Дослідження особливостей прояви самооцінки в дітей віком старшого дошкільного віку

З таблиці 13 (додаток 4) побудуємо графік для змінних: розум, краса і намагання (рис. 2).

На рис. 2 бачимо, що найбільше розподіл вибірки по змінним «розум, краса, намагання» зосереджено  першою значенні (на першому місці). Це свідчить, що дітей воліли ставити  себе першу сходинку, що Росія може вказувати з їхньої гарну оцінку себе.

>Рис. 2. Розмах  методики «>Лесенка» Щур В. Г по змінним «розум, краса, намагання».

Більше 75% дітей  старшого дошкільного віку розподіляли  себе першу і другу щаблі драбинки. Ми можемо припустити, що з даної  вибірки піддослідних значимими  якостями для самооцінки є розумові якості, зовнішність і намагання.  

З таблиці 14 (додаток 4) побудуємо графік для змінних: здоров'я, краса, доброта, намагання (рис. 3).

На рис. 3 бачимо, що змінна «здоров'я» зорово відрізняється від інших змінних (краса, доброта, намагання).  

 

>Рис. 3. Розмах  методики «>Лесенка» Щур В. Г по змінним «розум, краса, намагання».

З показань нижньої  і верхньоїквартилей бачимо, що 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку по перемінної «здоров'я» приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі, що він відповідає високому і дуже високому рівням самооцінки. У водночас, слід зазначити, що 25% дітей оцінили себе по перемінної «здоров'я» нижче, поставивши себе з третього по п'яту щабель. 

Це може вказувати  сильну самокритичність себе, зокрема  під впливом думок значимого  оточення для дитини старшого дошкільного  віку (додаток 3). 

Найбільше розподіл вибірки по перемінної «здоров'я» сконцентровано другого щаблі. 

З таблиці 15 (додаток 4) побудуємо графік всім змінних: хороший, розум, здоров'я, краса, доброта, щастя, сила, сміливість, намагання (рис. 4). 

На малюнку 4 видно  залежність між перемінної «краса»  і перемінними «хороший, розум, здоров'я, доброта, щастя, сила, сміливість, намагання.  

За критерієм  «доброта» 100% піддослідних старшого дошкільного  віку проставили себе першу і другий ступінь, що одне може вказувати на високий рівень самооцінки за цим  показником. 

По змінним «сила» і «сміливість» виходячи з показаньквартилей бачимо, що 75% вибірки дітей старшого дошкільного віку з двох змінним приймає значення від 1 до 2, тобто значної частини дітей ставить себе першу і другу щаблі. У водночас, слід зазначити, що 25% дітей оцінили себе за даними змінним нижче, поставивши себе з третього по п'яту щабель – змінна «сила» і з третю по шосту щабель – по перемінної «сміливість». По висловлювань дітей у даної вибірці (>прлиожение3) можна припустити, що сила і ваша сміливість мають високу значущість хлопців. Про розвиненості своєї юридичної чинності і сміливості вони судять найчастіше за результатами своїх дій «…займаюся боротьбою, завжди виграю…» / «…не перемагаю, коли б'юся, сил немає...».

Для визначення рівня  самооцінки в дітей віком старшого дошкільного вік нами було використано  методика «Намалюй себе», А.М.Прихожан, З.Василяускайте. Використовувана методика носить проективний характер вивчення особистості дітей старшого дошкільного віку, полягає в вивченні самооцінки і спільного емоційного ставлення до дітей старшого дошкільного віку (додаток 5).

>Рис. 4. Розмах  методики «>Лесенка» Щур В. Г. по змінним «хороший, розум, здоров'я, краса, доброта, щастя, сила, сміливість, намагання».

Для обробки результатів  в основі нами було прийнято такі показники  рівнів самооцінки і спільного емоційного ставлення до: від 0 і від і по 2 балів – низький рівень, занижена самооцінка, за негативної результаті негативне ставлення себе, можливо, повне несприйняття себе; від 3 до 5 балів – середній, адекватне позитивне ставлення себе; від 6 і від балів – дуже високий рівень, завищеною самооцінкою [13, з. 64; 14, з. 217 – 218]. 

З допомогою наданих  балів виявили кількісне співвідношення рівнів самооцінки у цій вибірки  в дітей віком старшого дошкільного  віку (додаток 5, таблиця 16). 

З аналізу результатів, було отримано такі дані: 55% (18) дітей  мають занижену самооцінку, 30% (10) дітей  – адекватну самооцінку, 15% (5) –  завищену самооцінку (додаток 5, таблиця 16). 

Важливо, що з проведенні методики «>Лесенка» переважно дітипроставляли себе першу і другу щаблі, в меншої кількості на наступні щаблі. При проведенні методики «Намалюй людини» отримано результати, трохи які від першої методики. 

Така можна пояснити тим, що за даної вибірці в дітей  віком старшого дошкільного віку знання себе мають більш узагальнений характер. Діти частенько в завданнях  навчити відзначали вищі щаблі, чому це випливало з їх відповідей. Це можна пояснити низьким рівнем рефлексії, небажанням визнавати себе «поганим»  й нашим переживанням те, що дорослий може дізнатися лише, у яких не вважає не досконалим. 

Для визначення особливостей прояви самооцінки в дітей віком  старшого дошкільного віку використали  метод спостереження. Спостереження  проводилося за грою в обраної  нами вибірці дітей. 

Спостереження за дитячої  грою в старшому дошкільному віці нами вибрали невипадково, оскільки «гра – сюжетне і рольовий втілення «перспективного»Я-образа дитини, тому треба сказати, що у грі проявляється його самооцінка» [40, з. 220]. Особливості прояви самооцінки дітей старшого дошкільного віку вивчалися у процесі гри. 

Особливості проявів  самооцінки старшого дошкільника нами вивчалося з урахуванням спостережень за вибором дітьми ігрових ролей, над виконанням правив у ігровий  ситуації, реакцією дітей на невиконання  правил. 

За підсумками результатів  спостереження було створено таблиця 17 (додаток 6), у якій необхідні ознаки, що у наявність, були визначені – 1, відсутні – 0. 

Подальша робота будувалася критеріємхи-квадрат Пірсона. Нами були порівняно значення кожної зміною між рівнем самооцінки: заниженим, адекватним і високим рівнями. Через війну порівняння виявлялася статистична значимість (додаток 6, таблиця 18, 19, 20). Виявилося, що справжній рівень статистичну значимість у всій вибірки коливався буде в діапазоні р від 0,0045 до 1,000, що на наявність відмінностей деяким критеріям. 

Нами розглядалася залежність між перемінними позаниженному, адекватному і високому рівням самооцінки. Аналіз змінних відбувався за трьомаподгруппам: занижений і адекватний рівень самооцінки; занижений і високий рівень самооцінки; адекватний і високий рівень самооцінки (додаток 6, таблиця 18, 19, 20). Розглянемо залежності між перемінними з допомогою графіка. Нами будувалися графіки для змінних, мають розбіжності у вибірці піддослідних. Побудуємо графік для перемінної – «ініціатор гри» для адекватного і високого рівнів самооцінки (рис. 5). 

>Рис. 5. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «ініціатор гри».  

>Рис. 6. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «ініціатор гри».  

Ми, що розбіжність  між вибірками є, особливо це стосується ряду даних, де випробовувані не виявляли ініціативу в ігровий ситуації. Рівень значимості з цієї перемінної становитьp = 0 ,0528, що на наявність тенденції до розбіжностям.  

Отже, малюнку 5 показано, що є тенденції до різницю між  адекватним і високим рівнями  самооцінки у виникненні задуму гри. Ініціатива у створенні гри проявляється однаково, а розбіжності у більшою  мірою є у неприйняття чи прийнятті  цієї ініціативи дітьми він. 

На малюнку 6 бачимо, що є розбіжності у прояві ініціативи дітей старшого дошкільного віку, у тому активності. На графіці показано, що частота прояви ініціативи в дітей  із заниженим рівнем самооцінки менше, ніж в дітей із високий рівень самооцінки. 

Рівень значимості з цієї перемінної дорівнюєp = 0,0427, тобто нами було знайдено, що є певні розбіжності у прояві ініціативи грі дитиною старшого дошкільного віку, ці відмінності ми розглядаємо, як особливості прояви самооцінки. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «приймає пропозиції з інших» для заниженого і високого рівня самооцінки; адекватного і  високого рівня самооцінки.

>Рис. 7. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «приймає пропозиції  з інших».

>Рис. 8. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «приймає пропозиції  з інших». 

На малюнку 7 і  побачили 8-го чітко видно розбіжності  між вибірками. Рівень значимості з  цієї перемінної із малюнка 7 становитьp = 0 ,043, із малюнка 8 –p = 0 ,031, що на наявність відмінностей. 

Отже, на малюнках 7 і побачили 8-го показано, що є різницю  між заниженим і високим; адекватним і високим рівнями самооцінки до прийняття пропозицій з грі  з інших дітей. 

Серед дітей старшого дошкільного віку даної вибірці  піддослідних прийняття пропозиції від інших дітей практично  подібно. Відмова від пропозицій з гру

вона найчастіше відбувається в дітей із високий рівень розвитку самооцінки. 

Отже, бачимо, що є  розбіжності у прояві самооцінки до прийняття пропозицій з грі  з інших дітей. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «облік точок  зору інших дітей у грі» для  заниженого і високого рівня самооцінки; адекватного і високого рівня  самооцінки.

>Рис. 9. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «облік точок  зору інших дітей у грі». 

 

>Рис. 10. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «облік точок  зору інших дітей у грі». 

На малюнку 9 і  десяти простежуються невеликі розбіжності  між вибірками. Рівень значимості по перемінної «облік точок зору інших  дітей у грі» із малюнка 9 становитьp = 0 ,062, із малюнка 10 –p = 0,067, що на наявність тенденцій до розбіжностям. 

Отже, на даних малюнках показано, що є тенденція до розбіжностям між заниженим і високим; адекватним і високим рівнями самооцінки в обліку точок зору інших дітей  у процесі ігровий діяльності. Діти старшого дошкільного віку, із заниженою і встановлення адекватної самооцінкою у цій вибірці  прийняття простежується облік  думок інших дітей набагато частіше, ніж серед дітей із високої  самооцінкою. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «сама собі вибирає  роль» для заниженого і високого; заниженого та адекватної рівнів самооцінки.  

>Рис. 11. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «сама собі вибирає  роль». 

>Рис. 12. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «сама собі вибирає  роль». 

На малюнку 11 та дванадцяти чітко видно розбіжності  між вибірками. Рівень значимості з  цієї перемінної по рис. 11 становитьp = 0 ,036, по рис. 12 –p = 0 ,015, що на наявність відмінностей. 

Графіки показали, що є різницю між представленими рівнями самооцінки у виборі дітьми собі ролей. Важливо, що в дітей старшого дошкільного віку самостійний вибір  ролей відбувається частіше в  дітей із адекватною виявилася і  високої самооцінкою. Серед дітей  із заниженою самооцінкою у цій  вибірці піддослідних вибір ролей  дітьми набагато нижчі, набагато такі діти приймають ролі з інших дітей.  

Отже, бачимо, що є  розбіжності у прояві самооцінки в самостійному виборі ролей дітьми старшого дошкільного віку. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «виконує частіше  головні ролі» для заниженого і високого рівня самооцінки. 

Ми, що розбіжність  між вибірками є, особливо це стосується ряду даних із відсутністю вибору. Рівень значимості з цієї перемінної становитьp = 0,0343, що на наявність достовірних відмінностей даної перемінної. 

 

 

 >Рис. 13. Частота вибору двох  вибірках піддослідних по перемінної  «виконує частіше головні ролі».  

 

 

 Графік нам демонструє, що є різницю  між заниженим і високий рівень самооцінки у виконанні головних ролей. Ініціатива у виконанні головних ролей належить дітям старшого дошкільного  віку, із високий рівень самооцінки.  

Отже, бачимо, що є  розбіжності у прояві самооцінки у виконання головних ролей. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «виконує частіше  другорядні ролі» для заниженого та адекватної рівня самооцінки. 

>Рис. 14. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «виконує частіше  другорядні ролі». 

На графіці бачимо (малюнок 14), що розбіжність між вибірками  є. Рівень значимості по перемінної «виконує частіше другорядні ролі» становитьp = 0,0226, що на наявність достовірних відмінностей даної перемінної. 

Графік нам демонструє, що є різницю між заниженим  і адекватним рівнем самооцінки до прийняття і виконання другорядних  ролей. Діти старшого дошкільного віку із заниженою самооцінкою набагато частіше постають виконавця другорядних  ролей, ніж головних. 

Діти з адекватної самооцінкою вибирають і зрікаються виконання другорядних ролей  майже рівних частинах. 

Отже, бачимо, що є  розбіжності у особливостях прояві самооцінки до прийняття і виконання  другорядних ролей. 

Побудуємо графіки  для перемінної – «критикує дітей, виправляє їх» для заниженого і високого рівня самооцінки; адекватного  і високого рівня самооцінки. 

>Рис. 15. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «критикує дітей,  виправляє їх». 

>Рис. 16. Частота  вибору двох вибірках піддослідних  по перемінної «критикує дітей,  виправляє їх». 

На малюнку 15 і 16 чітко видно розбіжності між  вибірками. Рівень значимості з цієї перемінної із малюнка 15 становитьp = 0,0427, із малюнка 16 –p = 0 ,0254, що на наявність достовірних відмінностей.