Шпаргалка по "Экономике труда"

Данный мониторинг необходим  для расчета индекса Джинни,одного из основных макроэкономических показателей, для определений мин. Зароботной платы, для определения ориентиров по проведения политики по улучшению уровню доходов насления.

При проведении мониторинга  доходов, нгеобходимо проводить и мониторинг расходов населения, прежде всего их структуру – удельный вес потребления и сбережения, удельный вес расходов на товары общего пользования, на коммунальные услуги, товары роскоши и т.д.

 

 

128. МОТ в  современном мире. Цели, задачи, структура  и приоритетные направления деятельности.

МОТ создана  в 1919г.. Украина  стала членом МОТ с 1954г. Главные цели МОТ: -защита интересов и прав трудящихся путем регламентации рабочего времени; - борьба с безработицей; - установление гарантии з\п и признание принципов равенства оплаты за одинаковую работу; - защита работников от проф заболеваний и травматизма на пр-ве; - регламентация вопросов социального страхования и социального обеспечения.  МОТ выработала такие критерии индустриального общества как 8-часовой рабочий день, защита материнства. законодательство, запрещающее детский труд, целый ряд мер, которые содействуют безопасности на рабочем месте.  Исходя из целей  МОТ, ее осн-ми задачами явл-ся: -разработка международной политики и программ, направленных на решение соц-трудовых проблем; - создание и принятие международных трудовых норм в виде Конвенций и Рекомендаций С целью осуществления выработанной политики; - разработка программ улучшения условий труа и производительности среды, техники безопасности  и гигиены труда; - защита прав человека; - борьба с бедностью; - разработка мер по защите наиболее уязвимых групп трудящихся (женщин, инвалидов и т.). Осн Направления деят-сти – поддержка процесса демократизации, развитие трипартизма, продолжение борьба с бедностью, особенно путем повышения занятости и дт. Структура МОТ:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

129. Организация  деятельности МОТ.

МОТ - единственная организация  системы ООН, действующая на основе принципа трипартизма, который предполагает представительство трёх сторон: правительства, работодателей, (предпринимателей), трудящихся (наёмных работников).. Высшим органом МОТ является международная конференция труда (МКТ), которая собирается ежегодно, обычно, в начале июня в Женеве. Каждое государство представлено на Конференции четырьмя делегатами с правом решающего голоса: от правительства - 2 делегата, от трудящихся (профсоюзов) и работодателей (предпринимателей) - по 1 человеку. При этом делегаты трудящихся и предпринимателей голосуют самостоятельно и образуют на конференции отдельные группы. На каждой конференции работают один или несколько комитетов, которые разрабатывают новые конвенции или рекомендации. Все комитеты трёхсторонние, за исключением финансового. Отраслевые комитеты созданы за рамками Конференции для обсуждения на международном уровне социально-трудовых проблем, характерных для отдельных отраслей народного хозяйства. Для поддержки постоянных связей МОТ с разными районами мира и изучения происходящих там социально-экономических изменений созываются региональные конференции. В составе МОТ действует Международное бюро труда (МБТ), штаб-квартира которого также находится в Женеве. Оно является постоянным секретариатом МОТ, её административным, исследовательским и информационным центром. Исполнительным органом МОТ является Административный совет. Он управляет работой МОТ в период между конференциями., проводит в жизнь её решения, заблаговременно определяет повестку дня Конференций и других заседаний, координирует деятельность Международного бюро труда, различных комитетов, созданных при Административном совете. Административный совет имеет трёхсторонний состав: 28 представителей правительств; 14 представителей трудящихся и 14 – представителей предпринимателей. Собирается он три раза в год, на каждой сессии рассматривается около двадцати вопросов. Основными приоритетами деятельности МОТ в современных условиях являются: - поддержка процесса демократизации, для того, чтобы он содействовал развитию трипартизма, диалога между тремя главными партнёрами в каждом государстве; -продолжение борьбы с бедностью, особенно за счёт увеличения занятости, в частности, путём организации широкой переподготовки рабочей силы; - защита трудовых и гражданских прав трудящихся во всех формах. С 1996 года МОТ развернула «активное партнёрство» - работу, в ходе которой в различных странах, прежде всего Центральной и Восточной Европы, а также на территории нашей страны стали проводиться различные мероприятия, призванные разъяснить основные положения социального партнёрства в понимании МОТ и содействовать формированию и развитию трёхсторонних структур. В 1969 г. деятельность МОТ была отмечена Нобелевской премией. Не смотря на то, что понятие «социальное партнёрство» в документах МОТ нс упоминается, оно по праву считается символом и практическим выражением разработок этой организации во всемирном масштабе. Система социально-трудовых отношений в большинстве социально ориентированных государств строится с учётом выработанных международной практикой и сформулированных в положениях и принципах МОТ правил.

 

130.Проблемы  развития национального трудового законодательства и интеграции социально- трудовых отношений в Укр в систему отношений, признанных мировым сообществом.

В настоящее время  в мире уже сложились ценности, которые заложены в базовых трудовых нормах, рекомендациях, правилах. Они аккумулируются во многих странах. Обращение к этим ценностям является обязательной составляющей успеха соц-трудовой политики в стране.

С целью регулирования  соц-труд отношений наше гос-во с  учетом международных, региональных трудовых стандартов создало соответственную законодательную и нормтивную систему, которая охватывает вопросы занятости, оплаты труда, соц политики, условий и охраны труда, рабочего времени, миграционной и демографической политики и т.д. Конституция Украины отстаивает общепризнанные принципы и нормы международн права,гарантирует гражданам право на любую не запрещенную законодательством предприним деятельность, на социальную защиту, равные возможности в выборе профессии, вида трудовой деятельности, право на безопасные условия труда, на з\п в размере не ниже. определенную гос-вом.

Трудовые отношения, кроме  Конст-еий, могут регулироваться актами гос органов: действующими международными договорами с участью Украины, Указами Президента Укр, Постановлениями КМУ , приказами и инструкциями министерств, комитетов, ведомств Украины. Приказами руководителей предприятий, решениями органами местного самоуправления.    Наряду с Конт-ией Укр в стране действует Кодекс законов о труде Украины и др. правовые документы, которые регулируют соц-трудовые отношения.                  Следует отметить, что в законодательстве Украины сдержатся др. права , чем в международном договоре , в которых принимает участие Украина, принимающая правила международного договора.   В соответствии со ст. 9 Конст Укр действующие международные договоры, согласие на обязательность которых дала ВРУ, явл-ся  частью нац-ого законодательства Украины. Из всех принятых МОТ конвенций Украина ратифицировала 54 конвенций,  из них 46- действующие, в т. ч. все  фундаментальные конвенции. За годы независимости Украина ратифицировала 10 конвенций.

Следует отметить, что  ряд положений украинского национального  законодательства в сфере сто , практика применения которых в некоторых аспектах не  соответствуют нормам международного трудового права. Напр, до настоящего времени имеет место практика выплаты з\п в натуральной  форме, задержки выплаты з\п.Украина до настоящего времени не ратифицировала конвенцию МОТ о защите требований трудящихся в случае неплатежеспособности предпринимателей, нормы которой определяют права работников на получение принадлежащих им средств. Развивая нац законодательство в сфере труда и преодолевая его недостатки, Украина содействует развитию  интеграции нац-ых соц-трудовых отношений в сис-му отношений, признанных мировым сообществом.

 

Безробіття як соціально-економічне явище, його сутність і соціально-економічні наслідки.60

Безтарифна модель оплати праці.101

Взаємозв'язок організації  праці й організації виробництва.82

Взаємозв'язок показників, що характеризують населення, трудові ресурси, трудовий потенціал.17

Види безробіття та його показники.61

Види норм праці.78

Види планів із праці.108

Види праці і їх характеристики. 6

Відтворення населення  й трудових ресурсів, їх характеристики.13

Галузеві угоди: призначення, структура, зміст.42

Генеральна угода і  її роль  у регулюванні СТО. 41

Глобалізація економіки  та її вплив на зайнятість.58

Гуманізація праці.20

Держава, роботодавці  та їх організації й об'єднання, наймані  робітники й професійні союзи  як суб'єкти соціально-трудових відносин. Їхні завдання й функції.29

Державна служба зайнятості та її роль у регулюванні ринку праці.55

Державне регулювання  зайнятості в Україні.66

Джерела інформації для  моніторингу соціально-трудової сфери  й можливі позитивні наслідки його проведення.122

Диференціація доходів  населення й фактори, що її визначають.104

Дослідження соціально-трудових процесів на підприємстві як складові моніторингу с-т сфери.125

Дослідження стану зайнятості, ринку праці й безробіття як складові моніторингу соціально-трудової сфери.124

Доходи й рівень життя  населення як напрямок моніторингу  соціально-трудової сфери.127

Доходи населення, їх склад і структура. 92

Еволюція праці як фактору виробництва. 8

Економічна й соціальна  ефективність заходівщодо вдосконалювання  організації праці.81

Економічний аналіз у  соціально-трудовій сфері. 114

Завдання й напрямки моніторингу соціально-трудової сфери.120

Зайнятість населення  як показник використання трудових ресурсів суспільства.57

Закордонний досвід соціального  партнерства, сучасні його форми, тенденції розвитку.46

Заробітна плата як соціально-економічна категорія ринкової економіки й основна форма доходів найманих робітників.95

Звітність із питань праці: статистична й оперативна. Періодичність і напрямки використання звітності.118

Зміст й характер праці.4

Значення економічного аналізу в сфері праці.115

Значення продуктивності праці для соціально-економічного розвитку суспільства.84

Індекс людського розвитку, методологія визначення, призначення, сфера використання.19

Категорії громадян України, які відповідно до діючого законодавства, належать до зайнятого населення.59

Керування суспільною працею.21

Критерії оцінки рівня  розвитку СТО. Якість трудового життя  як усереднена оцінка відносин у сфері праці. 31

Людський капітал як соціально-економічна категорія. Сутність і значення його розвитку й ефективного використання.18

Методи вивчення витрат робочого часу.80

Методи виявлення й  практичної реалізації резервів підвищення продуктивності праці.90

Методи нормування праці.79

Методи планування трудових показників на рівні підприємства.109

Методи прогнозування  й планування потреби в трудових ресурсах.14

Методи регулювання  СТО.27

Механізм реалізації соціального партнерства. Договірне  регулювання СТО як провідна складова соц.партнерства.40

Механізм функціонування системи соціально-трудових відносин.26

Міжнародна організація  праці у сучасному світі: цілі, завдання, структура,пріоритетні напрямки діяльності.128

Міжнародний досвід  регулювання  соціально-трудових відносин.35

Міжнародний досвід регулювання  зайнятості.67

Місце соціально-трудових відносин у системі відносин ринкової економіки.23

Моделі ринку праці  в сучасному світі.54

Напрямки, етапи й методи проведення аудиту в сфері праці.117

Населення як суб'єкт  демографічних, економічних і соціальних процесів і явищ, його склад і показники руху. 10

Науково-технічний прогрес  і його вплив на продуктивність праці.86

Номінальні й реальні  доходи.93

Нормативи й норми  праці.77

Нормативно-правова база, що регулює правовідносини в соціально-трудовій сфері.34

Нормування праці як провідна складова його організації. 75

Об'єкт, предмет, завдання й інформаційна база навчальної дисципліни  «Економіка праці та соціально-трудові відносини». 1

Об'єкти нормування праці.76

Органи й об'єкти моніторингу  соціально-трудової сфери.121

Організація діяльності МОП.129

Організація заробітної плати, її  принципи й елементи. 97

Організація праці на макро- і мезорівнях.70

Організація праці на робочому місці.72

Осн. напрямки й хар-ка складових організації праці  на рівні підприємства.71

Осн. складові державного регулювання СТО 30

Осн. суб'єкти соціального  партнерства: їх характеристики, функції, завдання.38

Осн.вимоги до дій суб'єктів  соц.партнерства.39

Особливості національного  ринку праці.53

Пасивна й активна  політика на ринку праці.52

Планування праці, його роль в управлінні людськими ресурсами.106

Планування продуктивності праці.110

Планування трудомісткості.111

Планування фонду заробітної плати.113

Планування чисельності  працівників окремих категорій. Визначення додаткової потреби в  працівниках.112

Поділ і кооперація праці.69

Показники й методи виміру продук-ті праці.87

Поняття й показники рівня життя населення. 105

Поняття системи соціально-трудових відносин, принципи й умови її ефективного  функціонування. 22

Поняття, сутність і складові соціальної політики. 32

Попит та пропозиція на ринку  праці.48

Праця й науково-технічний прогрес.9

Праця як об'єкт вивчення дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові  відносини»,  як сфера життєдіяльності й ведучий фактор виробництва. 3

Причини формування безробіття.62

Проблеми розвитку нац.трудового  законодавства й інтеграції СТО в Україні в сис-му відносин, визнану світовим співтовариством.130

Програми управління продуктивністю праці.91

Продуктивність праці  та її інтенсивність.85

Регіональна угода: призначення, структура, зміст.43

Регулювання заробітної плати.103

Регулювання ринку праці.51

Резерви росту продукт-ті праці та їх клас-я.89

Ринок праці як підсистема ринкової економіки: сутність, зміст  й структура. Умови його формування й функціонування.47

Рівень життя: поняття  й фактори,що його визначають.94

Роль національної служби посередництва й примирення в запобіганні й розв`язанні колективних трудових суперечок 45

Роль праці в розвитку людини й суспільства.7

Сегментація й гнучкість  ринку праці.50

Складові елементи й  функції сучасного ринку праці.49

Соціальний захист громадян України від безробіття.65

Соціальний захист, соціальна  підтримка, соціальна допомога населенню: поняття й сфера дії.33