Банківський кредит у фінансуванні діяльності підприємства

 

За даними таблиці 4 можна зробити наступні висновки: коефіцієнт незалежності характеризує частку коштів, вкладених власниками в загальну вартість майна підприємства. Значення даного коефіцієнта по підприємству підвищилося на кінець 2007 року. Відхилення склало 2%, що позитивно характеризує фінансову стійкість підприємства. Коефіцієнт фінансової стійкості чи стабільності, показує питому вагу тих джерел фінансування, які підприємство може використовувати у своїй діяльності тривалий час. Коефіцієнт фінансової стійкості збільшується на 8%. Коефіцієнт фінансування показує, яка частина діяльності підприємства фінансується за рахунок власних коштів, а яка за рахунок позикових. Хоча на кінець року коефіцієнт фінансування збільшується на 50% в 2007 році. Таким чином, підприємство має тенденцію до зростання фінансової стійкості в 2007 році.

 

Далі визначимо, яка частина власних джерел коштів вкладена у найбільш мобільні активи, тобто якими можна відносно маневрувати.

 

Для цього розраховуємо коефіцієнт маневреності, який визначається як відношення оборотного капіталу до власного капіталу за формулою 6.

 

Коефіцієнт маневреності капіталу ТОВ «Агрофірма Курма» складає:

 

• на 2005 рік: оборотний капітал = 409674 / 811264 = 0,5;

 

• на 2006 рік: оборотний капітал = 822539 / 1145487 = 0,7;

 

• на 2006 рік: оборотний капітал = 751579 / 1051010 = 0,72.

 

 

За даними розрахунку видно, що за період 2005 - 2007 року у підприємства спостерігається тенденція до підвищення маневреності капіталу.

 

При цьому необхідно детально розібратися в причинах затримок споживачами оплати продукції та послуг і так далі. Ці причини можуть бути зовнішніми, не залежними від аналізованого підприємства, а можуть бути і внутрішніми.

 

Фінансове становище підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються в реальні гроші. Як вже було з'ясовано раніше, окремі види активів підприємства мають різну швидкість обороту. Динаміку зміни розрахованих показників оборотності поточних активів за період 2005-2007 року відобразимо в таблиці 5.

 

Таблиця 5 - Динаміка показників оборотності поточних активів ТОВ «Агрофірма Курма» за 2005-2007 р.

 

Найменування показників

2005

 

2006

 

2007

 

Відхилення гр.4-гр.3

 

1

 

2

 

3

 

4

 

5

 

Виручка від реалізації без ПДВ, тис.тенге

 

1062124

 

1619787

 

1137110

 

-482677

 

Середня величина поточних активів, тис.тенге

 

616414,5

 

830781

 

858797,5

 

+28016,5

 

Середня величина сукупних активів, тис.тенге	1131046,5	1280588	1356748,5	+76160,5
Коефіцієнт оборотності поточних активів (стр.1/стр.2)	1,7	1,9	1,3	-0,6
Коефіцієнт оборотності сукупних активів (стр.1/стр.3)	0,9	1,2	0,8	-0,4
Тривалість обороту поточних активів, (360/стр.4) дні	212	189	277	+88
Тривалість обороту сукупних активів, (360/стр.5) дні	400	300	450	+150

 

Як видно з таблиці 5, тривалість обороту поточних активів збільшилася на 88 днів, тобто кошти, вкладені в 2007 році в поточні активи, проходять повний цикл та знову приймають грошову форму на 88 днів більше, ніж у 2006 році і на 65 днів більше ніж у 2005 році.

 

Дебіторська заборгованість та виробничі запаси нерідко складають значну частку в структурі балансу підприємства. За західними джерелами, для середньої виробничої компанії на їх частку припадає близько 80% оборотних коштів і 33% всіх активів підприємства. Частка дебіторської заборгованості оборотних коштах казахстанського промислового підприємства може істотно коливатися, однак її рівень становить зазвичай не менше 20-30%.

 

На рівень дебіторської заборгованості впливають багато чинників: вид продукції, місткість ринку, ступінь насиченості ринку даною продукцією, яка застосовується на підприємстві система розрахунків. [15, c. 74]

 

Система розрахунків підприємства є одним з найважливіших для бухгалтерів і фінансистів моментів, які несуть відповідальність за ефективне управління дебіторською заборгованістю. Основними видами розрахунків є продаж за готівку і в кредит. В умовах нестабільності економіки переважної формою розрахунків стає передоплата. Управління дебіторською заборгованістю передбачає, перш за все, контроль за оборотністю засобів у розрахунках. Прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивна тенденція. Велике значення має відбір потенційних покупців і визначення умов оплати товарів, що передбачаються в контрактах. Відбір здійснюється з допомогою неформальних критеріїв: дотримання платіжної дисципліни в минулому, рівень поточної платоспроможності, рівень фінансової стійкості. Інформація, необхідна для аналізу може бути отримана з фінансової стійкості підприємства. Аналіз та контроль рівня дебіторської заборгованості проводять за допомогою абсолютних і відносних показників, розглянутих в динаміці. Зокрема, великий інтерес представляє контроль над своєчасністю погашення заборгованості дебіторами. [16, c. 42]

 

Результат діяльності підприємства також оцінюється системою показників, основним з яких є рентабельність, що визначається як відношення прибутку до одного з показників функціонування підприємства. Це дозволяє виявити не тільки загальну економічну ефективність роботи підприємства, а й оцінити інші сторони його діяльності.

 

Досліджуємо систему показників ефективності діяльності підприємства. Найбільш цікавими показниками є рентабельність активів, рентабельність поточних активів, рентабельність інвестицій, рентабельність власного капіталу, рентабельність реалізованої продукції.

 

Коефіцієнт рентабельності активів майна:

 

 (16)

 

де Р а - рентабельність активів (майна) підприємства;

 

Ч д - чистий прибуток

 

З ва - середня величина активів підприємства.

 

Рентабельність поточних активів:

 

 (17)

 

де Р а - рентабельність поточних короткострокових активів (майна) підприємства;

 

Ч д - чистий прибуток;

 

З ВТА - середня величина поточних активів підприємства.

 

Рентабельність інвестицій:

 

 (18)

 

де Р і - рентабельність інвестицій;

 

Д дн - дохід до сплати податків;

 

К о - короткострокові зобов'язання підприємства.

 

Рентабельність власного капіталу:

 

 (19)

 

де Р ск - рентабельність власного капіталу;

 

Ч д - чистий прибуток;

 

З к - власний капітал підприємства.

 

Рентабельність реалізованої продукції:

 

 (20)

 

де Р рп - рентабельність реалізованої продукції;

 

Ч д - чистий прибуток;

 

У рп - виручка від реалізації продукції.

 

Значення коефіцієнта рентабельність реалізованої продукції показує, який дохід має підприємство з кожної тенге реалізованої продукції. Тенденція до його зниження може бути і "червоним прапорцем" в оцінці конкурентоспроможності підприємства, оскільки дозволяє припустити скорочення попиту на його продукцію. Так як підприємство в 2005-2006 роках не мало прибутку, було в збитку, то проаналізуємо ефективність діяльності за 2007 рік. Розрахуємо дані показники для ТОВ «Агрофірма Курма» за 2007 рік та результати розрахунку відобразимо в таблиці 6.

 

Таблиця 6 - Показники ефективності діяльності ТОВ «Агрофірма Курма» за 2007 р.

 

Показник	Призначення	2007
Рентабельність активів	Показує, який дохід отримує підприємство з кожної тенге, вкладеного в активи	5%
Рентабельність поточних активів	Показує, який дохід має підприємство з кожної тенге, вкладеного в поточні активи	8%
Рентабельність інвестицій	Відображає ефективність використання коштів, інвестованих у підприємство	613%
Рентабельність капіталу	Вказує на величину доходу, отримуваного з кожного тенге, вкладеного в підприємство	6%
Рентабельність реалізованої продукції	Показує, який дохід, має підприємство з кожної тенге реалізації	6%

 

Дані таблиці 6 дозволяють скласти аналітичне висновок про фінансовий стан підприємства. Підприємству «Агрофірма Курма» з кожного тенге коштів, вкладених у сукупні активи, у 2007 році отримало прибутків на 5%. Ефективність використання поточних активів підприємства склала 5%. У 2007 році рентабельність капіталу склала 6%. Інтерес для аналізу представляє також показник рентабельності реалізованої продукції. На кожен тенге реалізованої продукції підприємство в звітному році отримало 6% прибутку. Аналізоване підприємство «Агрофірма Курма» для отримання чистого доходу в розмірі 66134 тисяч тенге при величині виручки від реалізації 1137110 тисяч тенге підприємство задіяло в 2007 році поточні активи в розмірі 858 797 500 тенге (у середньому). Забезпечуючи інтереси держави, власників і персоналу підприємств, рентабельність є одним з найважливіших показників оцінки ефективності діяльності підприємства в умовах ринкової економіки. Високий рівень рентабельності дає перевагу будь-якому підприємству у залученні інвестицій, в отриманні кредитів, у виборі постачальників та ін, що визначає конкурентоспроможність, а також ступінь його незалежності від несподіваної зміни ринкової кон'юнктури.

 

Таким чином, в результаті проведеного аналізу можна зробити наступні висновки. У структурі джерел майна підприємства власний капітал на початку року становив лише 6,3%, але до кінця року його частка виросла і склала 10,3%. Відповідно до цього переважає частка позикових коштів, яка знизилася з 93,7% на початку року до 89,3% в кінці. Ліквідність підприємства «Агрофірма Курма» характеризується наступними співвідношеннями: величина коефіцієнта покриття значно збільшується до кінця 2007 року, що пов'язано зі збільшенням оборотних коштів в порівнянні із зростанням короткострокових зобов'язань; коефіцієнт терміновості також виріс в 2007 році і відповідає теоретичним значенням. Отже підприємство ліквідне. Ділова активність підприємства, тобто оборотність активів на підприємстві в 2007 році характеризується зниженням у порівнянні з 2006 роком: - на 88 днів збільшився період обороту поточних активів, на 150 днів - сукупних активів. Динаміка показників ефективності діяльності підприємства характеризується наступним. У 2007 році з-за наявності прибутку (доходу) рентабельність реалізованої продукції склала 6% власного капіталу 6%, поточних активів - 8%, а сукупних активів - 5%.

 

2.2 Аналіз залучення банківського кредиту підприємством

 

Вищою формою стійкості підприємства є його здатність розвиватися в умовах нестабільної внутрішньої і зовнішньої середовища. Для цього підприємство повинно володіти гнучкою структурою фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним. [17, c. 57]

 

Ефективна господарська діяльність підприємства неможлива без постійного залучення позикових коштів. Використання цих засобів дозволяє істотно розширити обсяг реалізації товарів і формованих товарних запасів, забезпечити більш ефективне використання власного капіталу, прискорити утворення різних цільових фондів, а в кінцевому рахунку - підвищити ринкову вартість підприємства.

 

Хоча відправну точку будь-якого бізнесу складає власний капітал, на підприємствах торгівлі обсяг позикових коштів значно перевершує обсяг власного капіталу. У зв'язку з цим управління залученням позикових засобів є однією з найважливіших функцій торгового менеджменту, спрямованої на досягнення високих кінцевих результатів діяльності підприємства.

 

Управління залученням позикових коштів являє собою цілеспрямований процес їх формування з різних джерел і в різних формах у відповідності з потребами торговельного підприємства на різних етапах його розвитку. Основна мета цього управління полягає в забезпеченні найбільш ефективних умов і форм залучення цих коштів і раціонального їх використання.

 

На практиці для більшості казахстанських організацій практично єдиним джерелом отримання фінансових ресурсів є банківський кредит. Це обумовлено низкою об'єктивних причин.

 

Випуск корпоративних облігацій вигідний лише невеликої частини компаній, діяльність яких є значущою в масштабах національної економіки. До даного джерела фінансування вдаються в разі потреби мобілізації великого капіталу для реалізації проектів, що мають для компанії стратегічно важливе значення. Для інших організацій, які є представниками малого і середнього бізнесу, подібний спосіб залучення позикових коштів недоцільний. До того ж фінансування через інструменти ринку капіталів обмежено практично повною відсутністю інституту інвестиційних банків.

 

Отримання коштів з державних каналів для більшості організацій в цей час взагалі не слід розглядати як джерело фінансування, оскільки, по-перше, це є привілеєм вузького кола пріоритетних галузей, а по-друге, не відповідає принципу формування державного бюджету. [18, c. 54]

 

Податкове кредитування, в силу специфіки і складності його надання, доступний тільки одиницям.