Діагностика психічної діяльності дітей

Розв'язування задач часто пов'язане з висуненням різних гіпотез.

Ця важлива в процесі розв'язування задачі ланка у розумово відсталих дітей, як правило, відсутня. Через косність мислення ці діти майже позбавлені вміння робити припущення, перевіряти їх, розв'язувати задачі різними способами. Розпочавши певну дію, розумово-відстала дитина вже не може переключитися на іншу. Тому зауваження педагога, що учень розв'язує задачу неправильно, не допоможе йому обрати правильний шлях. Косність мислення дебілів позначається на всьому процесі засвоєння навчального матеріалу. Наприклад, на одному уроці розв'язували таку задачу: «У хлопчика було 4 цукерки, 3 він з'їв. Скільки цукерок залишилось у хлопчика?». Після того як задачу розв'язало, вчителька запропонувала учням придумати іншу, подібну задачу. Один із учнів придумав так: «У хлопчика було 4 хлібини, 3 хлібини він з'їв. Скільки хлібин залишилося у хлопчика?». Через косність мислення в даному випадку хлопчик не зміг відійти від тих зв'язків, про які щойно йшлося в задачі [16].

У процесі розв'язування задач в учнів допоміжних шкіл виявляється ще одна особливість мислення – некритичність. Розв'язавши задачу або приклад, вони здебільшого не вдаються до перевірки правильності здобутого результату, не допускаючи думки про можливість допущення помилки [9].

Усі розглянуті особливості мислення розумово відсталих дітей не залишаються незмінними. Під впливом корекційної роботи у допоміжних школах вади мислення значною мірою зменшуються.

Вади в розвитку мислення розумово відсталої дитини нерозривно пов'язані з особливостями розвитку їх мовлення. Мовлення в них починає розвиватися значно пізніше, ніж у нормальних. Вимова розумово-відсталої дитини довгий час залишається недосконалою. Вони довго не засвоюють нових слів, звуків; звернену до них зв'язну мову сприймають не розчленовано. Тому такі діти розуміють далеко не все з того, що їм говорять. Через недостатній розвиток фонематичного слуху дитина не розрізняє подібних звуків, вона сприймає слова неправильно. Ця особливість негативно позначається й на писемній мові розумово-відсталих школярів, особливо у молодших класах [2].

Розвиткові правильної вимови розумово-відсталих заважає дуже повільний темп розвитку артикуляції.

Мовлення розумово-відсталих дітей характеризується бідністю словникового запасу, спостерігається великий розрив між пасивним та активним словником.  Активний словник значно обмежений. Засвоївши якесь слово в певній ситуації, розумово відсталі   діти не використовують його в інших ситуаціях, не подібних до тієї, в якій ознайомилися із словом. Для того щоб вони зрозуміли, що одним словом позначають різні, зовні не подібні об'єкти, потрібна спеціальна педагогічна робота. Самостійно вони не роблять словесних узагальнень або допускають при  цьому істотні помилки (овочі називають фруктами та інше) [6].

 

  Висновки до розділу 1

 

Аналіз наукової літератури з вивчення досвіду роботи спеціалістів допоміжних шкіл дозволяє зробити узагальнення, що інтелектуальна аномальність збіднює можливості участі особистості у житті суспільства і значно ускладнює її виховання та навчання. І чим раніше почнеться спеціальне навчання такої особистості, тим більше шансів з’явиться у дитини для адаптації в суспільстві.

         Серед розумово-відсталих  трапляються діти, в яких на  фоні загального недорозвинення  психіки спостерігаються часткові дефекти, пов'язані з ураженням окремих ділянок мозку. Це є причиною загальмованості протікання пізнавальних процесів, повільному оволодінню процесом читання, неправильне сприймання навіть найпростіших текстів. Частковий дефект у розвитку мови інколи виявляється в так званій дисграфії – своєрідному порушені письма, що характеризується, зокрема, заміною букв.

         Розумова відсталість це невиліковне хронічне захворювання, вона є результатом незворотних органічних деструктивних змін у тканині мозку. Розумова відсталість перш за все характеризується порушенням мислительної діяльності та низьким рівнем процесів узагальнення.

         Розумово  відсталі школярі характеризуються  зниженою здатністю до виділення  суттєвих ознак предметів та  явищ навколишнього світу, що зумовлює труднощі в утворенні понять.

         Важливим засобом формування уявлень у розумово відсталих учнів є правильно організована предметно-практична діяльність. В процесі формування уявлень та понять необхідно йти до застосування отриманих знань на практиці, тобто до формування вмінь та навичок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ

 

Для діагностики психічної діяльності використовувалися методики дослідження психофізіологічних функцій.

Методика «переплутані ліні»ї

Методика призначена для оцінки концентрації та стійкості уваги. Дослідження можна проводити як на індивідуальних бланках, так і з використанням екрану для тахістоскопічного пред’явлення або листка ватману на яких нанесено 25 переплутаних звивистих ліній, що пронумеровані з правого та лівого боку (від 1 до 25). Кожна лінія починається на лівому полі і закінчується на правому. Лінії на своєму шляху багаторазово пересікають одна одну (Додаток А).

Сутність дослідження полягає в тому, що шляхом зорового контролю прослідкувати хід кожної лінії і визначити, у якого номеру вона закінчується. За виконання завдання протягом 7 хвилин дають різні оцінки (Таблиця 2.1.)

        Таблиця 2.1. Шкала оцінювання концентрації уваги для осіб з нормою інтелекту (за Макаренком М.В.).

Показник	Високий	Вищий від середнього		Середній		Нижчий від середнього		Низький
	9балів	8балів	7балів	6балів	5балів	4бали	3бали	2бали	1бали
Кількість правильних відповідей	25	24	22-23	20-21	17-19	14-16	12-13	8-11	≤7

 Методика «відшукування чисел».

Призначена для дослідження обсягу, переключення та розподілу уваги. Обстежуваним пред’являють бланк, на якому зображені два квадрати, кожний з яких розділений на 25 клітинок (Додаток А). В клітинках верхнього квадрату розміщені у випадковому порядку числа від 1 до 40, значна кількість яких пропущена. Клітини нижнього квадрату вільні. Обстежуваному пропонується переписати числа верхнього квадрату в клітини нижнього у зростаючому порядку зліва  праворуч, починаючи з верхнього ряду. При цьому виправлення вважаються помилками. На виконання роботи відводиться 90секунд. Кількість правильно переписаних чисел – показник розподілу уваги, переводяться в бали (Таблиця 2.1.2.).

Таблиця 2.2. Шкала оцінювання розподілу уваги для осіб з нормою інтелекту (за Немовим Р.С.).

Показник	Високий	Вищий від середнього		Середній		Нижчий від середнього		Низький
	9балів	8балів	7балів	6балів	5балів	4бали	3бали	2бали	1бал
Кількість правильних відповідей	15	14	12-13	10-11	8-9	6-7	5	4	≤3

 

Визначення короткочасної пам’яті

Використовуються двозначні числа та односкладні іменники в тест-завданні при дослідженні продуктивності короткочасної слухової пам’яті.

Обстежуваним послідовно зачитуються дві серії двозначних чисел та слів. Кожна серія містить по 10 іменників та двозначних чисел і зачитується протягом 30с. Після прослуховування окремо кожної серії обстежуваний протягом 1 хвилини записує на бланку матеріал, який запам’ятав в любій послідовності (Додаток А). Оцінку роботи переводять в бали, яка ідентична для чисел та слів (Таблиця 2.2.1.)

Таблиця 2.3. - Шкала оцінювання короткочасної пам’яті для осіб з нормою інтелекту (за Макаренком М.В.)

Показник	Високий	Вищий від середнього		Середній		Нижчий від середнього		Низький
	9балів	8балів	7балів	6балів	5балів	4бали	3бали	2бали	1бал
Кількість правильних відповідей	10	8-9	7	6	5	4	3	2	≤1

 

Методика «Встановлення суттєвих ознак»(ВСО)

Методика заклечається в доборі слів, які мають загальні ознаки, логічні зв’язки з певним узагальнюючим словом. Всього пред’являється  20 слів на бланку узагальнюючих і до кожного з них набір з п’яти слів, два з яких найбільш за все з ним пов’язані. Обстежуваним пропонується знайти ці слова і підкреслити (Додаток А).  Критерієм оцінювання є кількість правильно підкреслених пар слів.

 

Методика «виключення понять»(ВП)

Ця методика використовується для дослідження логічності мислення, відволікання та узагальнення. Може використовуватися як для індивідуального, так і для групового дослідження. Обстежуваним пред’являються (на бланках або зачитуються) серія слів, які складаються з п’яти слів. В кожній серії чотири слова об’єднані загальним родовим поняттям, а п’яте не відноситься до даного поняття. Після пред’явлення кожної серії слів обстежуваний повинен протягом 10 с визначити лишнє слово і записати його з номером серії (Додаток А). Оцінка результатів обстеження проводиться за допомогою ключа. Кількість правильних відповідей переводяться в бали (Таблиця 2.3.1.).

Таблиця 2.4. - Шкала оцінювання мислення для осіб з нормою інтелекту (за Макаренком М.В.)

	Високий	Вищий від середнього		Середній		Нижчий від середнього		Низький
	9балів	8балів	7балів	6балів	5балів	4бали	3бали	2бали	1бал
ВСО	20	18-19	16-17	14-15	12-13	11	10	9	≤8
ВП	20	18-19	16-17	14-15	12-13	11	10	9	≤8

 

         Після обстеження піддослідних зроблено статистичну обробку отриманих результатів.

         Під достовірністю статистичних  показників слід розуміти ступінь  відповідності відображеної нами  дійсності. Достовірними результатами  вважаються, ті які вірно відображають  об’єктивну реальність.

     Статистична обробка результатів обстеження становить такі показники:

1. М – значення окремого параметру (загальна сума подразників, вірних відповідей, помилок)
2. М сер – середнє арифметичне значення, яке розраховується за допомогою формули:

                                 М1 + … Мn

           Мсер = ─────────,

n

де  n – кількість піддослідних.

Зменшити величину середньої помилки шляхом збільшення кількості спостережень.

Кожна величина М – повинна бути надана зі своєю помилкою m±.

3. m± - середня квадратична помилка, яка розраховується за формулою: