Оцінка маркетінгової діяльності підприємства на матеріалах ТОВ «Асоціація дитячого харчування»

Економічні витрати –  це “затрати втрачених можливостей”, тобто сума грошей, яку можна отримати при найбільш вигідному із усіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таке тлумачення обумовлене обмеженістю ресурсів та необхідністю вибору найкращого варіанту їх використання. В той же час бухгалтерські  витрати – це конкретні витрати  ресурсів, підтверджені документами.

Операційні витрати –  це витрати, що пов’язані з діяльністю по реалізації продукції та управління підприємством. Вони характеризують витрати, що були у звітному періоді і безпосередньо  не пов’язані з виробництвом продукції.

Саме таке тлумачення операційних  витрат можна зустріти у більшості  авторів підручників з бухгалтерського  фінансового обліку.

     Операційні  витрати поділяються на:

·        адміністративні  витрати;

·        витрати  на збут;

·        інші операційні витрати;

     Адміністративні  витрати – загальногосподарські  витрати, що спрямовуються на  обслуговування та управління  підприємством.

     До них належать:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

-  витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); 

-  винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

-амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки,

-збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

- інші витрати загальногосподарського призначення. 

Витрати на збут – витрати, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

     До них відносять:

- витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

- витрати на ремонт тари;

- оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

-  витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

-  витрати на передпродажну підготовку товарів;

-  витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

-  витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;

- витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;

- інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Інші операційні витрати. До них відносять:

- витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи";

- собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю в еквіваленті, вираженому в грошовій одиниці України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти;

-собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією;

- сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів;

-втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства);

-втрати від знецінення запасів;

-нестачі й втрати від псування цінностей;

-визнані штрафи, пеня, неустойка;

-витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об'єктів соціально-культурного призначення;

- інші витрати операційної діяльності.

 

Таблиця 2.2.

 

Елементи  операційних витрат

 

Найменування показника	За звітний період	Питома вага	За попередній період	Питома вага
1	2	3 —І	4	5
Матеріальні затрати	29188	69,47	16676	53,6
Витрати на оплату праці	1716	4,08	1265	4,1
Відрахування на соціальні заходи	637	1,516	468	1,5
Амортизація	2931	6,97	2680	8,6
інші операційні витрати	7538	17,94	10050	32,3
Разом	42010	100	31139	100

 

Рис. 2.1 Елементи операційних витрат за2011 рік

 

На  підставі даних таблиці 2.3 Елементи операційних витрат можна зробити  наступні висновок про структуру  затрт в 2011 році порівняно з 2010 роком:

1.Наблюдается збільшення  фінансування операційних витрат.

2.Проізошло суттєве збільшення  питомої ваги матеріальних витрат  у загальній масі.

3.Уменьшеніе частки інших  операційних витрат

 

 

Рис. 2.2 Елементи операційних витрат за 2011 рік

 

Дослідження фінансового  стану підприємства продемонструвало досить значну кількість проблем, серед  яких: низький рівень прибутковості, неадекватна структура капіталу, високий рівень витрат. Ця сукупність витрат не могла не позначитися на рентабельності підприємств. Високу збитковість  можна пояснити перевищенням розміру  витрат над величиною отриманих  доходів, тобто розмір доходу не покриває велечину понесених витрат під час  операційного циклу виготовлення продукції. Враховуючи вищесказане, варто з’ясувати  рівень і структуру операційних  витрат, механізм управління витратами , принципи формування собівартості продукції  та інші особливості діяльності підприємства, які допоможуть зрозуміти, як покращити  його діяльність, перетворюючи підприємства зі збиткових на прибуткові. Варте  підвищеної уваги питання системи  управління витратами, оскільки саме від  ефективності цієї системи залежить прибутковість підприємства. 

 

 

 2.2. Дослідження маркетингової діяльності на підприємстві із застосуванням ПЕОМ

 

Динамічні процеси, що відбуваються в економічних системах, найчастіше проявляються у вигляді ряду послідовно розташованих у хронологічному порядку  значень того чи іншого показника, який у своїх змінах відображає хід  розвитку досліджуваного явища в  економіці. Ці значення, зокрема, можуть служити для обгрунтування (або заперечення) різних моделей соціально-економічних систем. Вони служать також основою для розробки прикладних моделей прогнозування особливого виду, які будуть детальніше розглядатися нижче.

Послідовність спостережень одного показника (ознаки), упорядкованих  в залежності від послідовно зростаючих або відбувають значень іншого показника (ознаки), називають динамічним поруч, або поруч динаміки. Якщо в якості ознаки, залежно від якого відбувається упорядкування, береться час, то такий  динамічний ряд називається тимчасовим поруч.

Якщо в тимчасовому  ряду проявляється тривала тенденція  зміни економічного показника, то говорять, що має місце тренд. Таким чином, під трендом розуміється зміна, що визначає загальний напрям розвитку, основну тенденцію часових рядів. У зв'язку з цим економіко-математична  динамічна модель, в якій розвиток моделируемой економічної системи  відображається через тренд її основних показників, називається трендовой  моделлю. Для виявлення тренда в  тимчасових рядах, а також для  побудови та аналізу трендових моделей  використовується апарат теорії ймовірностей та математичної статистики.

У тимчасових рядах економічних  процесів можуть мати місце більш-менш регулярні коливання. Якщо вони носять строго періодичний або близький до нього характер і завершуються протягом одного року, то їх називають  сезонними коливаннями. У тих  випадках, коли період коливань складає  кілька років, то кажуть, що в тимчасовому  ряді присутній циклічна компонента. Тренд, сезонна і циклічна компоненти називаються регулярними, або систематичними компонентами тимчасового ряду. Складова частина часового ряду, що залишається після виділення з нього регулярних компонент, являє собою випадкову, нерегулярну компоненту. Вона є обов'язковою складовою частиною будь-якого часового ряду в економіці, так як випадкові відхилення неминуче супроводжують будь-якому економічному явищу.

Основна мета створення трендових  моделей економічної динаміки - на їх основі зробити прогноз про  розвиток досліджуваного процесу на майбутній проміжок часу. Прогнозування  на основі часового ряду економічних  показників відноситься до одновимірним методам прогнозування, що базуються  на екстраполяції, тобто на продовження  на майбутнє тенденції, що спостерігалася в минулому. При такому підході  передбачається, що прогнозований показник формується під впливом великої  кількості факторів, виділити які  або неможливо, або по яким відсутня інформація. У цьому випадку хід  зміни даного показника пов'язують не з чинниками, а з плином часу, що проявляється в утворень одновимірних часових рядів. Розглянемо метод  екстраполяції на основі так званих кривих росту економічної динаміки.

Використання методу екстраполяції  на основі кривих росту для прогнозування  базується на двох припущеннях:

- Ряд економічного показника  дійсно має тренд, тобто переважну  тенденцію;

- Умови, що визначали  розвиток показника в минулому, залишаться без істотних змін  протягом періоду попередження.

Побудова тренду та розрахунок показників виконані із застосуванням ПЕОМ в програмі Microsoft Office Excel

Виділяємо аналізований обсяг  продажів і будуємо графік, де по осі Х - наш тимчасової ряд (1, 2, 3 ... – кваттали  2009, 2010 та 2011 р. р.  відповідно), по осі У - обсяги продажів. Додаємо лінію тренда і рівняння тренда на графік. Отримуємо рівняння тренда:

y = -2,75x +1443,53

 

 

Рис. 2.3. Графік динамики продажів за 2009-2011р. по кварталах

 

 

Для прогнозування нам  необхідно розрахувати значення лінійного тренду, як для аналізованих значень, так і для майбутніх  періодів.

При розрахунку значень лінійного  тренді нам будуть відомі:

Час - значення по осі Х;

Значення "a" і "b" рівняння лінійного тренду y (x) = a + bx;

Розраховуємо значення тренда для кожного періоду часу від 1 до 12, а також для майбутніх періодів з 12 місяці до 24.

Наприклад, для 12 місяця значення тренда розраховується за наступною схемою: в рівняння підставляємо x = 12 і отримуємо y = 135134 * 12 +4594044 = 1582

13-го y = 135134 * 27 +4594044 = 1407,78 І т.д.

Прогноз на підставі трендових  моделей (кривих зростання) містить  два елементи: точковий та інтервальний прогнози. Точковий прогноз - це прогноз, яким називається єдине значення прогнозованого показника. Це значення визначається підстановкою в рівняння обраної кривої зростання величини часу t, що відповідає періоду попередження: t = n + 1; t = n + 2 і т.д. Такий прогноз  називається точковим, так як на графіку його можна зобразити  у вигляді точки. Очевидно, що точний збіг фактичних даних в майбутньому і прогностичних точкових оцінок малоймовірно. Тому точковий прогноз повинен супроводжуватися двосторонніми межами, тобто зазначенням інтервалу значень, в якому з достатньою часткою впевненості можна чекати появи прогнозованої величини. Встановлення такого інтервалу називається інтервальним прогнозом.

 

 

Таблиця 2.2.

Розрахунок  тренду

 

							b=	-2,75
							a=	1443,53
Год	квартал	випуск	X	Год		Y
2009	1	1953	1	2012	13	1407,78
2009	2	935	2	2012	14	1405,03
2009	3	1299	3	2012	15	1402,28
2009	4	1342	4	2012	16	1399,53
2010	1	2121	5	2013	17	1396,78
2010	2	828	6	2013	18	1394,03
2010	3	1325	7	2013	19	1391,28
2010	4	1200	8	2013	20	1388,53
2011	1	2231	9	2014	21	1385,78
2011	2	1002	10	2014	22	1383,03
2011	3	1290	11	2014	23	1380,28
2011	4	1582	12	2014	24	1377,53