Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Апреля 2013 в 12:29, курсовая работа
Метою написання даної курсової роботи є вивчення організації калькулювання собівартості у системі «стандарт-кост» продукції і розробка пропозицій стосовно шляхів удосконалення даного питання.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:
розкривається економічна суть калькуляції, методів калькулювання та собівартості продукції;
детальний розгляд та вивчення методу калькулювання, який застосовується на ДП «Дружба»;
визначення пропозицій по вдосконаленню управлінського обліку в системі "стандарт-кост".
ВСТУП………………………………………………………………………3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ
ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ СТАНДАРТ-КОСТ………………………………….5
Поняття калькуляції собівартості та методи її здійснення…………5
1.2 Трактування сутності собівартості, її види та значення в процесі калькулювання …………………………………………………………………..13
1.3 Характеристика системи обліку стандарт-кост ……………………20
РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ КАЛЬКУЛЯЦІЇ СОБІВАРТОСТІ
ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ СТАНДАРТ-КОСТ………………………………...29
Організаційно-економічна характеристика ДП «Дружба»…………29
Калькуляція собівартості продукції зернових культур…………….36
Використання нормативного методу на ДП «Дружба»…………..…41
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ
ПРОДУКЦІЇ В СИСТЕМІ СТАНДАРТ-КОСТ НА ПІДПРИЄМСТВІ……....46
3.1 Порівняння системи "стандарт-кост" та "нормативного методу" обліку витрат……………………………………………………………….…….46
3.2 Удосконалення управлінського обліку в системі "стандарт-кост"..51
3.3 Удосконалення організації контролю на підприємстві……………55
ВИСНОВКИ……………………………………………………………….59
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……
Упровадження принципу розмежування функцій фінансової й управлінської бухгалтерії для обліку витрат на виробництво й калькулювання собівартості науковці пропонують здійснювати шляхом:
– упровадження автономного обліку виробничих витрат, які відшкодовуються платою за сільськогосподарську продукцію;
– організації транзитних рахунків для обліку стандартної собівартості;
– калькулювання виробничої й стандартної собівартості продукції із застосуванням єдиних масивів облікових даних(21).
Отже, проведення аналізу
складу витрат та застосуванні наведених
принципів, дозволяє визначити проблемні
питання управління витратами й
формування собівартості продукції, а
також виявити напрямки їх вирішення.
Тому необхідно розвивати
ВИСНОВКИ
Виробництво є одним із основних процесів господарської діяльності будь-якого суб’єкта господарювання. Основною метою здійснення виробничого процесу є отримання економічної вигоди, тобто прибутку. Базовим фактором, котрий впливає на розмір прибутку є витрати понесені в результаті здійснення господарської діяльності. Тому всі зусилля керівників направленні на контролювання їх величини і, по можливості, зменшення їх розміру. Виходячи з цього, основними дефініціями в управлінському обліку є витрати, собівартість та калькуляція собівартості продукції. Ці поняття тісно взаємопов’язані між собою. Тому слід чітко розрізняти їх.
Так, калькуляція являє собою розрахунок у грошовому вимірнику витрат на здійснення будь-якого господарського процесу. Основним призначенням калькуляції є отримання інформації про виробничу собівартість для організації і управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат на всіх етапах виробничого циклу, а також за місцями виникнення витрат. Але для раціонального і ефективного прийняття управлінських рішень самої методики калькулювання недостатньо. Так, для отримання більш детальної інформації для управління, витрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції, склад яких визначають самостійно з урахуванням особливостей техніки, технології та організації виробництва відповідної галузі і питомої ваги окремих видів витрат у собівартості продукції тощо. Слід відмітити, що в господарській діяльності суб'єктів господарювання найбільш часто зустрічаються 3 методи аналітичного формування витрат за калькуляційними об'єктами: позамовний, попередільний (попроцесний) і нормативний.
Поняття калькуляції дуже тісно пов’язане з поняттям собівартості, але вони не тотожні. Так, собівартість продукції є якісним показником, в якому концентровано відображаються результати господарської діяльності організації, її досягнення і резерви.
Отже, собівартості належить велика роль
у контролі за мірою праці і
мірою споживання, за витратами виробництва
на кожному підприємстві. Вона є
основою для організації
Під час вивчення даної теми, нами було досліджено господарську діяльність державного підприємства «Дружба». Так, провідною галуззю ДП «Дружба» є рослинництво. Рослинництво має суттєві особливості, що впливають на організацію обліку витрат: витрати здійснюють нерівномірно впродовж значного проміжку часу (року), продукцію одержують мірою достигання культур, як правило, раз на рік, виникає потреба розмежування витрат поточного року під урожай поточного й майбутніх років, в окремих виробництвах витрати здійснюють одночасно для вирощування багатьох культур, окремі витрати (насіння, добрива тощо) є продуктами власного виробництва.
Методи обліку витрат на виробництво продукції – це сукупність способів і прийомів, у ході застосування яких здійснюється групування та розподіл виробничих витрат за об’єктами калькулювання (носіями витрат) для обчислення собівартості окремих видів та одиниць продукції [2].
Вибір методу обліку виробничих
витрат є важливим етапом в організації
системи обліку виробництва. На його
вибір впливають не тільки принципи
побудови системи обліку витрат виробництва,
але й організація процесу
виробництва, побудова системи внутрішнього
контролю та регулювання процесу
виробництва, підготовка інформації для
прийняття управлінських
Метою даної роботи, було дослідити метод обліку витрат за системою «стандарт-кост». Таким чином, "стандарт-кост" - це система управлінського обліку, спрямована на регулювання прямих витрат виробництва шляхом зіставлення до початку виробництва стандартних калькуляцій та обліку фактичних витрат із виділенням відхилень відстандартів.
Проаналізувавши всі переваги
й недоліки методу обліку витрат "стандарт-кост",
порівнявши його з вітчизняним нормативним
методом, можна сказати, що нормативний
метод лише частково відповідає закордонному
методу, що сьогодні є досить прогресивним,
оскільки він більш адаптований
до нестабільних умов діяльності вітчизняних
підприємств і поєднує поширені
методи загальної купівельної
Впровадження в практику запропонованих заходів на досліджуваному підприємстві дозволить більш реально обчислювати собівартість виробленої продукції, тобто більш точно відносити витрати на об’єкти калькулювання
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Додаток А
Таблиця А.1 - Методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції в сільському господарстві
Методи обліку і калькулювання |
Застосування в обліку |
Зміст |
Сфера застосування |
Переваги |
Недоліки |
Позамовний |
Фінансовий, управлінський облік |
Об'єктом є окреме виробниче замовлення
з відкриттям аналітичного рахунку.
Облік прямих витрат ведуть за окремими
замовленнями на основі первинних документів;
накладні витрати розподіляють між
замовленнями відповідно до обраної
методики. Всі витрати до закінчення
замовлення вважаються незавершеним виробництвом.
Звітна калькуляція може не збігатися
за часом з періодичною |
Ремонтна майстерня, пилорама, млин |
Формування витрат окремо за кожним замовленням |
Відсутність оперативного контролю витрат |
Нормативний стандарт-кост |
Фінансовий, управлінський облік |
По кожному виду продукції складається нормативна калькуляція, що є основою для визначення фактичної собівартості продукції. Облік витрат ведеться за нормами і відхиленнями від норм. До собівартості продукції включаються змінні і постійні витрати. При виявленні відхилень визнаються їх причини та винуватці. |
Усі види виробництва |
Можливість розрахунку попередньої собівартості та проведення аналізу витрат |
Трудомісткий |
Простий (прямий) |
Фінансовий облік |
Загальні виробничі витрати |
Рослинництво, тваринництво, промислові та допоміжні виробництва |
Зручний у застосуванні |
Відсутність оперативного контролю рівня витрат, узагальнення собівартості різних видів продукції |
Попроцесний |
Фінансовий, управлінський облік |
Об'єктом обліку є продукт (група продуктів) технологічного процесу. Прямі витрати відображаються як за видами продукції, так і за окремими етапами процесів виробництва, для чого відкриваються субрахунки до рахунку 23 «виробництво» для кожного процесу |
Усі види виробництв |
Враховує вклад кожного |
Значний обсяг облікових записів |
Директ-костинг |
Управлінський облік |
Собівартість складається лише з змінних витрат, постійні витрати відносяться до витрат періоду |
Рослинництво, тваринництво, промислові та допоміжні виробництва |
Розрахунок прямої величини собівартості, розширені аналітичні можливості |
Не може застосовуватися при складанні фінансової звітності |
Продовження таблиці А.1
За центрами відповідальності |
Управлінський облік |
Витрати формуються за кожним центром відповідальності. При цьому об'єктом обліку є центр відповідальності і продукція, яка в ньому виробляється |
Тваринництво, промислові та допоміжні виробництва |
Визначення впливу результату (вкладу)
кожного центру відповідальності на
загальний результат |
Значні обсяги облікових робіт, багатоступінчастість розподілу непрямих витрат |
Лт калькулювання, «саме в строк», калькулювання від зворотного |
Фінансовий, управлінський облік |
Сировина і матеріали, необхідні для виробництва, відразу поступають у виробництво, при цьому скорочуються витрати на переміщення і зберігання запасів |
Рослинництво, тваринництво, промислові виробництва |
Скорочення облікових записів та наявність постійних договірних відносин 3 постачальниками |
Відсутній облік витрат на придбання запасів і оцінка їх собівартості: незначна кількість статей калькуляції, обмеженість інформації для управління |
Таргет-костинг |
Управлінський облік |
Собівартість продукції |
Рослинництво, тваринництво |
Наперед можна знати фінансовий результат від реалізації тієї чи іншої продукції |
Відсутній облік витрат і формування фактичної собівартості об'єкта калькулювання |
Калькулювання за стадіями життєвого циклу |
Фінансовий, управлінський облік |
Крім фактичних виробничих витрат
відображаються витрати управління
та витрати на збут протягом всього
терміну життя (виробництва) продукції:
виробництво, зберігання, реалізація (зародження,
зростання, зрілість, спадання). Дозволяє
розраховувати повну |
Рослинництво, тваринництво, промислові та допоміжні виробництва |
Розрахунок повної собівартості, вибір оптимальної цінової політики |
Трудомісткий при розрахунку норм |
Калькулювання за останньою операцією |
Управлінський облік |
Облік витрат та калькулювання собівартості здійснюється не за етапами процесу виробництва продукції, а на основі рахунку «готова продукція». Калькуляція містить дві статті - «прямі виробничі витрати» та «непрямі витрати» |
Рослинництво, тваринництво, промислові та допоміжні виробництва |
Скорочення облікових записів |
Недостатньо інформації для управління, складність у проведенні контролю наявності та руху цінностей |
Информация о работе Калькулювання собівартості в системі стандарт-кост