Використання інтерактивних методів на уроках з англійської мови

Незалежно від типу читання, перед початком потрібно провести ряд підготовчих вправ, метою яких є подати текст учням, ознайомити їх з новою лексикою та новими граматичними структурами.

1. Учням пропонується  розповісти про їх особистий  досвід, пов'язаний з темою тексту.

2. Учням пропонується  висловити особистий погляд на  тему, можлива коротка дискусія.

3. Учням пропонується  описати малюнок, на якому зображені  елементи тексту.

4. Учням пропонується  уявити сцену або людину з  тексту.

5. Учням пропонується  перед читанням відповісти на  декілька запитань.

6. Учням пропонується  перед читанням тексту про  місто, країну або острів попрацювати  з картою, виявити, де знаходиться  певне географічне місце.

7. Учням пропонується  надати інформацію, використовуючи  малюнки.

8. Учням пропонується  за схемою, яка складається з  ключових слів, здогадатися про  зміст тексту та дати йому  назву.

9. Учням пропонується  прочитати текст до вказаного  місця та припустити, чим він  закінчиться.

10.Учням пропонується  визначити, за якими словами поданих  назв можна встановити, про що  йдеться [91, с.28-42].

Обов'язковими видами роботи на передтекстовому етапі є введення та актуалізація нової лексики.

1. Робота з дефініцією  нових слів:

а) учням пропонується дефініція нових слів;

б) учням пропонується з'єднати слова з відповідною дефініцією;

в) учням однієї групи пропонуються дефініції, учням іншої — слова, для яких потрібно знайти необхідну дефініцію.

2. Кросворд.

3. Mine name.

4. На початковому етапі  учням пропонуються ігри з  м'ячем для активізації лексики.

5. Учням пропонується  з кожної групи слів виписати  ті слова, які відрізняються від  інших за певними ознаками.

6. Учням пропонується  знайти в тексті і виписати  іменники, які утворені від дієслів.

Вправи на впізнання та диференціацію граматичних явищ

1. Учням пропонується  вибрати з поданих речень ті, які вміщують.

2. Учням пропонується  прочитати та визначити, як змінюється  зміст речення залежно від:

а) прийменника,

б) форми дієслова.

3. Учням пропонується  знайти підмет, який стосується  виділеного присудка, та означення, яке стосується вказаного іменника.

4. Учням пропонується  заповнити пропуски сполучниками  залежно від змісту речення.

5. Учням пропонується  читати про себе речення і  відмічати протилежні за змістом.

6. Учням пропонується  співвіднести частини речень  та записати їх [82, с.220-223].

Текстовий етап.

Перед тим як учні будуть детально вивчати текст, важливо проглянути його для отримання загальної інформації, для того щоб узагалі дізнатися про зміст тексту.

1. Учням пропонується  проглянути текст та знайти  певну інформацію або відповіді  на деякі запитання.

2. Учням пропонується  прочитати текст і використати  отриману інформацію для того, щоб заповнити схему, таблицю  або малюнок.

3. Учням пропонується  виправити помилки в тексті.

4. Учням пропонується  прочитати текст та відобразити  прочитане в малюнках.

5. Учням пропонується  співвіднести частини тексту  з малюнками або з іншими  текстами.

6. Учням пропонується  прочитати переплутані частини  тексту та розставити речення  або абзаци за порядком.

7. Учням пропонується  розподілити речення з двох  перемішаних текстів на два  тексти.

8. Учням пропонується  прочитати текст та розподілити  його за змістом на частини  та підібрати назву до кожної  з них.

9. Учням пропонується  прочитати та виділити основні  теми оповідання.

10.Учням пропонується  прочитати два тексти за однією  темою та виявити, що в них  спільного та чим вони відрізняються  один від одного.

11.Учням пропонується  прочитати текст та знайти  в кожній частині по одному  реченню, яке передає основну  ідею цієї частини.

12.Учням пропонується  прочитати всі дієслова які  передають динаміку оповідання [91, с.28-42].

Післятекстовий етап.

Цей етап уміщує в собі вправи на перевірку розуміння змісту тексту, на розвиток уміння висловлюватися про прочитане.

1. Учням пропонується, спираючись  на зміст прочитаного тексту, закінчити речення, використовуючи  варіанти, які пропонуються.

2. Учням пропонується  розташувати речення в тій  послідовності, в якій вони подані  в тексті.

3. Учням пропонується  вибрати вірну відповідь з  декількох даних.

4. Учням пропонується, використовуючи  інформацію з тексту, заповнити  таблицю, схему.

5. Учням пропонується  виписати з тексту прикметники, які характеризують. і додати  свої прикметники.

6. Учням пропонується  висловити своє ставлення до  прочитаного, спираючись на таблицю, схему, слова.

7. Учням пропонується  на прикладі даного тексту  описати острів, школу, свої канікули.

8. Учням пропонується  знайти в тексті слова, які  об'єднують різні частини тексту.

9. Учні закінчують речення  словами, словосполученнями з тексту.

10.Учням пропонується  працювати в парах. Першому учню  пропонується читати перший текст, іншому — другий, потім з допомогою  питань їм пропонується отримати  інформацію про текст свого  сусіда.

11. Учням пропонується  драматизувати прочитане [91, с.28-42].

Післятекстові вправи, які спрямовані на розвиток навичок монологічного та діалогічного мовлення, повинні проходити в парах або групах. Учні обговорюють проблеми в групах або парах та приходять до загальної думки. Ці види роботи сприяють тому, що учні відчувають себе більш упевненими та вільними, з більшим бажанням висловлюють свої думки.

Ефективним засобом заохотити учнів до додаткового читання є практика читання текстів, які учні пишуть самостійно. Вчитель може збирати розповіді (Projects), які діти написали самі, та вивішувати їх у заздалегідь підготовленому для цього місці у класі. Учні можуть читати ці роботи у, вільний і час або, якщо вони раніше за інших виконали те або інше завдання. Цей вид роботи є гарним засобом повторення вивчених структур, актуалізації вивченої лексики [53, с.366-385; 54, с. 20-29; 97, с.21].

Розділ 3. Комп 'ютерні технології як інтерактивні методи

3.1 Інтерактивна  дошка “Smart board”

Що таке електронна інтерактивна дошка?

Електронна інтерактивна дошка — це сенсорна панель, що працює в комплексі з комп’ютером та проектором. Перші інтерактивні дошки були випущені фірмою SMART Technologies у 1991 році. Вчителі стали першими, хто зрозумів потенціал електронних інтерактивних дошок для навчання, рад та презентацій. На сьогоднішній день інтерактивними дошками головним чином користуються саме вчителі (США, Великобританії, Франції та Іспанії), (див. іл.1).

Як працює інтерактивна дошка SMART?

Інтерактивна дошка SMART Board — це сенсорний дисплей, що працює як частина системи, в яку також входить комп’ютер та проектор. Комп’ютер надсилає зображення на проектор. Проектор передає зображення на інтерактивну дошку. Вона працює одночасно як монітор та пристрій введення даних: керувати комп’ютером можна доторкаючись до поверхні дошки. Якщо якась програма відкрита на комп’ютері, ви можете працювати з нею безпосередньо на інтерактивній дошці. Ваш палець працює як мишка. Одне доторкання до інтерактивної дошки SMART Board дорівнює клацанню лівої кнопки миші. Відкрийте програму так само як ви робите це на комп’ютері, але використовуючи свій власний палець [19, с.70-79].

Для чого потрібна інтерактивна дошка?

Ці дошки можуть змінити викладання і навчання в різних напрямках. Наприклад три з них:

1) Презентації, демонстрації  та створення моделей. Використання  необхідного програмного забезпечення  та ресурсів в поєднанні з  інтерактивною дошкою може покращити  розуміння нових граматичних  та лексичних тем.

2) Активне залучення учнів. Мотивація і залученність учнів  на занятті може бути підвищена  за рахунок використання інтерактивної  дошки.

3) Покращення темпу та  ходу заняття. Використання інтерактивної  дошки може покращити планування, темп і хід уроку.

Як електронна інтерактивна дошка може бути використана у навчанні?

Інтерактивна дошка — цінний інструмент для навчання всього класу. Це візуальний ресурс, котрий допомагає вчителю викладати новий матеріал дуже жваво і захоплююче. Вона дозволяє представити інформацію за допомогою різноманітних мультимедійних ресурсів, учні можуть коментувати матеріал і вивчати лексичний матеріал більш детально. Вона може спростити пояснювання граматичних схем і допомогти розібратися у важкій проблемі. Правильна робота з інтерактивною дошкою може допомогти вчителю перевірити знання учнів. Правильні питання для пояснення деяких ідей розвивають дискусію, дозволяють учням краще зрозуміти будь-який матеріал. Керуючи обговоренням, вчитель може направити учнів до роботи в невеликих групах. Інтерактивна дошка є центром уваги для всього класу [24, с.49-63].

Можна виділити наступні види навчальної діяльності, доступні при використанні електронної інтерактивної дошки:

1. робота з текстом  та зображеннями;

2. створення заміток за  допомогою електронних чорнил;

3. зберігання зроблених  заміток для передачі по електронній  пошті, розміщення в Інтернеті  або друку;

4. колективний перегляд Web-сайтів;

5. вільне переміщення  по класу при демонстрації  програмного забезпечення або  роботі з ним перед аудиторією;

6. створення за допомогою  шаблонів і зображень завдань  для заняття;

7. демонстрація і нанесення  заміток зверху освітніх відеокліпів;

8. використання вбудованого  в програмне забезпечення інтерактивної  дошки презентаційних інструментів  для збагачення дидактичного  матеріалу;

9. демонстрація презентацій, створених учнями [27, с.66-71].

Вчителі зазначають, що завдяки появі в класі інтерактивної дошки змінюються навіть найпроблемніші учні. Дитина, яка раніше тихо сиділа за останньою партою, несподівано стає активним починає творчо мислити. Учень, який завжди зривав уроки, направляє свою енергію на роботу з однокласниками. А той, кому просто було важко вчитися, знаходить нові можливості для самовираження. Інтерактивна дошка SMART Board використовує різноманітні стилі навчання: візуальні, слухові або кінестетичні. Завдяки цій дошці, учні можуть бачити більше кольорових зображень і діаграми, які можна як завгодно пересувати. Діти також взаємодіють з матеріалом фізично, пересуваючи букви, слова і малюнки своїми пальцями. Дошка як інтерактивна поверхня може бути ефективним пристроєм для гри, під час якої дитина активно розвивається: відбувається саморозвернення системи та її розширення. Гра в новій сфері, що має великі різноманітні можливості, дитина вчиться керувати (спочатку маніпулювати) складним середовищем, моделювати різноманітні ситуації. Якщо вчитель через гру спочатку керує (направляє) розвиток дитини, то поступово и по мірі росту своїх моделюючих здібностей, дитина вчиться успішно проявляти свою самостійність і співпрацювати. Це дуже важлива комунікативна якість [29, с.104; 35, с.160; 40, с.254-257].

Для процесів гри та керування можуть бути використані:

— кольорові (візуальні) можливості, наприклад, зміна кольору може виступати неголосовим знаком, командою;

— різноманітні доторкання (тактичні) можливості, наприклад, дитина може доторкатися і створювати зображення по черзі всіма пальцями, без використання додаткових засобів; тут реалізується його творча креативна функція і здатність оцінювати та виправляти створений матеріал;

— інформаційні можливості [14, с.91-105].

Звісно не можна сказати напевне, що результати учнів підвищаться завдяки роботі з інтерактивною дошкою, але багато вчителів зазначають, що учні стали більше цікавитися тим, що відбувається на заняттях. Вони активно обговорюють нові теми і швидше запам’ятовують матеріал. Важливо пам’ятати, що використання тільки інтерактивної дошки не вирішить всіх ваших проблем миттєво. Та вчителі зовсім не зобов’язані працювати з дошкою постійно, на кожному уроці. Іноді дошка може згодитися тільки на самому початку заняття або під час обговорення. Навчання за допомогою інтерактивних дошок мало чим відрізняється від звичних методів викладання. Основи успішного проведення уроку однакові, незалежно від технологій та обладнання, яке використовується вчителем. Перш за все кожне заняття повинно мати чіткий план і структуру, досягати певних цілей та результатів [19, с.70-79; 24, с.49-63].

Стандартний шкільний урок, включаючи всі сучасні педагогічні і інформаційні технології навчання — інтерактивні методи навчання — може розвиватися так:

1. Підготовка до початку  заняття.

2. Пояснення цілей заняття.

3. Введення в нову тему  або завдання — може повторюватися  декілька разів на протязі  заняття, так як являє собою  основу цього заняття.

4. Розвиток теми при  участі школярів.

5. Обговорення в кінці  заняття того, що було пройдено, а також самого процесу навчання (див. іл.2) [24, с.49-63; 27, с.66-71; 42, с.83].

Спостереження дослідження з України (відгуки провідних спеціалістів).

«Першою реакцією учнів на можливість роботи в ході заняття з електронними інтерактивними дошками був яскраво виражений ентузіазм — зміна екрану від доторкання рук вчителя виглядало дуже ефектно. Відразу стало очевидним переваги нової технології перед сталою практикою роботи учнів за окремими комп’ютерами. Вивчення веб-сайтів було колективним, а завдяки цьому спілкування між членами групи — як україномовними так і англомовними — в процесі роботи не згасало. В минулому деякі учні скаржилися на те, що за всієї явної користі від індивідуальної роботи з комп’ютером, вона потребує зосередження, а це обмежує можливість спілкування англійською мовою. Наступна перевага інтерактивної дошки перед індивідуальною роботою була пов’язана з тим, що деякі учні не мали відповідної комп’ютерної грамотності і їх дуже лякала необхідність самостійно знаходити і використовувати веб-сайти (особливо інтерактивних, що потребували від відвідувача ініціативи). Але при колективній роботі з цими сайтами, коли вчитель не підходив до свого комп’ютера, а натискав всі кнопки прямо на дошці, учні могли крок за кроком отримати повне уявлення про роботу з даними матеріалами. Такий порядок дозволяє членам групи задавати товаришам питання і дізнаватися відповіді перш ніж почнеться індивідуальна робота над завданням.» (Київ, 2004).

«Способи візуального навчання при використанні інтерактивної дошки варіюються від відображання простого тексту до прокрутки анімації або відео фрагментів. Серед аудіо можливостей — читання комп’ютером вголос розповідей і віршів для постановки правильної вимови. Можливість безпосередньої ручної роботи з екраном електронної дошки дуже цінна для навчання з використанням сприймання дотиком. Існує безліч можливих програмних продуктів, які можна використовувати, щоб наладити контакт учня з електронною дошкою» (Київ, 2002).

Інший вчитель помітив, що при роботі викладача навіть біля дошки клас стає дуже уважний із-за наглядності процесу. Те, що відбувається насправді цікавить дітей, а вчитель отримує можливість більш чіткіше пояснити та надати учбовий матеріал. (Харків, 2002) [99, с.35-36; 89, с.10-13].