Податкова політика України в умовах ринкової економіки

Існуюча податкова система не здатна вирішити завдань перехідного етапу та подолати соціально-економічну кризу в країні, що обумовлює необхідність проведення комплексної податкової реформи.

Таким чином, податкова система, виступаючи фактором впливу на стан і розвиток економіки, потребує, в свою чергу, регулювання з боку державних органів.

Поглиблення економічної  та загострення останнім часом фінансової кризи в Україні обумовлене, в  певній мірі, відсутністю ефективної податкової політики, науково обгрунтованої концепції та методів і механізмів реформування податкової системи в умовах перехідного періоду.

Подолання соціально-економічних  труднощів становлення економіки  ринкового типу в Україні з  урахуванням комплексного розвитку її регіонів вимагає суттєвих змін у діючій податковій системі та приведення її у відповідність до вимог нинішнього етапу розвитку суспільства.

Необхідність реформування податкової системи назріла в  часі і з розумінням сприймається як вищим державним керівництвом, так і суб’єктами підприємницької  діяльності. Цю позицію підтримують  і вчені. Протиріччя та дискусії виникають  головним чином у підходах до вирішення  цієї проблеми, що затримує її розв’язання  та негативно впливає на соціально-економічну ситуацію в державі і на весь бюджетний процес.

У більшості країн світу  податки є "ефективним знаряддям  державної політики" відносно життєдіяльності  суспільства, а саме: перерозподілу  ВВП у соціальному, віковому, територіальному, галузевих аспектах компенсації  недоліків ринкових механізмів, розміщення ресурсів і забезпечення суспільними  благами, заохочення бізнесу, ділової  та інвестиційної активності, мотивації  до праці, антициклічного регулювання  економіки, підтримання рівня зайнятості, стабілізації ринкової кон'юнктури.

Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану  фінансів держави та її бюджету, через  який держава акумулює кошти для  фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, соціальної сфери, культури тощо.

Бюджетні відносини потребують державного регулювання, яке досягається  шляхом чіткої регламентації бюджетної  діяльності через впровадження виваженої  податкової політики.

В залежності від особливостей податкової політики держави, податки  можуть відігравати крім суто фіскальної функції роль стимуляторів або дестимуляторів економічних процесів у державі.

Керівна роль держави у  реформуванні податкової системи обумовлена необхідністю спрямування цього  процесу у заданому напрямі та втілення в життя стратегії економічної  політики, яка повинна ґрунтуватися на принципах демократії, здорового  цивілізованого підприємництва та конкуренції, входження суверенної України в  систему міжнародних господарських  зв’язків тощо.

Забезпечення реформування податкової системи ще не гарантує її ефективне функціонування в реальних економічних умовах. Для цього  держава повинна створити, перш за все, відповідний правовий режим  для регулювання відносин суб'єктів  економіки та здійснити систему  організаційних заходів для впровадження нової податкової системи.

Залишається невирішеною  проблема комплексного, системного реформування податкового законодавства на основі нових ефективних ідей. Однією з  причин цього є відсутність в  Україні Податкового кодексу, який повинен відігравати роль системоутворюючого чинника податкового законодавства. Саме Податковий кодекс, який пропонується запровадити, має сформувати нову ідеологію  оподаткування, забезпечити комплексний  підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну законодавчу базу оподаткування, узгодити ставки податків з реальними  можливостями платників, забезпечити  диференційований підхід до оподаткування, усунути невідповідність актів  податкового законодавства нормам інших законодавчих актів, забезпечити  їх гармонізацію та взаємодію, врахувати  інтереси регіонів та узгодити їх з  загальнодержавними. В роботі розроблена структура Податкового кодексу  та зміст кожної структурної частини.

У ході реформування податкової системи в Україні мають бути усунуті упущення у правовому регулюванні податкових відносин, забезпечені правові гарантії як платників податків, так і державних податкових органів, відрегульовані процесуальні питання відповідальності за невиконання, неповне або несвоєчасне виконання податкових зобов'язань, а також за порушення норм податкового законодавства України.

Своє відображення законодавчі  закріплення повинні знайти у  Податковому кодексі України, який регулював би всі питання податкових відносин між державою та платником  податку.

Характерним і дестабілізуючим  фактором для України сьогодні є  значна кількість податків, безсистемне  надання пільг, значний податковий тягар, часті зміни податкового  законодавства.

Для податкової політики нашої  держави поки що характерне те, що:

- по-перше, нові податки  ніде на підприємствах, у районах  або містах не апробуються;

- по-друге, не відпрацьовуються  ставки оподаткування, а тому  Верховна Рада України змушена  знову й знову змінювати їх;

- по-третє, в нашу економічну  систему з домінуючою державною  монополією на виробництво і  предмети споживання кавалерійськими  методами впроваджується податкова  система розвинутих ринкових  країн. Це свідчить про спадкоємність  принципів і методів управління, про примат політики нової  законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені  суспільного розвитку не в  політиці, а в економіці та  фінансах, тобто необхідна економічна  політика. Тільки у цьому разі  економічна політика стає двигуном  прогресу, виступає одночасно формою  використання об'єктивних економічних  законів і формою вирішення  суперечностей в економіці.

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти  стабілізації і збалансованості  як торгово-платіжного балансу, так  і бюджету держави.

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництва  державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.

Підходи до реформування податкової системи різні. Одні пропонують провести корекції нині діючих податків. Інші - зовсім змінити модель податків.

Реформування податкової системи необхідно проводити  шляхом послаблення податкового  тиску щодо тих, хто платить податки  і інвестує кошти у виробництво. Для цього необхідно насамперед знизити кількість податків, тому що наше податкове законодавство  цим переобтяжене. З другого боку - необхідно полегшити податковий тиск.

Передбачається впровадити стимулюючу систему податків: при  зростанні обсягів та рентабельності виробництва норматив сплати податків зменшується, що стимулює виробника  до збільшення виробництва продукції.

Метою реформування податкової політики України є зміна податкової системи для забезпечення стабілізації економіки і насамперед матеріального  виробництва, підвищення його ефективності й на цій основі забезпечення доходів  державного бюджету та забезпечення соціально-культурного розвитку держави.

Виходячи з цього, можна  сказати, що податкова система повинна  забезпечити оптимізацію розподілу  і перерозподілу національного  доходу.

Ще одним із важливих чинників економічного зростання країни є  модернізація та удосконалення податкової служби України. Від технічного стану, кваліфікації фахівців та рівня комп'ютеризації служби залежить наповнення доходної частини бюджету, що є запорукою  добробуту населення і держави.

Таким чином, податкова реформа  поряд із зменшенням податкового  тиску через зміну податкового  законодавства повинна врегулювати  відношення суб`єктів господарювання різних організаційно-правових форм, різних форм власності і напрямів діяльності з державою, створити для них рівні  стартові можливості.

Стратегічними цілями податкової реформи має бути:

- забезпечення умов для  добровільного виконання вимог  податкового законодавства платниками  податків;

- впровадження інформаційно-аналітичної  системи державної податкової  служби в національному масштабі;

- автоматизація процесів  оподаткування із застосуванням  сучасних технологій;

- реформування державної  податкової служби.

        Основними завданнями податкової реформи в Україні є:

1. Удосконалення інституційного  середовища оподаткування, сприятливого  для реалізації принципу рівності  всіх платників перед законом,  відповідального ставлення платників  до виконання своїх податкових  зобов'язань. Встановлення чітких  правил регулювання взаємних  зобов'язань держави і платників  податків, дієвого контролю за  їх дотриманням.

2. Підвищення регулюючого потенціалу системи оподаткування на основі запровадження інноваційно-інвестиційних преференцій.
3. Підвищення фіскальної ефективності податків за рахунок розширення податкової бази, покращення адміністрування, зменшення масштабів ухилення від сплати податків, формування доходів бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, виходячи з проведення збалансованої бюджетної політики на середньострокову перспективу.
4. Поетапне зниження податкового навантаження на платників.
5. Стимулювання зміцнення позицій вітчизняного бізнесу в конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах.
6. Гармонізація податкового, валютного, митного-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.
7. Зменшення кількості контролюючих органів з одночасним створенням єдиних правил контролю за нарахуванням та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до Конституції України (стаття 1) Україна є соціальною правовою державою. Отже, її податкова система має відповідати вимогам соціальної держави щодо рівня фінансування суспільних благ, із визначенням відповідно до цього рівня перерозподілу ВВП, який забезпечуватиме формування фінансових ресурсів, достатніх для виконання конституційно закріплених функцій держави та гарантій громадян на достатній життєвий рівень.

Реформування податкової системи відбуватиметься синхронно  з упорядкуванням та оптимізацією державних  видатків і вирішенням таких завдань:

• підвищення вартості робочої сили шляхом проведення реформи оплати праці та економічно обґрунтованого розширення пакету соціальних послуг і гарантій працюючому населенню;
• наближення розміру мінімальної заробітної плати до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб; запровадження мінімальної погодинної заробітної плати; здійснення оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки, виходячи з тарифу 1 розряду на рівні законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати;
• розроблення та запровадження у повному обсязі державних мінімальних соціальних стандартів;
• перехід від системи соціального захисту, що ґрунтується на наданні пільг, до політики зростання доходів та надання державної допомоги соціально вразливим верствам населення залежно від їх матеріального стану;
• забезпечення ефективної системи надання медичних послуг шляхом впровадження страхової медицини, що неможливе без фінансової підтримки держави;
• підтримка проведення структурних реформ в економіці;
• забезпечення необхідного адаптаційного періоду для переходу до ринкових умов діяльності дотаційних галузей виробничої сфери, зокрема, вугільної промисловості, сільського господарства;
• забезпечення державної підтримки реалізації інноваційних проектів у пріоритетних видах економічної діяльності;

Реалізація мети реформування податкової системи України вимагає  зміщення податкового навантаження з виробництва на споживання, а  також на ресурсні та екологічні платежі. Зазначене вимагатиме, в першу  чергу, зменшення податкового навантаження на прибуток підприємств та фонд оплати праці, реформування акцизного збору, ресурсних та рентних платежів, плати  за забруднення навколишнього природного середовища.

Реформування податкової системи України має здійснюватись  за такими принципами (рис. 2.3.)

 

 

Справедливість - забезпечення підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованих соціальних пільг та привілеїв

Рівність(недопущення дискримінації) - стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційно-інноваційної активності

 

 

 

 

Принципи реформування податкової системи

 

 

Рівність(недопущення дискримінації) – забезпечення однакового підходу  до суб’єктів господарювання щодо сплати податків

добровільність сплати податків і  зборів (обов'язкових платежів)

 

 

 

 

Рис. 2.3.Принципи реформування податкової політики України.

 

Основні напрями реформування податкової системи України:

1. Створення умов для  формування сприятливого інституційного  середовища оподаткування шляхом:

• забезпечення детальної законодавчої регламентації всіх аспектів податкових правовідносин з метою запобігання вирішенню спірних питань на розсуд контролюючих органів;
• забезпечення встановлення остаточного переліку прав, обов'язків і відповідальності як платників, так і контролюючих органів, з метою запобігання розширенню функцій і прав однієї сторони та обмеженню другої;

- формування податкових  правовідносин між суб'єктами  господарської діяльності і державою  на засадах забезпечення рівних  умов господарювання для суб'єктів  різних форм власності, організаційно-правових  форм і видів економічної діяльності.

2. Внесення змін до  структури системи оподаткування:

• скасування неефективних (затратних) податків і зборів;