Феномен девіантної поведінки та специфіка його соціального дослідження

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Июня 2013 в 12:35, магистерская работа

Описание работы

Мета роботи: теоретичний аналіз сутності та особливостей феномена девіантної поведінки, як об'єкту соціологічних досліджень, причин та факторів, які детермінують цей вид поведінки. У зв'язку з поставленою метою в дипломній роботі передбачено вирішити такі завдання:
Виявити та проаналізувати основні теоретико – методологічні методи до визначення девіантної поведінки.
Розглянути основні біологічні, психологічні та соціологічні концепції девіантної поведінки.
Дати теоретичний аналіз основних форм девіантної поведінки.
Провести емпіричний аналіз основних видів девіантної поведінки.
Розглянути основні шляхи регулювання девіантної поведінки в Україні.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………….............3
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФЕНОМИНУ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ……………………………..6
1.1. Сутність девіантної поведінки як об'єкту наукового дослідження……….6
1.2. Наукові теорії визначення девіантної поведінки………………................15
Розділ 2. КОНСТРУКТИВНА МОДЕЛЬ ОСНОВНИХ ФОРМ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ………………………………………………….29
2.1. Характеристика основних як видів девіантної поведінки…….…………29
2.2. Творчість як критерій гуманізму в девіантній поведінці………………...68
Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ В УКРАЇНІ ТА ЇХ СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………......77
3.1. Соціологічні дослідження конкретних проявів девіантної поведінки в Україні…………………………………………....................................................77
3.2. Соціальні механізми девіантної поведінки в Україні……………………96
Розділ 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В КОНТЕКТІ ФЕНОМЕНУ ДЕВІФНТНОЇ ПОВЕДІНКИ………………………………………………...103
4.1. Освіта та наука як позитивний ефект в аспекті девіантної поведінки…103
4.2. Національно – патріотичне виховання в системі девіантної поведінки.113
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………122
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………...............125

Файлы: 1 файл

Березенко.doc

— 662.50 Кб (Скачать файл)

Є об'єктивні причини вважати, що в найближчі роки масштаби девіантної поведінки будуть зростати, адже, як доведено вченими, існує залежність всіх форм проявів девіації від економічних, соціальних, демографічних та багатьох інших факторів, які сьогодні, на жаль, сприяють поширенню девіацій.

Прогресуюча тенденція безперервного зростання різних проявів девіантної поведінки ставить перед суспільством, навчальними закладами,

 

соціально-психологічними службами визначальними завданнями пошук форм, методів і технологій профілактичної роботи з неповнолітніми, схильними до девіантної поведінки, вимагає концентрації зусиль, спрямованих як на реабілітацію важковиховуваної дитини, так і на попередження відхилень від соціальних норм, усунення умов, які безпосередньо чи опосередковано здійснюють негативний вплив на формування особистості неповнолітніх.

За минулий рік неповнолітні засвітилися в 18 тисячах злочинів! А у виховних колоніях, за відомостями начальника відділу організації діяльності виховних колоній загальноосвітнього та професійно-технічного навчання засуджених Державної пенітенціарної служби України Владислава Скоропляс, знаходиться 1 000 315 засуджених. Різниця: 18 000 злочинів за рік і трохи більше тисячі покараних за злочини за попередні роки! Так, не всіх дітей треба кидати за грати, це не обговорюється. Але, навряд чи хтось візьметься сперечатися з тим, що в колонії рідко потрапляють діти заможних батьків. Там, швидше за все, сидять ті, хто поцупив десь, образно кажучи, металобрухт, щоб купити ковбаси з хлібом, і попався. Батькам байдуже, де їхня дитина, чим займається. А дітей-мажорів, швидше за все, відпустять на піклування батьків або умовним терміном, в крайньому випадку^88, с.125]

Є ще одна тенденція. Незважаючи на загальне падіння моралі та «омоложення» середньостатистичного злочинця в Україну, кількість засуджених за різні злочини, що містяться в колоніях, в порівнянні з 1991 роком - майже втричі менше. Тоді, відразу після розпаду СРСР, в установах пенітенціарної системи знаходилося 3 000 479 неповнолітніх, сьогодні - 1 000 315 підлітків.

Журнал Forbes склав рейтинг найбільш криміногенних регіонів України, передає сайт ТСН. Згідно з ними, найбільш небезпечними регіонами України в 2011 році були Схід і Південь.

 

 

Як йдеться в матеріалі видання, Сімферополь, Севастополь, Дніпропетровськ, Горлівка і Кіровоград з 6-7,2 тяжких злочинів на 1000 жителів займають перші місця серед міст із згаданого рейтингу. У західних обласних центрах - Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Рівному рівень злочинності в 2-3 рази нижче.

Безпечніше всіх з великих міст України - Полтава (1,5), де, як зазначає видання, проживає велика кількість відставних військових. Перший проректор Національної академії внутрішніх справ, автор дисертації „Урбанізація і злочинність в Україну" Василь Шакун пояснив, що 60 років тому рівень злочинності на Заході і Сході країни був практично однаковим. У 1950-х роках засуджених за серйозні злочини перестали відправляти наиКрайню Північ. Замість цього їх направляли на примусові роботи на промислових об'єктах в європейській частині СРСР, в тому числі в індустріально розвинений південний схід України. За словами Шакуна, це призвело До формування на цій території кримінальної субкультури.

За минулий рік неповнолітні засвітилися в 18 тисячах злочинів! Найстрашніше, що вчителі не хочуть втручатися в учнівські розбирання. У приватній бесіді київська вчителька якось поскаржилася, що її молода колега панічно почала боятися заходити в клас до старшокласників.

За оцінками кримінологів, що спеціалізуються на дитячій злочинності, є всі підстави стверджувати, що підліткова злочинність в Україні прогресує. За деякими даними, більше 60% всіх злочинів в країні здійснює саме молодь, в тому числі і неповнолітня.' Головним стимулом для зростання злочинності за роки Незалежності соціологи називають погіршення добробуту населення. [6, с.108]

Побічно це твердження соціологів підтверджує і статистика МВС. За словами Володимира Поліщука, який зараз очолює прес-службу правоохоронного відомства, минулого року за участю неповнолітніх було

 

 

вчинено близько 18 ООО злочинів, більшість з яких - майнові (крадіжка, пограбування). Так діти, які залишилися без нагляду батьків, заробляють собі на проживання, - пояснює прес-офіцер. Зате кількість тяжких злочинів, скоєних неповнолітніми (нанесення тяжких тілесних ушкоджень, вбивства та розбої), дещо зменшилася, рапортує чиновник МВС.

Ми проаналізували повідомлення регіональних ЗМІ за досить короткий період. Сектор зв'язків з громадськістю в Тернопільській області сповістив про те, як школярка придумала кримінальну історію зі своїм викраденням і сама себе пограбувала. Ну, явно, що дорогі сережки у вухах дівчина хотіла продати не через те, що дуже хотіла їсти, а батьки морили її голодом. Декількома днями раніше в Закарпатській області повідомило про те, що 13-річна дівчинка (!) потрапила в реанімацію після найтяжчого запою. Це, звичайно, не злочин, але після цього випадку на Закарпатті вирішили підрахувати питущих дітей, з тих, які потрапляли в поле зору в міліції. Вийшло, що кожна восьма дитина, скоївшая злочин, бува п'яна! В цей же час Закарпатська прокуратура зазначає, що за останні два місяці в регіоні майже в півтора рази зріс рівень підліткової рецидивної злочинності. Вражає і цинізм сучасних дитячих злочинів. Ну а знущання над молодшими школярами судно літками з обов'язковою фіксацією на мобільний телефон - це взагалі останнім часом «хіт сучасності». Зняті на відео злочини часто вивішують в Інтернет, щоб «креативністю» злочинців захоплювалася вся країна, з міліцією і прокуратурою разом узятими.

За умисне вбивство в даний час відбувають покарання 49 осіб, це -3,7%. - За умисне тяжке тілесне ушкодження - 57 осіб, це - 4%; за зґвалтування - 37 осіб (2,8%); за розбої - 145 осіб (11%); пограбування 234 людини - це 17,8%. Зазвичай найбільшу кількість становлять майнові злочини, а саме крадіжки - це 655 злочинів. Тобто майже 55%. Випадки хуліганство становлять 1,7% - 22 випадки.

Дослідницький проект „Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотиків" (ESPAD) реалізується в Україні з 1995 року. За цей час проведено чотири хвилі опитування учнівської молоді - у 1995,1999, 2003 та 2007 роках. [95]

В Україні вже з 1995 року впроваджено регулярне опитування учнівської молоді на національній основі. Саме проект ESPAD (Європейське опитування учнівської молоді щодо вживання алкоголю та наркотичних речовин) ініціював опитування на національному рівні в Україні.

Опитування проводилися у 24 областях України, АР Крим, м. Києві та м. Севастополі.

Метод збору інформації: анонімне анкетування шляхом само заповнення формалізованого опитувальника в учбовій аудиторії (заповнені анкеті, учні самі вкладали в індивідуальний конверт і заклеювали їх).

Національна вибіркова сукупність дає можливість аналізу за віком, статтю, типом поселення, регіоном, типом сім'ї, матеріальним станом тощо,

Об'єктом дослідження у 1995 р. виступали учні 1979 року народження. Тобто на момент дослідження (весна 1995 р.) респондентам було 15-16 років. Загальна кількість опитаних становила 6680 учнів (3081 хлопець та 3599 дівчат). У 1999 р. до цільової групи європейського опитування були включені учні 1983 року народження, яким на період анкетування (весна 1999 р.) виповнилося 15-16 років. Але цільова група дослідження в Україні була розширена. За результатами 1995 року виявилося, що для України характерним є залучення підлітків до куріння та вживання алкоголю у досить ранньому віці, а також те, що після 15-16 років значна частина підлітків змінює навчальний заклад, а отже й соціальне середовище, що не може не впливати на поведінку. Саме тому було прийнято рішення додатково включити до української національної вибіркової сукупності дещо молодші та дещо старші вікові групи: загалом в Україні були опитані учні 1981-1985 років народження, тобто у віці з 13 до 17 років. Загальна кількість опитаних - 10 386 (4837 хлопців та 5549 дівчат).

Цільова група загальноукраїнського дослідження 2003 р. також була більш широкою за віковими межами, ніж цільова група проекту ESPAD. Усього опитано 5795 учнів (2656 хлопців та 3139 дівчат) 1985-1989 років народження, тобто 13-17 років.

Об'єктом дослідження у 2007 р. виступали учні 1990-1992 року народження, тобто на момент опитування (весна 2007) їм виповнилося 15-16 років. Усього ^опитано 5122 учні (2354 хлопці та"3 2768 дівчат). За результатами опитування у 2007 р. підготовлено аналітичний звіт «Рівень та тенденції поширення тютюнопаління, вживання алкоголю та наркотичних речовин серед учнівської молоді України», презентація якого відбудеться навесні 2008 р.

"Ознайомившись з аналітичним звітом, можна дійти висновку, що в підлітковому віці проходить інтенсивне "знайомство" з алкогольними напоями. Напоями, які найчастіше вживалися в 1995 році були міцні напої, а ось з 1999 рокі і по,сьогодні лідером серед напоїв стає пиво. Інші напої (слабоалкогольні, шампанське, вино) суттєвої ролі в структурі алкоголеспоживання підлітками не відіграють, (рис.3.1)


 

□ ІЬво ІБЬюабоїшмганвдЕ ІМцншпої

 

Рис.3.1 Частота вживання для всіх учнів, хто за останні ЗО днів

спробував.., %

При цьому слід пам'ятати, що початок вживання пива припадає на більш ранній вік (12—13 років), а міцних напоїв у 14 років. Тоді ж збільшується кількість спожитого спиртного та, відповідно, кількість щомісячних сп'янінь.

У вживанні алкоголю підлітками простежується виразна тендерна різниця. Дівчата п'ють менше. Це простежується практично за всіма показниками.

При цьому, слід мати на увазі, що дівчат, які не вживають тих чи інших алкогольних напоїв, більше, ніж хлопців, на 10-15%. Дівчат, споживаючих алкоголь у. вшиких кількостях, менше вдвічі за хлопців. Добре це видно і з характеристик стану сп'яніння: дівчата переважно бувають у стані легкого і середнього сп'яніння, тоді як хлопці тяжіють до середнього і тяжкого, (рис.3.2)

 

 

 

2003

Рис.3.3 Кількість підлітків, які вживали протягом ЗО днів марихуану або

гашиш, у динаміці, %

За результатами даного соціологічного дослідження, молода людина, як правило, наважується вперше вжити наркотичну речовину в 14-16 років,   тобто в період свідомої соціалізації особистості, коли дитина перетворюється на дорослу самостійну людину. Саме "спокуса" долучитися до атрибутів дорослого, сучасного, модного, "елітного" життя, якими сприймають молоді юнаки та дівчата наркотики, стає одним з головних чинників першої їх спроби, а інколи й подальшого регулярного чи епізодичного вживання.

Нарковживання серед українських підлітків є більш характерним для великих міст, ніж для сільської місцевості.

Дані, наведені у звіті, свідчать про те, що чим більший рівень урбанізації, тим істотніше збільшується питома вага підлітків, які мають досвід спроби наркотиків.

Підлітки із сільської місцевості меншою мірою залучені до знайомства з наркотичними речовинами, але по досягненні 16-17 років питома вага „обізнаних" стрімко зростає.

Вживання наркотиків серед хлопців поширеніше ніж серед. Як правило, це марихуана або гашиш. Порівняно з показниками 8 класу спостерігається збільшення частки тих, хто здійснив першу спробу, але все одно кількість хлопців перевищує кількість дівчат, (рис.3.4)

35і

8 клас 10 клас І курс ПТНЗ І курс ВНЗ

В Юнаки  Дівчата

Рис. 3.4 Споживачів наркотиків чоловічої статі в усіх вікових групах і типах навчальних закладів було в 2-4 рази більше, ніж жіночої. Український  інститут  соціальних досліджень  імені  Олександра Яременко за участю Дослідницького навчального центру «БУ8» та Інституту з питань досліджень наркотичної залежності (Нідерланди), за сприяння представництва Дитячого фонду ООН (ЮШСЕФ) в Україні та ЮНЕЙДС провів соціологічне дослідження з метою виявлення причин та шляхів залучення молоді в ін'єкційне споживання наркотиків у чотирьох містах України. Цільовими групами дослідження стали молоді споживачі ін'єкційних наркотиків у віці до 23 років і їхні друзі, які не споживають наркотики ін'єкційно. Самі споживачі залучали до опитування своїх друзів і знайомих. Це дозволило залучити не тільки тих, хто вже відомий медичним працівникам або соціальним службам, а й молодих, початківців споживачів, які ще не усвідомлюють, що стають залежними від наркотику й потребуватимуть спеціалізованої допомоги. Залучення до вживання наркотиків відбувається через найближче оточення, друзів, хороших знайомих, сексуальних партнерів. За два-три роки свого «наркостажа» (нагадаємо, що опитувалися молоді люди до 23 років включно) кожен зі споживачів наркотиків в середньому «посадив на голку» три-чотири людини. Соціологи роблять висновок, що популяція ін'єкційних споживачів наркотиків щорічно практично подвоюється. [95]

Згідно з офіційними даними ВООЗ за станом на 2005 р. Україна 
входить в першу десятку країн світу з найвищим рівнем самогубств. Дані 
про самогубства стали широко доступними тільки в пострадянський 
період. 

В суїцидологічних дослідженнях важливим є питання про тендерні відмінності в суїцидальної поведінці. У різних культурах тендерне співвідношення індексів самогубств варіює, проте загальною закономірністю в країнах Європи є переважання чоловічих самогубств над жіночими. В Україні чоловіки здійснюють самогубства в 4-5 разів частіше, ніж жінки, причому спостережувані рівні самогубств в Україні серед жінок за останні 25 років практично стабільні, у той час як самогубства серед чоловіків впливають значні коливання.

Саме зміни частоти самогубств серед чоловіків в другій половині 80-х років і в подальшому визначили коливання загального рівня самогубств в країні. Таким чином, соціально-економічні та інші зовнішні чинники більшою мірою позначаються на суїцидальній поведінці чоловіків, жінки менш схильні як негативним, так і позитивним впливам макрооточення.

Слід зазначити, що спостережувані відмінності в суїцидальної поведінки чоловіків і жінок в Україну недвозначно вказують на те, що чоловіки є групою підвищеного ризику, що відповідає всій світовій практиці.

Розглянемо такий фактор як вік. При розрахунку індексів суїциду на число живуть у кожній віковій групі чоловіків і жінок, виявляється, що серед жінок частота рамогубств неухильно росте пропорційно віку. У чоловіків спостерігається інша закономірність - індекси суїциду досягають першого максимуму у віковій групі 45-54 року і другого - у віці 75 років і більше. [20, с.56]

Поло-вікові особливості суїцидальної поведінки в Україну. Спостережувані закономірності дозволяють уточнити групу максимального ризику - в Україні це чоловіки найбільш працездатного віку - періоду життя, який прийнято іменувати періодом розквіту творчих сил і досягнення вищого, професійного рівня. У той же час групами високого ризику залишаються чоловіки і жінки похилого віку, а також молоді люди, наслідки самогубств яких особливо важкі для суспільства і їх сімей.

Всі наведені вище цифри є сумарними даними, що характеризують ситуацію по країні в цілому. У той же час, враховуючи розрізняється рівень соціально-економічного розвитку областей України, національно-етнічний склад і інші соціо-культуральні обставини, що підкреслюють відмінності між регіонами країни, характеризують ситуацію по країні в цілому. У той же час, враховуючи розрізняється рівень соціально-економічного розвитку областей України, національно-етнічний склад і інші соціо-культуральні обставини, що підкреслюють відмінності між регіонами країни, становить інтерес оцінка обговорюваної проблеми і з цих позицій.

Информация о работе Феномен девіантної поведінки та специфіка його соціального дослідження