Юзеф Коженьовський

Погляди Юзефа Коженьовського на роман і бачення перспективи розвитку власне цього літературного жанру, здатного до вираження реальності, залишалося, напевно, у зв’язку з живою, особливо в 40-50-х роках ХІХ століття, дискусією щодо поставлених цілей, завдання і значення роману. Центральною її проблемою була вимога реалізму, яка висувалася з боку  письменників досить прогресивно, вони вимагали від мистецтва вірної відданості реальності, відбиття суспільних прагнень епохи. Вбачаючи в мистецтві суспільну ціль, вони жадали і від роману, щоб цій цілі служив, вимагали ‘‘відданості’’, так званої тенденційності, прагнули, аби він критично відбивав суспільну реальність, щоб він став знаряддям боротьби з феодалізмом. Із вимог реалізму і тенденційності послідовно виникав постулат поширення сфери зацікавлення письменника, який і народ повинен ввести до роману.

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Не варто шукати таких  слів, які б раз і назавжди сказали, ким був Юзеф Коженьовський. Такі слова б були нічим іншим, як маркуванням. Коженьовський народився в Галичині. Із побуту та життя цих земель народилися його твори. У творчості Коженьовського можна виділити три періоди: перший  з них охоплює творчість перед повстанням, пов’язаний із кременецько - варшавськими контактами; наступний період пов'язаний з українським та волинським середовищем і останній – із Королівством Польським, точніше кажучи – з Варшавою.

Творчість та діяльність Юзефа Коженьовського у кожному зі згаданих вище періодів віддзеркалює його ідеологічне становище, що виникло в результаті зв’язків з ліберальним угрупуванням. А з художньо-літературного  погляду згадані періоди є черговими стадіями подолання чужих для реалізму конвенцій і рухом до детальнішого опанування реалістичного методу. Яскраво показують цей процес перші два періоди творчої дороги Ю.Коженьовського, під час яких вдосконалення реалізму письменника є настільки  виразне, що неодноразово  доходить до перетину програмових рам, що пропонуються Коженьовським – ідеологом. Ю.Коженьовський, як і всі інші прозаїки тієї доби, відходив від засад романтизму. Рішення письменника написати роман, який би був своєрідною реєстрацією «звичайного життя» й водночас товаришем та вчителем для людей, було в другій половині ХІХ століття чи не найбільш значущим показником змін, що відбувалися в польській літературі. Перехід до реалізму тоді всюди був пов’язаний із відходом від романтизму. Ці зміни були несміливими, теоретично недопрацьованими, розтягнутими на роки, запізнілими з погляду на суспільно-політичну ситуацію, вплутані в особисті труднощі польської культури. Не були вони прикріплені і показовими шедеврами літератури. Але, не дивлячись на все це, ці зміни були поступовим специфічним  родом приглушеного і прихованого літературного перелому. 

Юзеф Коженьовський  – цікава постать у польській  літературі ХІХ ст. Цей письменник, який працював і творив в епоху романтизму, так і не був ані класиком, ані романтиком, хоча навколо цього питання, після смерті митця, виникало багато суперечок. Про Ю.Коженьовського говорили, що він був співцем реалізму, інші, що у драмах письменника бачили суто романтичні риси. Романи Ю.Коженьовського, без сумніву, дозволяють ставити його творчість у межі загальноєвропейського ‘‘моралізаторського реалізму’’ першої половини ХІХ століття.

Міцною стороною реалізму Коженьовського було все те, що стосується художнього ‘‘звітування’’ реальності, тобто картини ‘‘домашнього життя’’, дрібних господарських клопотів, сімейних конфліктів, родинних чи подружніх успіхів і промахів, особистих драм. Ніхто, так як він не зумів описати численних принад, жартів, а також ‘‘нормальної’’ радості і переживань тієї шляхетської верстви населення, яка наповнювала життя яскравими фарбами в усіх сторонах держави, і яка мала хоч якісь шанси на виживання. Ніхто, так як Коженьовський не зміг так зблизька, з любов’ю і з ноткою критики схилитися на реаліями побуту в самодостатньому ‘‘сільському домініоні’’, суверенній державі, що живе власними зацікавленнями,турботами та розвагами.  І все це настільки власне, що люди з інших верств, особливо плебеї, є абсолютно непомітними.

Залишаючись вірним своєму відчуттю реальності і своїй ментальності, Ю.Коженьовський довірився очам та вухам ‘‘спостерігача’’, моральному  досвіду, традиціям свого середовища, і не охоче  виходив за їхні межі. Він не хотів піддаватися символістським традиціям романтизму, прагнув залишатися при тих поняттях, які усталила ‘‘загальна згода’’і які прийняв здоровий глузд.

Ідейний максимум автора ‘‘Рідних’’, бачення органічної суспільної еволюції, було відносно скромним, міщанським, якщо навіть не сказати, дрібно міщанським. Для такого органічного  моралізаторського реалізму Коженьовського, можна було б використати назву ‘‘протореалізм’’, для розрізнення від пізнішого реалізму Б.Пруса.

Для майбутніх реалістів Коженьовський-романіст був вчителем  здорової спостереження й опису візуальної сторони життя. Він був  ‘‘архітектором’’ побутових сцен  і творцем форм, узятих з життя. Чим більше віддалялася його романістика від свого часу, тим більше втрачала свою ідейну актуальність.  Саме через це ми не зустрічаємо його ім’я в літературних дискусіях ХХ століття.   Але у цьому є і всій козир: старосвітськість, яка інколи проявляється і наївність світобачення є ніби патиною, яка надає цій прозі чарівності.

Висота льоту та злету, це, безумовно, питання особистої  відваги митця. Якщо б талановиті генії відрізнялися лише мірою сміливості, то Юзеф Коженьовський, який розсудливість цінував набагато більше, ніж ризик, був би не на першому місці при поясненні стану польського реалізму перед 1863 роком. І ці пояснення були  б спрощеними та неповними , тому що навіть найвідважнішому потрібна відповідна опора на землі, для того, аби створити велику та тривалу реалістичну літературу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Адорно Т. Теорія естетики : Пер. з нім. – К. : Основи, 2002. – 518 с.
2. Бахтин М. М. Слово в романе // М.: Художественная литература, 1975. – 502 с.
3. Бердников Г., Бушмин А., Виппер Ю. История всемирной литературы. Том VI. – М. 1983. – 584 с.
4. Бурдье П. Социальное пространство: поля и практики: Пер. с. фр. – М.: Институт экспериментальной социологии; СПб. : Алетейя, 2005. – 576 с.
5. Вальденфельз Б. Повседневность как плавильный тигль рациональности. // СОЦИО-ЛОГОС. Вип. 1, Общество и сферы смысла. – М. : Прогресс, 1991. – С. 17-23.
6. Гупало С. Зачарований Україною // День. – 2005. – № 158.
7. Даюк Ж. Ю. Вплив Кременецького ліцею на культурно-просвітницькі традиції регіону (перша половина ХІХ ст.) / Ж. Ю. Даюк // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2010. – № 54. – С. 166-170.
8. Делез Ж. Логика смысла : Пер. с фр. – М. : «Академия», 1995. – 298 с.
9. Кирчів Р. Кременецька гімназія-ліцей першої третини ХІХ століття та її дотичність до українського довкілля. – Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність, 2007.  – C. 426-437.
10. Кирчів Р. Український фольклор в польській літературі (період романтизму). – К., 1971. – 275 с.
11. Кирчів Р. Юзеф Коженьовський в українських перекладах і переробках //  Міжслов’янські літературні взаємини. – Вип. 2. – К., 1961.
12. Козак. С. Джерела «української школи» в польській літературі // Наша культура. – 1970. – № 4.
13. Коломієць В. До питання польської драми на українській сцені // «Українська школа» в літературі та культурі українсько-польського пограниччя. Збірник наукових праць. – К., 2005. – 336-345с.
14. Кольхауэр М. Роман и идеология. Точки зрения // НЛО, 1996, № 14. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://magazines.russ.ru/nlo/1996/14/colha2.html
15. Кристева Ю. Разрушение поэтики // Избранные труды: Разрушение поэтики. – М. : РОССПЭН, 2004. – С. 5-30.
16. Маковський С.  Українська школа як варіант романтизму //«Українська школа» в літературі та культурі українсько-польського пограниччя. Збірник наукових праць. – К., 2005. – C.30-40.
17. Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література XIX сторіччя: Доба романтизму. – Тернопіль: Богдан, 2001. – 416 с.
18. Папуша І. В. «Що таке наратологія» (огляд концепцій) // Studia methodologica. – Тернопіль: ТДПУ, 2005. – Вип. 16. – С. 29-46.
19. Петриченко Н. Г. Функції оповідача (наратора) у світлі ідей наратології / Н. Г. Петриченко // Історія й теорія літератури та компаративістика. Збірник наукових праць. –  Умань : ПП Жовтий, 2009. – С. 129-136.
20. Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. К. : Знання, 2000. – 359 c.
21. Польсько-український та українсько-польський словник/ Бачинський Д., Задніпряна А., Хотинська М. – К.: Чумацький шлях, 2003. – 710с.
22. Попова И.М. Повседневные идеологии. Как они живут, меняются и исчезают. – К.: Сфера, 2000. – 226 с.
23. Реис К. Идеология и литературная репрезентация. – Електронний ресурс. Режим доступу : http://liternet.ida.bg/publish 12/k_reis/ideologia.html.
24. Рикер П. Память, история, забвение: Пер. с фр. – М.: Изд-во гуманитарной литературы, 2004. – 726 с.
25. Рікер П. Що таке текст? Пояснення і розуміння // Слово. Знак. Дискурс : [антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької]. – Львів : Літопис, 2001. – С.305-326.
26. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. — К.: Наукова думка, 2000. — 680с.
27. Словник літературознавчих термінів/ В.Лесин, О.Кулинець. – К: 1965. – 430с.
28. Смирнова О. Два романа Юзефа Коженевского. – М., 1979.
29. Сухомлинов О.  Українсько-польське культурне пограниччя в літературі: від ренесансу до міжвоєнного двадцятиріччя ////«Українська школа» в літературі та культурі українсько-польського пограниччя. Збірник наукових праць. – К., 2005 – с.153-165.
30. Франко І. Твори в двадцяти томах. – К. Державне видавництво художньої літератури, 1955. – Т. 16.
31. Цыбенко Е. Польский социальный роман 40-70-х годов ХIX века. – М. 1971. – 358 с.
32. Шмид В. Нарратология. – М.: Языки славянской культуры, 2003. – 312 с.
33. Albiński M. Józef Korzeniowski jako pisarz dramatyczny. – Przew. naukowy i lit. – 1912.
34. Bachórz  J., Kowalczykowa A. Słownik literatury polskiej XIX wieku. Wrocław, 1991. – 1112 с.
35. Bachórz J. Poszukiwanie realizmu. - Wyd.Ossolińskich 1972. – 353 s.
36. Bachórz J. Realizm bez «chmurnej jazdy». Studia o powieściach Józefa Korzeniowskiego. – Warszawa, 1979. – 365 с.
37. Bar A. Józef Korzeniowski. Kollokacja. – Warszawa, 1947. – 200s.
38. Bartoszewicz K. Z notat o Korzeniowskim. // Kurier Warszawski. – 17 września 1913. – № 257.
39. Bartoszyński K. Józef Korzeniowski. Kollokacja. – Warszawa, 1951. – 200 с.
40. Bełcikowski A. Dramaty historyczne Józefa Korzeniowskiego // Gazeta Lwowska. – 1881. – № 137-142.
41. Bielanka-Luftowa. Znaczenie terytorium w tzw. szkole ukrańskiej. – Pamiętnik Literacki. – 1936. nr. 2.
42. Bołsanowski.B. Pisarze i czytelnicy. – Warszawa: Wydawnictwo Związkowe  1961. – 270 s.
43. Burkot S. Kraszewski o powieściopisarzach i powieści. Zbiór wypowiedzi teoretycznych i krytycznych. - Warszawa 1962. – 301 s.
44. Burkot S. Spory o powieść w polskiej krytyce literackiej XIX wieku. – Wrocław, 1968. – 169s.
45. Chmielowski P. Historia literatury polskiej. – Warszawa, 1900. – t. V-VI.
46. Chmielowski P. Józef Korzeniowski, jego życie i działalność. – Petersburg, 1898. – 133 s.
47. Chmielowski P. Józef Korzeniowski. Charakterystyka pisania i dzieł jego //  Tygodnik Ilustrowany. – 1890. – № 21-26.
48. Chmielowski P. Józef Korzeniowski. Charakterystyka twórczości dramatycznej // Tygodnik Ilustrowany. – 1891. – № 97-104.
49. Czachowski K.  Między romantyzmem a realizmem. – Warszawa, 1967. – 552 s.
50. Czarnik B. Józef Korzeniowski o Hucułach // Gazeta Lwowska. – 1899. – № 120. – 28 s.
51. Dąbrowski T. Józef Korzeniowski. Szkic literacki. – Lwów : Wyd. Towarzystwa im. Piotra Skargi, 1913. – 56 s.
52. Dynak W., Labuda A. Lekcje czytania. Eksplikacje literackie. – Wrocław. – 1999. – część II. – 425 s.
53. Galle H. Józef Korzeniowski, jego życie i pisma. – Warszawa, 1903 – 167 s.
54. Hahn W. Przekład noweli Józefa Korzeniowskiego «Podziękowanie» // Ruch Literacki. – 1937. – № 9/10.
55. Jakimiuk-Sawczyńska W. Kobiety w literaturze i społeczeństwie. – Białystok, 2012. – 178 s.
56. Jakubowski Z. Polska krytyka literacka (1800-1918). – Warszawa, 1959. – T. II. -654 s.
57. Janion M., Maciejewski M., Gumkowski M. Literatura krajowa w okresie romantyzmu 1831-1863. – Warszawa, 1992. – T. III. – 527 s.
58. Janion M., Zielińska M. Style zachowań romantycznych. - Warszawa 1986. – 438 s.
59. Janion M., Żmigrodzka M. Romantyzm i historia. – Warszawa. 1978. – 638 s.
60. Kamionkowa J. Życie literackie w Polsce w pierwszej połowie XIX w. Studia. -Warszawa. – 1970. – 292 s.
61. Kantecki K. Józef Korzeniowski. – Lwów, 1879. – 224 s.
62. Kantecki K. Józef Korzeniowski. Szkic biograficzny. Dwaj krzemieńczanie. – Lwów, 1899. – t. II.
63. Kawyn S. Józef Korzeniowski. Kollokacja. – Wrocław, 2005. – 264 s.
64. Kawyn S. Józef Korzeniowski. Studia i szkice. – Łódź, 1978. – 245 s.
65. Klaczko J. Krewni. Powieść Pana Józefa Korzeniowskiego. Recenzja. – Paryż, 1857. – 40 s.
66. Korzeniowski J. Dzieła wybrane. – Kraków, 1954. – T. I-VIII.
67. Korzeniowski J. Emeryt. – Warszawa, 1886. – 214 s.
68. Korzeniowski J. Krewni. – Biblioteka Narodowa, 1955. – 743s.
69. Korzeniowski J. Nasza Prawda. Scena z życia Polski w r. 1863. – Brody, 1898. – 28 s.
70. Korzeniowski J. Pan Stolnikowicz Wołyński. – Petersburg, 1854. – T. I. – 216 s.
71. Korzeniowski J. Wdowiec. – Wilno, 1856. – T. I. – 212 s.
72. Krzyżanowski J. Nauka o literaturze. – Wrocław etc.: Ossolineum, 1984. – 529 s.
73. Lewestam F. J. Korzeniowski. Studium literackie. – Warszawa, 1876.
74. Literatura polska. Przewodnik encyklopedyczny. – Warszawa, 1992. – T.I-II.
75. Maciejewski J. Z problematyki przełomu między romantyzmem a pozytywizmem. – Kraków, 1971.
76. Majchrowicz  F. J. Korzeniowski jako pedagog / Rodzina i szkoła. – 1897. – № 6-7.
77. Mann M. Dzieje literatury pięknej w Polsce. – Kraków, 1918. – Część II.
78. Mochnacki M. Myśli o literaturze polskiej. – Imprint, 2011. – 28 s.
79. Mochnacki M. O literaturze polskiej w wieku XIX. – Warszawa, 1904. – 203 s.
80. Morzkowska-Marrené W. Korzeniowski jako dramaturg i powieściopisarz // Niwa. – 1876. – № 41-43.
81. Nowy słownik języka polskiego/Pod.red Sobol.E. – Warszawa, PWN 2002. – 1311s.
82. Papée S. Józef Korzeniowski. Kollokacja. – Wrocław, 1952.
83. Pigoń S. Poprzez stulecia z dziejów literatury i kultury. – PWN, 1985, 763 s.
84. Reutówna Z. O działach dramatycznych J. Korzeniowskiego // Sprawozdania AU. – 1919. – № 10.
85. Reut-Witkowska Z. Studia nad utworami dramatycznymi Korzeniowskiego. Kraków, 1921.
86. Siwicka D. Romantyzm 1822-1863. – PWN 1999. – 247 s.
87. Siwicka D., Bieńczyk M. Nasze pojedynki o romantyzm. – Warszawa, 1995. – 165 s.
88. Słownik terminów literackich / J. Sławiński, M. Głowiński, T. Kostkiewiczowa. – Ossolineum, 2004.
89. Stefanowa Z. O przełomowości i przełomie romantycznym // Teksty. – 1972. – № 15.
90. Szwejkowski Z. Józef Korzeniowski. Kollokacja. – Kraków, 1949. – 242 s.
91. Szwejkowski Z. Rozwój powieści w Polsce. Powieść w latach 1776-1930. – Kraków, 1936. – 574s.
92. Tarnowski S. O literaturze polskiej XIX wieku. – Warszawa, 1977. – 517 s.
93. Watt I. Narodziny powieści. Tłum. Kreczmar A. – Warszawa, 1973. – 301 s.
94. Wędrychowski W. Słów kilka o J. Korzeniowskim, D. Magnuszewskim, K. Balińskim i A. Fredrze. Szkic krytyczny. – Lwów, 1864.
95. Widman K. Józef Korzeniowski. Studium literackie. – Lwów, 1868. – 324 s.
96. Wierzbicki A. Historiografia polska doby romantyzmu – Wrocław: Funna, 1999.–497 s.
97. Winkler J. O publicystycznej i literackiej działalności J. Korzeniowskiego // Echo. – 1879. – № 15.
98. Witkowska A. Literatura romantyzmu. – Warszawa, 1986. – 367 s.
99. Witkowska A. Przybylski R. Romantyzm. – Warszawa, 1997. – 246 s.
100. Wojciechowski K. «Karpaccy górale» J. Korzeniowskiego. – Warszawa,1926. – 469 s.
101. Wojciechowski K. Wstęp do wydania ‘‘Kollokacji’’. – Kraków, 1925.
102. Wróbel.Z. Erotyzm w literaturze dawnych wieków. – Łodź, 1986. – 166 s.
103. Wyka K.  Pograniczne powieści. –Warszawa:  Wydawnictwo Czytelnik, 1974. – 499 s.
104. Wyka K. Romantyczna nobilitacja powieśći // Twórczość. – 1946. – № 7/8.
105. Zawadski A. Józef Korzeniowski. Kollokacja: powieść. – Wilno, 1847.
106. Żmigrodzka M. Problemy polskiego romantyzmu. – Wrocław, 1981. – 400 s.

 

 

 

 

 

 

 

Виконавець

 

 

 

 

Науковий керівник