Организация ремонта вагонного депо основа

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Мая 2013 в 12:19, дипломная работа

Описание работы

Вагонному господарству відводиться неабияке місце в організації перевізного процесу. Це достатньо розвинута підгалузь залізничного транспорту, основні фонди якої складають п’яту частину основних фондів залізничного транспорту країни. На долю вагонного господарства припадає до 20% експлуатаційних витрат, більше 15% контингенту робітників залізничних доріг, основна частина витрат прокату та інших матеріалів. Щорічно на ремонт і технічне обслуговування вагонного парку витрачаються мільярди гривень.

Файлы: 1 файл

lbg.docx

— 729.52 Кб (Скачать файл)


Зм.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

 

 

п

 

 

 

 

 

 

 

 

ghs


Вступ

 

Вагонному господарству відводиться неабияке місце в  організації перевізного процесу.  Це достатньо розвинута підгалузь  залізничного транспорту, основні фонди  якої складають п’яту частину  основних фондів залізничного транспорту країни. На долю вагонного господарства припадає до 20% експлуатаційних витрат, більше 15% контингенту робітників залізничних  доріг, основна частина витрат прокату  та інших матеріалів. Щорічно на ремонт і технічне обслуговування вагонного  парку витрачаються мільярди гривень.

Перспективні  шляхи розвитку конструктивного  виконання сучасних вагонів і  підвищення інтенсивності їх використання вимагає вдосконалення організації  методів ремонту і технічного обслуговування. Безперебійність залізниць, виконання планів перевезень, безпека  руху поїздів в більшості залежить від відмінного технічного стану  вагонів.

В дипломному проекті запропоновані заходи щодо вдосконалення технології ремонту  вантажного вагонного депо Основа Південної  залізниці.

Автором проведений аналіз організації потокового утримання вагонів в сучасних умовах експлуатації, організація планового ремонту вагонів в депо, розглянута схема генерального плану вагонного депо і проведено вдосконалення технології ремонту візкової дільниці.

В результаті проведеного вдосконалення дільниці по ремонту візків в умовах вагонного  депо Основа досягнутий зріст рівня  механізованої праці, значно зменшений  рівень ручної праці при проведені  ремонту ходових частин, як одних  із відповідальних вузлів сучасних залізничних  транспортних засобів.

Досягнутий  економічний ефект від впровадження нового обладнання.

 

 

1 Організація потокового  утримання вагонів в сучасних умовах експлуатації

 

1.1 Призначення та класифікація виробничих підрозділів з технічному обслуговування вантажних вагонів

 

 

Задачами  підрозділів щодо технічного обслуговування та ремонту у сучасних умовах є  утримання вантажних вагонів  у працездатному стані, виконання  встановленого плану ремонту  вагонів, раціональне використання технічних засобів, які є у  наявності, досягнення найбільшої ефективності роботи підприємств.

Вагонні депо (ВЧД) призначені для виконання планового деповського ремонту вагонів, а також ремонту та комплектування вагонних вузлів та деталей. На базі депо організовують та забезпечують підготовку до перевезень, а також технічне обслуговування (ТО) вантажних та пасажирських вагонів у межах встановлених дільниць. Вагонні депо поділяються на вантажні, пасажирські, рефрижераторні та депо з ремонту контейнерів.

Пункти  технічного обслуговування (ПТО) вантажних  вагонів призначені для огляду, поточного ремонту вагонів без відчеплення від составів та підготовки їх до перевезень.

ПТО вантажних вагонів  розміщують на сортувальних або дільничних станціях.

Для виконання технічного обслуговування вагонів з відчепленням від составів, що потребують виконання  трудомістких робіт і поновлення працездатності, на ПТО, виходячи з  місцевих умов роботи станції, організовують  механізовані пункти технічного обслуговування вагонів з відчепленням від составів (МПТОВ).

Пункти технічного обслуговування на міждержавних передавальних станціях та прикордонних контрольних пунктах призначаються для виключення передавання на залізниці суміжних держав та приймання на Укрзалізницю технічно несправних та пошкоджених вагонів у навантаженому та порожньому стані.

Пункти технічного обслуговування вантажних вагонів сітьового  значення (СПТО) організовують з метою скорочення експлуатаційних витрат на технічне обслуговування, підвищення пропускної та провізної спроможності залізниць і особливо міжнародних транспортних коридорів з безумовним забезпеченням безпеки руху поїздів.

В основі роботи СПТО лежить використання високоефективних технологій на спеціалізованих коліях ремонту  вагонів з повною механізацією всіх видів робіт, програмно-технологічного комплексу АСУ СПТО, що об’єднує всі підрозділи ПТО у єдину  інформаційно-керуючу систему.

Спеціалізовані колії  ПТО призначаються для виконання збільшеного обсягу технічного обслуговування вагонів з відчепленням. Організовуються на сортувальних станціях і розміщуються, виходячи з місцевих умов роботи станції.

Пункти підготовки вагонів  до перевезень (ППВ) спеціалізуються на підготовці до перевезень окремих типів вагонів: піввагонів та платформ; критих та ізотермічних; цистерн та бітумних піввагонів; спеціалізованих.

Розташовуються ППВ на станціях масового навантаження або  розвантаження вантажів, або формування порожніх маршрутів.

На ППВ перевіряють  технічний стан, виконують технічне обслуговування вантажних вагонів  з відчепленням від состава з  усуненням несправностей у всіх вузлах для забезпечення збереження вантажів, що перевозяться, та безвідмовного  прямування вагонів до пункту призначення.

Пункти контрольно-технічного обслуговування вагонів (ПКТО) розміщуються на дільничних станціях, де проводиться зміна локомотивів, а також на станціях, які передують перегонам з затяжними спусками. Вони призначені для виявлення та усунення технічних несправностей вагонів, що загрожують безпеці руху поїздів.

Контрольні пости (КП) призначені для виявлення у поїздах, що рухаються, вагонів з перегрітими буксами, повзунами на колесах та іншими несправностями, які загрожують безпеці руху поїздів. Вони розміщуються на станціях з інтенсивним безупинним рухом поїздів.

Пости безпеки (ПБ) розміщуються на дільницях залізниць у шаховому порядку таким чином, щоб поїзди, які проходять, контролювались з обох боків. Відстань між постами безпеки приймається у залежності від місцевих умов 25-30 км. Поїзди проминають пости безпеки зі встановленою швидкістю. Призначаються для виявлення в поїздах, що рухаються, несправностей, які загрожують безпеці руху.

Пости випробування автогальм поїздів (ПВА) обладнуються на станціях перед затяжними спусками, де немає ПТО, але виконується зміна локомотивних бригад.

Пункти технічної передачі вагонів (ПТП) організовують для виявлення пошкоджень вагонів під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт та маневрових операцій на під’їзних коліях промислових підприємств, річкових та морських портів.

Промивально-пропарювальні  підприємства (ППП) служать для промивання, пропарювання, очищення цистерн від залишків вантажів та для комплексної підготовки їх до наливу. ППП розташовуються на станціях масового навантаження або розвантаження цистерн, або формування порожніх маршрутів.

Вагоноремонтні заводи (ВРЗ) призначені для капітального ремонту вагонів з великим обсягом робіт, а також виготовлення та ремонту їх деталей та вузлів; виконання модернізації вагонного парку та забезпечення ремонту різного технологічного обладнання, що використовується на заводах та в депо.

 

 

1.2 Основні початкові дані полігона  Південної дороги стосовно вагонного  депо Основа

 

 

Схема полігону вагонного  депо Основа приведена на рисунку 1.1, параметри полігону зведені у  таблицю 1.1. До початкових даних полігону дороги відносяться довжина дільниці, розмір руху, середня кількість вагонів у поїзді, добове навантаження, добове розвантаження, які наведені у таблиці 1.1.


       – сортувальна станція;     – дільнична станція.


 

Рисунок 1.1 – Схема полігону вагонного  депо Основа

    

    Таблиця 1.1 – Дані полігону дороги

Дільниця

Довжина дільниці, км

Число пар поїздів за добу

Середня кількість вагонів у поїзді

Добове навантаження, ваг

Добове розвантаження, ваг

1

2

3

4

5

6

Червоний лиман

172

14

40

7

18

Полтава

140

6


 

 

Продовження таблиці 1.1

1

2

3

4

5

6

Ворожба

260

6

40

7

18

Харків Сорт.

15

4

Куп`янськ

123

14

Одноробівка

70

1

Разом

780

45

40

7

18


 

При розробці завдання прийнято:

– дільнична швидкість вантажних поїздів   50км /год;

– середня вага вантажного поїзда    Q= 4590 т;

– парк вантажних вагонів по роду:

криті    – 35 %;

піввагони   –58 %;

платформ   – 7 %.

– транзитних потягів, що проходять через станцію  – 10 %;

– відчеплення вагонів в поточний відчіпний ремонт  – 0,5 %;

– час на огляд поїзда в парку прибуття, год.   – 0,9;

– час на огляд поїзда в парку відправлення, год.  – 0,7.

 

 

1.3 Розрахунок добового вагонопотоку  сортувальної станції Основа, визначення її схеми

 

 

Вагонопотік сортувальної станції  – це кількість вагонів, що прослідують  через неї за добу М, ваг.,

 

,      (1.1)

 

де к – число дільниць полігону;

ni – розміри руху вантажних поїздів за добу на і-дільниці, пар поїздів;

mcp – середня кількість фізичних вагонів у вантажному поїзді.

 

 ваг.

 

У відповідності до „СНИП 239-76” у тому випадку, якщо М 6000 вагонів, сортувальна станція обирається односторонньою, у протилежному випадку – схема сортувальної станції двостороння.

У нашому випадку  станція одностороння, виходячи з  розрахунку, але по факту станція  Основа є двосторонньою (рисунок 1.2).

 

       

 

Рисунок 1.2 – Схема двосторонньої станції Основа

 

 

1.4 Визначення робочого та наявного  парку вагонів

 

 

Потребу в середньодобовому робочому парку вантажних вагонів  для виконання заданого обсягу перевезень можна розрахувати за витратами  вагоно-годин під час прямування у поїздах, при простоях на технічних станціях та під вантажними операціями

 

,     (1.2)

 

де N – величина добового пробігу вагонів на полігоні, ваг. км;

Vд – середня дільнична швидкість руху поїздів, Vд =50 км/год;

tm – час знаходження вагонів на технічних станціях, tm=3 год;

П – середньодобова кількість вагонів під вантажними операціями, умовних вагонів;

tво – час знаходження вагонів під вантажними операціями, tво=10 год.

Величина добового пробігу вагонів в обох напрямках на полігоні залізниці N, ваг.км,

 

,     (1.3)

 

де Si – довжина і-ої дільниці, км.

 

 ваг.

 

Наявний парк вантажних вагонів визначають за формулою тн, ваг.,

 

,     (1.4)

 

де  β – коефіцієнт, що враховує вагони, які знаходяться у неробочому парку, β =0,12год.

 

ваг.

 

За родом і типом  наявний парк розподіляють у відсотковому відношенні згідно таблиці 1.2.

 

Таблиця 1.2 –  Розподіл наявного парку у відсотковому відношенні

Рід і тип вагонів

Відсоток %

Кількість вагонів

1 Криті чотиривісні

2 Напіввагони

(в тому числі восьмивісні)

3 Платформи

4 Рефрижераторні

5 Цистерни

6 Спеціалізовані

15

50

4

5

4

7

19

114

380

15

38

30

53

145

Разом

   100

    760


 

 

1.5 Встановлення потреби вагонів  у планових ремонтах

 

 

Частина вантажних вагонів  неробочого парку підлягає одному з  видів ремонту: капітальному (КР); деповському (ДР) або технічному обслуговуванню з відчепленням вагонів від состава (ТОв-1 чи ТОв-2).

Кількість вагонів, які  підлягають КР ткр, ваг.,

 

,    (1.5)

 

де wi – коефіцієнт циклічності КР i-го типу вагонів, wi =0,1;

mнi – кількість вагонів i-го типу в наявному парку;

miнов – кількість нових вагонів, тип яких розглядається, включених у парк за міжремонтний період, miнов =50 ваг.;

m1кр – кількість вагонів, що вперше підлягають КР у році, що розглядається, m1кр=103 ваг.

 

ваг.

 

Кількість вагонів, що підлягають ДР тдр, ваг.,

 

,    (1.6)

 

де  γ – коефіцієнт, що ураховує поставку нових вагонів, а також наявність вагонів, що пройшли КР у попередньому році (приймаємо γ = 0,3).

Информация о работе Организация ремонта вагонного депо основа