Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2014 в 09:33, курсовая работа
Аналіз загальної структури розумової відсталості; зроблений вітчизняними та зарубіжними авторами (Г. Є.Сухаревої, Т. І. Гольдовського, А. І. Тимофієвої, Г. Джервіса, П. Стенлі) свідчать про перевагу її легкого ступеня (дебільність).
Аномалії психічного розвитку, як набуті, так і вроджені, можуть бути викликані дією різноманітних шкідливих факторів на організм дитини як при народженні, так і в наступному періоді розвитку, а саме інтелектуального. Тому, особливості пізнавальних процесів учнів – актуальна проблема сучасної дефектології.
ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. Психолого-педагогічна характеристика розумово-відсталих школярів………………………………………………………………… 6
1.1. Дефекти фізичного розвитку…………………………………………15
1.2. Особливості психічного розвитку школярів з інтелектуальними вадами…………………………………………………………………19
1.3. Клініко-психологічні особливості розумової відсталості…..……..21
1.4. Особливості пізнавальних процесів розумово відсталих дітей
молодших класів………………………………………………………….25
1.4.1.Особливості уваги у школярів зі зниженими розумовими здібностями……………………..……………………………………….25
1.4.2 Пам'ять інтелектуально відсталих школярів…………………..….27
1.4.3. Мислення та мовлення дітей з розумовою відсталістю………….28
Висновки до розділу 1………………………………………………………..34
РОЗДІЛ 2. Діагностика психічної діяльності дітей……… …………….36
2.1. Стан властивостей уваги в учнів…………………………………….40
2.2. Середні показники продуктивності пам’яті в учнів…………..……41
2.3. Аналіз показників процесів мислення в учнів ………..……………43
Висновки до розділу 2………………………………………………………..44
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..45
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….46
М max - M min
m± = ────────────
K • √n
де К – коефіцієнт при різній величині n (знаходиться за таблицею 2.5.).
N |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
0 |
- |
- |
1,13 |
1,69 |
2,06 |
2,33 |
2,53 |
2,70 |
2,85 |
2,97 |
10 |
3,08 |
3,17 |
3,26 |
3,34 |
3,41 |
3,47 |
3,53 |
3,59 |
3,64 |
3,69 |
20 |
3,73 |
3,76 |
3,82 |
3,86 |
3,90 |
3,93 |
3,96 |
4,00 |
4,03 |
4,06 |
30 |
4,09 |
4,12 |
4,14 |
4,16 |
4,19 |
4,21 |
4,24 |
4,26 |
4,28 |
4,30 |
40 |
4,32 |
4,34 |
4,36 |
4,38 |
4,40 |
4,42 |
4,43 |
4,45 |
4,47 |
4,48 |
50 |
4,50 |
4,51 |
4,53 |
4,54 |
4,56 |
4,57 |
4,59 |
4,60 |
4,61 |
4,63 |
60 |
4,64 |
4,65 |
4,66 |
4,68 |
4,69 |
4,70 |
4,71 |
4,72 |
4,73 |
4,74 |
70 |
4,75 |
4,77 |
4,78 |
4,79 |
4,80 |
4,81 |
4,82 |
4,83 |
4,83 |
4,84 |
80 |
4,85 |
4,86 |
4,87 |
4,88 |
4,89 |
4,90 |
4,91 |
4,91 |
4,92 |
4,93 |
90 |
4,94 |
4,95 |
4,95 |
4,96 |
4,97 |
4,98 |
4,99 |
4,99 |
5,00 |
5,01 |
N |
100 |
200 |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
900 |
1000 |
К |
5,02 |
5,49 |
5,76 |
5,94 |
6,07 |
6,18 |
6,28 |
6,35 |
6,42 |
6,48 |
2.1. Стан властивостей уваги в учнів
Дослідження пізнавальної діяльності, а саме таких психофізіологічних процесів як властивості уваги, продуктивності пам’яті та особливостей мислення проводили серед розумово-відсталих дітей спеціальної школи №1 та №2 – експериментальні класи (25 осіб з різним ступенем розумової відсталості, див. додаток В) та учнів контрольної групи у кількості 25 осіб загальноосвітньої школи №45 класу інтенсивної педагогічної корекції м. Херсона 9-11 - річного віку.
На початку дослідження з кожною дитиною індивідуально проводилось ознайомлення з комплексом психофізіологічних методів досліджень властивостей уваги, продуктивності пам’яті та особливостей мислення. Враховувалось також суб’єктивне самопочуття обстежуваного та його ставлення до проведення експерименту. Отримані результати вносилися до індивідуальних протоколів.
Під час проведення обстеження властивостей уваги в учнів допоміжної та загальноосвітньої шкіл і отримання результатів спостерігаються значні відмінності між показниками цих учнів. Зустрічалися випадки коли діти з відхиленнями у психічному розвитку зовсім не справлялися із завданням. З результатів дослідження властивостей уваги видно, що у обстежуваних середній показник концентрації та стійкості («переплутані лінії») кращий в учнів контрольної групи і становить 12,28±0,66 у.о., а у розумово-відсталих дітей він становить 1,80±0,20 у.о. Стосовно розподілу уваги («відшукування чисел») схожа ситуація: в учнів контрольної групи цей показник становить 8,56±0,41 у.о., а у дітей спеціалізованої школи – 3,64±0,30 у.о. (Таблиця 2.1.1., Рисунок 2.1.1., Додаток Б ).
Таблиця 2.1.1. - Середні показники властивостей уваги в учнів
Класи |
Концентрація та стійкість, (у.о.) |
Розподіл, (у.о.) |
Експериментальний |
1,80±0,20 |
3,64±0,30 |
Контрольний |
12,28±0,66 |
8,56±0,41 |
у.о.
Рисунок 2.1.1. Показники властивостей уваги в учнів
2.2. Середні показники продуктивності пам’яті в учнів
Нами також проводилося дослідження механічної слухової пам’яті.
Як і в попередньому випадку з дослідженням властивостей уваги значні відмінності ми отримали і серед показників короткочасної слухової механічної пам’яті на різний матеріал між класом допоміжної школи та учнів загальноосвітньої школи.
Кращий показник запам’ятовування чисел виявлено в учнів контрольного класу і становив 3,92±0,20 у.о., у розумово відсталих дітей цей показник становив - 2,8±0,25 у.о. Подібна ситуація виникла при аналізі показників механічної пам’яті на слова: найвищий показник у учнів контрольного класу - 4,36±0,20 у.о., а у дітей спецшколи - 2,52±0,25 у.о. (Таблиця 2.2.1., Рисунок.2.2.1., Додаток Б.).
Таблиця 2.2.1.– Середні показники продуктивності механічної слухової пам’яті у учнів
Класи |
Числа (у.о.) |
Слова (у.о.) |
Експериментальний |
2,8±0,25 |
2,52±0,25 |
Контрольний |
3,92±0,20 |
4,36±0,20 |
у.о.
Рисунок 2.2.1. Показники продуктивності механічної пам’яті в учнів
При аналізі отриманих результатів особливостей мислення у класах, де проводилося обстеження спостерігається схожа ситуація, як і у випадку з властивостями уваги та продуктивності пам’яті, так як мислення залежить від рівня розвитку уваги та пам’яті у людини, зокрема у молодшому шкільному віці. У дітей допоміжної школи взагалі зустрічалися поодинокі випадки розв’язування поставлених перед ними завдань дослідження, що свідчить про те, що пізнавальна діяльність в них знаходиться на досить низькому рівні в порівнянні з дітьми загальноосвітньої школи.
Показник мислення за методикою «встановлення суттєвих ознак»в учнів контрольного класу становив 7,92±0,48 у,о., а в учнів допоміжної школи – 1,12±0,15у.о. Стосовно отриманих даних особливостей мислення за методикою «виключення понять» ми теж спостерігаємо схожу ситуацію: кращий показник виявився у учнів контрольного класу, і склав 11,96±0,51у.о., а в дітей допоміжної школи цей показник становив 1,72±0,20 у.о.(Таблиця 2.3.1., Рисунок 2.3.1., Додаток Б.).
Таблиця 2.3.1. – Середні показники особливостей мислення в учнів
Класи |
За методикою «встановлення суттєвих ознак» (у.о.) |
За методикою «виключення понять» (у.о.) |
Експериментальний |
1,12±0,15 |
1,72±0,20 |
Контрольний |
7,92±0,48 |
11,96±0,51 |
у.о.
Рисунок 2.3.1. Показники особливостей мислення в учнів
Висновки до розділу 2
Отже, зробивши статистичний аналіз отриманих даних ми можемо сказати, що рівні пізнавальної діяльності в учнів експериментального та контрольного класів мають між собою суттєві відмінності, як за розвитком властивостей уваги, продуктивності пам’яті, так і за особливостями мислення. Причиною є патологічні зміни що відбувалися на різних етапах онтогенезу тих відділів великих півкуль головного мозку, які відповідають за пізнавальну та мнемонічну діяльність людини, зокрема порушення функціонування лобних часток великих півкуль.
Висновки
1. Причинами розумової відсталості є: генетичні ураження центральної нервової системи, внутрішньоутробні впливи, травми й асфіксія під час пологів; вплив на мозок дитини інфекцій, інтоксикацій і інших шкідливих агентів у ранньому періоді постнатального розвитку.
2. Порівнюючи рівень розвитку пізнавальної діяльності дітей з розумовою відсталістю та дітей з нормальним розвитком ми з'ясували, що:
● для розумово відсталих дітей характерною є перевага мимовільної уваги над довільною;
● конкретизоване мислення ускладнює процес засвоєння понять;
● у дітей з вадами інтелектуального розвитку образна пам'ять переважає над словесно-логічною;
● відчуття та сприймання формуються повільно і з великою кількістю особливостей та недоліків у порівнянні з дітьми з нормальним інтелектуальним розвитком.
3. В результаті експериментального дослідження встановлено, що в учнів допоміжної школи значно гірші показники властивостей уваги, а саме концентрації та стійкості за методикою «переплутані лінії» та розподілу за методикою «відшукування чисел».
4. Показник продуктивності механічної слухової пам’яті на числа та слова в них також набагато гірший ніж у дітей загальноосвітньої школи. Схожа картина спостерігається і з особливостями протікання процесів мислення в розумово-відсталих учнів у порівнянні з учнями загальноосвітньої школи.
20. Мастюкова Е.М. Лечебная педагогика. - М. Владос, 1997.-304 с.