Діагностика психічної діяльності дітей

                                    М max   - M min             

                        m± = ──────────── 

                                K  • √n

 

де К – коефіцієнт при різній величині n (знаходиться за таблицею 2.5.).

Таблиця 2.5.- Визначення коефіцієнту (К) при різній величині кількості обстежуваних (ТІПІТ)

 

N	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
0	-	-	1,13	1,69	2,06	2,33	2,53	2,70	2,85	2,97
10	3,08	3,17	3,26	3,34	3,41	3,47	3,53	3,59	3,64	3,69
20	3,73	3,76	3,82	3,86	3,90	3,93	3,96	4,00	4,03	4,06
30	4,09	4,12	4,14	4,16	4,19	4,21	4,24	4,26	4,28	4,30
40	4,32	4,34	4,36	4,38	4,40	4,42	4,43	4,45	4,47	4,48
50	4,50	4,51	4,53	4,54	4,56	4,57	4,59	4,60	4,61	4,63
60	4,64	4,65	4,66	4,68	4,69	4,70	4,71	4,72	4,73	4,74
70	4,75	4,77	4,78	4,79	4,80	4,81	4,82	4,83	4,83	4,84
80	4,85	4,86	4,87	4,88	4,89	4,90	4,91	4,91	4,92	4,93
90	4,94	4,95	4,95	4,96	4,97	4,98	4,99	4,99	5,00	5,01
N	100	200	300	400	500	600	700	800	900	1000
К	5,02	5,49	5,76	5,94	6,07	6,18	6,28	6,35	6,42	6,48

 

 

 

 

 

2.1. Стан властивостей уваги в учнів

 

Дослідження пізнавальної діяльності, а саме таких психофізіологічних   процесів як властивості уваги, продуктивності пам’яті та особливостей мислення проводили серед розумово-відсталих дітей спеціальної школи №1 та №2  – експериментальні класи (25 осіб з різним ступенем розумової відсталості, див. додаток В) та учнів контрольної групи у кількості 25 осіб загальноосвітньої школи №45 класу інтенсивної педагогічної корекції       м. Херсона 9-11 - річного віку.

На початку дослідження з кожною дитиною індивідуально проводилось ознайомлення з комплексом психофізіологічних методів досліджень властивостей уваги, продуктивності пам’яті та особливостей мислення. Враховувалось також суб’єктивне самопочуття обстежуваного та його ставлення до проведення експерименту. Отримані результати вносилися до індивідуальних протоколів.

        Під час проведення обстеження властивостей уваги в учнів допоміжної та загальноосвітньої шкіл і отримання результатів спостерігаються значні відмінності між показниками цих учнів. Зустрічалися випадки коли діти з відхиленнями у психічному розвитку зовсім не справлялися із завданням. З результатів дослідження властивостей уваги видно, що у обстежуваних середній показник концентрації та стійкості («переплутані лінії») кращий в учнів контрольної групи і становить 12,28±0,66 у.о., а у розумово-відсталих дітей він становить 1,80±0,20 у.о. Стосовно розподілу уваги («відшукування чисел») схожа ситуація: в учнів контрольної групи цей показник становить 8,56±0,41 у.о., а у дітей спеціалізованої школи – 3,64±0,30 у.о.         (Таблиця 2.1.1., Рисунок 2.1.1., Додаток Б ).

 

 

 

Таблиця 2.1.1. -  Середні показники властивостей уваги в учнів

Класи	Концентрація та стійкість, (у.о.)	Розподіл, (у.о.)
Експериментальний	1,80±0,20	3,64±0,30
Контрольний	12,28±0,66	8,56±0,41

 

                   у.о.     

                 Рисунок 2.1.1. Показники властивостей уваги в учнів

 

         2.2. Середні показники продуктивності пам’яті в учнів

 

         Нами також проводилося дослідження механічної слухової пам’яті.

 Як і в попередньому випадку  з дослідженням властивостей  уваги значні відмінності ми  отримали і серед показників  короткочасної слухової механічної пам’яті на різний матеріал між класом допоміжної школи та учнів загальноосвітньої школи.

Кращий показник запам’ятовування чисел виявлено в учнів контрольного класу і становив 3,92±0,20 у.о., у розумово відсталих дітей цей показник становив - 2,8±0,25 у.о. Подібна ситуація виникла при аналізі показників механічної пам’яті на слова: найвищий показник у учнів контрольного класу - 4,36±0,20 у.о., а у дітей спецшколи - 2,52±0,25 у.о. (Таблиця 2.2.1., Рисунок.2.2.1., Додаток Б.).

 

Таблиця 2.2.1.– Середні показники продуктивності механічної слухової пам’яті у учнів

Класи	Числа (у.о.)	Слова (у.о.)
Експериментальний	2,8±0,25	2,52±0,25
Контрольний	3,92±0,20	4,36±0,20

      

 у.о.

                 

Рисунок 2.2.1. Показники продуктивності механічної пам’яті в учнів

 

        

3. Аналіз показників процесів мислення в учнів

 

         При аналізі отриманих результатів особливостей мислення у класах, де проводилося обстеження спостерігається схожа ситуація, як і у випадку з властивостями уваги та  продуктивності пам’яті, так як мислення залежить від рівня розвитку уваги та пам’яті у людини, зокрема у молодшому шкільному віці. У дітей допоміжної школи взагалі зустрічалися поодинокі випадки розв’язування поставлених перед ними завдань дослідження, що свідчить про те, що пізнавальна діяльність в них знаходиться на досить низькому рівні в порівнянні з дітьми загальноосвітньої школи.

         Показник мислення за методикою «встановлення суттєвих ознак»в учнів контрольного класу становив 7,92±0,48 у,о., а в учнів допоміжної школи – 1,12±0,15у.о. Стосовно отриманих даних особливостей мислення за методикою «виключення понять» ми теж спостерігаємо схожу ситуацію: кращий показник виявився у учнів контрольного класу, і склав 11,96±0,51у.о., а в дітей допоміжної школи цей показник становив 1,72±0,20 у.о.(Таблиця 2.3.1., Рисунок 2.3.1., Додаток Б.).

  

Таблиця 2.3.1. – Середні показники особливостей мислення в учнів

Класи	За методикою «встановлення суттєвих ознак» (у.о.)	За методикою «виключення понять» (у.о.)
Експериментальний	1,12±0,15	1,72±0,20
Контрольний	7,92±0,48	11,96±0,51

           

         

 

 

 

          у.о.

          Рисунок 2.3.1. Показники особливостей мислення в учнів

 

Висновки до розділу 2

 

Отже, зробивши статистичний аналіз отриманих даних ми можемо сказати, що рівні пізнавальної діяльності в учнів експериментального та контрольного класів мають між собою суттєві відмінності, як за розвитком властивостей уваги, продуктивності пам’яті, так і за особливостями мислення. Причиною є патологічні зміни що відбувалися  на різних етапах онтогенезу  тих відділів великих півкуль головного мозку, які відповідають за пізнавальну та мнемонічну діяльність людини, зокрема порушення функціонування лобних часток великих півкуль.

 

Висновки

 

1. Причинами розумової відсталості є: генетичні ураження центральної нервової системи, внутрішньоутробні впливи, травми й асфіксія під час пологів; вплив на мозок дитини інфекцій, інтоксикацій і інших шкідливих агентів у ранньому періоді постнатального розвитку.

2. Порівнюючи рівень розвитку пізнавальної діяльності дітей з розумовою відсталістю та дітей з нормальним розвитком ми з'ясували, що:

● для  розумово  відсталих дітей характерною  є перевага мимовільної уваги над довільною;

● конкретизоване мислення ускладнює процес засвоєння понять;

● у дітей з вадами інтелектуального розвитку образна пам'ять переважає над словесно-логічною;

● відчуття та сприймання формуються повільно і з великою кількістю особливостей та недоліків у порівнянні з дітьми з нормальним інтелектуальним розвитком.

3. В результаті експериментального дослідження встановлено, що в учнів допоміжної школи значно гірші показники властивостей уваги, а саме концентрації та стійкості за методикою «переплутані лінії» та розподілу за методикою «відшукування чисел».

4. Показник продуктивності механічної слухової пам’яті на числа та слова в них  також набагато гірший ніж у дітей загальноосвітньої школи. Схожа картина спостерігається і з особливостями протікання процесів мислення в розумово-відсталих учнів у порівнянні з учнями загальноосвітньої школи.

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Вайзман Н.П. Психомоторика детей олигофренов. – М.: Просвещение, 1976.-137 с.
2. Власова Т.А. Основные направления и задачи дальнейшего развития научных исследований в дефектологи. // Дефектология.-1975. -№ 5. -С. 23-29.
3. Власова ТА, Певзнер М С Учителю о детях с отклонениями в развитии - М.: Педагогика, 1973.- 189 с.
4. Выготский Л. С. Проблема умственной отсталости. Обучение и развитие детей школьного возраста. – В кн.: Избранные психологические исследования. М. – 1956. – 170 с.
5. Гаврилушкина О.В., Соколова Н.Д. Воспитание и обучение умственно отсталых дошкольников. – М.: Просвещение, 1985.- 148 с.
6. Єременко І Г. Основи спеціальної дидактики. – К.: Рад. шк., 1986-200 с.
7. Забромна С.Д. Ваша дитина навчається у допоміжній школі. – М.: Педагогіка. – 1990 – 149 с.
8. Зейгарник Б В. Патопсихология. – М.: Просвещение, 1976 - 247 с.
9. Иванова А.Л. Обучаемость, как принцип оценки умственного развития детей. – М.: Просвещение, 1976 - 112 с.
10. Ковалев В В. Психиатрия детского возраста. – М.: Просвещение, 1979 - 287с.
11. Корсаковский Б.Д. Медицинская психология. – М.: Медицина, 1982. – 272 с.
12. Лапшин В.А, Пузанов Б.П. Основы дефектологии. – М.: Просвещение, 1991.-143 с.
13. Лебединский В.В. Нарушение психического развития у детей. – М.: Изд- во Мос. ун-та , 1985.-167 с.
14. Лубовский В.И. Психологические проблемы диагностики аномального развития детей. – М.: Педагогика. 1989. – 104 с.
15. Лубовский В. И. Общие и специфические закономерности развития психики аномальных детей. // Дефектология. -1971. - № 6 – С. 29-36.
16. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. – М.: Просвещение, 1973 -214с.
17. Лурия А.Р. Нейропсихология памяти . – М.: Просвещение, 1983. – 244 с.
18. Лурье  Н.В. Воспитание глубоко умственно отсталого ребенка в семье. - М: Педагогика, 1972.-56 с.
19. Макаренко Н.В. , Пухов В.А. Основы профессионального отбора. – К.: Наукова думка, 1987. – 268 с.
20. Максимова Н. Ю., Милютина Е. Л., Пискун В. М. Основы детской психопатологии. – К.: Перспектива, 1999.- 432 с.

20. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика. - М. Владос, 1997.-304 с.

21. Мирский С.Л. Индивидуальный подход к учащимся вспомогательной школы. - М.: Педагогика, 1990.-160 с.
22. Морозов Г. В., Ромасенко В. А.  Нервные и психические болезни. – М.: Медицина, 1976.-329 с.
23. Нейропсихологія /Под. ред. Е.Д.Хамской. – М.: Изд-во Мос. Ун-та, 1984 – 192 с.
24. Немов Р.С. Психология. Т.3. – СПб.: Питер, 2002. – 432с.
25. Отбор детей во вспомагательную школу /Сост. Т.А. Власова, К.С.Лебединская, В. Ф. Мачихина. - М.: Просвещение, 1983 -176 с.
26. Певзнер М.С. Дети-олигафрены. – М.: Просвещение, 1959 – 185с
27. Практикум по психологии умственно отсталого ребенка. /Сост.: А.Д. Виноградова – М.: Просвещение, 1985 – 144с
28. Практикум по экспериментальной и практической психологи: учебное пособие. /Под ред. А.А. Крылова. – Л.: Изд-во Лен. ун-та, 1990. – 272с.
29. Психодиагностика и коррекция детей с нарушениями и отклонениями в развитии /Сост.В.М. Астапов, Ю.В. Микадзе. – СПб.: Питер, 2001. – 256с.
30. Психологія: Підручник /За ред. Ю.Л. Трофімова. – К.: Либідь, 2001. – 560с.
31. Рубинштейн С.Я.,  Л.С. Выготский о развитии психики умственно отсталых детей. // Дефектология. – 1970. - №6. – С.13-15.
32. Рубинштейн С.Я. Психология умственно отсталого школьника. – М.: Просвещение, 1970. – 200 с.
33. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт примене6ния их в клинике. – М.: Просвещение, 1970. – 430 с.
34. Селецкий А. И. Психология и психопатология слабоумия. – М.: Просвещение, 1989. – 192с.
35. Современные подходы к болезни Дауна. / Под. ред. Д. Лейна и Б.Стредфорда. – М.: Просвещение, 1991. – 336 с.
36. Стадієнко Н.К., Іллішенко Т.Д., Борецевська Л.В., Обухівська А.Г. Методика діягностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. – К – Подільський: Абетка, 1998. – 145 с.
37. Стребелева Е.А. Наглядно-действенное мышление у умственно отсталых детей дошкольного возраста. // Дефектология. – 1991. - №3. – С.77-82.
38. Сухарева Г.Е. Лекции по психиатрии детского возраста. – М.: Медицина, 1965. – 335 с.
39. Терлецькі Л.Г. Шкільна психодіагностика .– К.: Редакції загально педагогічних газет, 2003. – 120 с.
40. Трудове виховання учнів допоміжних шкіл. / За ред.. В.І.Бондаря. – К.: Рад.шк., 1984. – 80 с.
41. Ушаков Г.К. Детская психиатрия. – М.Медицина, 1973. – 392 с.
42. Шишман М.Н. Интегративная деятельность мозга детей в норме и патологии. – М.: Педагогіка, 1989. – 144с.
43. Худик В.А. Детская психология. – К.: Здоров’я, 1997. – 96 с.
44. Шаумаров Г.Б. К оценке значення интеллектуальных тестов в диагностике и изучении развития детей с интеллектуальной недостаточности. // Дефектология. – 1989. -№6. – С.17-26.
45. Шванцара И. Диагностика психического развития. - Прага, 1978. – 589с.
46. Экспериментально-психологическое исследование детей в период преддошкольной диспансеризации. / Сост. Поперечная Л.Н., Коробейников И.А., Рубинштейн С.Я., Зухарь В.П.. – М.: Ин-т психиатрии, 1978. – 42с.