ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ, ФОНДООЗБРОЄНІСТЬ, ФОНДОВІДДАЧА, РОБОЧА СИЛА, МЕХАНООЗБРОЄННІСТЬ ПРАЦІ, ЕФЕКТИВНІСТЬ, ФАКТОРИ, ПСИХОЛОГІЧНА ЕФЕКТИВ

Цей стандарт поширюється  на весь персонал підприємства, зайнятий безпосередньо управлінням, організацією та виконанням робіт зі створення, виробництва  та реалізації продукції на всіх етапах її життєвого циклу. Стандарт підлягає виконанню керівниками всіх рівнів та у всіх підрозділах підприємства.

На підприємстві організовуються  такі види навчання персоналу, що забезпечують його безперервність:

Підготовка нових робітників;

-   Перепідготовка робітників;

-   Навчання робочих другим професіям;

-   Підвищення кваліфікації робітників;

-   Підвищення кваліфікації фахівців. -

В умовах ринкової економіки  потреби підприємств у кваліфікованих робітничих кадрах в значній мірі задовольняються за рахунок їх підготовки та перепідготовки безпосередньо на виробництві. На заводі «Тайфун» відділ кадрів бюро з підготовки кадрів веде облік числа навчених кадрів, працівників, які підвищили кваліфікацію, пройшли  перепідготовку або стажування, а  також веде облік витрат на ці цілі.

           Проаналізуємо середній розряд робіт по основному виробництву на заводі «Тайфун» і середній розряд робітників (таблиця 2.4). З даних таблиці 2.4 видно, що протягом 2000, 2001, 2002 років середній розряд робіт по основному виробництву вище середнього розряду. В той же час різниця між середнім розрядом робіт і середнім розрядом робітників залишається незмінною і, отже, необхідність у підвищенні кваліфікації робітничих кадрів залишається.

 

Таблиця 2.4 – Середній розряд робіт і середній розряд робочих основного виробництва на ват «тайфун» за 2000-2002 роки

 

Найменування	2000р.	2001р.	2002р.	2002р. до 2000р.   (+ -)
Середній розряд робітників на початок  року	3,52	3,62	4,05	0,53
Середній розряд робітників на кінець року	3,62	4,05	4,12	0,50
Середній розряд робітників	3,57	3,83	4,09	0,52
Середній розряд робіт по основному  виробництву	3,69	3,95	4,21	0,52

 

 

 

Розрахувати число робітників, яким слід підвищити кваліфікацію:   

 

Ч р.к. = (Р робіт - Р робочих) х Ч р.о.п. (9,47), де

 

Ч р.к. - чисельність робітників, яким необхідно підвищити кваліфікацію;

 

Ч р.о.п. - загальна чисельність  робітників по основному виробництву;

 

Р робіт - середній розряд робіт;

 

Р робітників - середній розряд робітників.

 

Ч р.к.2000 = (3,69-3,57) х979 = 117 осіб

 

Ч р.к.2001 = (3,95-3,83) х1062 = 127 людей 

 

Ч р.к.2002 = (4,21-4,09) х1154 = 138 осіб

 

        З даних розрахунку випливає, що необхідність у підвищенні кваліфікації робітничих кадрів у 2002 році існує, незважаючи на збільшення чисельності на 175 чоловік, і навіть збільшилася в порівнянні з 2000 роком на 21 чоловік.

У механічному цеху № 2 основними  робочими професіями є професії токаря та фрезерувальника. Питома вага токарів  до загальної чисельності робітників цеху становить 17,8% або 13 осіб, а питома вага фрезерувальників - 19,1% або 14 чоловік. Загальна чисельність робітників механічного  цеху № 2 складає 73 людини. Розглянемо професійно - кваліфікаційну структуру  робочих механічного цеху № 2.

 

 

Таблиця 2.5 – Розподіл робочих кадрів механічного цеху № 2 по професії та розряду у 2002р.

 

Найменування професії	Кількість чол.	Розряди
		робіт	I	II	III	IV	V	VI
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Токарі	13	5				2	4	7
Фрезерувальники	14	5,5			2	2	3	7
Транспортувальник	8	6			2	2	1	3
Шліфувальники	2	6						2
Слюсарі механоскладальних  робіт	9	4				1	6	2
Оператори верстатів з  ЧПК	1	4				1
Зуборезчік	1	5						1
Паяльщик	1	4			1
Слюсарі-складальники	13	5			1	4	2	6
Регулювальники Р / А	6	5,5				1	2	3
Комплектувальники	2	3				2
Радіомонтажник	2	4				2
Намотчиком котушок	1	3			1
ВСЬОГО	73	4,5			7	17	18	31

 

       За допомогою даних наведених в табл.2.5 проаналізуємо потреба у підвищенні кваліфікації шляхом зіставлення розряду робіт і середнього розряду, робітників за професіями токаря і фрезерувальника. Так на заводі розраховують середній розряд робітників.

 

Р _{робочих} = S _i Р _i Ч _i,

 

де Р _i - розряд, i - робітника,

 

Ч_i-Чисельність робітників,  

S _i Ч _i мають Р _i - розряд

Токарі:

Р_{робочих}=4х2 +4 х5 +6 х7=5,3

13  
Р_робіт=5  
 З даних розрахунку видно, що середній розряд робіт нижче середнього розряду робітників. Так як кваліфікаційний рівень токарів вище вимог виробництва, то у робітників може втрачатися інтерес до роботи, оскільки відсутня можливість реалізації знань і здібностей. У результаті може знизитися інтенсивність і продуктивність праці.

Фрезерувальники:  

Р _{робочих} = 3х2 +4 х2 +5 х3 +6 х7 = 5,07

14  
Р_робіт=5,5  
  

З розрахунку випливає, що середній розряд робіт фрезерувальників вище середнього розряду робітників. Необхідно розрахувати чисельність фрезерувальників, яким необхідно підвищити кваліфікацію.

Ч = (5,5-5,07) х14 = 6 людей 

У механічному цеху № 2 необхідно  підвищити кваліфікаційний рівень шести фрезерувальників.

Сформовані структура  робочих кадрів дозволяє розподілити  їх по чотирьох напрямках: некваліфіковані, малокваліфіковані, кваліфіковані, висококваліфіковані. До першої групи відносять робітників без розряду і робітників 1 розряду, до другої - 2 розряду, до третьої - 3-4 розрядів, до четвертої - 5-6 розрядів.

 

 

 

 

Таблиця 2.6 – Групування робочих кадрів механічного цеху № 2

 

Кваліфікаційні групи	Кількість осіб	Питома вага групи у% до загальної  чисельності цеху
Некваліфіковані   Малокваліфіковані   Кваліфіковані   Висококваліфіковані	-   24   49	-   32,9   67,1
РАЗОМ:	73	100

 

    З даних таблиці 2.6 видно, що найбільша питома вага припадає на частку висококваліфікованих робітників, він становить 67,1%. У цеху № 2 зберігся склад старих висококваліфікованих кадрів. Вони мають досить високий кваліфікаційний розряд (5-6).

ОУП розраховує кошторис витрат на підготовку з підвищення кваліфікації працівників підприємства

Наступним етапом є визначення витрат на навчання. На початку звітного періоду складається кошторис витрат на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів. Граничний розмір витрат на підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, що включається в собівартість продукції, не повинен перевищувати 4% фонду оплати праці.

В 2002 році витрати на підготовку і підвищення кваліфікації персоналу підприємства зросли в порівнянні з 2000 роком. Витрати на підготовку кадрів у 2002р. збільшилися в порівнянні з 2000 роком на 478550 тис.руб. або на 457%. Це свідчить про те, що керівництво підприємства приділяє велику увагу підготовці кадрів у сучасних умовах. Це надасть позитивний результат на діяльність підприємства, так як існує взаємозв'язок зростання продуктивності праці робітників за рахунок підвищення кваліфікації. Зростання продуктивності праці призведе до збільшення обсягів продукції, що випускається, зменшення витрат на її виготовлення. З підвищенням кваліфікації робітничих кадрів поліпшується якість продукції.

На підставі річного плану  ОУП організує навчання персоналу  підприємства, укладає з викладачами  трудові угоди на проведення теоретичного навчання, забезпечує викладачів навчальними  програмами, виділяють учбове приміщення та необхідні технічні засоби. Далі необхідно визначити форми і  методи навчання. Детально зупинимося на перерахованих вище формах навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації, що діють на підприємстві. Відповідальним за якість підготовки та навчання персоналу  є ОУП. Персональна відповідальність за кінцеві результати підготовки та підвищення кваліфікації працівників  підприємства, ефективність та результативність у забезпеченні якості покладається на начальника ОУП.

Персональна відповідальність за організацію і безпосереднє виконання  робіт з випереджальному планування, навчання і підготовки кадрів в області  професійного навчання якості покладається на заступника начальника ОУП. У стандарті  підприємства визначені загальні вимоги до підготовки і навчання персоналу.

1. Основною метою підготовки  та навчання персоналу є забезпечення  відповідної кваліфікації та  рівня підготовки персоналу всіх  категорій. 

2. Вирішуються завдання  підготовки, перепідготовки та підвищення  кваліфікації наступних працівників: 

a) керівного персоналу  підприємства;

б) інженерно-технічних працівників (фахівців) не службовців (технічних  виконавців).

3. Для забезпечення якості  при проектуванні, розробці, виробництві,  остаточному контролі і випробуваннях  виробів повинна виробляється  випереджальна підготовка кадрів, яка починається зі знайомства  персоналу, ролі якості у виробничій  діяльності кожного працівника  і долю підприємства з моменту  оформлення договору про трудову  діяльність, про що повідомляється  кожному працівнику при прийомі  на роботу в наданої йому  для ознайомлення «Пам'ятки для  вступників на роботу». 

4. Постійне підвищення  кваліфікації є прямим обов'язком  кожного працівника.

5. Відповідальним за якість  підготовки і навчання працівників  підприємства є відділ управління  персоналом (ОУП).

Виробничо-технічне навчання робітників на підприємстві складається  з трьох ступенів:

-   1 ступінь - підготовка нових робочих до 1-2 розрядів (початковий рівень кваліфікації).

-  2-ступінь - підвищення кваліфікації робітників 3-4 розрядів (середній рівень кваліфікації).

-  3-ступінь - підвищення кваліфікації робітників до 5-6 розрядів на виробничо-технічних курсах (Вищий рівень кваліфікації).

Схема ступеневої системи  підготовки кадрів представлена в Додатку 11. У процесі навчання за ступеневою системою передбачається проведення наступних  форм підвищення кваліфікації: виробничо-технічні курси, курси цільового призначення, освоєння других і суміщених професій.

Виробничо-технічні курси - професійне навчання, спрямоване на послідовне вдосконалення професійних знань  у сфері якості, виробничих навичок  та вміння за наявною професією.

Курси цільового призначення - програма і методи вивчення нового обладнання, виробів, матеріалів, технічних  процесів, наукової організації праці  та питань економіки виробництва  й підвищення якості продукції.

Підготовка нових робітників (1 ступінь навчання 1-2 розряди).

Підготовка нових робітників на підприємстві - це професійне навчання осіб, які раніше не мали професію.

Завдання підготовки нових  робітників на 1 ступінь навчання полягає  в тому, щоб дати навчаються необхідні  виробничі навички і технічні знання відповідно до затверджених навчальних програм. На навчання 1-го ступеня приймаються  випускники середніх шкіл, які не мають  професії, некваліфіковані робітники  підприємства та прийняті з боку, а  також робочі бажають змінити  професію.

Підготовка нових робітників з числа жінок, а також неповнолітніх  здійснюється тільки за професіями, а  також для тих виробництв та робіт, на яких дозволяється застосування їх праці. Підготовка нових робітників на підприємстві може, виробляється за індивідуальною групової та курсової формами навчання.