Лінгвістично-термінологічні особливості перекладу патентної документації англомовних країн

У число неологізмів входить  велика кількість фірмових найменувань, які становлять чималий інтерес. Деякі з них відрізняються  оригінальністю, гранично стисло характеризують предмет і вдало передають сутність поняття, що виражають.

Багато фірмових позначень, з’явившись у технічній літературі, швидко стають загальновизнаними технічними термінами. Наприклад, фірмове позначення для прозорої пластмаси plexiglass - плексиглас (органічне скло), у цей час поширене повсюди.

Фірмові найменування виробів, особливо різних матеріалів і сплавів, найчастіше утворюються шляхом скорочення, іноді з використанням назви фірми або імені винахідника:

 alnico - альнико (магнітний сплав алюмінію, нікелю, кобальту).

Дуже часто фірми, а  іноді й окремі особи, створюють нові слова з чисто рекламних міркувань. Такі неологізми не є загальноприйнятими, але деякі з них згодом закріплюються в мові:

cellophane – целофан;

linoleum – лінолеум;

escalator – ескалатор.

До розповсюджених способів утворення фірмових неологізмів в англійській технічній мові відноситься також спосіб утворення неологізмів шляхом стягнення:

quink (quick drying ink) – швидко висихаюче чорнило.

Останнім часом у фірмових неологізмах з’явилися й стали широко застосовуватися розділові букви a або o:

perm-a-lift – безперервно діючий ліфт;

expand-o-sock – еластична шкарпетка.

Іншим способом утворення  фірмових неологізмів є заміна букви c на k з метою помітності й оригінальності:

kake kover = cake cover;

bread kabinet = bread cabinet.

Нерідко для створення  фірмових неологізмів свідомо спотворюють  орфографію слова:

cheez rollz = cheese rolls.

Також потрібно розглянути таке явище як конверсія. Тож, конверсія – утворення нових слів із вже існуючих без усякої зміни їх написання й вимови.

Наприклад:

motor - to motor - двигун - працювати в режимі двигуна;

Handle - to handle (керувати);

Layout - Те lay out - розташування – розміщати.

1.2. Іноземні запозичення. Абревіатури та власні назви

Запозичення термінів – багатоаспектний процес, який передбачає високий ступінь розвитку й самобутності мови-реципієнта, оскільки пов’язаний не тільки з кількісними, а й із якісними змінами в терміносистемі.

Найбільшу групу складають  терміни, запозичені з іноземних мов, чи штучно створені вченими на базі головним чином латинської і грецької мов, по мірі розвитку науки і техніки і появи нових понять. Тож патентна документація багата саме на такі запозичення.

Так, наприклад, у 1830 році з’явилася назва нової інертної речовини paraffin від латинського parum affinis, тобто той, що є мало контактуючим із іншими речовинами.

У 1850 році Лібіх створив нове з’єднання шляхом окиснення спирту. Він назвав його aldehyde, з’єднавши перші частини латинських слів: alcohol dehydrogenatum.

Іноді виникали і гібридні утворення  такі як haemoglobin - від грецького haima кров і латинського globus куля.

Особливо багато термінів з’явилося в Англії в XVIII і XIX століттях у період бурхливого розвитку наук, при цьому частина термінів із мови вчених почала проникати в загальнолітературну мову і стала загальним надбанням. До таких слів відносяться: dynamo, barograph, ozone, centigrade, cereal, gyroscope, sodium, potassium та ін.

У XX столітті виникли  такі новотвори, як: penicillin, hormone, isotope, photon, positron, radar, biochemistry, cyclotron і т.і.

Із точки зору перекладу всі такі слова можна поділити на 3 групи:

1) справжні (або повні) інтернаціоналізми, семантичні структури яких тотожні, наприклад, hypothesis - гіпотеза, tendency - тенденція, object - об'єкт, model - модель, negative — негативний, automatic — автоматичний, percent – процент;

2) часткові інтернаціоналізми або напівінтернаціоналізми, що мають тільки частку тотожних значень, наприклад, thesis – «теза; дисертація; шкільний твір» і «теза», final – «фінал» та «заключний», correction – «корекція» і «виправлення», obstruction – «обструкція» і «перешкода» , test – «тест» і «перевірка», concern – «концерн» і «увага; стурбованість»;

3) псевдоінтернаціоналізми, що не мають подібних значень, наприклад, notation - система умовних позначок (а не «нотація»), scholar - вчений (а не «школяр»), composition - склад (а не «композиція»), figure - цифра або малюнок (a не «фігура»), anonymous - невідомий (а не «анонімний»), technique — прийом (а не «техніка»), data - дані (а не «дата»), objective - мета (а не «об 'єктив»).

Ці терміни швидко стали загальнозрозумілими завдяки тісному зв’язку новітніх наукових відкриттів із повсякденним життям.

Усе-таки потрібно відзначити, що основна маса науково-технічної термінології продовжує залишатися за межами загальнолітературної мови і зрозуміла лише фахівцю даної галузі знань.

Друга за величиною група термінів являє собою загальнолітературні англійські слова, що вживаються в спеціальному значенні. Наприклад:

jar - глечик і конденсатор;

to load - навантажувати і заряджати .

При цьому зустрічається  вживання одного слова в різних спеціальних значеннях у залежності від галузі знань; слово «pocket» - кишеня, наприклад, має наступні спеціальні значення:

• повітряна яма (в авіації);
• оточення (у військовій справі);
• мертва зона (у радіо);
• гніздо родовища (у геології);
• кабельний канал (в електротехніці).

В   англійській   та  українській   мовах   є   багато   інтернаціоналізмів, перекладених шляхом транслітерації: electron - електрон, formula - формула. Переклад шляхом транслітерації не слід вважати механічним заміщенням кожної літери слова мови джерела відповідною літерою мови перекладу. У багатьох випадках літера може додаватись, або випускатись, якщо вона не повністю відповідає звуковій або орфографічній системі мови перекладу: dynamics - динаміка, system - система.

Транскрибування

Багато інтернаціоналізмів можна адекватно передати мовою перекладу на нові за допомогою їх звукової форми. Такий спосіб перекладу, який називають танскрибуванням,   забезпечує   передачу   лексичного значення багатьох інтернаціоналізмів, які походять із англійської, французької та деяких інших мов, в основу орфографічної системи яких покладено історичний принцип: bloom – блюм, computer – комп’ютер.

Практичне транскрибування

Усі мови запозичують інтернаціоналізми згідно з власними історично встановленими традиціями. У результаті будь-який інтернаціоналізм, із якої б мови він не походив, і незалежно від мови джерела, із якої його перекладають, матиме одну й ту саму мовну форму та будову в мові перекладу. Отже, будь то нім.   Bankerott   або   фр. Banqueroute, воно завжди перекладатиметься в українській мові як   банкрутство. Такий спосіб перекладу інтернаціоналізмів І.В.Корунець називає «практичним транскрибуванням» [7].

При  перекладі  шляхом  практичного транскрибування  прикметники, прислівники та дієслова часто додають в українському варіанті дериваційні афікси: condenser - конденсатор, automatic - автоматичний.  Проте, деякі інтернаціоналізми мають в англійській мові більш складну будову, ніж в українській: analysis – аналіз.

Науково-технічна література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані в словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки на конкретний випадок і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50 % усіх слововживань та 15% словникового складу. Із точки зору їхнього перекладу, зазначений розподіл скорочень доцільний тому, що останні, як правило, мають свої відповідні повні форми в конкретному тексті, що перекладається, і їхнє розуміння, звичайно, не викликає труднощів, тоді як при перекладі перших іноді можуть не допомогти й перекладні словники скорочень, якщо вони не містять потрібного скорочення.

За визначенням скорочення є  ширшим поняттям, ніж акронім або абревіатура. Скорочення – це такий спосіб словотвору, суть якого складається у відсіканні частини основи, що або збігається зі словом, або являє собою словосполучення, об’єднане загальним змістом. Скорочення прийнято класифікувати на лексичні й графічні. До лексичних відносять усічені слова (clipped or stump words) і акроніми (initial words or acronyms). Скорочуватися можуть будь-які фрагменти слова не залежно від морфемних границь.

Абревіатура (лат. Abbrevio – скорочую) – складноскорочені слова, утворені з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові. Абревіатури називають також акронімами (від грец. άκρος – «найвищий, крайній» та όνυμος –  «ім’я») [8].

Наприклад:

ALGOL (Algorithic Language) – алгол (алгоритмічна мова); ATM machine (automated teller machine) – банкомат; E-mail ( Electronic mail) – електрона пошта; M-way (Motorway) – автошлях; X-rays – рентгенівські промені; H-bomb (Hydrogen Bomb) – воднева бомба.

Щодо застосування терміну  «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які  слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою – тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер. Акроніми утворюються з початкових літер слів, що входять у словосполучення, об’єднане загальним змістом. Наприклад: AIDS – acquired immune deficiency syndrome; USA – United States of America.

Цей спосіб формування нових слів стає все більш популярним у майже всіх галузях людської діяльності й особливо в політичному й технічному словниках. Наприклад: U. N. O., також UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization; NATO – the North Atlantic Treaty Organization; SALT – Strategic Arms Limitation Talks.

Акроніми стали настільки  популярними, що їхня кількість виправдала публікацію спеціальних словників, наприклад, «Комп’ютерний посібник по використанню акронімів» Д.Д. Спенсер (1974). Згадаємо тільки один приклад комп’ютерної термінології – досить іронічний GIGO, що означає garbage in, garbage out.

Акроніми становлять особливий інтерес, тому що вони ілюструють роботу лексичної адаптивної системи.

 

3. Фальшиві друзі перекладача

У багатьох мовах існують слова, що мають дуже подібну (звукову) форму і, нерідко, але зовсім необов’язково, ідентичне значення (так звані інтренаціоналізми та псевдоінтернаціоналізми). Особливо часто вони вживаються в науково-технічній літературі, наприклад, «теорія», «метод», «експеримент», «аргумент», «дефініція» тощо. Переклад таких слів із англійської мови на українську може становити для перекладачів-початківців, як не дивно, певні труднощі, оскільки їхні значення можуть бути зовсім різними, як, наприклад, у випадку actual, що має значення не «актуальний», а «дійсний», або correspondent, українським відповідником якого є не «кореспондент», а «відповідний».

Із точки зору перекладу  всі такі слова можна умовно поділити на 3 групи:

1. справжні (або повні) інтернаціоналізми, семантичні структури яких тотожні, наприклад, hypothesis та «гіпотеза»;
2. часткові інтернаціоналізми або напівінтернаціоналізми, що мають тільки частку тотожних значень, наприклад, thesis - «теза; дисертація; шкільний твір» і «теза»;
3. псевдоінтернаціоналізми, що не мають подібних значень, наприклад, conductor - «диригент» та «кондуктор».

Слова першої групи не становлять небезпеки помилкового перекладу, вони нечисленні, тоді як слова другої та третьої групи, значно більш численні, можуть бути сприйняті за справжні інтернаціоналізми і перекладені неправильно (через що й називаються «фальшивими друзями перекладача»).

Якщо перекладач стикається в тексті оригіналу зі словом, подібним за формою певному українському слову, це повинно бути попередженням йому уважніше поставитися до аналізу конкретного значення англійського слова з тим, аби не припуститися помилки через неврахування усіх значень англійського слова.

1.4. Переклад термінів-словосполучень

Переклад патентних  формул значно ускладнюється через використання в них термінологічних іменних словосполучень, тобто поєднань іменника з передуючими йому визначеннями. Труднощі полягають у тому, що компоненти таких словосполучень можуть бути зв’язані найрізноманітнішими відношеннями. При цьому зовнішні ознаки, вказуючі на характер цих відносин, як правило, відсутні, що нерідко призводить до різних тлумачень. Наприклад, термін «air cooling» можна зрозуміти і як «охолоджування повітря», і як «охолоджування повітрям» (у першому випадку air означає об’єкт, на який направлена дія, виражена іменником cooling, у другому – засіб, за допомогою якого здійснюється ця дія). Крім того, англійській мові властивий збіг частин мови. Так, поєднання «cooling air» означає «охолоджуюче повітря», якщо cooling – дієприкметник, і «охолоджування повітря», якщо cooling – герундіальна форма.

Зустрічаються випадки, коли визначальне слово відноситься  не до основного іменника, а до іншого слова, яке мається на увазі. Так, «dry pressure drop» означає не «перепад сухого тиску», а «перепад тиску на тарілці колони ректифікації за відсутності рідини».

Особливі труднощі викликають характерні поєднання, що складаються  з великої кількості компонентів (трьох і більше). При перекладі поєднань такого типу необхідно правильно визначити, до якого з іменників відноситься визначення. Наприклад, у поєднанні «outer edge роrtion», outer можна віднести як до першого, так і до другого іменника; переклад буде відповідно: «частина зовнішньої кромки» або «зовнішня частина кромки».

Для правильного перекладу  таких поєднань із декількох компонентів, перш за все, потрібно розібратися в їх структурі. Для цього в словосполученні виділяють слова, самостійні смислові групи твірних, а потім визначають їх відношення між собою і поєднання з основним іменником, що стоїть останнім у ланцюжку. Відношення між компонентами словосполучень легше прослідити, зобразивши їх графічно:

1. Railway car wheel brake арparatus. -  Гальмо для залізничних вагонів.