрібно докорінно змінювати систему. Ми не можемо відкинути світовий досвід, а українські податки базуються саме на ньому. Адекватність податків створить необхідні передумови для інтеграції нашої економіки у світову, для уникнення подвійного оподаткування при інвестиціях капіталу, створення спільних підприємств і здійснення спільних проектів із урахуванням специфічних особливостей і традицій України.

 

2.2 Протиріччя сучасної  податкової політики

Жодна національна економіка  не може ефективно розвиватися без  чіткої та прозорої податкової системи  та взаємодії податкових відносин. Прийняття Податкового кодексу 10 грудня 2010 року повинно було зіграти  важливу роль у вирішенні актуальної проблеми усунення складностей, що існують  в українській практиці оподаткування  та сприяти формуванню ефективної національної податкової системи [1].   
        Податкова політика є однією із стрижневих основ економічної системи держави: шляхом отримання податкових платежів держава має можливість розподілити фінансові ресурси на різні ділянки економічного і соціального розвитку. Тому основним завданням уряду є розробка і впровадження податкової політики, сприяє економічному зростанню країни та підвищення добробуту народу. Формування ефективної податкової системи та політика її реалізації - важлива економічна проблема загальнодержавного значення.  
        Основними недоліками, притаманними податковій системі України є: великий податковий тягар; податкові пільги; складність і непрозорість податкового регулювання, високі адміністративні витрати при зборі податків. 
        Однією з основних проблем сучасної української податкової системи є її невідповідність основним науковим принципам оптимальності податкової системи. Нормативно-правова база з питань оподаткування в Україні довгий час залишалася заплутаною і незрозумілою. Податковий кодекс повинен був внести стабільність у бізнес, впевненість в тому, що податки не будуть змінюватися в найближчому часі, а також, що буде встановлено мораторій на постійні поправки. Але Податковий кодекс містить у собі досить велику кількість суперечностей, через які складно створити сприятливі умови реалізації ефективних принципів оподаткування.   
      Актуальність теми даного дослідження обумовлена необхідністю усунення недоліків, які містить Податковий кодекс, так як саме цей документ регулює відносини стягнення податків і зборів, порядок їх адміністрування, «податкові» права та обов'язки як платників, так і податківців, відповідальність за порушення податкового законодавства тощо.  
         Податковий кодекс України вступив в дію з січня 2011 р. Вдосконалення податкової системи в відповідності з Концепцією реформування податкової системи України на період до 2015 року, схваленої Кабінетом Міністрів України, має здійснюватися виходячи із стратегічних цілей нашої держави.   
         Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у процесі встановлення, зміни та скасування податків та зборів в Україні, визначає перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.   
         Податковий кодекс пропонує ряд позитивних змін податкової системи, одним з яких є скорочення кількості податків і зборів, зниження податкового тиску на економіку. Так, Податковий кодекс України сприяє формуванню цілісної та зрозумілої системи оподаткування. Замість понять «податок», «платіж», «збір» «плата», «внески», Податковий кодекс чітко виділяє два режими обов'язкових платежів: податок і збір.  
          Суттєво змінився склад місцевих податків і зборів. Скасовані комунальний податок, податок з реклами, ринковий збір та збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі. Однак, з'явився новий податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.  
         Особливу увагу в Податковому кодексі приваблює оподаткування прибутку, а саме: передбачено зниження податку на прибуток до 16% до 2014 р., що має стати стимулом для інвестиційної діяльності України. Ставка податку на прибуток буде знижуватися:  
¾ у 2012 році (з 01.01.2012 по 31.12.2012) - 21%;  
¾ у 2013 році (з 01.01.2013 по 31.12.2012) - 19%;  
¾ у 2014 році (з 01.01.2014) - 16%.   
         Зниження ПДВ з 20% до 16% також можна віднести до позитивних рис Кодексу, але, на думку вчених-економістів, такий підхід є шкідливим для економіки, так як це може призвести до зростання цін і безробіття. На думку українського економіста О. Молдована, цей розділ досить збалансований з точки зору створення стимулів для підвищення ділової активності суб'єктів господарювання, з одного боку, і формування умов для ефективного фіскального контролю за використанням схем мінімізації оподаткування [28].З іншого боку, основна задача, яка при цьому повинна бути вирішена державою, полягає у легалізації отримання прибутку великими підприємствами.  Тому ефективність від впровадження таких новацій буде проявлятися у зменшенні обсягу тіньової економіки, а значить, посилення можливостей реалізації державних програм розвитку економіки України та вирішення соціальних проблем.    
          Багато фахівці звертають увагу на перспективність певних положень Податкового кодексу в частині підвищення ефективності фіскальної функції податку на прибуток. 

 До таких положень  ставляться:  
- зниження номінальної ставки податку на прибуток;  
- зближення бухгалтерського і податкового обліку;  
- відповідність методу визнання доходів і витрат фактом отримання певного права власності;  
- розширення бази оподаткування за рахунок заборони віднесення окремих витрат до таких, що враховуються при оподаткуванні податку на прибуток; 
- зміна правил визначення амортизаційних відрахувань.  
          У Податковому кодексі замість поняття «скорригованный валовий дохід» введено поняття «валові витрати». База оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат. При цьому виділяються доходи від операційної діяльності та інші доходи. Відповідно до цього визначаються і витрати.  
          Слід також визнати позитивним надану підприємствам можливість віднесення збитків звітного року на витрати такого періоду.  
Проблемні питання, які виникли з прийняттям Податкового кодексу і потребують корекції, можна представити у вигляді таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Проблемні питання та пропозиції щодо їх вирішення

Суть проблеми	Пропозиції щодо вирішення даної проблеми	Можливий бажаний результат
Протиріччя між п. 161.9 і  п. 14.1.193 ПКУ і, що породжує на практиці питання про необхідність реєструватися  досить великій кількості українських  резидентів, які є повіреними закордонних  компаній	Скасувати п.160.9. або  удосконалити його	Розуміння процедури  реєстрації повірених закордонних компаній
П.64.6 суперечить п. 14.1.139 статті 14 та п. 153.14 статті 153 щодо необхідності обліку в органах податкової служби спільної діяль	Внести зміни до п.64.6 ПКУ, про те що в органах державної податкової служби враховуються всі договори про спільну діяльність.	Розуміння необхідності процедури обліку в органах податкової служби спільної діяльності.
Статті 33, 34 ПКУ суперечать п.49.18 статті 49 щодо податкового періоду - півріччя	Внесення змін до статті 33,34 ПКУ про те, що півріччя віднесено  до звітного податкового періоду	Чітке визначення податкових періодів
П. 20.1.40 суперечить п. 85.5 статті 85 цього ж кодексу щодо заборони вилучення оригіналів первинних та інших документів, крім випадків,  передбачених кримінально-процесуальним законом, вилучення оригіналів документів неможливе навіть за  рішенням суду.	Внесення змін до п. 85.5 статті 85 ПКУ щодо того, що органи податкової служби мають право звертатися до суду з заявою про вилучення оригіналів первинних  фінансово-господарських та бухгалтерських  документів у випадках,  передбачених ПКУ	Можливість вилучення  оригіналів документів
П. 44.5 статті 44 ПКУ повністю суперечить пп. 139.1.9 ПКУ, який регулює дії при втраті або знищенні документів платником податків.	Узгодити між собою п.44.5 статті 44 ПКУ та пп. 139.1.9 ПКУ або скасувати п.44.5 статті 44 ПКУ	Алгоритм дій при  втраті або знищенні документів платником

Джерело: складено автором

 

Як ми бачимо з таблиці 2.2 це очевидні помилки переважно загальної частини Податкового кодексу. Однак їх системність, кількість і наслідки свідчать про необхідність його доопрацювання.  
           В результаті дослідження виявлено основні зміни в оподаткуванні та дана оцінка можливого їх впливу на підприємницьку активність у зв'язку зі вступом в дію Податкового кодексу України. Проте відкритими залишаються питання новацій в адмініструванні податків і зборів, зміни прав та обов'язків як платників податків, так і органів державної податкової служби (зокрема, зміни повноважень останніх і підстав для перевірок платників податків).     Податковий кодекс України містить ще безліч норм і положень, які до кінця не з'ясовані і не роз'яснені.   
           Наявність Податкового кодексу, яким би він не був, і ті новації, які він приніс, дало можливість сформувати таку систему оподаткування, яка може стати відправною точкою для побудови по-справжньому науково-обґрунтованої податкової системи України.    
            На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що багато положень Податкового кодексу України спрямовані на прискорення темпів зростання української економіки. Разом з тим, необхідні деякі поправки в нормативно-законодавчому забезпеченні реалізації податкових відносин, що дозволить сформувати більш прозорий і зрозумілий порядок оподаткування.                            Крім того, залишається потреба в більш глибокому аналізі практики оподаткування, яка вже починає накопичувати певний досвід роботи в новому законодавчому полі.

 

     2.3 Основні  напрями реформування податкової  політики

В умовах переходу до ринкової економіки важливим завданням економічної  політики держави є створення  і забезпечення функціонування в  країні ефективної податкової системи. Як економічна форма та важливий регулятор  взаємовідносин між підприємницькими структурами, громадянами, з одного боку, та державою - з іншого, податкова система в ринкових умовах стає, по суті, єдиним гнучким засобом державного впливу на підприємницьку діяльність і контролю за формуванням і розподілом фінансових результатів суб’єктів господарювання. Ефективно виконувати цю функцію вона може лише за умов забезпечення цілеспрямованого її регулювання як на етапі формування, так і на етапі практичної реалізації через відповідні структури законодавчої і виконавчої влади.

Основними недоліками податкової системи України є: відсутність  цілісної концепції її побудови; яскраво  виражений фіскальний ухил; низький  ступінь збирання податків; скорочення податкових надходжень; можливість ухиляння від оподаткування; сприяння розширенню тіньового сектора економіки.