Организация ремонта вагонного депо основа

Тривалість транспортного  циклу розраховують наступним чином  Т_ц, год.,

 

,    (2.18)

 

де 2 – показник переміщення вантажу у прямому та зворотному напрямах;

t_нав + t_розв = 5хв – час на навантаження, причеплення, розчеплення, розвантаження та маневрування;

l_ср – середня розрахункова довжина шляху, м (для електрокару - l_ср = 350м; для автокару - l_ср = 430м);

v_ср = 100 м/хв – середня розрахункова швидкість руху електрокару та автокару.

Для складських робіт  необхідно передбачити електронавантажувач, електроштабелер або автотягач з причіпним візком.

 

 

2.4 Площі виробничих дільниць, відділень і службово-побутових  приміщень

 

 

Потреба у виробничих площах визначається по кількості виробничого  устаткування з урахуванням проходів і проїздів, раціональної організації  робочих місць, розміщення конвеєрних ліній і інших факторів. Відповідно до норм технологічного проектування депо для ремонту вантажних вагонів, норм площ, що рекомендуються, м , виробничих ділянок і відділень депо приведені в таблиці 2.1. Перевірені значення площ можуть уточняться в процесі розробки планування виробничих підрозділів з урахуванням конкретних умов.

 

Таблиця 2.1 – Площі виробничих дільниць та відділень депо

Найменування дільниць та відділень	Площа, м2
1	2
Вагоноскладальна дільниця	За розрахунком
Малярське та фарбопідготовче відділення з лабораторією	За розрахунком
Дільниця ремонту колісних пар	756
Відділення ремонту візків	720
Відділення з ремонту роликових  підшипників	288

Контрольний пункт автозчеплення	432
Відділення з ремонту гальмового обладнання	За розрахунком
Механічне відділення	180
Відділення з ремонту ресорного  підвішування	648
Ковальське відділення	180
Дільниця ремонту та виготовлення деталей вагонів з пиломатеріалів	432
Ремонтно-механічна дільниця	81
Електрогазозварювальне відділення	54
Відділення з ремонту кришок люків  та торцевих дверей піввагонів	216
Відділення з ремонту металевих бортів платформ	114
Відділення з ремонту дверей критих вагонів	114
Електрогазозварювальне відділення	54
Відділення з ремонту кришок люків  та торцевих дверей піввагонів	216
Відділення з ремонту металевих бортів платформ	114
Відділення з ремонту дверей критих вагонів	114
Інструментальне відділення	108
Дільниця ремонту електросилового  обладнання депо	72
Відділення ремонту електрокарів та навантажувачів	72
Роздаточна	36
Ремонтно-господарча дільниця	72
Компресорне відділення	72

 

1	2
Комора запасних частин	216
Комора вогненебезпечних матеріалів	54

 

Найважливішим з основних виробничих ділянок депо є вагоноскладальна ділянка, що визначає довжину головного  корпуса депо. Основні розміри (довжина, ширина, і висота) цієї виробничої ділянки  визначається виходячи з організації  в ньому потокового методу ремонту  вагонів.

Довжина вагоноскладального цеху головного корпуса депо, м, при  потоковому методі ремонту вагонів  згідно [19] підраховується по формулі L_сб, м,

 

, (2.19)

 

де  і – відстань від виступаючих частин торцевих стін вагоноскладальної ділянки до початку ремонтних позицій, приймаємо по 3-4м;

 – довжина позиції піднімання  кузова вагона, м;

 – ширина поперечного транспортного  проїзду усередині вагоноскладальної  ділянки 6м;

 – кількість вагонів, що  одночасно знаходяться на одній  позиції (з розрахунку);

 – кількість позицій (фронт  роботи) на одній потоковій лінії  (з розрахунку);

 – розрахункова довжина  вагона, чотиривісних піввагонів  – 13,9; чотиривісних платформ –  14,2;

 – довжина інтервалу між  двома сусідніми вагонами (для  нових і розширюваних депо  складає 2м, для тих, що реконструюються  -1.6м);

 – ширина тамбура-шлюзу  між вагоноскладальною ділянкою  і малярським відділенням 6м;

 – ширина проходу в малярському  відділенні - 4м.

Довжина ділянки поточного  відчіпного ремонту вагонів може бути підрахована по формулі L_тек, м,

 

,  (2.20)

 

де  – кількість позицій поточного відчіпного ремонту на одному шляху;

( + ) – довжина позиції ремонту, рівна довжині вагона плюс довжина викоченого візка, м.

Поточний відчіпний ремонт вагонів роблять у критих виробничих приміщеннях або в спеціальних  ангарах.

Довжина будинків вагоноскладальної  ділянки, малярського відділення і  ділянки поточного відчіпного ремонту  вагонів повинна відповідати  діючим будівельним нормам і бути кратної по довжині 12 і 6м і по ширині 6м. Ширина цих будинків складається  з відстані між двома суміжними  шляхами: для проектованих депо 7-8 м і для що рекомендуються – не менш 6 м.

Висота вагоноскладальної  ділянки вантажного депо установлюється виходячи з умов наявності в ньому  мостових кранів вантажопідйомністю 10 т. і приймається рівної від верха  головки рейок статі до низу конструкції  перекриття (покриття) 10,8 м для проектованих депо і 9,6 м для тих, що реконструюються. Висоту інших виробничих приміщень майстерень депо приймають по нормах технологічного проектування.

Проїзд виробничих ділянок  і відділень депо установлюють відповідно до технологічного процесу ремонту, обробки й іспити деталей і  вимог охорони праці.

Граничну площу їх визначають виходячи з кількості основного  технологічного устаткування, його розмірів і з урахуванням проходів проїздів і складських площ.

При укрупнених розрахунках  площі відділень і ділянок  майстерень депо , м , визначають по формулі,

 

,    (2.21)

 

де m – число типів устаткування i-го виду;

n_обі – кількість одиниць і-го устаткування;

 – питома площа на і-у  одиницю устаткування з урахуванням  проходів і проїздів, м.

Питому площу  звичайно приймають рівної: на один візок вантажного вагона 100 - 120 м , на кожну одиницю устаткування в наступних межах: колесотокарні верстати – 70 - 80 м , шийочнонакатні – 50 - 60 м , металорізальні верстати – 16 - 20, деревообробні – 30 - 40, ковальське нагрівальної печі – 20 - 25, мийні машини для візків – 25 - 30,те ж для колісних пар – 12 - 15,те ж для букс і підшипників – 8 - 10, балансиру вальні верстати – 10 -12, верстати слюсарні і столярні – 6 - 8, стелажі – 4м .

Ширина виробничих ділянок  повинна прийматися рівної 18 м, а висота до низу конструкції перекриття для приміщень, що мають підвісні крани або кран-балки, – 7,2 і 8,4 м і не мають кранового устаткування – 4,8м.

 

 

 

2.5 Потреба депо в енергоносіях

 

 

Вагонні депо на станціях їхнього  розташування є великими споживачами  тепла, електроенергії, води і стиснутого повітря, тому питанням теплопостачання  і правильного використання усіх видів енергії повинне приділятися  велика уважність. Теплова енергія  у вагонному депо використовується для опалення і вентиляції будинків депо, гарячого водопостачання (душові, сушарки для одягу, їдальні, пральні  і т.д.), на технологічні цілі (мийні  машини, сушильні й обмивальні камери для вагонів і ін.), а також  на інші нестатки. Основою задачею  при проектуванні систем тепло енергопостачання вагонних депо є визначення розрахункових (найбільших) навантажень споживачів тепла.

Найбільше теплове навантаження, необхідна для розрахунку потрібної  кількості парових казанів для  котельні депо, визначається в такий  спосіб.

Обчислюють найбільший потік  тепла, на опалення будинків депо і  вентиляцію їх з урахуванням теплових завіс Ф₁, Вт,

 

,  (2.22)

 

де  – питома опалювальна характеристика будинків депо, = 0,60 - 1,1 Вт/(м) ;

 – загальний зовнішній  обсяг будинків депо, м ;

 – розрахункова внутрішня  температура повітря в приміщеннях  будинків депо, які опалюються; = 16 С;

 – розрахункова зовнішня  температура повітря для проектування  опалення, С;

 – питома вентиляційна  характеристика будинків депо  з урахуванням роботи теплових  завіс,  = 0,7 2,0 Вт/(м С);

 – загальний внутрішній  обсяг будинків депо; = 0,7 0,8м від зовнішнього обсягу;

 – розрахункова зовнішня  температура повітря для проектування  вентиляції, С.

Значення  і приймають по таблицях розрахункових показників зовнішнього повітря для проектування опалення і вентиляції.

Підраховують потік тепла  на гаряче водопостачання Ф₂, Вт,

 

= ,   (2.23)

 

де  – явочний контингент працівників депо, чол.;

 – потік теплоти на одного  працівника депо, зв'язаний зі  споживанням гарячої води протягом  робочого дня 2250 Вт/чол.;

 – розрахункова кількість  споживачів на одну сітку душовій  15чіл;

 – потік теплоти, що  витрачається на одну сітку  душовій побутових приміщень  депо 1500 Вт/чол.;

 – потік тепла на один  працівника депо щодня користується  їдальні 1800 Вт/чол.

Підсумовують потоки теплоти, на теплопостачання Фтеп, Вт,

 

,     (2.24)

 

і на технологічну пару Ф_сум, Вт,

 

    (2.25)

 

Визначається потрібна кількість  парових казанів для котельні депо n_к, шт.,

 

,  (2.26)

 

де  – потужність казану, кг/с;

 – чисельне значення потужності, т/год;

і_п – ентальпія пару, і_п = 2790 кДж/кг;

і_кон – ентальія конденсату пари, і_кон = 4,19 t_кон;

t_кон – температура конденсату, t_кон = 70..75 °С.

Для деповських котелень можна  рекомендувати казани, що випускаються  промисловістю, з тиском пари 1,4 МПа, що працюють як на газоподібному, так і на рідкому паливі (мазут), марок ДЕ-4-ГМ, ДЕ-6,5-ГМ і ДЕ-10 ГМ потужністю відповідно 4, 6,5 і 10 т/г.

У котельнях можна розміщати  не менш двох і не більш шести  казанів. При розрахунках витрати  палива вимірюють масою „умовного ” палива, питома теплота згоряння якого дорівнює 29330 кДж/кг.

Годинна витрата умовного палива, В_ум.год, т/г,

 

,     (2.27)

 

де h_к – коефіцієнт корисної дії котельної депо (приймається 0,6 - 0,7).

Маса умовного палива в  тоннах, що витрачається котельні депо в рік В_ум.р, т/р,

 

,    (2.28)

 

де 20 – розрахункове число робочих годин котельної за добу;

Д_доб – річний фонд роботи котельної, год.

Річні витрати електроенергії в депо складаються з витрати  силової електроенергії на ремонт вагонів  і освітлювальної електроенергії на освітлення території депо і всіх будинків і приміщень депо.

 

 

Річні витрати електроенергії, на ремонт вагонів Е_в.в, кВт/год,

 

,    (2.29)

 

де п – кількість типів вагонів , що ремонтуються в депо;

Е_і – розрахункові витрати електроенергії на ремонт одного вагона і-го типу [16];

N_ві – річна програма ремонту вагонів і-го типу.

Річні витрати електроенергії на освітлення Е_осв, кВт/год,

 

,    (2.30)

 

де П_ел – сумарна потужність освітлювальних електроприймачів, кВт, (при збільшених розрахунках приймається 125 - 130 кВт);

Т_вик – рячне використання освітлювальної електроенергії, год;

к_ек – коефіцієнт, що враховує економію енергії за рахунок збільшення використання природного освітлення, к_ек = 0,85...0,9.

Постачання вагонних депо електроенергією здійснюється від  мережі високої напруги районних (міських) енергосистем. Електроенергія від зовнішньої мережі надходить  розподільний пристрій трансформаторної підстанції вагонного депо. Тут напруга  знижується і на розподільний щит  головного корпуса депо подається  трифазний перемінний струм напругою 380 - 220 В.

Питну і технічну воду вагонні  депо одержують, як правило, від водопровідних  систем залізничних станцій, що передбачають дві роздільні системи мереж  виробничого і господарсько-питного  водопостачання. Для скорочення витрати  води на виробничі нестатки передбачають оборотне водопостачання.

Застосування оборотного водопостачання у вантажному вагонному  депо з програмою ремонту до 6000 вагонів у рік дозволяє скоротити  витрата води приблизно на 60% у  порівнянні з прямоточною системою.

Річну витрату свіжої води, що поступає від джерел водопостачання для виробничих та господарських  потреб відповідно можна визначати  збільшеним методом по питомим витратам води на один відремонтований вагон

 

,    (2.31)

,    (2.32)

 

де Q_{вир.вод}, Q_пит – річні витрати води відповідно на виробничі та господарські потреби, м³;

k_рез – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати виробничої води на спеціальні потреби та протипожежний резерв, k_рез = 1,3...1,5;

q_вир – питомі витрати виробничої води на один відремонтований вагон, з урахуванням зворотнього водопостачання q_вир = 4,2 м³;

N_в – річна приведена програма ремонту вагонів в депо;

q_пит – питомі витрати питної води на один вагон, q_пит = 0,7 м³.

Річні витрати стислого повітря  підраховують по нормам питомих витрат на один вагон, що ремонтується, Q_р.пов, м³,

 

,    (2.33)

 

де q_пов – питомі витрати стислого повітря на один приведений вагон, q_пов = 160...180 м³: