Шляхи удосконалення оперативного управління виробництвом

Маючи конкурентоспроможну  продукцію працівники ТОВ „Завод „Строммаш” повинні займається питаннями  по вирішенню завдань задоволення попиту покупців на конкретному ринку і одержання прибутку підприємству, користується послугами постачальників.

Ланцюг складає ніби серцевину системи маркетингу. Постачальники  – це фірми, підприємстві, які забезпечують виробників необхідними ресурсами, матеріалами, сировиною. При цьому спеціалісти підприємства, виїжджаючи у різні регіони України, укладають довгострокові угоди з основними партнерами –постачальниками. При цьому враховується якість і надійність поставок, гарантії, ціни, форми оплати. Ефективність постачання підприємства залежить від того, настільки успішно воно застосовує принципи маркетингу при встановленні своїх взаємовідносин з постачальниками. Відділ маркетингу повинен прогнозувати діяльність своїх постачальників, у тому числі їхню платоспроможність, ціни, стабільність роботи. Для уникнення залежності від постачальників, а точніше, їхньої монопольного диктату в сфері поставок чи цін, стратегія маркетингу допускає, що слід мати справу з багатьма постачальниками для вибору оптимального варіанту при замовленні чи закупівлі сировини. Також потрібно враховувати і тактику: керування такими критеріями, як стабільність партнерів, довіра, що склалася в результаті багаторічної надійної роботи.

 На основі власних  спостережень потрібно враховувати багато факторів і таким чином планово вести розробку і постачання споживачів продукцією. І виходячи на ринок з новою продукцією варіювати такими ринковими змінними, як ціна, витрати на просування продукції, канали розподілу, якість продукції.

Стратегія ТОВ „Завод „Строммаш”  складається з двох основних орієнтирів:

- збільшення виробничих  потужностей;

- розширення асортименту  продукції. 

В ціновій політиці маркетологи  притримуються такого основного  принципу – ціна має бути максимально високою, але точно відповідати об’єктивним характеристикам продукту, очікуванням споживача і класу торгової марки. На підприємстві проводяться такі заходи, як:

1. Щотижневий моніторинг  роздрібних цін на продукцію  компанії і аналогічних продуктів  конкурентів.

2. Ціна не має відрізнятися  більш ніж на 5 % від обраних  4-5 торгових марок-орієнтирів.

3. В прайс-листі компанії  є тільки 2 колонки:

- найменування обладнання;

- ціна, грн., в т.ч. НДС.

Для оцінки ринкових позицій  підприємство ТОВ „Завод „Строммаш” застосовує метод SWOT, за допомогою якого встановлює залежність між виявленими сильними і слабкими сторонами підприємства і загрозами та можливостями зовнішнього середовища.

 

Таблиця 2.9

SWOT-аналіз підприємства ТОВ „Завод „Строммаш” 

Сильні сторони: - високоякісної продукції і виробнича база підприємства; - організація дистриб’юторної  системи; - посилена робота по  забезпеченню сировиною; - міцні ринкові позиції;  - високопрофесійний колектив; - переваги у сфері  витрат; - позитивний імідж; - наявність інновацій і можливості їх реалізації; - доступ до закритих  для широкого загалу джерел  інформації.

Слабкі сторони: - нездатність фінансувати необхідні зміни стратегії; - застаріла технологія; - відставання у сфері  досліджень і розробок; - відсутність ефективної системи контролю; - слабка маркетингова  діяльність.

Можливості: - створити національну  систему дистриб’юції; - зарекомендувати себе  в якості компанії-інноватора; - управляючи асортиментом, акцентуватись на високомаржинальних  продуктах, скоротивши при цьому об’єми виробництва або позбувшись від нерентабельних продуктів; - оптимізувати управління  грошовими потоками; - покращити управління  сировинним потоком; - налагодити зворотній  зв’язок із споживачами.

Загрози: - вихід на ринок  конкурентів з більш низькими витратами при аналогічній якості; - високовартісні законодавчі  вимоги; - зростаюча вимогливість  покупців та постачальників; - несприятливі демографічні  зміни.

 

Враховуючи сприятливі можливості ТОВ „Завод „Строммаш” може спиратися на ряд сильних  сторін. Головне – вже наявна репутація виробника високоякісної продукції і виробнича база підприємства, організація дистриб’юторної системи, а також посилена робота по забезпеченню сировиною.

Сильними сторонами  підприємства ТОВ „Завод „Строммаш” є міцні ринкові позиції; переваги у сфері витрат, високу кваліфікацію працівників організації, позитивний імідж, наявність інновацій і можливості їх реалізації, стійке фінансове становище, доступ до закритих для широкого загалу джерел інформації.

До слабких сторін підприємства відносяться: нездатність фінансувати необхідні зміни стратегії, застарілу технологію, відставання у сфері досліджень і розробок, відсутність ефективної системи контролю, слабку маркетингову діяльність.

Труднощі обумовлені недостатнім контролем над рухом продукту від виробника до кінцевого споживача, слабка рекламна підтримка.

Таким чином, підприємство повинне весь час слідкувати за налагодженням  повноцінним управлінським потоком  сировини, технологічними ланцюгами, контролювати і постійно покращувати якість продукції. Потрібно також скоротити виробництво нерентабельних продуктів і позбутися від деяких із них.

 

2.3 Особливості методів та механізмів  оперативного управління на підприємстві "Завод „СТРОММАШ"

 

Під оперативним управлінням  розуміється періодичне або безперервне порівняння фактично одержаних результатів з планом і наступне їх коригування, яке забезпечує функціонування підприємства відповідно до затвердженого плану.

Кожна послідовність  загальних функцій менеджменту  є ланцюжком, що починається з визначення цілей або планування, а закінчується контролем. Без оперативної діяльності управлінців цей ланцюжок розривається.

Для того, щоб успішно протистояти середовищу, складність і швидкість прийняття рішень в організації повинна відповідати складності і швидкості змін, які відбуваються в середовищі. Тобто для своєчасної реакції на зміни середовища необхідне оперативне регулювання — визначення і реалізація таких форм активності організації, які забезпечують досягнення її цілей.

Оперативне регулювання на ТОВ "Завод „СТРОММАШ" являє собою повсякденний вплив менеджера на перебіг господарських процесів та виконання об'єктом управління запланованих завдань і прийнятих рішень.

На „Завод „СТРОММАШ” оперативне управління включає в  себе поточне планування, оперативне планування, оперативне регулювання виробничо-господарськими процесами.

Оперативне (поточне) планування на заводі охоплює період у межах  одного року з поділом на квартали і місяці.

Виробничо-господарські процеси всередині організації надзвичайно динамічні, оскільки на них впливають різноманітні фактори. За цих умов досягти мети організації можна, лише постійно регулюючи функціонування об'єкта управління.

Необхідність в оперативному регулюванні діяльності організації  виникає при відхиленні її від стратегічної лінії розвитку, тобто порушенні стійкості організації натепер і в перспективі.

На "Завод „СТРОММАШ" розробляються оперативні плани та завдання, здійснюється контроль за виконанням оперативних планів і завдань, організацію поточного контролю і регулювання ходу робіт.

Місце, роль і значення оперативного регулювання у процесі  управління маркетинговою діяльністю, виробництвом і фінансами на підприємстві неоднакові. У маркетинговій діяльності провідним є розроблення стратегії маркетингу. В процесі її здійснення оперативне регулювання не має суттєвого значення, а іноді може призвести до деформацій. Значно важливішу роль відіграє оперативне регулювання в управлінні виробничою і фінансовою діяльністю організації "Завод „СТРОММАШ".

Оперативне регулювання  здійснює керуюча система організації, спрямовуючи його на діяльність керованої. Регулюючий вплив керуючої системи на підприємстві є плановим і містити конкретні способи регулювання і контролю робіт.

Оперативні плани та завдання, на підприємстві, є двох видів. Один з них є конкретизацією основних напрямів управлінських дій для виконання плану господарсько-фінансової діяльності. Це організаційні плани, що відображають перелік, послідовність робіт, взаємозв'язок діяльності окремих підрозділів підприємства та працівників управління щодо виконання планів економічного й соціального розвитку та досягнення сформульованих цілей (плани маркетингової діяльності, плани закупівлі сировини і обладнання, плани відряджень працівників управління тощо).

Інший вид оперативних  планів та завдань є результатом  поточного аналізу діяльності ТОВ  і передбачає негайне втручання в господарські процеси з метою їх регулювання.

На розроблення оперативних  планів та завдань впливають тактика виконання планових показників господарювання, яка враховує наявні засоби та ресурси (матеріально-грошові, трудові та ін.), і кон'юнктура ринку. Особливістю оперативних планів та завдань є негайність, конкретність, адресність виконання.

Виконання оперативних  планів та завдань на „Завод „СТРОММАШ” розпочинається з конкретизації оперативних планів у формі завдань і доведення їх до виконавців. Конкретизують плани з урахуванням об'єктів управління, термінів, операцій, відповідальних осіб. Як правило, цю роботу менеджер здійснює на оперативних нарадах працівників управління, оскільки на ефективність виконання оперативних завдань впливає тривалість проміжку від моменту формулювання завдання до доведення його виконавцю. Доведення завдання супроводжують інструктивно-роз'яснювальною роботою з виконавцями, яка передбачає ознайомлення виконавця із загальною ситуацією та особливостями конкретного завдання, орієнтацію на успішне його виконання, уточнення посадових обов'язків і прав. Одночасно менеджер на підприємстві забезпечує умови для виконання оперативного завдання — поєднати його з попередніми завданнями чи скасувати ті, які неможливо виконувати паралельно, забезпечити виконавця матеріальними засобами.

Після одержання виконавцем оперативного завдання настає етап поточного  контролю за його виконанням, покликаний забезпечити негайну реакцію менеджера на відхилення в господарському процесі. Засобами оперативного контролю на підприємстві є особиста доповідь підлеглого, документальний контроль або інспекційна перевірка керівником.

Оперативне управління на ТОВ „Завод „СТРОММАШ” є не досить ефективним, але воно здійснювати за певною схемою, яка передбачає:

1. Дослідження зовнішнього  і внутрішнього середовища організації. Визначаються головні компоненти організаційного середовища, проводиться накопичення і відстеження інформації про ці компоненти, складаються прогнози майбутнього стану середовища, оцінюється реальне становище фірми.

2. Бачення, місію, комплекс  цілей (інколи встановлення цілей передує аналізу середовища).

3. Стратегічний аналіз (порівняння цілей і результатів досліджень факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, визначення розриву між ними). За допомогою методів стратегічного аналізу формують різні варіанти стратегії.

4. Вибір і ретельне  опрацьовування однієї з альтернативних стратегій.

5. Підготовку остаточного  стратегічного плану, діяльності фірми.

6. Середньострокове планування (середньострокові тактичні плани і програми).

7. Розроблення річних  оперативних планів і проектів на основі стратегічного плану і результатів середньострокового планування.

8. Реалізацію планів  та контроль результатів.

На підприємстві „Завод „СТРОММАШ” використовується також метод диспетчеризації, це пояснюється тим, що на підприємстві існує диспетчерський відділ (див. додаток А).

Основними завданнями спеціалістів диспетчерського відділу підприємства є:

- оперативний облік  та контроль робіт за графіками;

- керівництво своєчасним  забезпеченням робочих місць  усіма елементами підготовки  підприємства (матеріалами, інструментами,  станками, своєчасним ремонтом тощо) без відриву виконавця від  роботи;

- поточне узгодження  виробничих завдань у межах дільниці, цеху та цехів, заводу з метою усунення і попередження порушень плану та забезпечення його безперервного виконання.

Підприємство „Завод „СТРОММАШ” використовує такі механізми  оперативного управління, як моніторинг руху ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції, коштів.

На ТОВ також здійснюється одиничне та дрібносерійне виробництво, серійне виробництво та великосерійне  та масове виробництво.