Банківський кредит у фінансуванні діяльності підприємства

Карагандинський економічний Університет Казпотребсоюза

 

Кафедра Фінанси, оподаткування та страхування

 

Дипломна робота

 

на тему: «Банківський кредит у фінансуванні діяльності підприємства»

 

050509 «Фінанси»

 

Виконав: студент

 

групи Ф-33 з ФМ ОФФ

 

Стало Р.Н.

 

Науковий керівник:

 

к.е.н., доцент Тян О.А.

 

Караганда 2008

 

Зміст

 

ВСТУП

 

1 БАНКІВСЬКИЙ КРЕДИТ, ЙОГО НЕОБХІДНІСТЬ І РОЛЬ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1 Сутність банківського кредиту, необхідність його залучення

 

1.2 Кредитоспроможність господарюючих суб'єктів

 

1.3 Ефект фінансового левериджа в аналізі ефективності використання банківського кредиту

 

2 АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ПІДПРИЄМСТВОМ ТОВ «АГРОФІРМА курми»

 

2.1 Характеристика фінансового стану підприємства

 

2.2 Аналіз залучення банківського кредиту підприємством

 

2.3 Оцінка ефективності використання банківського кредиту підприємством

 

3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУ ПІДПРИЄМСТВАМИ РЕСПУБЛІКИ КАЗАХСТАН

 

ВИСНОВОК

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Програми

 

Введення

 

Розвиток світової економіки зумовило наявне різноманітність джерел, форм і умов залучення позикового капіталу. Підприємство залучає позиковий капітал через державні структури і приватні фінансові інститути, якими в даний час виступають кредитні організації, пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії. Позиковий капітал може бути отриманий у підприємств-партнерів. Останнім часом з'являються нові інструменти залучення позикового капіталу на фінансовому ринку. Поява нових інструментів залучення позикового капіталу супроводжується формуванням відповідної законодавчої бази.

 

Перехід до ринкових відносин зміцнив статус підприємств і відкрив перед ними широкі можливості самостійного вирішення багатьох виробничих і фінансових питань. Успіх діяльності підприємств безпосередньо залежить від рівня керівництва, від об'єктивності, конкретності, оперативності та наукової обгрунтованості прийнятих рішень, які в кінцевому підсумку повинні бути оптимальними. Прийняття останніх, як відомо, спрямоване на найбільш раціональне, ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, на реалізацію довгострокового пріоритету країни - економічного. Дослідження результатів фінансово-господарської діяльності підприємства в будь-якому періоді має місце в процесі оцінки фінансового стану підприємства.

 

У сформованих умовах підприємства повинні з особливою старанністю вибирати інструменти залучення позикового капіталу та їх параметри, тобто навчитися управляти позиковим капіталом для вирішення поставлених завдань. Ефективне управління позиковим капіталом у структурі капіталу підприємства здатне забезпечити додаткові надходження до його діловий обіг, збільшити рентабельність самого процесу виробництва, підвищити ринкову вартість підприємства. Ефективне управління позиковим капіталом також стимулює інвестиційну діяльність і виконання соціальних зобов'язань. Цим і обумовлюється актуальність теми дипломної роботи.

 

Перш за все, позикові кошти необхідні для фінансування зростаючих підприємств, коли темпи зростання власних джерел відстають від темпів зростання підприємства, для модернізації виробництва, освоєння нових видів продукції, розширення своєї частки на ринку, придбання іншого бізнесу і т.д. Інфляція і брак власних оборотних коштів змушують більшість підприємств залучати позикові кошти для фінансування оборотного капіталу. Перевагою фінансування за рахунок боргових джерел є небажання власників збільшувати число акціонерів, пайовиків, а також щодо нижча собівартість кредиту в порівнянні з вартістю акціонерного капіталу, яка виражається в ефекті фінансового важеля.

 

Позиковий капітал - це сукупність позикових коштів, що приносять підприємству прибуток. Одним із джерел формування позикового капіталу є банківський кредит, проблеми залучення і використання якого будуть розглянуті в даній роботі.

 

Позиковий капітал характеризує залучені для фінансування розвитку підприємств на поворотній основі кошти чи інші майнові цінності. Усі форми позикового капіталу, що використовується підприємством, представляють собою його фінансові зобов'язання, що підлягають погашенню в передбачені терміни.

 

В даний час роль кредитів і позик різко зросла. Значення кредитів і позик, як додаткового джерела фінансування комерційної діяльності особливо проявляється на стадії становлення підприємства, яка використовує кредитні ресурси при здійсненні довгострокових інвестицій, спрямованих на створення нового майна. На цьому етапі величезне значення мають довгострокові кредити банків.

 

Короткострокові кредити допомагають підприємству постійно підтримувати необхідний рівень оборотних коштів, сприяють прискоренню оборотності засобів підприємства.

 

Мета дипломної роботи - вивчити сутність банківського кредиту, та дослідити можливість фінансування діяльності підприємства за допомогою банківського кредиту. У відповідності з поставленою метою були сформульовані наступні завдання дипломної роботи:

 

• вивчити поняття та сутність банківського кредиту, його необхідність і роль у діяльності підприємства;

 

• вивчити кредитоспроможність господарюючих суб'єктів;

 

• вивчити поняття ефекту фінансового левереджу в аналізі ефек-тивності використання банківського кредиту;

 

• дати характеристику фінансового стану підприємства;

 

• провести аналіз залучення банківського кредиту підприємством;

 

• проаналізувати ефективність використання банківського кредиту підприємством.

 

 

Об'єктом дослідження вибрано підприємство ТОВ «Агрофірма Курма», основним видом діяльності якого являється - птахівництво.

 

Теоретичною та методологічною основою послужили наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених економістів та фінансистів.

 

1 Банківський кредит, його необхідність і роль у діяльності підприємства

 

1.1 Сутність банківського кредиту, необхідність його залучення

 

Банківський кредит - основна форма кредиту. Це означає, що саме банки найчастіше надають свої позички суб'єктам, які потребують в тимчасовій фінансової допомоги. Це грошова форма кредиту, виникає при передачі грошових коштів у борг на умовах терміновості, зворотності, платності. Кругообіг коштів дозволяє мобілізувати тимчасово вивільняються грошові кошти і водночас їх перерозподіляти на користь тих, хто їх потребує. Таку емісію бере на себе банк, тому що вільні грошові кошти осідають на рахунках в банку, і банк має інформацію про те, як ці ресурси можуть бути використані [1, c. 145]

 

Банківський кредит являє собою рух позичкового капіталу, репрезентованої банками у позику за плату в тимчасове користування. Він виражає економічні відносини між кредиторами (банками) і суб'єктами кредитування (кредитоотримувача), в якості яких можуть бути як юридичні та фізичні особи. Юридичні особи інших держав - нерезиденти РК користуються відносно кредиту тими правилами і несуть ті ж обов'язки і відповідальність, що і юридичні особи Республіки Казахстан, якщо інше не передбачено законодавством.

 

Банківський кредит може діяти в національних рамках і у формі міжнародного кредиту. Він надається з укладенням кредитного договору для кожного кредитоотримувача індивідуально, щоб ступінь ризику кредитної операції була мінімальною. Кредитний договір - це юридичний документ, який регламентує взаємовідносини між банком і кредитоотримувачем при видачі кредиту, що визначає взаємні права і зобов'язання сторін.

 

Банківський кредит може бути прямим і непрямим. Прямі кредитні відносини (банк-кредитополучатель) мають перевагу. Більш обмежено застосовується непряме банківське кредитування, тобто надання позики позичальникові через посередника, наприклад, торгівлі, ломбарди та ін

 

Всередині форми кредиту виділяються види кредиту, які формуються в залежності від особливостей об'єкта, цільового спрямування кредиту, його терміну, забезпеченості повернення та інших ознак. Так, наприклад, з урахуванням строків видачі виділяють наступні види позик: короткострокові, середньострокові, довгострокові; з урахуванням їх спрямування по галузях господарства: кредитні вкладення в промисловість, сільське господарство, торгівлю, будівництво тощо; по об'єктах розрізняють позики у витрати , пов'язані зі створенням і збільшенням оборотних поточних і необоротних (довгострокових) активів; споживчими потребами населення. Залежно від форми надання бувають разові позички і позики, видані за кредитною лінією. З точки зору техніки надання можна виділити кредити консорціальні, вексельні, ломбардні, акцептні, готівкові, безготівкові, у вигляді кредитних карток та ін За методами погашення позики бувають термінові, відстрочені, прострочені, довгостроково погашені.

 

Кредит так само є основним джерелом задоволення величезного попиту на грошові ресурси. Навіть при високому рівні рентабельності і самофінансування господарюючим економічним суб'єктам буває недостатньо власних коштів для поточної діяльності і здійснення інвестицій. Кредити потрібні (наприклад) коли [2, c. 24]:

 

• підприємство знаходиться «у прориві», тому що зірвалася з тієї чи іншої причини реалізація продукції.

 

• підвели постачальники чи покупці

 

• виникли труднощі з виплатою заробітної плати співробітникам і т.д.

 

 

Таким чином, кредит стимулює розвиток виробничих сил, прискорює формування джерел капіталу для розширення виробництва на основі досягнень науково - технічного прогресу.

 

Суб'єктами кредитних відносин у сфері банківського кредиту є підприємства та фірми, населення, держава і самі банки. Як відомо, в кредитній угоді суб'єкти кредитних відносин завжди виступають як кредитор і позичальники. Кредиторами є особи (юридичні та фізичні), що надали свої тимчасово вільні кошти в розпорядження позичальника на певний термін. Позичальник - сторона кредитних відносин, отримує кошти на користування (у позичку) і зобов'язана їх повернути у встановлений термін. Що стосується банківського кредиту, то суб'єкти кредитних угод тут обов'язково виступають в двох особах, тобто як кредитор і як позичальник. Це пов'язано з тим, що банки працюють в основному на залучених коштах і, отже, по відношенню до власників цих засобів виступають в ролі позичальників.

 

Позики, виконуючи функції кредиту, мають різні форми та допомагають більш гнучко використовувати отримані кошти. Підприємство може отримати позику в найбільш зручній для себе формі - безпосередньо позику, у вексельній формі, або випустивши облігації.

 

Необхідність і можливість кредиту обумовлена ​​закономірностями кругообігу і обороту капіталу в процесі відтворення: на одних місцях вивільняються тимчасово вільні кошти, які виступають джерелом кредиту, на інших виникає потреба в кредиті, наприклад, для розширення виробництва. Таким чином, кредит сприяє економічному зростанню: кредитор отримує плату за кредит, а позичальник збільшує свої виробничі фонди і оновлює їх.

 

Необхідність зростання конкурентоспроможності підвищує вимоги до якості менеджменту підприємств. Зростання рівня управління немислимий без застосування формалізованого, науково обгрунтованого підходу до прийняття управлінських рішень. Розглянемо приклад наукового підходу до прийняття рішення про залучення банківського кредиту для фінансування поточних витрат підприємства.

 

Методика розрахунку необхідності залучення банківського кредиту для фінансування поточних витрат підприємства являє собою логічну процедуру оцінки доцільності використання банківського кредиту як інструменту зовнішнього фінансування.

 

Розрахунок потреби в банківському кредиті грунтується на наступних основних умовах. По-перше, можливість залучення кредитних ресурсів розглядається як одна з альтернатив усунення тимчасового розриву між припливом і відтоком грошових коштів. Рішення про залучення кредиту приймається за умови більшої економічної доцільності даного способу зовнішнього фінансування, в порівнянні з іншими наявними в наявності способами покриття касового розриву. По-друге, система планування на підприємстві повинна підтримувати функцію імітаційного моделювання. Для вибору оптимального джерела фінансування важливо мати можливість здійснення попередньої оцінки наслідків прийняття різних рішень - у даному випадку при використанні тих чи інших способів покриття касового розриву.

 

Процес розрахунку необхідності залучення банківського кредиту для цілей покриття тимчасового розриву між надходженням і вибуттям грошових коштів включає два етапи: виявлення касового розриву (ідентифікація потреби в грошових засобах) і аналіз використання різних альтернатив покриття виявленого дефіциту. Кожен етап характеризується поставленим перед ним завданням і змістом. Завданням першого етапу є завчасне виявлення розміру дефіциту грошових коштів, дати його виникнення, а також періоду його збереження. Завданням другого етапу є визначення найбільш ефективного способу покриття дефіциту грошових коштів. Розглянемо зміст кожного етапу.