Формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти в процесі виконання кваліфікаційної роботи

Зазначимо, що для організації якісного навчального процесу у вищій школі не другорядну роль відіграють кваліфіковані педагогічні кадри. Критерієм якості підготовки майбутніх спеціалістів виступає професійна компетентність. Це інтегральна особистісна якість, що включає сукупність професійних компетенцій, які зумовлюють готовність до дослідницької діяльності. Зазначимо, що традиційно на практиці завжди приділялась велика увага проблемі формування професійних умінь студентів вищих навчальних закладів. Ще в 1980-1982 роках було розроблено й створено структуру кваліфікаційних характеристик. Проте, як зазначає В. Беспалько, кваліфікаційна характеристика є найбільш примітивним засобом щодо формування мети в професійному навчанні яка містить у собі перелік тих основних знань і вмінь, якими повинен оволодіти студент у процесі навчання [Беспалько В.П. Основы теории педагогических систем. Воронеж. - Изд. Воронеж. ун-та, 1977.-303 с.],. З огляду на це, ми розглядаємо професійну компетентність викладача як як сформовану систему професійних знань, і вмінь, фахових здібностей, ціннісних орієнтацій, стилю спілкування, необхідних для якісного виконання професійної діяльності [/////////].

В процесі педагогічної діяльності викладач вищого навчального  закладу здійснює діагностичну, прогнозувальну, планувальну, організаційну, інформаційну, контрольно-оцінювальну, корекційну та аналітичну функції.

Невід’ємним компонентом  діяльності компетентного викладача  є творчий підхід до організації  педагогічного процесу, який передбачає не тільки традиційні для вищих навчальних закладів форми роботи (лекції, семінари, практичні заняття), але й інноваційні, до який можна віднести творчі завдання, круглі столи, організація яких здійснюється студентами, творчі науково-пошукові роботи тощо. Такі форми роботи із майбутніми спеціалістами спонукають студентів до пошуку потрібної інформації, сприяють розвитку пошуково-дослідницьких умінь в студентів. Забезпечує такий підхід до організації навчального процесу кредитно-модульна система, нещодавно введена у систему вітчизняної освіти, оскільки вона базується на переважанні самостійного навчання та розвитку творчо-пошукових здібностей.

Аналіз науково-педагогічної літератури та державних нормативно-правових документів дає нам підстави підсумувати, що в процесі підготовки майбутніх магістрів дошкільної освіти важливу роль відіграють пошуково-дослідницькі уміння, які формуються не тільки на дисциплінах, а й безпосередньо під час виконання кваліфікаційної роботи.

1.2. Характеристика процесу  виконання магістрантами кваліфікаційної роботи

Самостійна науково-дослідницька робота, яка виконує кваліфікаційну функцію, тобто готується з метою публічного захисту і отримання академічного ступеня магістра називається магістерською кваліфікаційною роботою. Основне завдання її автора — продемонструвати рівень своєї наукової кваліфікації, уміння самостійно вести науковий пошук і вирішувати конкретні наукові завдання, про що було частково зазначено у попередньому підрозділі. Дана випускна кваліфікаційна робота наукового змісту має внутрішню єдність і відображає хід та результати розробки вибраної теми. Вона являє собою новий по суті і досить специфічний вид кваліфікаційної роботи.

Магістерська кваліфікаційна робота готується з дотриманням  низки педагогічних вимог і має чітку структуру (див. табл. 1.3). Охарактеризуємо їх за змістом таких робіт, як «Формування пошуково-дослідницьких умінь майбутніх інженерів-педагогів у процесі професійної підготовки» Кульшова В.В. [ ], «Педагогічні умови організації пошуково-дослідницької діяльності майбутніх учителів гуманітарного профілю з використанням інформаційно-комунікативних технологій» Яновський А. О. [??????????].

Таблиця 1.3

На першому та другому  титульних аркушах магістерської роботи передбачає висвітлення таких позицій:

• найменування навчального закладу, де виконана магістерська робота;
• назва кафедри, на якій вона виконана;
• формулювання теми дослідження;
• назва та шифр спеціальності;
• прізвище, ім¢я, по батькові автора,
• курс, група, факультет, де навчається студент;
• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника (за необхідності і наукового консультанта);
• місце роботи, посада, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім¢я, по батькові рецензентів;
• інформація про допуск до захисту (дата, протокол засідання кафедри);
• результати публічного захисту;
• місто і рік виконання роботи.

Зміст подають на початку  магістерської роботи. Він містить  найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), окремо вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Основні вимоги до формулювання найменувань окремих складових змісту магістерської роботи: стислість, чіткість, точність, лаконічність, логічний зв'язок із суттю дослідження.

Магістрант у вступі розкриває вихідні позиції дослідження:

• сутність і стан досліджуваної проблеми (задачі) та її значущість;
• визначає понятійно-категоріальний апарат дослідження;
• аргументує актуальність дослідження та доцільність вибору теми;
• вихідні дані та підстави для її розроблення;
• обґрунтовує необхідність проведення дослідження;
• формулює об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методи дослідження;
• розкриває зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами;
• висвітлює послідовність проведення дослідження;
• зазначає заклади освіти, де проводитиметься експериментальна робота;
• визначає теоретичне та практичне значення здобутих результатів;
• описує структуру магістерської роботи. Орієнтовний обсяг вступу – 6 – 8 сторінок.

Далі подають загальну характеристику магістерської роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Шляхом критичного аналізу, висвітлюючи головні, найбільш гострі суперечності між існуючими теоретичними знаннями та педагогічною практикою розв’язання досліджуваної проблеми, окреслюють проблемну ситуацію та обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки та України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми або наукового завдання.

Обґрунтовуючи у вступі актуальність теми дослідження, магістрант засвідчує вміння відокремити головне від другорядного, виявити аспекти теми, які вже відомі, й ті, що потребують додатковому вивчення, а також, які зовсім не розроблені. Саме невідоме й обирається предметом наукового пошуку магістранта.

На думку С. Гончаренка, актуальність має бути одним із основних критеріїв прикладних досліджень. Учений зазначає, що актуальність визначається трьома показниками:

1). відповідністю соціальному замовленню, де виражена тенденція розвитку школи і її потреб;

2). розробленістю цієї проблеми в педагогічні науці;

3). потребами практики, труднощами, що виникають у навчально-виховній практиці через відсутність відповіді на досліджуване питання [Про критерії оцінювання педагогічних досліджень // Шлях освіти/  
С.У. Гончаренко – 2004. – № 1. – с. 5– 6].

Коротко викладають зв'язок обраного напряму досліджень з планами інституту та кафедри, де виконується робота, за необхідності з планами та програмами наукових досліджень університетського рівня. Обов'язково зазначають номер протоколу і дату засідання кафедри, коли затверджувалася тема магістерської роботи.

У магістерському дослідженні, зазвичай, виокремлюються методологічна  і процедурна частини. До методологічної входять визначення мети, завдань, об’єкта, предмета дослідження, формулювання гіпотези й уточнення його понятійно-категоріального  апарату. Процедурну частину складає розроблення плану дослідження, опис методів зібрання фактичних даних, способів їх аналізу згідно з гіпотезою, логіка викладу матеріалу, структура тексту наукової роботи.

За змістом кваліфікаційної  роботи магістрант здійснює дослідження. Першу частину роботи зазвичай складає теоретичний матеріал, другу здійснення експерименту чи опис дослідження, в залежності від мети та завдань дослідження.

Розглянемо кожен із елементів наукового апарату  магістерської роботи. У довідникових джерелах поняття мета (ціль) характеризується як усвідомлений образ бажаного результату, на досягнення якого спрямовано дії людини; образ результату утримується у свідомості весь час, поки виконуються дії, або як передбачуваний корисний результат, що визначає цілісність і спрямованість поведінки особистості. Образ передбачуваного результату набуває спонукальної сили, стає метою, починає спрямовувати дії і визначати вибір можливих способів здійснення лише у зв'язку з певним мотивом чи системою мотивів. Значима, важлива мета спонукає, мобілізує, скеровує волю і поведінку людей. Особистість ставить перед собою мету на основі потреб, інтересів, усвідомлення і сприйняття завдань, що висуваються іншими людьми в силу соціальних зв'язків і залежностей. Що складнішою є визначена мета, то триваліший шлях до її здійснення. З огляду на це досягнення значимих цілей передбачає прогнозування і планування діяльності. Планування охоплює постановку кінцевої і проміжних цілей. Мета дослідницького пошуку визначає дію, яка забезпечує її досягнення і зазвичай, описується через його кінцевий результат.

Мету магістерської  роботи не рекомендується формулювати  як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета дослідження обумовлює його завдання. Щоб їх осмислити, дослідник повинен задати собі запитання: що потрібно зробити, щоб досягнути мету? Завдання дослідження можуть бути описані стандартизованими термінами: визначити…, з’ясувати…, розкрити…, розробити…, обґрунтувати…, експериментально перевірити… , виявити…, перевірити…, проаналізувати…, удосконалити…, впровадити…, уточнити…, систематизувати… тощо. Тобто, завдання магістерської роботи розглядаються як конкретизація його мети. Через конкретні завдання дослідник реалізує досягнення поставленої мети.

Відповідно до теми та мети формулюється об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт, на думку вчених, визначається як реальні педагогічні процеси, які містять протиріччя і породжують проблемну ситуацію. Визначаючи об’єкт дослідження, магістрант повинен відповісти на запитання: що досліджується?

Магістранту необхідно  усвідомити, що об'єкт дослідження, що визначається як процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення.

Об’єкт дослідження  в педагогіці завжди міститься у межах цілеспрямованого навчально-виховного процесу освітнього закладу.

Об’єктом дослідження  може бути:

• процес формування умінь, якостей, навичок, компетентності ...;
• процес навчально-пізнавальної діяльності ...;
• процес ігрової діяльності ...;
• процес розвитку ...;
• процес спілкування ...;
• процес морального (або іншого за змістом) виховання ...;
• процес організації ...;
• процес професійно-педагогічної підготовки тощо.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага магістранта, оскільки предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Предмет дослідження тлумачиться як окремі властивості, характеристики об’єкта, які мають інтерес для науковця у зв’язку з проблемою, що вивчається. Слід зазначити, що в предметі дослідження знаходить вияв особливість, яка відображає цілісні властивості об’єкта, тобто зміна предмета обов’язково призводить до зміни об’єкта, і навпаки. Наприклад, у процесі навчання можна виокремити мотиваційний, цільовий, змістовий, процесуально-операційний, контрольно-оцінний, результативний компоненти. Логічно, що зміна процесуального компонента (застосування нових методів навчання, нових технологій) призведе до зміни всього процесу навчання. Розмірковуючи над предметом дослідження, можна віднайти відповідь на запитання: які властивості, аспекти, функції об’єкта розкриває це дослідження?