Формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти в процесі виконання кваліфікаційної роботи

ЗМІСТ

ВСТУП …………..…………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ  УМІНЬ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОВІТИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА ………………….………………………………… 1.1. Професійна підготовка магістрантів  до майбутньої викладацької та  пошуково-дослідницької діяльності….………………………………………. 1.2. Характеристика процесу виконання  магістрантами кваліфікаційної  роботи ………………………………………………………………………….. 1.3. Сутність, структура  та систематизація пошуково-дослідницьких  умінь майбутніх магістрів дошкільної  освіти.……………………………..... 1.4. Обґрунтування педагогічних  умов формування пошуково-дослідницьких  умінь майбутніх магістрів…………………………………… Висновки до першого  розділу………………………………………………… РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АПРОБАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ………………….. 2.1. Організація експериментальної  роботи…………...…………………….. 2.2. Характеристика перебігу  експериментального дослідження………….. 2.3. Аналіз результатів  експериментальної роботи……………...………….. Висновки до другого розділу ………………………………………………… ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ……………………………………………………... ДОДАТКИ…………………………………………………………..………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………..……………….

3     7   7   11   25   31 52     55 55 67 81

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність та доцільність дослідження. Сучасні тенденції розвитку суспільства, зокрема, розгортання глобалізаційних процесів, зумовлюють пошук і впровадження в систему підготовки педагогічних кадрів нових концептуальних підходів, змін традиційної структури вищої освіти, що визначаються у загальному контексті європейської інтеграції з орієнтацією на фундаментальні цінності загальносвітової культури.

Як відомо, процес реформування національних систем підготовки кадрів вищої кваліфікації на європейському освітньому просторі отримав назву Болонського. Одним із найважливіших компонентів Болонського процесу є запровадження у вищу освіту кредитно-модульної системи, метою якої є досягнення відповідності національних систем освіти кожної окремої країни стандартам європейської системи освіти, а також підвищення якості вищої освіти і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників вищої школи у світовому освітянському просторі.

В умовах кредитно-модульної системи кожному студенту надається право сформувати індивідуальний навчальний план, який складається з нормативних (обов'язкових) та вибіркових дисциплін. До варіативної складової включаються дисципліни, які обирає сам студент. Студенту надається право самому визначити темпи, терміни та засоби опанування навчального матеріалу в межах кожного модуля, що стимулює студентів до активізації самостійної роботи.

Зменшується, зокрема, кількість лекцій і обсяг інформації, яку отримує студент в аудиторії, проте збільшується роль інтерактивних форм і методів навчання, самостійної роботи під керівництвом викладача (тьютора). На перший план висувається самостійна та наукова пізнавальна діяльність студента, яка ґрунтується на його пошуково-дослідницьких уміннях.

Проте спостереження за навчальним процесом у вищих професійних  навчальних закладах засвідчує, що нажаль, студенти виявилися недостатньо готовими до такої роботи. Самостійно шукати, знаходити, синтезувати та аналізувати інформацію студентам важко. Одна з причин цього явища в тому, що в них не розвинуті на належному стані пошуково-дослідницькі уміння. Означене актуалізувало дослідження проблеми формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх магістрів у процесі виконання ними кваліфікаційної роботи. Уміння є складовою частиною пошуково-дослідницької діяльності.

Психологічною наукою розроблена низка плідних концепцій діяльності. Це передусім роботи С. Рубінштейна, О. Леонтьева, Б. Теплова, Б. Ананьева, В. Давидова, К. Абульхановой-Славської, В. Мясищева, Є. Старовойтенка. Достатню розкрито в працях М. Бернштейна, П. Анохіна, О. Лурії реалізація діяльності за допомогою нейрофізіологічних механізмів.

Пошуково-дослідницька діяльність розглядалася такими науковцями, як І. Карнауховою, О. Павленко. Дослідженню питань, педагогічна діяльність приділяли увагу багато вчених О. Леонтьєв, Н. Кузьміна, А. Щербаков, К. Саломатов, А. Маленко та інші. Деякі вчені відносять уміння до незавершеної навички: К. Корнілов, М. Левітов, Є. Кабанова-Меллер та ін.

Пошуково-дослідницькі уміння розглядалися такими вченими, як В. Андреєвим, Г. Керимовим, Є. Куликом, В. Кулешовою, Л. Філимонюком, М. Князем та іншими.

Аналіз наукових праць, пов’язаних з цією проблемою, дозволило виявити, що проблема формування пошуково-дослідницьких умінь студентів  потребують більш детального розгляду.

Отже, актуальність проблеми, її недостатня розробленість зумовила вибір теми: «Формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти в процесі виконання кваліфікаційної роботи».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Магістерське дослідження здійснюється в контексті наукової роботи кафедри методики і технологій дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка в межах теми «Компетентнісна стратегія змісту і методики дошкільної освіти». Тему магістерської роботи затверджено на засіданні кафедри методики і технологій дошкільної освіти Педагогічного інституту (протокол № 2 від 13 вересня 2010 р.)

Мета  дослідження - теоретично обґрунтувати сутність і структуру пошуково-дослідницьких умінь майбутніх магістрів дошкільної освіти та експериментально перевірити педагогічні умови їх формування у процесі виконання магістрантами кваліфікаційної роботи.

Відповідно  до мети визначені такі завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати сутність, структуру та систематизувати пошуково-дослідницькі уміння у майбутніх магістрів дошкільної освіти.
2. Охарактеризувати процес виконання магістрами кваліфікаційної роботи.
3. Обґрунтувати педагогічні умови формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної основи.
4. Експериментально перевірити доцільність запропонованих педагогічних умов формування пошуково-дослідницьких умінь у процесі виконання студентами кваліфікаційної магістерської роботи.

Об’єкт  дослідження – це процес формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти.

Предметом дослідження виступають педагогічні умови формування пошуково-дослідницьких умінь виконання магістрами кваліфікаційної роботи.

Гіпотезу  дослідження становить припущення про те, що ефективність формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів в процесі виконання кваліфікаційного дослідження має підвищитися, якщо: формування пошуково-дослідницьких умінь буде створюватися студентом усвідомлено, як не від’ємна складова його професійної підготовки; у навчально-виховному процесі створюватимуться педагогічні умови (……………), які стимулюють студентів удосконалювати вже раніше набуті уміння та удосконалювати їх.

 Методологічну основу дослідження складають:

Філософська методологія: концептуальні положення філософії, психології, педагогіки складають фундаментальні положення і принципи психології (Г. Костюк, Л. Виготський, П. Булонський, А. Петровський), принципи системного підходу до вивчення особистості (Б. Ананьєв, Б.Ломов, С. Макаренко, Г. Балл).

Загальнонаукова методологія: теоретичних засад організації науково-педагогічного пошуку, дослідницької діяльності (В.Буряк, В.Загвязинський, М.Князян, В.Краєвський, Є.Кулик, І.Лернер, О.Савченко)

Конкретно-наукова методологія: формування професійно-педагогічних умінь (О. Абдуліна, Н. Зоніна, Є. Кабанова-Меллєр, С. Кисельгоф, Л. Комаровська, Н. Менчинська, О. Острянська, Г. Скамницька, Л. Спірін, В. Яровий та ін.).

Методи дослідження, які використовувалися при виконанні кваліфікаційного дослідження:

Теоретичні: аналіз педагогічної, психологічної літератури з проблеми дослідження; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; з метою систематизації пошуково-дослідницьких умінь в майбутніх магістрів дошкільної освіти.

Емпіричні: методи педагогічної та психологічної діагностики анкетування, спостереження, тестування, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки ефективності педагогічних умов формування пошуково-дослідницьких умінь.

Статистичні: аналіз результатів експерименту з метою визначення рівня сформованості пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти.

Експериментальна  база дослідження проводилося в Київському університеті іменні Бориса Грінченка у Педагогічному Інституті зі студентами, які навчаються на базі освітня-кваліфікаційного рівня «магістр» на спеціальності «Дошкільна освіта».

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше здійснено та теоретично обґрунтовано систематизацію пошуково-дослідницьких умінь в майбутніх магістрантів дошкільної освіти; визначено педагогічні умови підвищення рівня сформованості пошуково-дослідницьких умінь студентів (в умовах навчання: педагогічно доцільний добір форм розвитку пошуково-дослідницьких умінь майбутніх магістрів, урізноманітнення методів формування пошуково-дослідницьких умінь, забезпечення наступності у формуванні пошуково-дослідницьких умінь при написанні кваліфікаційній роботі, особистісно-орієнтований підхід до студентів); удосконалено підготовку майбутніх магістрів дошкільної освіти через урахування визначених педагогічних умов; подальшого розвитку дістали положення щодо оновлення змісту роботи вищих навчальних закладів з майбутніми магістрами дошкільної освіти у напрямі підвищення рівня сформованості їх пошуково-дослідницьких умінь.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадження умов для підвищення рівня сформованості пошуково-дослідницьких умінь в майбутніх магістрів дошкільної освіти. Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійної підготовки майбутніх магістрів дошкільної освіти під час проведення лекцій, семінарських і практичних занять, діагностики сформованості пошуково-дослідницьких умінь студентів. Результати магістерського дослідження можуть бути використані в роботі вищих навчальних закладів при розробці навчальних планів, методичних рекомендацій тощо.

Апробація основних положень, висновків і результатів  роботи.

Структура магістерської  роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, … додатків ( …сторінок), списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить … сторінок, основного тексту - … сторінок.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ФОРМУВАННЯ  ПОШУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ  МАГІСТРІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОВІТИ ЯК НАУКОВА  ПРОБЛЕМА

 

1.1 Професійна  підготовка магістрантів до майбутньої  викладацької діяльності

 

У Національній доктрині розвитку освіти визначено: «Головне завдання вищої школи – професійна підготовка студентів, формування фахівців із вищою  освітою, здатних до творчості, прийняття  оптимальних рішень, таких, що володіють  навичками самоосвіти й самовиховання, вміють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності» [??????].

Професійна підготовка передбачає здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю. Підготовка кваліфікованих працівників, молодших спеціалістів, бакалаврів, спеціалістів та магістрів здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями (ступеневою освітою) згідно з відповідними освітньо-професійними програмами. Зазначимо, що магістерська освітньо-професійна програма включає в себе дві приблизно однакові за обсягом складові — освітню і науково-дослідницьку. Зміст науково-дослідницької роботи магістра визначається індивідуальним планом. Одночасно призначається науковий керівник, котрий повинен мати науковий ступінь і (або) вчене звання і працювати в даному ВНЗ. Підготовка магістра завершується захистом магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Магістр (від лат. magister — начальник, учитель) — академічний ступінь, що присвоюється у вищих навчальних закладах [Педагогіка у запитаннях і відповідях - Кузьмінський А.І. ].

Магістр — освітньо-кваліфікаційний  рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня  бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності [Закон України «Про вищу освіту» № 2984 -III, із змінами від 12 березня 2009 р. (Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання за заг. ред. А.П. Зайця, В.С. Журавського. - К.: Форум, 2003.- 950с. -С. 175 - 231).].

У системі вищої педагогічної освіти України здобуття кваліфікації магістра здійснюється на базі відповідної освітньо-професійної програми підготовки. За змістом освітньо-професійна програма підготовки магістра охоплює поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну складові.