Реструктуризація підприємства і міри по відновленню платоспроможності

 

1. Коефіцієнт покриття (коефіцієнт  ліквідності):

 

 

 

 

Доn (нан.года) = 13 821 = 1,28

 

                            10 814

 

 

 

Доn (на до. року) = 18 474 = 1

 

                            18 446

 

Цей коефіцієнт показує, якою мірою підприємства здатне погасити свої поточні зобов'язання з допомогою оборотних засобів.Нижним межею коефіцієнта покриття вважатимуться 1.0.

 

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, що складає, яку частина короткостроковій  заборгованості може покрити  організація з допомогою наявних  коштів та проведення короткострокових  фінансових вливань, швидко що реалізуються разі потреби. Показник вираховується за формулою:

 

 

 

 

>Ка.л. (нан.года) = 174 = 0,016

 

                            10 814

 

>Ка.л. (нак.года) = 350 = 0,019

 

                            18 446

 

Нормальне обмеження >Ка.л.> 0,2

 

3. Загальна платоспроможність підприємства окреслюється здатність покрити всіх зобов'язань підприємства (короткострокові і довгострокові) всіма її активами. Коефіцієнт загальної платоспроможності вираховується за формулою:

 

 

 

 

До>о.п. (нан.года) = 14 483 = 1,34

 

                            10 814

 

До>о.п. (нак.года) = 31 913 = 1,73

 

                            18 446

 

Природним є що обмеження для коефіцієнта: До>о.п. > 2

 

4. Коефіцієнт поточної ліквідності. Він показує, яку частина поточної  заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови погашення дебіторську заборгованість:

 

 

 

 

До>т.л. (нан.года) = 13 821 = 1,28

 

                            10 814

 

До>т.л. (нак.года) = 18 138 = 0,98

 

                            18 446

 

Нормальне обмеження До>т.л.>2

 

5. Коефіцієнт забезпеченості власними  засобами характеризує наявність  власних оборотних засобів в  підприємства, необхідні його фінансової  стійкості:

 

 

 

 

Допро. (нан.года) = 3669–662 = 0,21

 

                            13 821

 

Допро. (нак.года) = 13 467 – 13775 = 0,01

 

                                      18 138

 

Нормальне обмеження Допро. > 0,1

 

6. Оскільки отримані значення  До>т.л. і Допро. менше гранично  допустимих значень, слід визначити  коефіцієнт відновлення платоспроможності  за 6 місяців за такою формі:

 

 

>Кв = 1,19 = 0,6

 

Тому що це коефіцієнт виявився менше 1.0, отже в підприємства немає реальній можливості поголовно відновити свою платоспроможність за 6 міс.

 

>Табл. 1 Зведена таблиця коефіцієнтівКоефіцієнт На початок звітного року У найгіршому разі звітного року Нормативне значення

Коефіцієнт покриття 1,28 1 

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,016 0,019 

 

Коефіцієнт загальної платоспроможності 1,34 1,73 

 

Коефіцієнт поточної ліквідності 1,28 0,98 

 

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами 0,21 0,01 

 

 

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності наприкінці року становить 1,9%, за його значенні початку року 1,6%. Це означає, що тільки 1,9% (із необхідних 20%) короткострокових зобов'язань, підприємство може негайно погасити рахунок коштів та проведення короткострокових фінансових вливань. Це практично удесятеро рази менше нормативного, яка може викликати недовіру до цієї організації з боку постачальників. Сума заборгованості постачальникам становить хіба що 100% (98,3%) від суми кредиторську заборгованість наприкінці року.

 

Коефіцієнт покриття наприкінці року зменшився, проте залишається в допустимому значенні. Сенс цієї показника у тому, що й підприємство спрямує всі свої оборотні активи погашення боргів, воно ліквідує короткострокову кредиторську заборгованість на 100%.

 

Коефіцієнт загальної платоспроможності підприємства окреслюється здатність покрити всіх зобов'язань підприємства (короткострокові і довгострокові) всіма її активами. Цей коефіцієнт небагато нижче критичної позначки, але свідчить про існуючому ризик невчасного погашення поточних зобов'язань, що також доводить скрутне становище підприємства.

 

Коефіцієнт поточної ліквідності показує, яку частина поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови погашення дебіторську заборгованість. За умов що нормативне значення маєровняться 200%, то показник цей за аналізований період невтішний. Він показує що навіть за умови повернення всіх боргів, і майбутні надходжень від діяльності, підприємство зможе заплатити своєї заборгованості але лише на 98%. Це свідчить про тому, що це підприємство не турбуватися про забезпеченості запасів власними обіговими коштами.

 

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами характеризує наявність власних оборотних засобів в підприємства, необхідні його фінансової стійкості. На початок коли цей коефіцієнт має значення вище норми на 50%, але кінець звітний період він знизився нижче норми на 100%.

 

Навіть швидке ознайомлення з звітністю аналізованого підприємства дає чітке уявлення про незадовільні результати своєї діяльності в 2008 р. Негативні величини зазначених коефіцієнтів виходять внаслідок негативною величини реального власного капіталу і великих зобов'язань підприємства перед кредиторами. Кінець 2008 р. підприємство фактично не мало власними засобами внаслідок отриманих у період збитків.

 

Аналогічні висновки можна зробити, аналізуючи різницю реального власного капіталу і статутного капіталу, яка є основним вихідним показником стійкості фінансового становища організації. Звідси випливає, що й мінімальне умова фінансової стійкості підприємства не виконується.

 

Уже початок 2008 р. фінансове становище підприємства вважатимуться незадовільним, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття і коефіцієнт загальної платоспроможності нижче від своїх нормативних значень. Проте наявність дебіторську заборгованість говорить про фінансової залежність від своїх контрагентів, що за умови загальної кризи неплатежів є негативним чинником.

 

У найгіршому разі звітний період все коефіцієнти ліквідності і платоспроможності, крім коефіцієнта покриття, мають значення значно нижчі від допустимих, що однозначно свідчить про глибокому кризовому стані підприємства міста і є необхідною підставою визнання його неплатоспроможним.

 

Підставою визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним, є й значення коефіцієнта забезпеченості власними засобами наприкінці звітний період менш 0,1. За наявності даних підстав, коефіцієнт відновлення платоспроможності, певний з значення часів відновленої платоспроможності, рівного шести місяців, і встановленого значення коефіцієнта поточної ліквідності (коефіцієнт покриття) має значення менше одиниці. Це свідчить про відсутності в підприємства реальній можливості поголовно відновити свою платоспроможність.

 

Отже, аналіз стану ТОВ «>Автоимпорт-Логистика» свідчить про надто важкому, кризовому стані підприємства. У такій ситуації щодо нього можна буде застосувати процедури банкрутства.

 

У результаті, розрахувавши і проаналізувавши такі коефіцієнти, як коефіцієнт покриття, абсолютної ліквідності, загальної платоспроможності, поточної ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними засобами за даними звітної форми №1 ТОВ «>Автоимпорт-Логистика» можна дійти такого висновку. Усі перелічені коефіцієнти в багато разів нижче нормативних. Це свідчить про глибокому кризовому стані підприємства міста і є необхідною підставою визнання його неплатоспроможним.

 

Причини неплатоспроможності ТОВ «>Автоимпорт-Логистика»» можна охарактеризувати як внутрішні і його зовнішні.

 

До зовнішніх причин ставляться: нестабільна економічна ситуація у країні, нестабільність попиту ринку, нестача коштів в споживачів, і навіть недобросовісність партнерів.

 

До внутрішнім причин ставляться такі як: непродумана система ціноутворення, невміння управляти доходами, перевищує зростання зобов'язань перед зростанням і обігового капіталу, виправдатись нібито відсутністю наявності коштів.

 

Висока собівартість реалізації товарів, не співмірні витрати, низька виручка (собівартість становить 89,65% від виручки), усе це показує неспроможність даного виробництва.

 

 

3. Рекомендації щодо виходу з  кризового стану

 

 

 

3.1 Можливі причини неплатоспроможності

 

Звісно ж очевидним, що неплатоспроможність прямо пропорційна обсягу зобов'язань. Справді, абсолютно платоспроможним є підприємство, капітал якого повністю є власним, а зобов'язання відсутні.

 

Оскільки зобов'язання виникають завжди (наприклад, із податків), це, що це підприємство з випередженням (авансом) виконує свої зобов'язання. Воно нікому на повинен, і питання про його неплатоспроможності просто більше не виникає.

 

У той самий час підприємство може абсолютно не мати власного капіталу, працювати повністю на позикових засобах і продовжує залишатися платоспроможним. Усе залежатиме від виручки.

 

Наприклад, підприємство, які мають ні одиниці власного капіталу, працює повністю на позикових засобах обсягом 1000 доларів. Але якщо його середньоденна виручка дорівнює 100 одиницям, воно встигає розрахуватися з кредиторами за 10-денний цикл і з його платоспроможністю у кредиторів немає.

 

>Таковое справедливо, проте, якщо  кредиторів влаштовує 10-денний цикл, тобто. вона схильна відпускати  свої кошти й товари в позичку  на 10 днів.

 

З наведеного вище прикладу слід, що неплатоспроможність передусім зворотно пропорційна виручці. Чим менший виручка, тим більша неплатоспроможність (природно, за наявності зобов'язань).

 

Загалом і в цілому неплатоспроможність підприємства, як тенденція прямо пропорційна обсягу зобов'язань та зворотно пропорційна величині середньоденної виручки.

 

Якщо за певного періоду темпи зростання зобов'язань були вище темпів приросту виручки, то підприємство просунулося у бік зростання неплатоспроможності.

 

У випадку причинами неплатоспроможності є чинники, що впливають:

 

· зниження чи недостатній зростання виручки;

 

· випереджаюче приріст зобов'язань.

 

Уповільнення темпи зростання виручки то її абсолютне зниження спостерігається при:

 

  «затоварення», коли ринок знижує  попит продукції через її незадовільного  якості, високу ціну чи зниження її у потреби;

 

  дедалі вищому неповерненні  платежів за відвантажену продукцію, коли підприємством працює із  неналежним покупцем або вільно  у виборі належного;

 

  звуження ринку з допомогою  обмеження нею доступу шляхом  введення заборон, квот, митних бар'єрів тощо.

 

Інакше кажучи, тут прості причини: або беруть продукцію (послуги) чи беруть, але з платять, або пускають ринку.

 

Випереджаюче темп приросту зобов'язань зокрема у випадках, коли:

 

  підприємство здійснює неефективні  довгострокові фінансові вкладення (капіталовкладення), які супроводжуються відповідним зростанням виручки. Тут може бути розрив сьогоднішніми вкладеннями і завтрашнім приростом виручки.

 

  підприємство завантажує виробництво  надмірними (непрацюючими) запасами, які  збільшують обсяги виробництва і виручки;

 

  підприємство нарощує кошти  на розрахунках (сума розділу III активів  балансу), що практично немає ставлення  до виручці;

 

  підприємство зазнає збитків.

 

Цей комплекс загальних причин неплатоспроможності уражає всіх підприємств, що зазнають труднощів своєчасного розрахунку за своїми зобов'язаннями, незалежно від країни виробництва та ринку.

 

Ситуація особливо погіршується, коли відсутня планування і управління потоками.

 

Загалом і в цілому причини неплатоспроможності може бути було зведено до двом основним:

 

  відставання від запитів  ринку (по запропонованого асортименту, за якістю, за ціною та т.д.). І тут можна казати про хвороби  бізнесу;

 

  незадовільному фінансовому  керівництву підприємством, як його  надлишково обтяжується зобов'язаннями. У разі можна казати про хвороби управління чи менеджменту.

 

Перший випадок найнаочніше віддзеркалюється в виручці, другий – на приросту маси зобов'язань.

 

У випадку причинами неплатоспроможності може бути такими:

 

  зниження чи недостатній  зростання виручки (затоварювання, звуження ринку, неповернення платежів);