Автор работы: Пользователь скрыл имя, 17 Июня 2013 в 02:57, курсовая работа
Самооцінка дозволяє зберегти стійкість особистості незалежно від мінливих ситуацій, забезпечуючи можливість залишатися собою. Нині дедалі очевидніше вплив самооцінки дошкільника з його поведінка, міжособистісні контакти.
>Дошкольний вік невипадково обраний проведення нашого дослідження. Цей вік – початковий період усвідомлення дитиною себе, мотивів і у світі людські стосунки. Тому важливо у цей період закласти підвалини на формування диференційованої адекватної самооцінки. Усе це дозволить дитині правильно оцінити себе, реально розглядати свої сили до завдань та санітарним вимогам соціального середовища, відповідно до цим самостійно ставити собі цілі й завдання.
1. Теоретичні аспекти вивчення самооцінки дітей старшого дошкільного віку
1. 1. основні напрями вивчення самооцінки в вітчизняної та зарубіжної літератури
1. 2. Особливості розвитку особистості в дітей віком старшого дошкільного віку
1. 3. Самооцінка дітей старшого дошкільного віку
2. Дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку
2. 1. Опис та обґрунтування методів дослідження
2. 2. Аналіз результатів дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку
2. 3. Шляхи розвитку оптимальної самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку
Результати глави 2
Укладання
Література
На обох графіках представлені відмінності. Ми, що дітей старшого дошкільного віку даної вибірці піддослідних найбільша критика інших цих діток або їх виправлення у процесі гри відзначається в них були із високим рівнем самооцінки. Діти з заниженим рівнем самооцінки також велика частка критики дітей. Та заодно є діти, не використовували виправлень чи якихось зауважень щодо інших дітей.
Ми бачимо на графіці (рис. 16), що дітей з адекватної самооцінкою використовуються критика і виправлення, але у менших кількостях. Переважно нейтральне ставлення до цій групі дітей лідирує.
Отже, бачимо, що є
розбіжності у проявах
Отже, виходячи з проведеної методики – контролю над дітьми старшого дошкільного віку процесі гри нами виявили, що є певні особливості прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку.
Особливості прояви самооцінки виявляється у залежність від рівня самооцінки у дитини-дошкільняти 6 – 7 років.
Нами виявили, що особливості прояви самооцінки різняться за деякими критеріям в дітей із заниженою, адекватною виявилася і високої самооцінкою.
До основним відмітним особливостям прояви самооцінки за результатами емпіричного дослідження нами було вирішено віднести: прийняття ініціативи грі, прийняття пропозиції від інших дітей ігрового характеру, самостійний вибір ролей, характер виконання ролей у грі (головні, другорядні), використання критики стосовно інших дітей, їх виправлення, частота конфліктності дітей і реакцію виправлення їх дій з боку навколишніх людей (негативно реагує, спокійно реагує).
Для визначення популярних дітей і найбільшотвергаемих дітей нами було проведеносоциометрическая методика «Два будиночка». Крім цього, даний тест направили на зіставлення її результатів особливостям прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку.
Нами отримано дані, які зазнали кількісної та якісної обробці (додаток 7, таблиця 21).
Для обробки даних в основі нами було прийнято такі показники: 4 і більше балів – «>социометрические зірки»; від 1 до 3 – товариські, рухливі діти, у своїй групі може бути лідерами; 0 балів – тихі,малоактивние діти; - 1 і від балів –отвергаемие діти [32 , з. 102].
Через війну нами було отримано такі дані: 43 % (33) дітей є «>социометрическими зірками», тобто діти, котрі мають авторитет; 21 % (7) дітей – активні, але нерідко конфліктні діти; 18 % (6) дітей –отвергаемие однолітками діти, надмірно конфліктуючі і негативно налаштовані; і 18 % (6) дітей – спокійні хлопці, котрі воліють спілкування малим колом друзів.
Нами відзначалося, що дітей, не популярних групи, тобтоотвергаемих дітей, усі випробовувані даної вибірки мали занижену самооцінку. Серед дітей можна назвати зовнімалопривлекательних, і навітьнервозних і надмірно конфліктних, які вміють налагоджувати стосунки із іншими.
Серед дітей найпопулярніших
спостерігаються діти з адекватною
виявилася і заниженою
Діти із високим самооцінкою потрапили до групу активних, але постійно конфліктуючих дітей, частенько ображаються і легко кривдять іншим людям.
Отже, нами з'ясовано, що дітьми з різними рівнями самооцінки у її прояві є свої особливості – за деякими характеристикам були єдині між собою, а, по іншим відрізнялися.
У цілому нині діти із високим самооцінкою активніші і самостійні, ніж діти з заниженою самооцінкою. Діти старшого дошкільного віку із адекватної самооцінкою проявляється, як і активність, і у деяких ситуаціях та пасивність.
Глава 2. 3. Шляхи розвитку оптимальної самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку
Принаймні того як відбувається розвиток дитини, він навчається розуміти себе, своє Я, оцінювати власним якостям, тобто відбувається формування оцінкової компонента самосвідомості – самооцінки.
Найоптимальніший варіант розвитку самооцінки – розвиток адекватної самооцінки. Також у старшому дошкільному віці, можливо, допустити злегка завищену самооцінку в дитини. Чим більше адекватної є самооцінка, краще дошкільник може реалізувати себе оцінювати, прогнозувати свої можливості.
Адекватна самооцінка надає великий вплив на емоційне добробут, успішність у різних напрямах і поведінку старшого дошкільника.
Основним і важливий чинник, впливає в розвитку адекватної самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку виступає стосунки з дорослими.
З допомогою дорослого відбувається становлення, розвиток виробництва і стимуляція оцінної діяльності в дитини. Усе відбувається, коли дорослий:
- висловлює своє
ставлення до оточення і
- організує діяльність
дитини, забезпечуючи накопичення
досвіду індивідуальної
- представляє зразки
роботи і цим дає дитині
критерії правильності
- організує спільну
з однолітками діяльність, що
допомагає дитині вбачати у
реформі ровесникові
Тому і педагогам
треба знати і пам'ятати, що це
оціночні впливу дорослого впливають
на становлення самостійності
Досягнення більш адекватної самооцінки батькам і педагогам треба зазначити, що доброзичливе й лагідне ставлення до дитини, створення фону дбайливості й, звернення до нього на імені, похвала його дії, надання можливості проявити ініціативу та підтримка її сприяють формуванню активності і встановлення адекватної самооцінки.
Слід сказати, що у будь-якій віці заохочення ефективніше, ніж осуд. Заборона чи осуд має закінчуватися позитивним зразком дій.
Дітям старшого дошкільного віку слід обов'язково дозволяти реалізує свого намір, навіть коли вона можливо, трохи збити графік дитини. Повага для її справі активізує орієнтацію дитини на самостійні дії. Не завжди дорослому слід брати ініціативу до рук щоб уникнути формування пасивності у старшого дошкільника.
Підтримка проявів самостійності – ця важлива умова формування адекватної самооцінки дітей старшого дошкільного віку. Поява ініціативи в дитини і елементарного планування, прагнення отриманню задуманого результату є критерієм прояви самостійності у старших дошкільнят, а водночас розвитку адекватної самооцінки.
Тому педагогам і батькам необхідно допомагати дитині активізувати інтерес до предметів, коригувати задум, допомагати у його здійсненні.
Зазначимо, що старший дошкільник жде від дорослого конкретної, адекватної оцінки, підтримки своїх задумів. Оцінка показує дитині як правильність його дії, а й тому, що її не забувають, його помітили, її ж стосуються уважно.
Дієвість оцінки залежить від того, наскільки вона коректно сформульована, яка її форма, зміст.
Дуже важливо відзначити, що з досягнення адекватної самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку необхідна за однаковою мірою відзначати успіхи й невдачі і їх оцінювати. Діти легко диференціюють те, що схвалюється, і те, що осуджується. Вони вважають у собі, що створює сприятливі умови у розвиток адекватної самооцінки.
Небажано заохочувати переважно успіхи, позитиви, підкреслення навіть найбільш незначних досягнень в дітей із на завищену самооцінку. Крім цього потрібні утриматися віднесистематических і випадкових оцінок, які позбавляють дітей твердих орієнтирів у діяльності й поведінці.
Оцінна діяльність жадає від дорослого вміння висловлювати доброзичливість в зверненнях про дітей, аргументувати свої і оцінки з єдиною метою показати необхідність перших, гнучко використовувати оцінки, без стереотипів, з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей дітей й положення дитини на групі однолітків. Необхідно пом'якшувати негативну оцінку ще, поєднуючи зпредвосхищающей позитивної.
У старшому дошкільному віці також важливо спочатку підкреслити успіхи, і потім тактовно і конструктивно зазначити недоліки. За виконання зазначених умов позитивні оцінки посилюють схвалювані форми поведінки, розширюють ініціативу дітей. А негативні відповідним чином перебудовують діяльність й поведінка, орієнтують для досягнення необхідного результату.
Ще Ш. А.Амонашвили звертав увагою педагогів та батьків те що, що оцінка роботи і поведінки дитини тоді грає позитивну роль вихованні, коли оцінка результатів діяльності відділена оцінки дитині. Тільки демонструючи позитивне ставлення до дитині, віру у його сили, дорослий формує цим в нього упевненість у собі й центральної прагнення успіху; звертаючи його на помилки у роботи і неправильну поведінку, вчить аналізувати себе, контролювати іуценивать свої дії [26, 37].
Повага до дитини, дбайливе ставлення до особи є основою стратегії позитивного оцінювання. Використання цієї схеми педагогами батьками в оцінці роботи і поведінки дітей старшого дошкільного віку забезпечує формування адекватної самооцінки, вміння аналізувати і контролювати свої дії і їх учинки.
Нижче наведені стратегії позитивного оцінювання дитини, необхідних ознайомлення батьків і сучасних педагогів.
Основні стратегії позитивного оцінювання дитини старшого дошкільного віку.
1. Позитивна оцінка
дитини як особистості,
2. Вказівки на
помилки, допущені під час
3. Аналіз причин
допущених помилок, і поганого
поведінки («Тобі здалося, що
Маша штовхнула тебе
4. Обговорення з дитиною способів виправлення помилок, і допустимих у цій ситуації форм поведінки.
5. Вислів впевненості, що він все вийде («він не більше штовхати дівчаток»).
У процесі спілкування дитина постійно отримує зворотний зв'язок.
Позитивна зворотний повідомляє дитині у тому, що його дії правильні корисними. Отже, дитина переконується у своїй компетентності і достоїнствах.
Усмішка, похвала, схвалення – усе це приклади позитивного підкріплення, вони ведуть до підвищення самооцінки, створюють позитивний образ Я.
Необхідно навчати вашу дитину ставити реальні цілі й справлятися з невдачами.
Щоб сформувати правильного уявлення старшого дошкільника себе й уміння адекватно оцінювати себе нами було сформульовано для батьків і сучасних педагогів ряд рекомендацій.
Загальні рекомендації із формування адекватної самооцінки і правильних поглядів на собі в дітей віком старшого дошкільного віку.
1) Оптимізаціяродительско-детских відносин. Необхідно, щоб дитина зростав у атмосфері любові, поваги, дбайливого ставлення його індивідуальних особливостей, зацікавленості у його справах та заняттях, впевненості у його досягненнях; водночас – вимогливості і послідовності в виховних впливах дорослих.
2) Оптимізація відносин
дитину з однолітками.
3) Розширення та
збагачення індивідуального
4) Розвиток здібності
аналізувати свої переживання
і вивести результати своїх
діянь П.Лазаренка та вчинків.
Завжди позитивно оцінюючи
На формування адекватної самооцінки дитини, котрий відвідує дитсадок, велике вплив надають вихователі.
На підвищення рівня самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку педагогам можна запропонувати проведення невеликих ігор, вправ і етюдів, вкладених у формування позитивного відносини дитину до себе, іншим, формування близькості коїться з іншими людьми, зменшення тривожності, зняття психоемоційного напруги, розвиток здібності розуміти свій емоційний стан (додаток 8).