Інформаційні системи у вдосконаленні діловодства приватного підприємства „Продмашстрой”

Разом з тим недопустима  вологість повітря більше 75%. На робочих  місцях користувачів ПК параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”, ДСан ПіН 3.3.2-007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99.

В таблиці 1 приведені норми мікроклімату для приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК).

Таблиця 1

Норми мікроклімату для  приміщень з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ (ПК)

Пора року*	Категорія робіт**	Температура повітря, 0С	Відносна вологість  повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодна	легка-1а	22-24	60-40	0,1
	легка-1б	21-23	60-40	0,1
Тепла	легка-1а	23-25	60-40	0,1
	легка-1б	22-24	60-40	0,2

 

* Холодна пора року  – період року, який характеризується  середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10⁰С і нижче.

Тепла пора року – період року, який характеризується середньодобовою  температурою зовнішнього середовища вище +10⁰С.

** До категорії 1а  належать роботи, що виконуються  сидячи і не потребують фізичного напруження, при яких витрата енергії дорівнює 105-140Вт (90-120 ккал/год.).

До категорії 1б належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов’язані з ходінням та супроводжуються  деяким фізичним напруженням, при яких витрата енергії дорівнює 141-175 Вт (121-150 ккал/год.).

Вимоги до іонного  складу повітря при роботі з ВДТ  ПК.

Повітря яким ми дихаємо  складається з позитивно та негативно  заряджених часток-іонів. Давно відомо про цілющий вплив на людину негативних іонів. Вони підвищують рівень гаммаглобуліна в крові, що збільшує опір організму хвороботворним бактеріям, а також стимулює вироблення бетаендорфіна, інколи називаємого “гормоном щастя”, позитивно впливаючого на настрій, запобігаючого депресіям та підвищуючим працездатність.

При роботі ВДТ ПК іонний склад повітря на робочому місці користувача змінюється. Уже через 5 хвилин роботи кількість легких іонів знижується у 8 разів, а через 3 години є майже нульовою. Також зменшується концентрація середніх та важких негативно заряджених часток, а концентрація позитивних іонів зростає, що шкідливо впливає на здоров’я користувача комп’ютера.

Такий вплив проявляється в зниженні його працездатності (швидка втомлюваність, головний біль), в погіршенні короткочасової пам’яті, діяльності серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату (збільшення частоти пульсу та дихання (із-за недостатнього поступлення кисню в кров).

Вимоги щодо рівня  іонізації повітря на робочих  місцях користувачів ВДТ ПК встановлені  “Санитарно-гигиеническими нормами  допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий” № 2152-80, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, ДНАОП 0.00-1.31-99 і представлені в таблиці 2.

Таблиця 2

Рівні іонізації повітря  на робочих місцях користувачів (ПК)

Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 см3 повітря, шт.
	n+	n-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50000	50000

 

У приміщеннях з комп’ютерами має бути забезпечений 3-кратний  обмін повітря за годину. Адже під  час розумової праці мозок  людини споживає в 9-10 разів більше кисню, а ПК його забирає, виникає кисневе голодування.

Для забезпечення нормованого  мікроклімату та рівня іонізації  повітря на робочих місцях користувачів рекомендується застосовувати припливно-витяжну  вентиляцію чи систему кондиціонування повітря, прилади зволоження та/або установки генерації негативних іонів (аероіонізатори).

Знизити деіонізацію  повітря в зоні дихання користувача  ПК дозволяє також встановлений на монітор захисний заземлений екран.

На сьогоднішній день деякі компанії починають випускати монітори із влаштованими іонізаторами повітря. При включенні іонізатора він починає випромінювати негативно заряджені іони, які перешкоджають електризації пилу та скупченню бактерій біля робочого місця користувача (повітря стає живлюще, як в горах чи на морі).

Сучасні модифіковані аероіонізатори дозволяють одночасно очищувати  і іонізувати повітря негативними  іонами.

В великих приміщеннях  можна використовувати аероіонізатори типу люстри Чижевського.

Вимоги до вмісту шкідливих  речовин у повітрі робочої зони, відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, наступні:

• концентрація озону – не більше 0,1 мг/м³;
• вміст оксидів азоту – не більше 5 мг/м³;
• вміст пилу – не більше 4 мг/м³.

Вимоги до організації  робочих місць користувачів комп’ютерів.

Організація робочого місця користувача ПК має відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032. ССБТ. “Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования”, ДНАОП 0.00-1.31-99, ДСан ПіН 3.3.2.007-98, характеру та особливостям трудової діяльності.

Конструкція робочого місця  користувача ПК повинна відповідати  сучасним вимогам ергономіки, характеру  виконуваної роботи і забезпечити  оптимальне розміщення на робочій поверхні документів, рухомого пюпітра (тримача  документів) та обладнання ПК (монітора, системного блоку, клавіатури, пристрою “миша”, принтера та інших периферійних пристроїв з урахуванням їх кількості та конструктивних особливостей.

Монітор на робочому місці  встановлюється так, щоб верхній  край екрана знаходився на рівні очей.

Розташування монітора ПК має забезпечувати безпечність роботи в цілому, а також зручність та ефективність зорової роботи з екраном в вертикальній площині під кутом 300 від лінії зору. Площина екрана при цьому має бути перпендикулярною нормальній лінії зору користувача.

Клавіатура розміщується на поверхні столу або висувній полиці на відстані 100-300 мм від краю, ближчого до користувача. Кут нахилу клавіатури має бути в межах 5-150. Поверхня клавіатури повинна бути матовою з коефіцієнтом відбиття 0,4. клавіші клавіатури мають бути зручними в роботі і м’якими при натисканні (хід всіх клавіш має бути однаковим з мінімальним опором натискання 0,25Н та максимальним – не більше 1,5Н).

Конструкція робочого місця  користувача ПК має забезпечувати  підтримання оптимальної робочої пози.

Оптимальна робоча поза:

• ступні ніг – на підлозі або на підставці для ніг (застосування підставки є обов’язковим для тих, у кого ноги не дістають до підлоги, коли робоче сидіння знаходиться на висоті, потрібній для забезпечення оптимальної робочої пози);
• стегна – в горизонтальній площині;
• передпліччя – вертикально;
• лікті – під кутом 70-90⁰ до вертикальної площини;
• зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20⁰ відносно горизонтальної площини;
• нахил голови – 15-20⁰ відносно вертикальної площини.

Робочий стіл, крісло і  інші елементи обладнання робочого місця  повинні бути зручними для вас. Так, наприклад, незручне крісло в якому  ви сидите багато годин на день, може призвести до розвитку самих різних захворювань.

Робоче крісло користувача  ПЕОМ повинно бути підйомно-поворотним, регулюватися по висоті, куту нахилу сидіння та спинки.

Для зниження статичного напруження м’язів рук доцільно застосовувати  стаціонарні або знімні підлокітники, що регулюються по висоті над сидінням в межах 230 30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і  спинки робочого крісла має бути напівм’якою  з нековзким та повітронепроникним покриттям, що неелектризується та добре  чиститься.

Робоче місце користувача  ПК необхідно розташовувати відносно світлових прорізів (вікон) так, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва. При розміщенні робочих місць з ПК слід дотримуватися вимог, зазначених в ДНАОП 0.00-1.31-99:

• робочі місця розміщуються на відстані не менше 1м від стін з світловими прорізями;
• відстань між бічними поверхнями моніторів ПК має бути не менше 1,2м;
• відстань між тильною поверхнею монітора одного ПК та екраном монітора іншого ПК має бути не меншою 2,5м.

Для збереження здоров’я користувачів ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності слід дотримуватися вимог ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розд.5) щодо режиму праці та відпочинку. Для цього призначаються регламентовані перерви для відпочинку.

При виконанні робіт, що належать до різних видів трудової діяльності за основну роботу з ПК вважають роботу, що займає не менше 50% часу впродовж робочого дня. При 8-годинному робочому дні в залежності від характеру праці встановлюються наступні режими праці та відпочинку (табл.3).

Таблиця 3

Тривалість регламентованих перерв для користувачів ПК при 8-годинній денній робочій зміні

Назва професійних груп	Тривалість регламентованих  перерв, хв.
	Через кожну годину роботи	Через кожні дві години роботи
Розробники програм із застосування ЕОМ	15	-
Оператори електронно-обчислювальних машин	-	15
Оператори комп’ютерного набору	10	-

 

Протягом робочого дня  мають передбачатися:

• перерви для відпочинку і вживання їжі (обідні перерви);
• перерви для відпочинку і особистих потреб (згідно з трудовими нормами);
• додаткові перерви, що вводяться для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.

У випадках коли виробничі  обставини не дозволяють застосовувати  регламентовані перерви тривалість безперервної роботи за ВДТ не повинна  перевищувати 4 години.

З метою зниження нервово-емоційного напруження, втомлення зорового аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втоми ДСан ПіН 3.3.2.007-98 рекомендується деякі перерви використовувати для психофізіологічного розвантаження.

Крім того, психофізіологічне  розвантаження рекомендується проводити  і в кінці робочого дня. Для  цієї мети повинні бути спеціально обладнані приміщення – кімнати  психологічного розвантаження.

Деякі дослідження говорять про те, що при роботі на комп’ютері більше 5 годин в день різко зростає втомлюваність, підвищується вірогідність погіршення стану здоров’я та різко падає продуктивність праці. При цьому слід враховувати саме роботу на комп’ютері, а не періодичне кидання очима на працюючий монітор при занятті іншими справами. 

Профілактичні медичні  огляди користувачів ПК.

Користувачі ПК повинні  проходити обов’язкові медичні  огляди: попередні – під час  оформлення на роботу та періодичні –  протягом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України № 45 від 31.03.94 р. та ДСан ПіН 3.3.2.007-98 (розділ 6). До роботи безпосередньо на ПК допускаються особи, які не мають медичних протипоказань.

Виконання перерахованих  вимог повинно стати нормою в  діяльності посадових осіб, відповідальних за охорону праці, здоров’я та безпечну роботу користувачів ПК.

Працівник, який в своїй  роботі постійно використовує персональний комп’ютер (не менше 4 год. в день при 8-год. робочому дні) має право на пільги.

У посадовій інструкції користувача ПК має бути зазначено, що виконання посадових обов’язків пов’язане з щоденним використанням в роботі комп’ютера не менше половини робочого дня (якщо це справді так).

Усім працівникам, які  постійно працюють на персональних електронно-обчислювальних машинах (не менше 4 год. при 8 год. робочому дні), до яких належить і персональний комп’ютер, надається право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4-х календарних днів.

Ст. 8 Закону «Про відпустки» передбачено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

Діловодство – частина людської культури. Під час вдосконалення діловодства як виду діяльності підвищувалася загальна управлінська, ділова і правова культура людського соціуму. На сьогодні діловодство — це діяльність, яка охоплює питання документування та організації роботи з документами в процесі управлінської діяльності.