Формування моральної культури у студентів педагогічних спеціальностей в умовах вищого навчального закладу (ВНЗ)

Така орієнтація свідчить про недооцінку виховної роботи з молоддю, зниження інтересів до суспільно корисної діяльності, різке  падіння престижу інтелектуальної праці.

Важливим  етапом експериментальної роботи є  проведення досліджень із ситуаціями морального та вільного вибору студентів. У такий спосіб ми розглядали цілий  комплекс ситуацій морального вибору. Цей метод дав можливість виявити рівень морального розвитку студентів. Ми узагальнили результати, диференціюючи студентів за чотирма рівнями морального розвитку.

І рівень. Студенти правильно орієнтуються в ієрархії моральних норм і принципів, творчо використовують їх у ситуаціях морального вибору. У них яскраво виражена потреба й спонукання до реалізації вибору морального вчинку. Студенти знаходять неординарні способи в регуляції поведінки. Уміють зіставити можливі варіанти поведінки в ситуаціях вибору з відповідними моральними еталонами. Виявляють самостійність під час аналізу ситуацій.

ІІ рівень. Студенти беруть активну участь у розв’язанні ситуацій морального вибору. Логічно підходять до розв’язання тих чи інших ситуацій з виходом на позитивний результат. Способи розв’язання розглядуваних проблем знаходять із раніше відомих їм шляхів. Епізодично спостерігається самооцінка та самоаналіз поведінки.

ІІІ рівень. Характеризується здатністю студентів включатись у процес спілкування з різних спонукань. Проте переважає пізнавальний мотив. Вони не завжди досягають запланованих кінцевих результатів. Відсутня самостійність у виборі шляхів  розв’язання  моральних ситуацій.

IV рівень. Студенти не можуть самостійно ставити мету діяльності й передбачати результати  розв’язку ситуацій вибору. Не вміють аналізувати ситуації, оскільки їхні знання дуже поверхові, практичними навичками майже не володіють, відсутня самостійність у розв’язанні  ситуацій вибору, самоконтролі та самооцінці.

У нашому дослідженні  використовувались такі методи діагностування, як анкетування, тести, бесіди, метод незакінчених речень, метод створення виховних ситуацій, аналіз продуктів діяльності, ранжування, взаємохарактеристика, самооцінка. Ці методи підсилювались педагогічними спостереженнями.

Анкетування, проведене з метою виявлення  рівня розуміння студентами таких моральних понять, як відповідальність, справедливість, порядність, миролюбність, людяність, дало можливість проаналізувати знання студентів про моральні норми.

Як виявилось  в результаті опитування, лише 31% респондентів правильно розуміють поняття відповідальності, 23,3% не дали відповіді і 45,6 не пояснили правильно. Категорію “відповідальність” студенти найчастіше характеризують словосполученням типу “сказав-зробив” або “зобов’язання перед оточуючими, відповідальність за свої вчинки”.

Окремі відповіді характеризують відповідальність як “тягар, який не можна скинути”, або пояснюють дане поняття виконанням обов’язків, покладених на них викладачами, батьками. Виявлення відповідальності студентство відзначає в основному у навчанні, іноді в суспільно корисній праці.

Зовсім незначна  кількість опитаної молоді (2%) пов’язують відповідальність із демократією. Жоден  з опитуваних не бачить зв’язку  між відповідальністю, активністю, творчістю, ініціативою. Лише в окремих  відповідях студенти пов’язують відповідальність із справедливістю. У молоді даної вікової групи практично відсутня систематичність у самовихованні відповідальності.

Студенти, опинившись у суперечності між ідеальним  уявленням і практикою реального  буття, пасують перед труднощами, виявляють недостатню моральну стійкість, переконуються в тому, що жити треба тільки для себе, демонструючи зовнішню активність. Стає домінуючим тип із зниженим почуттям відповідальності. А це негативно відображається на формуванні повноцінної особистості і, зокрема, на формуванні її моральної культури.

Проведений  нами аналіз знань про моральну категорію  “обов’язок” свідчить, що 42% із числа  опитаних лише частково охарактеризували це поняття. Більшість із них ототожнюють  “обов’язок” із поняттям “відповідальність”, що вказує на  недостатній рівень знань про дані моральні норми.

Розкриття поняття  “совість” викликало у студентів  найбільше труднощів. Найчастіше цю категорію молодь характеризувала  як “почуття відповідальності”, “почуття вини” або ж  “те, що мучить при  поганих учинках”. Розуміють суть поняття “совість” лише 1,9% опитаних, не розуміють 72%, а 26% респондентів не дали відповіді. Це свідчить про несформованість такого внутрішнього регулятора поведінки людини, як совість.

Розуміння поняття  “власної гідності” нами було піддане спеціальному дослідженню. Більшість студентів ототожнює його із самоповагою. Розкрили суть цього поняття 2,0% опитаних (“самоповага, самоцінність, розуміння не лише своїх прав, але й обов’язків та відповідальності щодо оточуючого світу”), неправильно розкрили – 70%, не пояснили зовсім – 28% респондентів. Для більш широкого розкриття розуміння суті моральної категорії “гідність” ми поставили студентам запитання “Що означає поважати гідність людини?” Відповіді на запитання анкети представлені в таблиці №4.

Таблиця №4

Що  означає поважати гідність людини

№	Що означає  поважати   гідність  людини?	I курс		II курс		III курс
		К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%
1.	Поважати  її особистість	21	14,8	15	10,7	15	10,5
2.	Не ображати,  не знущатися	34	24,2	25	18,0	26	18,2
3.	Бути ввічливим, тактовним	3	2,2	4	2,8	6	4,2
4.	Бути делікатним	1	0,7	2	1,5	4	2,8
5.	З повагою  ставитись до прав інших, не зазіхати на них	11	7,7	9	6,5	10	7,0
6.	Приходити на допомогу іншим	9	6,4	8	5,8	9	6,3
7.	Шанобливо ставитись  до до інтересів, та поглядів інших	5	3,4	7	5,1	7	4,9
8.	Уміти вислухати, дати можливість висловитись іншому	4	2,8	4	2,8	3	2,1
9.	Самоповага	2	1,5	3	2,2	4	2,8
10.	Об’єктивна  оцінка своїх якостей, досягнень	3	2,2	4	2,8	4	2,8
11.	Самокритичність	4	2,8	5	3,6	4	2,8
12.	Турбуватись про свій фізичний розвиток	7	5,0	6	4,4	10	7,0
13.	Почуття  оптимізму	27	19,2	8	5,7	7	4,9
14.	Важко відповісти	10	7,1	39	28,1	34	23,7
	Усього:	141	100	139	100	143	100

 

Як показало проведене нами опитування, більшість  студентської молоді правильно розуміють поняття  “толерантність” (62,7% респондентів) – це “уміння стримувати свої емоції відповідно до ситуацій, терпимість до думки іншого”, “здатність вислухати думку іншого і залишитись при своїй думці, уміння показати це своєму співрозмовникові без агресивності”.

Правильно з’ясовують суть моральної категорії “справедливість” лише 24% опитаної молоді, 21,4% респондентів не дали ніякої відповіді, а ще 53% пояснили неправильно. Найчастіше поняття “справедливість” трактувалось як “правильне рішення залежно від ситуації”, “здатність людини об’єктивно оцінювати обставини” або ж як “примара, кожен її прагне для себе і не хоче бути справедливим щодо інших”.

У результаті аналізу проведеного нами опитування з’ясувалось, що основна кількість  опитаних студентів розуміють поняття “чесність” (87,4%). Для них чесність – це “коли людина щиро висловлює свою думку щодо іншої людини, справедлива, щира, відповідальна, вірна”, або ж – це “риса характеру, в якій поєднане добро й істина”.

Суть моральної  категорії “добро” правильно розуміють лише 18,4% опитаних студентів (“милосердя, допомога та любов до ближнього”, “будь-який вчинок, який приносить користь людині або суспільству”, “соціально позитивна, корисна діяльність”). 65% студентів дали неправильну відповідь, наприклад, “дія, що приносить нам задоволення”, що дає підстави стверджувати про однобічність, виявлення егоїстичної спрямованості при висвітленні даного питання та спрямованість категорії “добро” лише на самого себе.

51,8% опитаної  нами студентської молоді правильно розуміє суть поняття “порядність” і пояснює його як “нездатність на погані, нечесні вчинки”, “коли не допускається навіть у думках негідних людини вчинків”, або ж “порядною можна назвати людину чесну, дії й вчинки якої відповідають прийнятим у суспільстві правилам й нормам поведінки.” Пояснення студентами поняття “порядність” дано в таблиці №5.

Таблиця №5

Пояснення студентами поняття “порядність”      

	Порядність. Що це? Як виявляється ця якість у  людини?	I курс		II курс		III курс
		К-сть	%	К-сть	%	К-сть	%
1.	Чинити не підло у ставленні до іншого.	33	20,3	39	27,1	30	26,4
2.	Чинити так, щоб не завдавати прикрощів, болю іншим.	20	12,3	31	21,6	42	36,8
3.	Чесність, нездатність  до низьких, аморальних вчинків.	37	22,6	25	17,3	27	23,7
4.	Те, що відповідає прийнятим правилам поведінки	40	24,5	28	19,5	8	7,1
5.	Не можу відповісти	33	20,3	21	14,5	7	6,0

 

Для з’ясування того, наскільки адекватно студенти визначають для себе суть поняття  “моральна культура” ми провели  опитування, в ході якого студентам були поставлені наступні запитання та завдання:

1. Що таке моральна культура? Назвіть основні (для Вас) якості моральної культури (тобто якості, за якими можна визначити рівень моральної культури особистості).
2. Дайте самооцінку власним моральним якостям.

В опитуванні брали участь 144 студента гуманітарно-педагогічного факультету ХНУ. Результати опитування відображені у зведеній таблиці якостей, виділених студентами, де категорія 1 – студенти І-го курсу; 2 – студенти ІІ-го курсу; 3 – загальна кількість відповідей з тієї чи іншої ознаки та їх процентне вираження від загальної кількості відповідей (див. табл. №6).

Таблиця №6

Шкала самооцінки моральних якостей

№ п./п.	Якості	Кількість студентів, що назвали ту чи іншу якість			Відношення  від загальної кількості   (%)
		1-й курс	2-й курс	å=144	1	2	3
1	Відповідальність	25	19	44	17,4	13,2	30,6
2	Комунікабельність	16	12	28	11,1	8,3	19,4
3	Обов’язок	19	21	40	13,2	14,6	27,8
4	Працелюбність	57	43	100	39,6	29,9	69,4
5	Чесність	50	24	74	34,7	16,7	51,4
6	Рішучість	14	23	37	9,7	16	25,7
7	Гідність	12	15	27	8,3	10,42	18,8
8	Справедливість	14	12	26	9,7	8,3	18,1
9	Порядність	19	18	37	13,2	12,5	25,7
10	Наполегливість	58	41	99	40,3	28,5	68,8
11	Незалежність	34	28	62	23,6	19,4	43,1
12	Організаторські здібності	79	49	128	54,9	34,0	88,9
13	Толерантність	4	6	10	29,7	48,2	6,9
14	Лідерство	64	51	115	44,4	35,4	79,9
15	Ініціативність	23	27	50	16	18,8	34,7
16	Совість	9	11	20	63,25	76,6	13,9
17	Доброта	8	6	14	52,6	44,2	9,7

 

Як видно  з таблиці, домінуючого значення для студентів-першокурсників набувають суто професійні якості, такі як організаторські здібності (88,9%), лідерство (79,9%), наполегливість (68,8%). Однак деякі якості, такі як працелюбність, незалежність, набувають подвійного змісту, тобто можуть бути названі не лише професійними, але й моральними. Вони також мають досить високий показник у студентів (відповідно 69,7% та 43,1 %).

Щодо моральних  якостей, то найважливішого значення має  така риса як чесність (51,4%), відповідальність (30,6%), порядність (25,7%), обов’язок (27,8%).

Разом із тим  слід відмітити, що такі важливі моральні якості особистості, як справедливість, власна гідність, здатність до толерантності  у взаємостосунках, совість, доброта, не займають належного становища  серед обов’язкових рис, притаманних сучасному спеціалістові (на думку першокурсників), а тому першорядне завдання нашого дослідження полягало саме у створенні таких умов навчально-виховного процесу у ВНЗ, за яких формування цих якостей відбувалося б найбільш ефективно.

Окрім того, в результаті проведеного аналізу  педагогічної діагностики на предмет  розуміння студентською молоддю  таких понять, як “моральна культура”, “моральні знання”, “моральні якості”, було встановлено, що переважна більшість  респондентів не розуміють суті наведених вище понять. Найчастіше  (71%) під моральною культурою особистості розуміють лише окремі моральні якості, а саме: чесність (6,3%), порядність (24%), доброта (32,5%), гуманність (12%). Окремі студенти вважають, що “моральна культура – це культура мовлення”, “боротьба зі шкідливими звичками (пияцтво, наркотики, паління)”, або ж “культура поведінки в суспільних закладах”,  “хороше виховання , інтелектуальний розвиток” тощо. При цьому зовсім не були названі такі моральні якості, як громадянськість, патріотизм, працьовитість, свобода.  Багато понять, названих студентами, зовсім не належать до моральних якостей (творчість, інтелект, культура мовлення та інші).  

У плані нашого дослідження студентам було запропоновано  дати самооцінку власних  моральних якостей стосовно поведінки, діяльності, навчання, інших людей, природи. Чесними себе вважають 70% опитаних, порядними – 69%, гуманними – 70% респондентів, толерантними – 55%. Дані показники свідчать про достатній рівень самокритичного ставлення студентів до своїх моральних якостей. Що ж стосується самооцінки моральних якостей (доброта, справедливість, гідність, совість, відповідальність), то виникають сумніви щодо їх об’єктивності, тому що більшість студентів, як показало проведене дослідження, не розуміють суті даних понять.