Дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку

Діяльність з  дошкільнятами з заниженою самооцінкою  пам'ятаймо, що з них дуже значущою оцінка педагога. Емоційна підтримка, похвала можуть частково зняти непевність у собі і тривожність. 

Навпаки, осуд і  окрики погіршують негативне стан дитини, призводять до догляду від діяльності. Він стає пасивним, загальмованим, перестає розуміти, чого від нього вимагають. Такого дитини годі було квапити з  відповіддю, треба надати можливість зібратися думками. Завдання дорослих регулярно працюють з такими дітьми – забезпечити успіх діяльності, дати можливість дитині повірити у  свої сили. 

Особливості прояви самооцінки дітей старшого дошкільного  віку залежить багатьох причин. Причини  індивідуальних особливостей самооцінки в старшому дошкільному віці обумовлені своєрідним кожному за дитини поєднанням умов розвитку. 

У одних випадках неадекватно завищеною самооцінкою  в старшому дошкільному віці обумовленанекритичним ставленням про дітей дорослих, бідністюиндивидуальною досвіду й науково-технічного досвіду спілкування з однолітками, недостатнім розвитком здібності усвідомлення себе і результатів своєї діяльності, низькому рівніаффективного узагальнення і рефлексії.  

За інших –  формується внаслідок надмірно завищених  вимог дорослих, коли дитина має  тільки негативні оцінки своїх дій. Тут завищеною самооцінкою виконуватиме скоріш захисну функцію. Свідомість дитини хіба що «вимикається»: не чує  травмуючих його критичних зауваженні на свою адресу, не помічає неприємних йому невдач, не схильний аналізувати їх причини. 

Кілька завищеною  самооцінкою найбільш властива дітям, хто стоїть одразу на порозі кризи 6 – 7 років. Вони вже схильні аналізувати  свій досвід, прислухаються до оцінок дорослих. У разі звичної діяльності – у грі, на спортивних заняттях – вони вже можуть реально оцінювати  свої можливості, їх самооцінка стає адекватної.  

У незнайомій ситуації, саме, у навчальній діяльності діти ще в змозі правильно оцінити  себе, самооцінка у разі завищена. 

Вважається, що завищеною  самооцінкою дошкільника за наявності  спроб аналізу себе та своєї діяльності містить у собі позитивний момент: дитина прагне до успіху, активно діє  і, отже, має можливість уточнити баченні  поняття собі у процесі діяльності.  

Занижена самооцінка в старшому дошкільному віці зустрічається  значно рідше, основана не так на критичному ставлення до собі, але в невпевненість  у своїх силах. Батьки дітей, зазвичай, пред'являють до них завищені вимоги, використовують тільки негативні оцінки, не враховують їх індивідуальних особливостей і можливостей. 

Прояв у діяльності й поведінці дітей сьомого  роки життя занижену самооцінку є  тривожним симптомом і може засвідчувати відхилень у особистісному розвитку.  

Формування адекватної самооцінки, вміння бачити свої і правильно  оцінювати свої дії – основа формування самоконтролю і самооцінки. Це має  значення подальшого розвитку особистості, свідомого засвоєння норм поведінки, прямування позитивним зразкам.

 

Результати  глави 1 

 

 

 За підсумками теоретичного аналізу, проведеного на першому розділі, ми вважаємо за необхідне підвести загальні підсумки. 

Першим спробував  вивчення самооцінки вдалися зарубіжної психології – У.Джемсом. Він вивів формулу самооцінки, яку назвав терміном «самоповагу».  

Узагальнюючи розглянуті ставлення до сутності самооцінки у  закордонній і загроза вітчизняній  психології, можна назвати основних напрямів у визначенні розуміння  самооцінки. Вивчення самооцінки можливе  структурі особистості, у структурі  самосвідомості, у структурі діяльності.  

Самооцінка є, одній  з форм прояви самосвідомості, оцінної  складової «>Я-концепции», афективної оцінкою уявлення індивіда про собі, яка може мати різної інтенсивністю, оскільки конкретні риси «образу Я» можуть викликати більш-менш сильні емоції, пов'язані зі своїми прийняттям чи осудом. 

Старший дошкільний вік вважатимуться важливим у  розвитку дитині. 

Старший має дошкільника  розвивається найскладніший компонент  самосвідомості – самооцінка, і  виникає з урахуванням знань  і чужих думок себе. 

Становлення самооцінки відбувається протягом усього життя 

У грі як і провідною  діяльності дошкільника проявляється самооцінка, її особливості. 

У старшому дошкільному  віці дитина відокремлює себе від  оцінки іншого. Пізнання дошкільням меж  своїх сил відбувається з урахуванням  спілкування з дорослими, однолітками  і власного практичний досвід.

 

Глава 2 . Дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного  віку 

 

2. 1. Опис  та обґрунтування методів дослідження  

Дане емпіричне  дослідження проводилося в муніципальному дошкільному освітньому установі № 127 «Вогник» Радянського району р. Астрахані.  

Загальний обсяг  вибірки становить 33 дитини старшого дошкільного віку (від 6 до 7 років), їх – 13 хлопчиків і 20 дівчаток. 

У процесі нашого емпіричного дослідження здійснювалося  виявлення структурних компонентів  і рівнів самооцінки дітей старшого дошкільного віку, визначалися особливості  прояви самооцінки у старших дошкільнят, зв'язок самооцінки і головною діяльності даного віку. 

>Психодиагностический інструментарій. 

Були використані  методи відповідно до системним підходом, спрямованих на виявлення психологічних  особливостей особистості, структурних  компонентів самооцінки, вивчення особливостей прояви самооцінки в дітей віком  старшого дошкільного віку. 

Психологічні особливості  прояви самооцінки визначалися автором  цього дослідження з допомогою  наступних методик: вивчення самооцінки дитину поруч із допомогою методики «>Лесенка», В. Г.Шур; методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан, З.Василяускайте; методикасоциометрия для дошкільнят, тест «Два будиночка»; нагляд особливостями прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку провідною діяльності. 

Методика дослідження  самооцінки дитини «>Лесенка», В. Г. Щур. Ця методика полягає в оцінюванні дітьми старшого дошкільного віку своїх особистісних якостей, як-от доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості.Обследуемим пропонувалося на зображенні драбини у сім щаблів відзначити фішками рівень розвитку в них цих якостей (показник самооцінки) і культурний рівень домагань (такий рівень розвитку цих якостей, який би їх задовольнив). 

Крім оцінки, даної  дітьми самим, собі пропонувалося відзначити іншими фішками своє місце в позиції  його оточення: однолітків, батьків, вихователів. Методика дозволяє визначити висоту самооцінки дітей старшого дошкільного  віку, її стійкість чи суперечливість, рівень домагань особи і ступіньрассогласованности рівнів самооцінки претензій, і навіть адекватність уявлень дитини про собі. Ця методика є модифікацією техніки шкалювання, поданої у графічної формі. 

Методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан, З.Василяускайте. Ця методика є проективної методикою вивчення особистості дітей старшого дошкільного віку. Методика полягає в пропозиції дітям намалювати три малюнка певними кольоровими олівцями. У першій сторінці – відзначається ім'я, вік дитини, підлогу; другого – необхідно намалювати «поганого хлопчика» чи «погану дівчинку» чорним і коричневим олівцями; третьому – «хорошого хлопчика» чи «хорошу дівчинку» синім і червоним олівцями, на четвертої – себе, «Я», усіма кольорами, запропонованими на дослідження. Ця методика полягає в вивченні самооцінки і спільного емоційного ставлення до дітей старшого дошкільного віку.

Спостереження за особливостями  прояви самооцінки в дітей віком  старшого дошкільного віку провідною  діяльності. Цей вид методики є  нагляд дітьми у вільної ігровий  діяльності. Спостереження дітей  проводилося за визначеними критеріями: ініціатор гри; прийняття пропозицій з грі з інших дітей; облік  точок зору інших дітей; самостійний  вибір ролей чи прийняття ролі з інших; виконання головних чи другорядних  ролей; виправлення чи критика інших  дітей; активність дитини на грі. 

Тобто, спостереження  проводилося у тій поведінці  дитини, яке спостерігалося у грі  під час проведення дослідження. Ця методика дає змоги виявити  наявність певних особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку грі. 

Методикасоциометрия для дошкільнят, тест «Два будиночка».  

Даная методика дає змоги виявити дітей «>социометрических зірок», тобто популярних, і навітьотвергаемих дітей. Хлопцям пропонувалося в дві домівки: червоний і чорний дітей із групи, у якому вони всі ходять. У червоний будинок поміщалися діти, найпривабливіші для досліджуваних, а чорний – найменш привабливі. Даная методика заснована виявленні дітей із крайніми виборами (як негативними, і позитивними).  

Отримані дані піддавалися  кількісного та якісному аналізу, і  навіть понесли статистичної обробці  за допомогою комп'ютерної програмиSTATISTICA 6.0. Через війну, якого було визначено особливості розподілу змінних, виходячи з чого нами було обрано методи статистичного аналізу: коефіцієнт ранговій кореляціїrsСпирмена,непараметрический T – критерійВилкоксона, критерійхи-квадрат Пірсона.

2. 2. Аналіз  результатів дослідження особливостей  прояви самооцінки в дітей  віком старшого дошкільного віку  

 

 

 Виявлення самооцінки дітей старшого дошкільного віку і її її особливостей мало допомогою методики вивчення самооцінки дитину поруч із допомогою методики «>Лесенка», В. Г.Шур і методик «Намалюй себе», А.М.Прихожан, З.Василяускайте. 

Усього вирішено було обстежено 33 старших дошкільнят віком від 6 до 7 років, відвідували  муніципальне дошкільна освітнє  установа № 127 «Вогник», з підготовчої  до школи групи. 

Спочатку нами здійснювалося  дослідження особливостей структурних  компонентів самооцінки, рівень розвитку самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку. 

Отримані дані зазнали  статистичної обробці за використанням  комп'ютерної програмиSTATISTICA 6.0. 

Спочатку діти старшого дошкільного віку було обстежено  з допомогою методики «>Лесенка» В. Г. Щур, з допомогою оцінювання дітьми своїх особистісних якостей, як-от доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості. 

Дані представлені у виглядіпорядковой зміною, тому ми можемо не перевіряти нормальність і розподілу і використовувати коефіцієнт ранговій кореляціїrsСпирмена (додаток 1). 

Для остаточних висновків  використовувалися результати за 23-24-відсоткового рівня значимості не перевищує 0,1, тобтоp < 0,1. 

Після опрацювання  даних із методиці «>Лесенка» Щур В. Г. з допомогою коефіцієнта ранговій кореляціїrsСпирмена було представлено таблиця 2 (додаток 2). У цьому таблиці виявлялася сильніша взаємозв'язок між перемінними. Виявилося, що в дітей за деякими критеріям спостерігається залежність між особистої оцінкою дитиною себе і тих, як він вважає, оцінять його дорослі (батьки) і (однолітки).  

Тобто дитина передбачає, що особиста оцінка себе, можливо, перестав бути явною, і може бути оцінено іншими, оточуючими його людьми кращий чи, навпаки  гірше. 

Нами з'ясовано, що залежними критеріями для дітей  старшого дошкільного віку даної  вибірці є всі перелічені вище особисті якості: доброта; розумові якості; сила; сміливість; здоров'я; зовнішність; вольові якості; намагання. У наданій  групі дітей найбільша залежність було виявлено між самим дитиною  та дорослими (батьками), найменша –  між дитиною та однолітками. 

Так було в такі риси як здоров'я, сила і ваша сміливість виявлялася залежність особистих оцінок дітей від цього, як вони вважали  їх, оцінять однолітки. Певне, у цій  групі дітей серед однолітків найбільшу значимість мають саме ця особисті якості. 

Однак велика взаємозв'язок проявляється між оцінкою дитину і гаданої оцінкою дорослого, що саме батька. Така взаємозв'язок спостерігається  між всіма особистісними якостями дитини. 

У багатьох пояснень свого вибору діти часто підкреслювали  роль дорослого у житті (додаток 3). Тобто, найбільше впливом геть формування дитячої самооцінки надають  батьки, а усвідомлювані дитиною  судження дорослих, закріплюються у свідомості і стають його власними знаннями себе. Тому така часто у своїх оцінках діти спираються на судження батьків. 

Для обробки кінцевих результатів ми застосувалинепараметрический T – критерійВилкоксона і зробив порівняння залежних змінних (додаток 4, таблиця 12). Звернімося до аналізу результатів (див. рис. 1).

З показань нижньої  і верхньоїквартилей бачимо, що 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку по перемінної «хороший» приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі, що він відповідає високому і дуже високому рівням самооцінки. По зміною «краса» більшість дітей старшого дошкільного віку поставила себе на першу щабель (більше 90%). Найбільше розподіл вибірки по змінним «хороший – краса» перебувати на першому місці.

>Рис. 1. Розмах  методики «>Лесенка» Щур В. Г по змінним «хороший – краса».

Отже, нами з'ясовано, що за даної вибірці піддослідних в дітей віком старшого дошкільного  віку значимими критеріями їм є краса  і добрий.