Розробка екскурсійно-туристичної програми Харків індустріальний

 Практика проведень  екскурсій на промислові об’єкти  існує і в м. Кривий Ріг,  проте такі екскурсії тут носять  не систематичний, а скоріше  разовий характер. Так, під час проведення ІІ Міжнародної наукової конференції з проблем антропогенної географії та ландшафтознавства (Кривий Ріг, 5 – 8 жовтня 2005 р.), запропонували дві екскурсії за регіональним принципом. Перша – до Південного гірничо-збагачувального комбінату, друга – до Північного гірничо-збагачувального комбінату та РУ ім. Р. Люксембург.

 Проведено екскурсію  на шахту "Батьківщина" - найглибшу  залізорудну шахту Європи, де екскурсантів було опущено на горизонт глибиною 1315 м.

 За підкласами промислових  ландшафтів запропоновано виділяти  гірничопромисловий і фабрично-заводський туризм.

 Цікавою є диференціація  міст за придатністю до індустріального  туризму, в основу якої можна  взяти критерій різнорідності  об’єктів промислового туризму. Так було виділено монофункціональні міста, тобто міста, в яких існують умови для розвитку одного напрямку туризму – або гірничопромислового (як правило, представлений у невеликих містах типу Марганця, Токмак, Червоноград, Олександрія, Торез тощо) або фабрично-заводського, а також поліфункціональні міста, де ймовірний розвиток обох напрямків, прикладами є Кривий Ріг, Маріуполь, Донецьк.

 Додатковими  стимулами розвитку індустріального  туризму є те, що Україна володіє цілим рядом унікальних всесвітньовідомих промислових підприємств, таких як "Міттал Стіл Кривий Ріг", Дніпрогес і "Запоріжсталь", "Південмаш" та завод ім. Петровського у Дніпропетровську, Харківський "Турбоатом" тощо; промислові регіони є потужним осередком фінансових ресурсів, що можуть бути використанні як для розвитку потужної матеріально-технічної бази, проведення інтенсивної рекламної кампанії, так і для створення атрактивних закладів культурного та пізнавального характеру; до того ж у, промислових центрах зосереджуються освітні та наукові заклади, де можливе створення наукових розробок, які стосувалися б індустріального туризму, та емпірична їх перевірка.

 До об’єктів  промислового туризму відносяться:

- заводи та  фабрики, шахти та кар’єри,  промислові споруди та обладнання;

- військові  об’єкти, які виведено з під  управління та керування Міністерства оборони України чи інших військових формувань;

- об’єкти цивільної  оборони, що не використовуються  за призначенням;

- об’єкти транспортного  комплексу та зв’язку;

- виставки та музейні комплекси (експонати) промислових, транспортних, військових об’єктів, об’єктів цивільної оборони;

- об’єкти науково-дослідницької  сфери, які не використовуються  за призначенням чи не підпадають під категорію з обмеженим доступом.

 Суб’єктами кооперації, які можуть бути задіяні до організації та впровадження системи індустріального туризму, є:

- туристичні  агенції та готелі;

- адміністрації  об’єктів індустріального туризму;

- місцеві органи  влади та управління;

- страхові компанії  та рекламні агенції;

- підрозділи  МНС;

- охоронні структури;

- транспортні  компанії;

- виробники  спеціального одягу та приладів;

- ремонтно-відновлювальні  організації;

- установи торгівлі  та харчування;

- організації  (оператори) із забезпечення зв’язку.

 До проблемних  питань щодо налагодження системи  організації та проведення турів індустріального туризму можна віднести:

- недосконалість  законодавчо-нормативної бази в  цій області;

- необхідність  впровадження системи техніки  безпеки при проведенні екскурсій на об’єкти підвищеної безпеки;

- відсутність  достатньої кількості гідів та  спеціалістів в області проведення  екскурсій на об’єктах індустріального  туризму.

 Висновки. Отже, індустріальний туризм має всі  перспективи, для того, щоб зайняти  певний сегмент туристичного ринку України, плацдармом для цього є потужний промисловий осередок.

 Завдання  географічної науки у реалізації  ідеї розвитку індустріального  туризму вбачаємо в обґрунтуванні його основних концептуальних положень, з’ясуванні туристичного потенціалу індустріальних регіонів, розробці конструктивно-географічних пропозицій щодо стимулювання розвитку туризму в промислових центрах , індустріальний промисловий туризм

Місто Харків  - обласний центр України - є гігантом вітчизняної промисловості, великим освітнім і культурним центром , найбільшим транспортним вузлом української держави.

 Місто Харків  розташований у північно-східній частині України, на межі двох ландшафтних зон - Лісостепу і Степу, в місці злиття річок Лопань і Уди, впадають у Сіверський Донець.

 Територія міста являє собою горбкувата рівнину, порізаний річковими долинами, балками і ярами.

 Місто Харків  розкинулося на п'яти пагорбах  і в п'яти долинах. Висота  його над рівнем моря коливається  від 90 до 192 м. Більшу частину  міської території складають ділянки з відмітками 105-192 м.

 Харків значно віддалений від океанів, але морське повітря часто проникає сюди із західними і південно-західними вітрами, в силу чого клімат міста помірно-континентальний, з тривалою, але не суворою зимою, для якої характерні часті відлиги. Літо у місті помірно тепле, іноді спекотне.

 За кількістю населення  Харків  - друге місто в Україні. Населення його складає приблизно півтора мільйона. Однак відповідно до довгострокового прогнозу через чверть століття воно повинне зменшитися до мільйона чоловік. У Великому Харкові (тобто з урахуванням приміської зони) проживає 2 / 3 всього населення області і і понад 4 / 5 її міського населення.

 Величезний  розмах капітального і житлового  будівництва, збільшення населення Харкова, обумовлені динамікою його розвитку як індустріального і культурного центру в радянський період, призвели до значного розширення меж міста. В даний час він розкинувся на площі 303 кв. км, що в 5 разів перевищує територію дореволюційного Харкова. Незважаючи на солідні розміри, територія міста характеризується компактністю. Розгалужена мережа внутрішньоміські транспорту забезпечує доступність в будь-яку частину міста.

 В сенсі  територіального розподілу праці  на Україні Харків виділяється  високим рівнем розвитку машинобудування і металообробки. Особливе місце займають наукоємні галузі виробництва, що забезпечують, у свою чергу, науково-технічний прогрес: тракторного і сільськогосподарського машинобудування, космічні технології та авіаційне виробництво, верстатобудування, важке машинобудування, енергетичне машинобудування. У місті працюють також крупні підприємства легкої, харчової, хімічної промисловості, вельми розвинута будівельна індустрія.

 Місто Харків  - великий, якщо не найбільший, науковий і культурний центр України. У місті налічується понад 60 науково-дослідних інститутів, понад 170 загальноосвітніх шкіл, близько 150 навчально-виховних центрів і спеціалізованих середніх навчальних закладів, кількість вищих навчальних закладів різних форм власності в даний час досягло 80. Щороку вузи Харкова випускають близько 20 000 молодих фахівців. Харків налічує 49 культурних установ і центрів, серед них 5 музеїв, міська картинна галерея, 6 крупних театрів. У місті - понад 80 бібліотек! Наведені цифри говорять на користь нещодавно висловленої думки: "Харків - це інтелект!" Слова ці належать популярному телеведучому і журналістові Костянтину Кеворкяну, який є творцем передачі про Харків під назвою "Перша столиця" і автором однойменної книги.

 Особливістю індустріального гіганта Харкова є те, що серед подібних міст він - один із самих зелених. Зелені масиви парків і садів, бульварів і скверів складають 12 628 га. На одного мешканця міста припадає понад 17 кв.м зелених насаджень.

 Місто поділено на 9 адміністративних районів:  Дзержинський, Київський, Комінтернівський, Ленінський, Московський, Жовтневий, Орджонікідзевський, Фрунзенський, Червонозаводський.

 Харків  - місто славних традицій, місто незвичайної (в деякі періоди - трагічною) долі, що пишається своїм історичним минулим. Великий відбиток на зовнішність і менталітет міста наклав період з 1917 по 1933 рік, коли місто було столицею Радянської України.

 Про все  це гаряче і зацікавлено можуть  розповісти вам харківські краєзнавці. Почати з того, що  "Слово о полку Ігоревім"  впрямь стосується харків'ян! Адже легендарна битва при річці Калка відбувалася під родзинками. Далі, Харків завжди був і залишається кузнею військових кадрів.

Про це оповідає цікава книжка  "Харьковские полки - 300 років історії" . Ось уже більше 100 років Харків - юридична столиця України, саме тут були досягнуті видатні успіхи вітчизняної криміналістики. З Харковом пов'язані долі багатьох знаменитих письменників, художників і артистів, мислителів Вернадського і Сковороди.

 

 

2.1. Історія індустріального розвитку м.Харкова

Перші документальні  свідоцтва про виникнення Харкова  відносяться до середини XVII сторіччя. Після 1656 року навкруги поселення піднялися дубові стіни з десятьма вежами. Фортецю оточили вал і рів. Стіни фортеці простягнулись там, де зараз Спартаківський провулок, — на півночі, вздовж площі Конституції — на сході, вздовж площі Р. Люксембург — на півдні і по краю річкового скосу — на заході.

 Місто-фортеця  одержало право на проведення  щорічних ярмарок та тижневих торгів. Незабаром Харків став торговельно-ремісницьким центром Слобідської України. Під захист фортеці переселялися ремісники та селяни. На вільних землях поблизу фортеці з`явилися слободи. Дороги, які йшли до веж, стали основою майбутніх вулиць.

 Так з`явилась і головна вулиця Жовтневого району — Полтавська, яка мала багато назв за  350-річну історію міста.

Жовтневий район  завжди був індустріальним та науковим потенціалом Харківської області  та України. Такі підприємства нашого району як заводи: Харківський державний приладобудівний завод ім. Т.Г.Шевченка; ТОВ `Харківський завод під`ємно- транспортного устаткування`; АТВТ `Харківський канатний завод`; Науково дослідний і проектно- конструкторський інститут автоматизованої системи управління транспорту газу; Державне підприємство науково-дослідний технологічний інститут приладобудування; Український науково-дослідний інститут олій та жирів співпрацюють не лише з державами СНД, а й з далеким зарубіжжям.

 Наш район  має свої особливості, свої  традиції. Є підприємства, де працювали і дід, і батько, і син. Весь час хочеться піклуватися про те, щоб наш район ставав дедалі прекраснішим, щоб в ньому зручно було жити, працювати, творити, щоб примножувати його здобутки.

 Майбутнє  нашого району — це наші  діти, продовжувачі традицій батьків, дідів, яким треба змалку прививати любов до свого району. Якими освіченими, цілеспрямованими вони виростуть, від цього залежить наше майбутнє.

 Вітаю всіх  мешканців району, працівників підприємств,  організацій, установ з ювілеєм, бажаю всім міцного здоров`я, добробуту, щастя кожній родині.

 Історія  Жовтневого району є складовою  частиною історії Харкова і  пролягає в далеке минуле. Район  бере свій початок з древньоруського  міста Донець. Саме тут, де з`єднуються дві річки - Лопань та Уди, археологи знайшли останки заселення кам`яного віку. Селилися тут люди і в бронзовий вік, і в скіфську епоху.

 Нове заселення  території майбутнього Жовтневого  району почалося з моменту заснування міста Харкова. Під прикриттям Харківської фортеці наприкінці 1650-х років виникають приміські слободи, левади, пустоші: Залопанська слобода, Москалівка, Холодна Гора, Нова Баварія, Новоселівка та Гончарівка.

 Могутній  патріотичний дух допоміг людям  знайти вірний шлях економічного  розвитку, перетворити заболочені  землі не тільки в промислове передмістя Харкова, але й в упоряджений, квітучий район з могутнім економічним і культурним потенціалом. Престижність району не могла не привертати увагу промисловців, наукову і художню інтелігенцію.

 Талановиті  люди, що населяли нашу територію, складали славу вітчизняної та світової науки, культури, їх імена: Г.Ф. Квітка-Основ`яненко, М.Ф. Сумцов, Нобелівський лауреат І.І. Мечников, СІ. Васильковский, К.І. Шульженко, В.С Гризодубова та інші.

 Це район,  де був створений герб Незалежної України, відкрита перша станція Швидкої допомоги, перша глазна лікарня Гіршмана, перший ломбард, перший фотосалон, знято перший у Російській імперії фільм, побудований перший стаціонарний цирк-театр, перша масова безкоштовна бібліотека.

В XIX сторіччі активно почала розвиватись промисловість району: свічний, салотопний, вовномийний, цегляний, винокурний заводи. Найстарішими з нині діючих є заводи: Канатний, Червоний Жовтень, фабрика Первинної обробки вовни, пивзавод `Нова Баварія`.

 За часи  окупації у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років збиток району обчислювався більш 5 млр. карбованців. Більшість заводів, фабрик, шкіл, лікарень, житлових будинків були зруйновані. Від успішного відновлення промислових підприємств району багато в чому залежав технічний прогрес у багатьох галузях Промисловість району в 1959 році перевищила довоєнний рівень виробництва. Тільки любов до Вітчизни надихала людей переборювати труднощі, завершуючи трудові подвиги.

 Сьогодні  район є частиною великого  промислового, наукового і культурного центру.

 Жовтневий  район сьогодні - це територія  в 34,7 км.кв., що в 17 разів більше  держави Монако. Територія району  містить 400 вулиць, провулків, в`їздів,  проїздів, майданів, загальна довжина шляхів складає 208,5 км. 110 га кращої землі ( 32% ) ми виділили під парки, сквери, Григоровский бор, щоб наші жителі мали досить місця для відпочинку і розваг, гідне навколишнє середовище. Населення району складає 111,6 тисяч чоловік, які проживають у 12117 будинках