Розробка екскурсійно-туристичної програми Харків індустріальний

 Почали їх  виготовляти і для крейсерів,  але завадила війна. Випуск  ТЗА послужив трампліном для освоєння пізніше більш об'ємною і ще більш складної продукції.

У 70-і роки перед  «Турбоатомом» відкриваються нові горизонти - атомне машинобудування, починається  виробництво турбін для атомних  електростанцій. Нові турбіни працюють на найбільшій на той час Ленінградської атомної електростанції. В кінці 70-х завод продовжує нарощувати темпи економічного і виробничого зростання.

Це призвело до того, що 3 січня 1980 року було прийнято історичне рішення - заснувати в Харкові центр атомного турбобудування. Саме тоді завод отримав сучасну назву - «Турбоатом». У період з 1982 по 1985 роки харківськими турбінами були оснащені Южно-Українська, Запорізька, Балаковська і Калінінська АЕС.

Найважчі роки для заводу, якщо не вважати військових, настали після аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Після тієї страшної катастрофи були заморожені всі атомні проекти, на складах заводу залишилася величезна кількість нереалізованої продукції, на деякий час «Турбоатом» повністю перейшов на виробництво парових і гідротурбін. На складах заводу залишилися лежати частини атомних турбін для Кримської, Одеської, Чигиринської та Харківської атомних електростанцій.

У 1967 році започатковано  створення потужних парових турбін для атомних електростанцій - важливої ​​складової енергетики країни. Завод стає головним підприємством з проектування і виготовлення турбін для атомних електростанцій.

На звільненій від фашистів території енергетичне  господарство було повністю зруйновано. Для відновлення електростанцій терміново потрібні були нові турбіни, генератори, запасні частини до них.

Тому відновлення Харківського турбогенераторного заводу набувало першочергове народногосподарське значення.

Завод-гігант довелося піднімати буквально з руїн. Фашистські загарбники варварськи його зруйнували. Головний турбокорпус заводу, без  відновлення якого неможливо було почати виробництво потужних турбін, був обгорілий залізобетонний каркас з проваленим дахом.

Мідноливарний цех був підірваний дощенту. Завод  не мав жодного квадратного метра придатної виробничої площі. Повністю було зруйновано все кранове господарство. З заводського обладнання залишилося лише 40 обгорілих верстатів, які вимагали капітального ремонту. До війни завод мав 900 діючих агрегатів, а в жовтні 1943 року їх було лише 12.

Всі 49 тис. квадратних метрів виробничих площ необхідно було розчистити. У таких умовах доводилося починати відновлення заводу. Труднощі зростали ще й тим, що не вистачало кваліфікованих робітників та інженерно-технічних кадрів.

Колектив турбостроітелей, відновлюючи рідний завод і виробляючи продукцію для країни, одночасно брав участь і у відновленні міського господарства.

В кінці 1944 року завод мав 374 одиниці верстатів  та іншого виробничого обладнання з 700 одиниць, які потрібно було встановити відповідно до проекту відновлення заводу. За рік 250 верстатів були змонтовані і здані в експлуатацію.

Швидко зростала чисельність робітників і службовців заводу - з 876 до 1664 чоловік за рік, тобто  на 91 відсоток. Серед них було 937 робочих  і 349 інженерно-технічних працівників.

У протягом 1945 року завод провів монтажно-ремонтні роботи на 55 машинах для енергосистем Москви, Донбасу, Харкова загальною потужністю понад 800 тис. кіловат. Як було і до війни, завод ставав основною базою енергетичного обслуговування центрального району Московської системи та півдня СРСР. По випуску валової продукції в 1945 році завод перевищив рівень 1944 року на 40,8 відсотка.

У 1948 році ХТГЗ почав готуватися до випуску стаціонарних турбін комплектно з генераторами. Крім того, завод відновив роботу з обслуговування електростанцій ревізіями, ремонтами і запчастинами.

Завод ще не був  повністю відновлений, але вже тоді він відігравав велику роль у відновленні  народного господарства країни, поступово  нарощував темпи виробництва.

Профіль Харківського турбінного заводу остаточно склався  в 50-і роки.

Завод почав спеціалізуватися на виробництві потужних парових і газових турбін.

1953 став новим  етапом у подальшому розвитку  заводу.

Проводиться робота по технічному переозброєнню виробництва  парових турбін і створюється нова галузь - гідротурбостроеніе, а виробництво генераторів передається спеціалізованим заводам.

За порівняно  короткі терміни (1955 - 1958 рр..) Були спроектовані і виготовлені парові турбіни потужністю 100 і 150 тис. кВт, а в 1960 - 1965 рр.. - Парові турбіни з підвищеними параметрами пари, потужністю 300 і 350 тис. кВт для Придністровської, Криворізької, Запорізької, Ладижинської, Троїцької, Рефтинская, Трипільській, Назаровской та інших ДРЕС. Освоєно серійне виробництво гідравлічних турбін.

4. Об’єкт - ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе").

28 січня 1930 в  15 кілометрах на схід Харкова  на магістралі ПЗ біля роз'їзду Лосеве розпочато будівництво «Югтракторостроя» - майбутнього ХТЗ. 1 жовтня 1931 з конвеєра ХТЗ зійшов перший колісний трактор СХТЗ-15/30 (потужність 30 л.с.) У 1935 році освоєно виробництво колісних тягачів на пневматичних шинах на базі трактора СХТЗ-15/30.

 

17 жовтня 1937 з  конвеєра ХТЗ зійшов перший  гусеничний трактор СХТЗ-НАТІ (потужність 52 л.с.) У листопаді 1941 року ХТЗ евакуйований у м. Рубцовськ Алтайського краю. 24 серпня 1942 з конвеєра новоствореного Алтайського тракторного заводу зійшов перший трактор АСХТЗ-НАТІ.

У 1944 році ХТЗ, відновлюваний  з руїн випустив 10 тракторів. У 1945 - випуск тракторів склав 521 одиницю. У серпні 1949 року з конвеєра ХТЗ зійшов перший дизельний трактор ДТ-54 (потужність 54 л.с.).

У 1950 році ХТЗ  освоїв випуск основних деталей і  вузлів садово-городнього трактора ХТЗ-7 (потужність 12 л.с.), виробництво якого  було освоєно на Харківському тракторосборочном  заводі. 24 вересня 1954 з конвеєра ХТЗ зійшов стотисячний трактор ДТ-54.

У жовтні 1955 року з конвеєра ХТЗ зійшов перший дизельний  садово-городній трактор ДТ-54 (потужність 54 л.с.). У 1953-1955 роках ХТЗ розробляє та впроваджує в серійне виробництво легкий артилерійський тягач АТЛ.

У 1955 році ХТЗ  проектує завод і готує інженерні  кадри для Першого Китайського тракторного заводу (г.Лоянь). У 1958 році ХТЗ переходить на більш продуктивну версію садово-городнього трактора ДТ-20 (20 л.с.) У 1958 році ХТЗ виходить на міжнародний ринок. Перші поставки в Болгарію, Індію, Китай.

У 1958-1960 році ХТЗ  створює гусеничний транспортер  тягач ГТТ, документацію якого передає у виробництво Семипалатинському машинобудівному заводу. У квітні 1962 року ХТЗ починає виробництво гусеничних тракторів Т-74 (потужність 75 л.с.). У 1966 році на зміну ДТ-20 прийшов трактор Т-25 (потужність 20 л.с.)

30 січня 1972 ХТЗ  припиняє виготовлення тракторів  Т-25, загальний випуск яких склав 60 055 одиниць і передає їх виробництво на Володимирський тракторний завод. У 1772 році ХТЗ почав виробництво самохідної артилерійської установки 2С1. 20 січня 1973 розпочато серійне виробництво тракторів Т-150К (потужність 165 к.с.). У 1973 році ХТЗ бере участь в організації виробництва спецмашин типу МТЛБ в Болгарії. У 1974 році ХТЗ бере участь в організації виробництва спецмашин типу МТЛБ в Польщі.

24 листопада  1983 з конвеєра ХТЗ зійшов останній  гусеничний трактор Т-74 під номером  880792. 25 листопада 1983 розпочато випуск гусеничних тракторів Т-150 (потужність 150 к.с.). У 1989 році ХТЗ починає випуск міні тракторів Т-08, Т-010, Т-012 (потужність 8, 10, 12 л.с.)

П'ятдесят сім  промислових підприємств СРСР, які  випускали спеціалізовані машини для цивільних та військової галузей промисловості, комплектували своїм устаткуванням базовий трактор серії Т-150. З січня 1993 поновлюється виробництво тракторів Т-25Ф, з 1994 року - ХТЗ-2511 (потужність 25 л.с.). У 1993 році розпочато виробництво тракторів орно-просапних ХТЗ-121 (120/145 л.с).

З 1998 року ХТЗ  починає випуск тракторів орно-просапних тракторів ХТЗ-16131 (потужність 160 к.с.), колісних тракторів загального призначення ХТЗ-170 (потужність 170 к.с.) і гусеничних ХТЗ-181 (потужність 190 к.с. ).

ХТЗ працює над  впровадженням у виробництво  тракторів класичної компоновки ХТЗ-21041 (240 к.с.), ХТЗ-18040 (210 к.с.) і гусеничного ХТЗ-100 (100 к.с.). На базі машин спецвиробництва ХТЗ створюються цивільні тягачі 10НК для роботи в складних кліматичних умовах.

У 2008 році випущений  перший промисловий трактор ТС-10. У 2009 році випущена настановна партія тракторів ХТЗ-22021 (потужність 220 к.с.) У 2010 році ХТЗ модернізує трактори ХТЗ-170, довівши їх потужність до 210-240 л.с.

5. Об’єкт - ПуАТ «Харківський верстатобудівний завод»

Підприємство  введено в експлуатацію в січні 1936 року. За свою більш ніж 70-річну історію завод заслужено здобув світову славу. Продукція підприємства експортувалася в 41 країну світу, в тому числі в США, Італію, Францію, Бельгію, Японію, Китай, Індію, Великобританію.

За роки роботи випущено більше 90 тисяч одиниць обладнання, більше шестисот різних моделей, багато з яких унікальні і виготовлялися тільки на Харківському верстатобудівному заводі.

У 2001 році АТ «Харківський верстатобудівний завод» увійшло до складу Індустріальної групи УПЕК (з 2011 року - публічне акціонерне товариство), після чого для підприємства розпочався новий етап розвитку.

 

 Сьогодні  Харверст - динамічно розвивається, входить в десятку найбільших верстатобудівних підприємств СНД і має значний виробничий потенціал. Поряд з випуском традиційних видів продукції, завод освоює нові сучасні моделі вальцешліфувальні і круглошліфувальних верстатів, що відповідають рівню передових зарубіжних аналогів.

Підприємство  спеціалізується на випуску широкої  гами круглошліфувальних верстатів:

• вальцешліфувальні верстати;
• важкі круглошліфувальні верстати;
• спец. торцекруглошліфовальние і кругло автомати і напівавтомати з ЧПУ;
• напівавтомати з ЧПУ по обробці кулачків розподільних валів;
• напівавтомати з ЧПУ по обробці шийок колінчастих валів;
• спеціальні напівавтомати з ЧПУ для обробки доріжок цапф лап бурових доліт;
• спец. круглошліфувальні автомати для обробки кілець підшипників;
• універсальні круглошліфувальні напівавтомати та інші спеціальні круглошліфувальні верстати.

Унікальність  заводу визначається широтою номенклатури та технічною складністю устаткування, що випускається. Верстати Харківського верстатобудівного заводу дозволяють виробляти шліфування деталей в найширшому діапазоні габаритних і вагових характеристик: від мініатюрних, масою в кілька грамів, до гігантських, діаметром до двох метрів, довжиною до шістнадцяти і масою до 125 тонн. Причому, в будь-якому випадку - з точністю микронной!

 Продукція  заводу затребувана практично  всіма підприємствами загального машинобудування, використовується в суднобудуванні і автомобілебудуванні, у трубній та паперової промисловості, збройовому виробництві, двигунобудування, суднобудування, тракторобудуванні, підшипникової промисловості.

Одним з основних замовників шліфувального обладнання постійно виступає металургійна галузь. Харківськими вальцешліфувальні верстатами (для обробки валків листопрокатних станів) оснащені всі металургійні підприємства і заводи важкого машинобудування СНД.

 Стратегічна  мета заводу сформульована в  концепції розвитку підприємства і полягає в зміцненні позицій на ринку шліфувальних верстатів, пропозиції споживачеві конкурентоспроможної техніки, що відповідає кращим світовим зразкам.

 Підприємство  має повний цикл виробництва  деталей і вузлів для комплектації своєї продукції. Наявний парк унікального виробничого обладнання дозволяє виконувати литті складних верстатних корпусних деталей, виготовляти сталеві поковки вагою до 150 кг, вести термічну і гальванічну обробку для забезпечення вимог щодо механічної міцності і робочої довговічності деталей.

 Механообробка  і наступна збірка вузлів і  налагодження механізмів виготовляються верстатів проводиться висококваліфікованим персоналом робочих та інженерних працівників заводу.

Точність виготовлення деталей і проведеної збірки безперервно  контролюється службою якості та сертифікації продукції.

 Підприємство  має парк нового механообробного  обладнання з ЧПУ, виготовленого в Німеччині та поставленого в рамках програми технічного переозброєння. Це токарно-фрезерні та фрезерні обробні центри фірм CHIRON і MONFORTS, шліфувальне обладнання фірми BLOHM. Є власне потужне підрозділ, який займається розробкою керуючих програм для верстатів з ЧПК і технологічної підготовки виробництва. Системи ЧПУ, приводу, електроавтоматика і т. п. закуповуються у провідних світових постачальників: Siemens; Mitsubishi, Shmidt, Buluff, Marposs та ін.

 Це дозволяє  сьогодні відповідати найвищим  вимогам конструкторських розробок і виготовляти продукцію високої якості і сучасного рівня.

6. Об’єкт -  ПуАТ "Харківський плитковий завод"

Голова правління - Єфімов Олександр Олександрович

 Продукція:

- Плитка для  підлоги;

- Плитка для  внутрішнього облицювання стін  з малюнком і без;

- Сувенірно-художні вироби з кераміки;

- Фризи різні.

 У 2004 році  на підприємстві введена в  експлуатацію нова італійська  лінія "Barbieri & Tarozzi" продуктивністю 2,5 млн.м2 на рік. На цій лінії  освоєно виробництво плиток для підлог розміром 300x300 мм з гладкою і рельєфною поверхнею. Глазуровочний конвеєр ПКЛ оснащений обладнанням, яке дозволяє ангобірованний поверхню плиток перед нанесенням високощільної глазурі методом поливу на установках "дзвін", пристроями для нанесення фіксатора з метою закріплення малюнка, аерографом, установками для "затираючи" і нанесення гранували.