Организация ремонта вагонного депо основа

 

638 ваг.

 

Кількість вагонів  за добу, що поступають у ТОв-1 та ТОв-2 визначають за формулою

 

= + ,                                                  (1.7)

 

де  – кількість вагонів, що відчеплять від поїздів, які готують до перевезень;

       – кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням та без нього.

Кількість вагонів, що відчіпляють від поїздів, які  готують до перевезень, визначається за формулою

 

= ,                                                     (1.8)

 

де   – кількість відчеплень порожніх вагонів, від поїздів щодо підготовки їх до перевезень, = 1,2%.

 

                           

 

Кількість вагонів, що відчеплять за добу від поїздів, які прослідують станцію з переформуванням, визначають за формулою

 

                                   (1.9)

 

де  та – відповідно, кількість пар поїздів, що прослідують станцію з переформуванням та транзитом, = 30 пар поїздів, = 15 пар поїздів;

        – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що проходять переформування, = 0,6 %;

       – кількість відчеплень вагонів від поїздів, що прослідують станцію транзитом, = 0,2 %.

 

                  

тоді

 

                                  = 9+8 = 17 ваг.

 

Вагони неробочого парку, що вилучені з експлуатації для виконання ремонту, створюють залишок несправних вагонів, що нормуються.

Середньодобова  норма залишку несправних вагонів  на полігоні визначається за формулою

 

                     (1.10)

 

де    – число робочих та календарних днів на рік, = 254;

        – норма загального простою вагонів у КР, = 12 діб;

        – норма загального простою вагонів у ДР, = 1,8 діб;

        – норма загального простою вагонів у ТОв, = 0,65 діб;

        – коефіцієнт, що ураховує планову знижку числа відчеплень у ремонт, = 1,08.

 

       

 

 

1.6 Розрахунок контингенту для ПТО вантажних вагонів на сортувальній станції

 

 

Для визначення кількості працівників ПТО вагонного  депо Основа встановлюється необхідна для якісного технічного обслуговування вагонів кількість бригад по паркам станції та їх чисельність. Для визначення числа комплексних бригад парків прибуття та відправлення при рівному підході або відправленні поїздів, спочатку визначаємо число комплексних бригад парків при однаковому підході поїздів за формулою

 

,     (1.11)

 

де n_cp – середня кількість поїздів, що прибувають або відправляються за добу ;

t_обр – установлена тривалість обробки поїзда, для парку прибуття – 0,7 год., для парку відправлення – 0,9 год.;

24 – кількість годин за добу;

φ – коефіцієнт, що враховує нерівномірність прибуття поїздів, φ=0,95;

α_п – коефіцієнт, що враховує обробку (розбирання) вагонів, для парку прибуття  α_п = 0,8, для парку відправлення α_п= 1;

 

,     (1.12)

 

ваг.

 Приймаємо 2 бр.

  Приймаємо 2бр.

 

Кількість працівників в  комплексній бригаді парку прибуття або відправлення R_яв, чол.,

 

,     (1.13)

 

де m_cp – середня кількість 4-вісних вагонів у поїзді, m_cp=50 ваг;

H_o – середні витрати праці на технічне обслуговування одного вагона H_o =17,5 люд.хв./ваг;

m – коефіцієнт, що враховує зниження трудомісткості праці за рахунок впровадження засобів механізації та автоматизації, m =0,9.

 

чол.,

 

чол.,

 

Загальна  кількість працівників  , чол.,

 

 ,    (1.14)

 

чол.

 

Оптимальна кількість вагонів, що обробляються однією ремонтною групою в бригаді m_опт, ваг,

 

                                           ,    (1.15)

 

де u_ср – середня кількість переходів однією ремонтною групою уздовж частини потягу, що обробляється, u_ср =1,2;

g – частка вагонів, що не потребують ремонту від загальної кількості вагонів у поїзді, g =0,4;

t_пр – середній час , що витрачається на перехід уздовж одного вагона, t_пр =0,003год.

 

 ваг.,

 ваг.

 

Оптимальна кількість ремонтних груп, що обробляють поїзди із 4-вісних вагонів М_гр, гр.,

 

,     (1.16)

 

для парку прибуття

гр.,

для парку відправлення

гр.

 

Кількість допоміжних робочих  складає 6-10% від кількості основних робочих R_доп, чол.,

 

,    (1.17)

 

чол.

 

Кількість ІТР складає 5-6% від кількості основних робочих  і допоміжних працівників R_ІТР, чол.,

 

,    (1.18)

 

чол.

 

Кількість МОП складає 2-3% від кількості  основних робочих і допоміжних працівників R_МОП, чол,

 

,   (1.19)

 

чол.

 

Робітники парку  прибуття (відправлення) ПТО вагонів сортувальної станції розподіляються за професіями згідно таблиці 1.3.

 

 

 

 

 

Таблиця 1.3 - Розподіл витрат праці за професіями в парках

Назва робіт, що виконуються	Розподіл витрат праці в парках, %		Розряд по професії
	Прибуття	Відправлення
Огляд вагонів	48	32	4
Огляд вагонів з “пролазкою”	26	¾	4
Роз’єднання з’єднувальних рукавів	26	¾	3
Огляд автогальм	¾	14	5
Ремонт ходових частин	¾	24	5
Ремонт та обслуговування гальмового обладнання	¾	15	4
Ремонт та обслуговування буксового вузла	¾	15	5
Разом	100	100

 

 

1.7 Технологічний процес роботи ПТО

 

 

Організація технічного обслуговування вагонів у парку прибуття.

Контроль технічного стану  вагонів у поїздах [] починається на підходах до парку прибуття за допомогою засобів технічного діагностування  (ПОНАБ, ДИСК) з виявлення перегріву буксового вузла, несправностей поверхні кочення коліс (повзуни, навари, вищербини, нерівномірний прокат), несправностей окремих елементів конструкції вагона, що призводять до виходу вузлів та деталей за нижній обрис габариту рухомого складу.

Інформація про несправності вагонів (порядковий номер вагона, бік  вагона, вид несправності та ін.) від  засобів технічного діагностування передається в єдиний вузол, що реєструє, тобто до оператора ПТО парку  прибуття.

Оглядачі-ремонтники вагонів, отримавши від оператора ПТО  інформацію про підхід поїзда, виходять до колії його приймання, при цьому  одна ремонтно-оглядова група розташовується у межового стовпчика з двох боків  колії і контролює технічний  стан вагонів у поїзді, що прибуває , а друга - також з обох боків  у місці зупинки головної частини  поїзда і отримує від локомотивної бригади інформацію про роботу гальм  та зауваження про несправності вагонів  на шляху прямування.

Оглядачі вагонів під  час контролю поїзда на ходу визначають несправності поверхні кочення коліс  та буксового вузла. При виявленні  несправностей або їх ознак оглядачі сповіщають по радіозв’язку про це оператора ПТО, називаючи останні  чотири цифри номера вагона.

Оглядачі ремонтно-оглядової  групи, які знаходяться з голови поїзда, що отримують від локомотивної бригади інформацію про роботу автогальм  та про зауваження на шляху прямування про несправності вагонів, також  інформують про це оператора ПТО.

Отриману інформацію оператор передає оглядачам відповідних  груп для огляду таких вагонів  після зупинки поїзда, вказуючи номер  вагона та місце його розташування.

Після зупинки поїзда і  відчеплення локомотива, состав з  голови та хвоста оператор огороджує  з централізованого пульта сигналами  зупинки. Про огородження состава  оператор ПТО сповіщає ремонтно-оглядові групи.

Контроль технічного стану  вагонів оглядачі виконують одночасно  з обох боків за схемою, наведеною на рисунку 1.3 згідно з джерелом [], при цьому кожний оглядач відповідає за якість перевірки стану всіх частин, розташованих з одного боку состава, а також за один візок та раму половини вагона. Можливі й інші варіанти схем технічного контролю стану вагонів. При контролі технічного стану вагонів оглядачі виявляють несправності вузлів та вагонних деталей і наносять на них у встановлених місцях чіткі крейдові позначки, відповідно до класифікатора та дату огляду. Оглядачі також передають оператору ПТО номери вагонів та підсумки перевірки вагонів, у яких були виявлені несправності засобами технічного діагностування або оглядачами, які зустрічали поїзд на ходу. Перегріті букси, які були показані апаратурою ПОНАБ (ДИСК-Б), оглядають у якомога короткий термін до їх охолодження.

На вагони, які потребують технічного обслуговування з відчепленням, оглядач у залежності від місцевих умов виписує повідомлення форми  ВУ-23М або сповіщає оператора  ПТО, щоб той оформив таке повідомлення у двох примірниках: перший примірник  по закінченні контролю технічного стану  вручається працівнику станції, другий – передається у вагонне депо.

Одночасно з оглядом состава робітники  ПТО виконують розрядку гальм  та передбачений для парку прибуття ремонт вагонів.

 

1, 2 – шляхи руху оглядачів  вагонів;

Рисунок 1.3– Послідовність виконання операцій контролю  технічного стану вагонів

Оператор  ПТО, отримавши повідомлення від  усіх ремонтно-оглядових груп про  закінчення ТО та можливість зняття огородження, сповіщає про це по парковому зв’язку всіх робітників бригади, знімає огородження, доповідає черговому по станції про закінчення ТО.

Старший оглядач вагонів  підписує у книзі форми ВУ-14 дані про готовність поїзда для розформування.

Організація технічного обслуговування вагонів у сортувальному парку.

Оглядачі сортувального  парку згідно [] у процесі розпускання з гірки та накопичення вагонів на коліях виявляють пошкодження вагонів, що отримані під час проведення маневрової роботи та розпускання вагонів з гірки, а також вагони з різницею по висоті повздовжніх осей автозчепів більш припустимої норми і завчасно сповіщають по радіозв’язку номер вагона, вид несправності, бік вагона та інші дані оператору ПТО, а про пошкоджені вагони та вагони, які потребують відчеплення, також маневровому диспетчеру або черговому по парку. На вагони, у яких виявлені несправності, оглядач наносить крейдові позначки додатково до нанесених в парку прибуття.

На кожний пошкоджений  вагон оглядач складає акт  форми ВУ-25, а на вагони, які потребують технічного обслуговування з відчепленням, додатково виписують повідомлення форми ВУ-23М для подавання його в залежності від виду несправності на МПТОВ, спеціалізовані колії збільшеного  технічного обслуговування вагонів  з відчепленням або у вагонне  депо.

Організація технічного обслуговування вагонів у парку відправлення.

В парку відправлення виконується  ТО сформованого та поданого состава.

Перед виставленням сформованих  составів у парк відправлення оператор ПТО формує та видає наряд-замовлення на ремонтні роботи. В наряді вказується інвентарний та порядковий номер  вагона в составі, бік, на якому розташована несправність, код та скорочене найменування роботи, кількість робіт цього виду, прізвище оглядача ПТО парку прибуття, який виявив несправність.

Оператор ПТО подає  поїзд для підготовки до відправлення з вказуванням порядку його ТО.

Оглядачі, отримавши від  оператора інформацію про виставлення з сортувального парку состава, виходять до колії для зустрічі його на ходу. Ремонтно-оглядові групи завчасно приготовляють необхідні запасні частини, матеріали, інструмент у місцях передбаченої зупинки вагонів, які потребують ремонту.

Оператор ПТО після  зупинки состава, відчеплення маневрового  локомотива та огороджування состава  з централізованого пульта сигналами  зупинки сповіщає по парковому зв’язку  про огороджування состава та початок його ТО.

У сформованих составах у  парку відправлення виконується: контрольно-технічний  огляд та усунення виявлених при  цьому несправностей; зарядження, огляд  та ремонт механічної та пневматичної частин гальм та випробування гальм.

При відсутності на ПТО  спеціалізованих колій збільшеного  технічного обслуговування вагонів  з відчепленням виконується контрольно-технічний  огляд та усунення несправностей, що вказані в наряді (АСУ ПТО), виявлених  та розмічених у парках прибуття, сортувальному  та виявлених під час виставлення  составів у парк відправлення. При  цьому виконуються такі роботи: