Використання інтерактивних методів на уроках з англійської мови

В основу проекту покладені наступні положення:

1. Метод проектів передбачає  самостійність учнів у постановці  проблеми, розробці детального плану  її дослідженням та визначення  кінцевого продукту проекту.

2. Проектна робота учнів  має бути прагматично спрямованою  на такий результат або кінцевий  продукт, який можна побачити, осмислити, застосувати у практичній діяльності  та у формуванні іншомовної  комунікативної компетенції школярів.

3. У ході реалізації  проектної роботи, яка зорієнтована  на формування іншомовної комунікативної  компетенції школярів, учні концентрують  увагу на виконанні практичних  завдань. Досягнення ж певних  мовних або мовленнєвих цілей  залишається на другому плані.

Розглянемо те, як ці положення були реалізовані у процесі роботи над проектом.

По-перше, вчитель заохочував учнів до самостійного формулювання або індивідуального вибору цікавого для них аспекту теми, який апелює до їх особистісного інтересу. Запропонований хід проекту містив проблемну подачу матеріалу, яка дозволяла учням самим генерувати ідеї, мету, спосіб реалізації своїх проектів.

Базовими аспектами, запропонованими викладачем, були такі:

1)«Getting aware of Multiple Intelligence theory and possible thinking and learning style profiles»;

2)«Understanding how Multiple Intelligence theory applies to foreign language teaching».

По-друге, увесь хід проектної роботи готував учнів до досягнення практичного результату певного типу, а саме до виконання індивідуальних проектів. Кінцеві продукти індивідуальних проектів учнів характеризувалися різноманітністю [84, №2, с.3-10; 84, №3, с.3-9; 116, р.377-395; 107, р.316-318].

Висновки

Виходячи з усього згаданого вище, слід зазначити важливість використання інтерактивної моделі навчально-виховного процесу, яка передбачає використання інтерактивних технологій для різних форм організації навчання.

Сучасні системи освіти характеризуються орієнтацією на входження у світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії і практиці начально-виховного процесу. Одним із найважливіших компонентів викладання англійської мови стає особисто-орієнтовна взаємодія учителя і учня. Перспективним шляхом модернізації загальної середньої освіти є впровадження інноваційних рефлексивно-предметних ігрових технологій.

Слово "інтерактив" прийшло до нас з англійської мови від слова interaction, де inter — взаємний, action — дія. Таким чином, інтерактивний — здатний до взаємодій, діалогу. Інтерактивне навчання — це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету — створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення і демонстрація, самі по собі ніколи не дадуть справжніх стійких результатів. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування. Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтовне навчання.

Будь-яка інтерактивна технологія повинна відповідати основним критеріям технологічності; системності (наявності логіки процесу, взаємозв’язку частин, цілісність), керованості (планування процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратися відповідно до результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту навчання), відповідальності (можливості застосування в інших однотипних навчальних закладах іншими суб’єктами).

Якщо спробувати дати визначення поняттю інтерактивна технологія навчання, то це така організація навчального процесу, за якої не можлива неучасть школяра у колективному взаємодоповнюючому, заснованому на взаємодії всіх його учасників в процесі навчального пізнання; або кожен учень має конкретне завдання за яке він повинен публічно прозвітуватись, або від його діяльності залежить якість виконання поставленого перед групою та перед усім класом завдання. Інтерактивні технології навчання включають в себе чітко спланований очікуваний результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові й навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

На відміну від традиційних методик, інтерактивні навчальні технології не вибираються для виконання певних навчальних завдань, а самою своєю структурою визначають кінцевий результат.

Метою магістерської роботи було дослідити використання сучасних інтерактивних методів викладання на середньому етапі навчання в загальноосвітньому навчальному закладі.

Отже, останнім часом у сфері навчання англійської мови відбулися значні зміни, зумовлені появою нових, інтерактивних методів навчання.

Інтерактивна форма роботи має значні переваги над фронтальною та індивідуальною формами: у групах учні залучаються до колективної творчої діяльності, осмисленого спілкування і взаємодії, розподілу праці між членами групи; здійснюється взаємонавчання та взаємоконтроль.

Але цю групову форму аж ніяк не можна вважати універсальною — вона має деякі недоліки:

1) Часто в одній групі  опиняються різні за здібностями  учні.

2) Якщо вчитель має  можливість порівняти групи за  рівнем підготовки учнів, може  виявитися їх психологічна несумісність.

3) Група, створена за бажанням  учнів, буде мати різні рівні  навченості.

4) У групах, що формуються  за бажанням, досить висока сумісність, але при цьому відбувається  психологічний тиск на тих, кого  не хотіли обирати.

Єдиним виходом із цієї ситуації є правильний розподіл обов'язків і різних форм розумової діяльності серед членів групи, що повинен виконати вчитель.

Таким чином, школи нового типу є осередком для розкриття творчих можливостей учнів, задоволення їх особистих та суспільних інтересів. Втілення цієї мети можливе, якщо оволодіти методикою, що стимулює конструктивно критичне мислення активними методами та технологіями навчання. Інтерактивні методи захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та мотивацію, навчають самостійного мислення та дій. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів залежить від умінь, стилю роботи конкретного вчителя.

Список використаних джерел

1. Алхазишвили А.А. Основы овладения устной иностранной речью. — М.: Просвещение, 1988. — 125 с.

2. Андреев С.В. Обучающие программы для изучающих иностранные языки // Вычислительный центр РАН. — 1994. — с.47.

3. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы. — М.: Наука, 1980. — 197 с.

4. Ариян М.А. Лингвострановедение в преподавании иностранного языка в страших классах // Иностр. яз. в школе. — 1990. — №2. — С.21-25.

5. Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. пособие. — М.: Просвещение, 1969. — 279 с.

6. Банкевич Л.В. Тестирование лексики иностранного языка. — М.: Высш. школа, 1991. — 111 с.

7. Бархаев Б.П. Новые аргументы в педагогических технологиях // Школьные технологии. — 1997. — №4. — 47 с.

8. Баханов.К. Що ж таке технологія навчання? // Шлях освіти. — 1999. — №3. — 24 с.

9. Бенедиктов Б.А. Психология овладения иностранными языками. — Минск: Высш. школа, 1974. — 335 с.

10. Бех П.О., Биркун Л.В. Концепція викладання іноземних мов в Україні // Іноземні мови. — 1996. — № 2. — С.3 — 8.

11. Бим И.Л. Подход к проблеме обучения с позиции иерархии целей и задач / Общая методика к проблеме изучения иностранным языкам: Хрестоматия / Сост. Леонтьев А.А. — М.: Рус. язык, 1991. — С.99 — 111.

12. Близнюк О.І., Панова Л.С. Ігри у навчанні іноземних мов: Посібник для вчителів. — К.: Освіта, 1997. — 64 с.

13. Богомолова Н.Н., Петровская Л.А. Групповая дискуссия. // Социально-психологический климат коллектива. / Под ред. Ю.М. Жукова, — М., 1981. — С.41 — 46.

14. Бовтенко М.А. Компьютерная лингводидактика: Учеб. пособие // Новосибирск: Издательство НГУ, 2000. — С.91 — 105.

15. Болдырев Н.Н. Лингвистические основы коммуникативных методов обучения иностранному языку // Иностр. языки в школе. — 1998. — № 3. — С.10 — 16; № 4. — С.16 — 20.

16. Борзова Е.В. Парная и групповая работа на уроках иностранного языка в средней школе. // Язык. Речь. Коммуникация. — 2000. — Вып.4. — С.4-15.

17. Бориско Н.Ф. Теоретичні основи створення навчально-методичних комплексів для мовної між культурної підготовки вчителів іноземних мов: Автореф. дис. … докт. пед. наук. — К., 2000. — 36 с.

18. Будакова.В.М., Єршова А.П. Я иду на урок: Хрестоматия игровых приёмов обучения: Книга для учителя. — М.: — Издательство «Первое сентября», 2000. — 224 с.: ил.

19. Буторина Е.П. Об использовании компьютерных технологий в контрастивных исследованиях и обучении языку / Под. ред. Е.П. Буторина, Н.И. Сайтанова // Московский лингвистический журнал. — 1996. — №3. — С.70 — 79.

20. Вайсбурд М.Л. Типология учебно-речевых ситуаций // Психолого-педагогические проблемы обучения иностранным языкам. — М.: МГУ, 1981. — С.81 — 90.

21. Венгер Л.А. Воспитание и обучение. — М.: Просвещение, 2006. — 365 с.

22. Вишневський О.І. Діяльність учнів на уроці іноземної мови. — К.: Радян. школа, 1989. — 223 с.

23. Воронова В.В. Технология обучения // Педагогика / Под. ред.П.И. Подкасистого. — М., 1996. — 168 с.

24. Вохрышева Е.В., Стрельников В.Н. Обучение диалогическому взаимодействию на английском языке с помощью новых компьютерных технологий // Вуз культуры и искусств в образовательной системе региона / Электрон. науч. — практ. конф. — Самара, 2001. — С.49 — 63.

25. Гапонова С.В. Сучасні методи викладання іноземних мов за рубежем // Іноземні мови. — 1998. — №1. — С.24 — 31.

26. Гез А.И. Система упражнений и последовательность развития речевых учений и навыков // Иностранные языки в школе. — 1969. № 6. — С.29 — 40.

27. Григорьева Т.З. Новый когнитивно-интеллектуальный подход к компьютерной лингводидактике / Под. ред. Т.З. Григорьева // Новые направления в методике преподавания иностранных языков в школе и вузе. — СПб.: Образование, 1992. — С.66 — 71.

28. Громова О.А. Аудио-визуальный метод и практика его применения. — М.: Высш. школа, 1997. — 100 с.

29. Гурвич П.Б. Теория и практика эксперимента в методике преподавания иностранных языков. — Владимир: Владимирск. гос. пед. ин-т, 1998. — 104 с.

30. Давыдова М.А. Деятельностная методика обучения иностранным языкам. — М.: Высш. школа, 2000. — 172 с.

31. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. — К.: Вища школа, 2004. — 225 с.

32. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. — К.: Райдуга, 2004. — 61 с.

33. Дмитриева Е.И. Технологичность как основной методический подход к созданию курсов дистанционного обучения через Интернет / Под. ред.Е.И. Дмитриева // Иностранные языки в школе. — 1998. — № 1. — С.6 — 11.

34. Елухина Н.В. Обучение аудированию в русле коммуникативно-ориентированной методики // Иностр. яз. в школе. — 1998. — №2. — С.28-36.

35. Зимняя И.А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке. — М.: Просвещение, 1985. — 160 с.

36. Зимняя И.А. Психология обучения неродному языку. — М.: Рус. язык, 1989. — 221 с.

37. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. — М.: Просвещение, 1991. — 220 с.

38. Жирова В. Игра в обучении в английской школе // Педагогический вестник. — 1992. — №6. — С.4 — 8.

39. Калініна Л.В., Самійленко І.В. Навчання творчого письма іноземною мовою у старших класах середньої школи // Іноземні мови. — 2006. — №3-4. — С.118-123.

40. Китайгородская Г.А. Интенсивное обучение иностранным языкам: теория и практика / Под. ред. Г.А. Китайгородская. — М.: Рус. яз., 1992. — С.254 — 257.

41. Кларин М.В. Игра в учебном процессе // Сов. Педагогика. — 1985. — №6. — С.26-33.

42. Кларин М.В. Инновации в обучении: Метафоры и модели: Анализ зарубежного опыта. — М.: Наука, 1997. — 83 с.

43. Комков И.Ф. Методика преподавания иностранных языков. — Минск.: Высш. школа, 1979. — 352 с.

44. Комунікативні методи та матеріал для викладання англійської мови // Перекл. з англ. мови та адаптація Л.В. Биркун. — Oxford Univ. Press, 1998. — С. 20-48.

45. Коптюг Н.М. Интернет-уроки как вспомогательный материал для учителя иностранного языка / Под. ред.Н.М. Коптюг // Иностр. языки в школе. — 2000. — № 4. — С.57 — 59.

46. Крівчикова Г.Ф. Інтерактивне навчання іншомовного писемного мовлення студентів мовних спеціальностей // Іноземні мови. — 2002. — №3. — С.17-20.

47. Крюкова О.П. Самостоятельное изучение иностранного языка в компьютерной среде. — М.: Логос, 1998. — 127 с.

48. Кузовлев В.П. Индивидуализация обучения иноязычной речевой деятельности как средство создания коммуникативной мотивации: Дис. … канд. пед. наук. — М., 1992. — 245 с.

49. Кузьменко О.Д., Рогова Г.В. Учебное чтение, его содержание и формы // Иностр. яз. в школе. — 1990. — №5. — С.22-32.

50. Курганская Г.С. Модель представления знаний и система дифференцированного обучения через Интенет на его основе // Изв. Челяб. науч. центра. — 2000. — Вып.2. — С.84 — 88.

51. Кучма М.О. Організація навчального процесу з англійської мови в 8-9 класах загальноосвітньої школи: Автореф. дис. … канд. пед. наук. — К., 2002 — 20 с.

52. Клычникова З.И. Психологические особенности обучения иностранным языкам. — М.: Просвещение, 1993. — 197 с.

53. Кэтфорд Дж.К. Обучение английскому языку как иностранному // Новое в зарубежной лингвистике. — 1989. — С.366 — 385.

54. Литвин С.В. Навчання учнів старшої загальноосвітньої школи писемного спілкування англійською мовою: Автореф. дис. …канд. пед. наук. — К., 2002. — С. 20-29.

55. Лияскина Т.В. Использование игровых компьютерных программ в самостоятельной работе студентов при изучении иностранного языка // Актуальные вопросы преподавания иностранных языков в школе и вузе: Межвуз. сб. науч. тр. — Уссурийск, 1998. — С.48 — 53.

56. Львова Ю.Л. Творческая лаборатория учителя. — Москва, 1992. — С.83 — 92.