Лінгвістично-термінологічні особливості перекладу патентної документації англомовних країн

Зміст

 

Вступ……………………………………………………………………………..

I. Лексичні проблеми перекладу науково-технічної літератури

1. Термін та його лінгвістичні особливості……………………………...
1. Багатозначність мовних засобів. Синонімія. Неологізми………..
2. Іноземні запозичення. Абревіатури та власні назви………….......
3. Фальшиві друзі перекладача……………………………………….
4. Переклад термінів-словосполучень………………………………..

1.5. Висновки до розділу………………………………………………..

II. Лінгвістично-термінологічні особливості перекладу патентної документації англомовних країн

1. Фонові знання, які необхідні перекладачеві під час перекладу     патентної документації. Інститути права інтелектуальної власності………………………………………………………………….

1.1. Об’єкти інтелектуальної  власності…………………………….......

1.2. Об’єкти патентування………………………………........................

             1.3. Висновки до розділу………………………………….......................

2. Лексико-граматичні особливості перекладу патентної документації…

2.1. Переклад опису винаходу………………………………………….

2.1.1. Переклад бібліографічної частини ………………………… 

2.1.1.1. Переклад назви винаходу…………………………….

2.1.1.2. Переклад анотації винаходу………………………….

2.1.2. Переклад передумов для створення винаходу…………….

2.1.3. Переклад характеристики прототипу………………………

2.1.4. Переклад стислого опису винаходу...……………………… 

2.1.5. Переклад мети винаходу ……………………………………

2.1.6. Переклад розширення……………………………………….

2.1.7. Переклад стислого опису окремих проекцій креслення…. 

2.1.8. Переклад повного опису……………………………………. 

2.1.9. Переклад формули винаходу………………………………..

2.1.10. Основні особливості мови описів винаходів Великобританії та США…………………………………………………………….. 

2.2. Переклад патентів на промислові зразки………………………...

2.3. Переклад патентів на знаки для товарів і послуг………………..

2.4. Висновки до розділу……………………………………………….

ІІІ. Практична частина

1. Переклад патенту США №     ………………………………………….
2. Переклад патенту США №     …………………………………………

ІV.

V.

Загальні висновки ……………………………………………………………….

Додатки………………………………………………………………...................

Додаток 1. Списки кодів  патентних документів США............................

Додаток 2. Цифрові коди ІСІРЕПАТ для ідентифікації бібліографічних даних (ІНІД-коди)…………………………...............................................

Додаток 3. Назви офіційних періодичних видань патентних відомостей………………………………………………………………… 

Додаток 4. Бібліографічні дані описів винаходів до патентів………… 

Додаток 5. Англо-український словник патентних термінів…………..

Список літератури……………………………………………………………….     

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Переклад – це дуже давній вид людської діяльності. За останні десятиліття масштаби перекладацької діяльності настільки виросли, що є всі підстави говорити про початок нового етапу в історії перекладу. Бурхливий розвиток науки й техніки викликав велику потребу в активному обміні інформацією. У XXI столітті значно розширилися міжнародні контакти. Створення міжнародної торгівлі ліцензіями було б неможливе без створення патентної системи. Особлива властивість винаходів приносити додатковий прибуток може бути забезпечена лише при дотриманні монопольного права власності на їх володіння в продавців та покупців ліцензій. Правовий засіб такого захисту – патентування винаходів, розвиток чого і призвів до створення в XIX столітті патентної системи. Забезпечення патентопридатності й патентної чистоти досягається шляхом своєчасного вивчення та використання світового науково-технічного досвіду та, у першу чергу, патентної інформації. Неоціненний внесок у відповідність вітчизняних досліджень, розробок і виробництва світовим науково-технічним зразкам робить науково-технічний переклад. Перекладачі науково-технічної літератури наближають відомості про результати світового науково-технічного досвіду до розробників, допомагаючи їм у проведенні патентних досліджень. У своїй роботі перекладачі використовують патентну документацію різних країн світу, зокрема США, Великобританії, а також документацію Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), Європейського патентного відомства (ЄПВ). Якість перекладу документів у науково-технічній галузі завжди була актуальною задачею. А патентна документація – це така документація, у якій науково-технічна мова пересікається з мовою юридичного світу, що й викликає основні труднощі та неточності при перекладі, але, як і кожна документація, патентна документація складається з певних кліше, штампів, термінів і виразів, які мають допомогти при перекладанні патентної документації та забезпечити точність перекладу.

Незважаючи на певну  уніфікованість, структура патентних  описів, особливо в частині патентної  формули, має «національну специфіку». Юридична функція патенту визначає також і вибір тих мовних засобів, які мають забезпечити максимальний захист прав заявника. Незбіг таких засобів у різних мовах очевидний. Прикладом може слугувати використання артиклів у функції розширення там, де це дозволяє відповідна мова.

У даній роботі розглядаються особливості перекладу патентної документації США, патентних термінів, виразів, які можуть допомогти при перекладі патентної документації та забезпечити точність перекладу.

Актуальність даної роботи визначає недостатня вивченість проблем перекладу патентної документації, які існують на сучасному етапі розвитку.

Наукова новизна роботи полягає в поглибленні вивчення лінгвістично-термінологічних особливостей перекладу патентної документації.

Об’єктом дослідження даної роботи є патентна документація США, яка представляє інтерес у плані виявлення лексичних особливостей перекладу науково-технічних текстів.

Предметом дослідження цієї роботи є описи винаходів до заявок на видачу патентів і описи винаходів до патентів на корисні моделі та винахід. Велика їх кількість надходить до нашої країни англійською мовою. Це – описи заявок і патентів Великої Британії, США, описи винаходів Європейського патентного відомства та Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Специфіка мови описів винаходів часом викликає серйозні труднощі при перекладі та призводить до неточностей і помилок.

Метою дослідження цієї теми є визначення лексичних проблем при перекладі патентів США з англійської мови на українську.

Практична цінність роботи – використання наведених рекомендацій для перекладу патентної документації.

Робота складається зі вступу, п’ятьох розділів, додатків і списку джерел інформації.

І. Лексичні проблеми перекладу науково-технічної літератури

1. Термін та його лінгвістичні особливості

Із усієї сукупності досліджуваних ученими проблем, що виникають у зв’язку з вивченням функціональної мови науково-технічної літератури, найбільша увага по праву приділяється дослідженню лексики як найбільш специфічному рівню мови науки і техніки [1]. Цей інтерес не випадковий.

Саме лексичний склад науково-технічних  текстів перебуває зараз у  стадії найбільш інтенсивної еволюції. Це відноситься як до термінологічної, так і до загальнонаукової верств лексики науково-технічних текстів. У зв’язку з цим особливо важливими є дослідження, спрямовані на вивчення реального функціонування лексичних одиниць у науково-технічних контекстах.

Саме тому доцільним було б розглянути переклад таких лексичних одиниць, як  терміни, синоніми, неологізми, абревіатури, фальшиві друзі перекладача та інші. Особлива увага звертається на терміни при перекладі патентної документації.

Перекладу та міжмовному зіставленню термінів, які традиційно розглядаються як одиниці перекладу, у науковій літературі цілком справедливо приділяється величезна увага. Для розуміння проблем перекладу терміна необхідно звернутися до специфіки терміна.

Під терміном традиційно розуміється  слово (словосполучення), що означає  поняття спеціальної галузі знання або діяльності [2]. Терміни можуть мати різну структуру. За кількістю компонентів виділяють терміни-слова, або однослівні терміни, рідше іменовані монолексемними, до яких можуть бути віднесені і складні терміни, утворені складанням основ і мають злите або дефісне написання; терміни-словосполучення, або складні, багатокомпонентні терміни.

Л. В. Щерба характеризував складні  терміни як поєднання слів, що володіють структурною і семантичною єдністю і представляють собою розчленовану терміновану номінацію [3].

Питання про специфіку термінів і проблеми їх перекладу завжди займало особливе місце в зіставному мовознавстві. Якщо завдання перекладу – забезпечення еквівалентності як спільності змісту текстів оригіналу та перекладу, то при перекладі патентів термінам слід приділяти особливу увагу: саме вони визначають інформаційний зміст спеціального тексту, будучи своєрідними ключами, що організують, структуруються і кодують спеціальну інформацію. Отже, саме стосовно до термінів найбільш гостро постає питання про можливість досягнення еквівалентності при існуванні відмінності кодових одиниць.

Специфіка перекладу  термінів полягає в тому, що найважливішою  умовою досягнення еквівалентності  є збереження в перекладі змістовної точності одиниць мови оригіналу, забезпечення абсолютної ідентичності понять, що виражаються термінами мови оригіналу й мови перекладу. Іншими словами, якщо терміни мови оригіналу й мови перекладу кодують поняття відповідної наукової області, а тотожність кодів відправника й одержувача є елементарною умовою успішної комунікації, то саме забезпечення тотожності означає термін понять та являє собою найважливіше завдання перекладу спеціального тексту. Виявлення розбіжностей у системі понять, що виражаються термінами мови оригіналу й мови перекладу, – важливий крок на шляху міжмовної гармонізації терміносистем, що забезпечує вирішення проблем перекладу термінів.

Основна складність перекладу науково-технічних  текстів, а саме  переклад термінів, полягає в розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Було б неправильним говорити про переклад термінів як таких. Обов’язковою умовою повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту, особливо науково-технічного, є повне розуміння його перекладачем. Механічне заучування термінів без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів і механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі. Перекладач повинен детально вивчити ту область науки і техніки, у якій він працює. Тільки тоді він зможе сміливо користуватися відповідними термінологічними словниками.

Однак, у спеціальному тексті нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов’язаний із вживанням нових термінів, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання таких труднощів полягає в детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи й відкриття висвітлюються в друкованих виданнях і, перш за все, у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу може надати тут консультація фахівця в даній галузі. Спочатку необхідно точно встановити, у чому полягає описувана в іноземномовному перекладі проблема і в чому полягають проблеми її викладу в перекладі. Як уже вказувалося, проблема може полягати в описі нових процесів або найновішої апаратури. Перекладач повинен уважно співставити всі випадки вживання нових термінів або місць, які важко передаються засобами української мови, щоб із загального змісту тексту скласти собі чітке уявлення про описувану проблему.

Будь-який науковий текст  характеризується певною повторюваністю термінів. Тому для правильної передачі значення незнайомого і відсутнього в словниках терміна або термінологічного сполучення дуже важливо врахувати і співставити всі випадки його вживання в даному тексті й лише після цього спробувати вияснити значення терміну шляхом ознайомлення зі спеціальною літературою з даного питання. Велику допомогу перекладачеві може надати вже існуюча перекладна література з даного питання, особливо якщо є можливість порівняти оригінал і переклад.

Переклад в цілому не повинен бути ні буквальним підрядником, ні вільним переказом оригіналу, хоча елементи того й іншого обов’язково присутні: якщо буквальний переклад якоїсь фрази добре передає її зміст і добре звучить на українській мові, немає підстав змінювати його, і навпаки, можна (і треба) переказати зміст своїми словами, якщо інакше ніяк не виходить. Важливо лише не допускати втрати істотної інформації або, навпаки, привносити від себе те, чого немає в тексті (або хоча б у досить явному підтексті) оригіналу.

Правильність наукового перекладу визначається тим, наскільки добре перекладач знає мову оригіналу і предмет викладу. Проте правильний зміст повинен бути переданий ясно й дохідливо.

Серед різних видів науково-технічної  літератури значною своєрідністю вирізняється патентна література. По-перше, це канонічна форма, властива опису патентів, по-друге, мова описів патентів, що поєднує особливості двох стилів: науково-технічного та офіційно-ділового, тому переклад патентів викликає певні труднощі.