Формування пошуково-дослідницьких умінь у майбутніх магістрів дошкільної освіти в процесі виконання кваліфікаційної роботи

Під час педагогічної практики студенти повинні:

1) ознайомитися:

1. з навчально-методичною та науковою роботою кафедри, на якій проводиться практика;
2. з програмно-методичним забезпеченням навчальної дисципліни, з якої будуть проводитися заняття практикантом;
3. із специфікою методики роботи викладачів;

2) вивчити:

1. навчальні програми дисципліни, з якої будуть проводитися практичні, семінарські, лабораторні заняття чи лекції;
2. психологічні, вікові та індивідуальні особливості студентів групи, де будуть проводитися навчальні заняття, стан їх успішності;
3. особливості організації та проведення науково-дослідної роботи студентів, інтереси й уподобання їх щодо виховної і поза аудиторної роботи;

3) формувати навички й уміння майбутньої педагогічної діяльності:

1. відвідувати заняття викладачів кафедри;
2. розробити розгорнутий план-конспект практичного чи семінарського, або лабораторного заняття чи лекції з навчальної дисципліни відповідно до робочої навчальної програми;
3. провести заняття, в тому числі й одне залікове заняття;
4. відвідати та взяти участь в обговоренні заняття своїх колег, написати аналіз (рецензію) цього заняття

[РОБОЧА ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОЇ  ПРАКТИКИ ДЛЯ МАГІСТРІВ V КУРСУ  ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ зі спеціальностей 8.070401-мікробіологія, 8.070403-біохімія, 8.070404-біофізика, 8.070405-зоологія, 8.070406-ботаніка, 8.070407-генетика, 8.070408-фізіологія ], [Асистентська практика студентів – магістрів. Орієнтовна програма і методичні рекомендації щодо проходження асистентської педагогічної практики. Підготовлені кафедрою педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, березень 2004 р. - http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/pramag.pdf ] .

Під час проходження  асистентської практики студенти формуються пошуково-інформаційні уміння (уміння шукати і обробляти інформацію для подальшого її використання при написанні кваліфікаційної магістерської роботи; уміння добирати методи дослідження спрямовані на розв’язання кожного з визначених завдань; уміння використовувати інформацію залежно від умов її застосування; уміння аналізувати здобуту інформацію; уміння одержувати і ефективно обробляти інформацію з використанням комп'ютера), узагальнюючі уміння (робити висновки, презентаційні уміння).

Для формування пошуково-дослідницьких умінь у студентів використовують різноманітні методи навчання (словесні, візуальні, або графічні, інтерактивні) наведемо їхню характеристику.

Методи  навчання — це впорядковані способи взаємопов'язаної діяльності викладача і студента, що спрямовані на досягнення поставленої мети, тобто засвоєння знань, формування умінь, навичок тощо [Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: М54 Навч. иосіб. / С. У. Гончаренко, П. М. Олійник, В. К. Федорченко та ін.; За ред. С. У. Гончаренка, П. М. Олійника. — К.: Вища шк., 2003. - 323 с: іл.]. Сукупність методів — це шлях навчання, пізнання навколишньої дійсності, а сукупність прийомів — профіль обраного шляху. Нерідко один метод може бути прийомом щодо іншого, наприклад, бесіда, ілюстрація під час лекції, вправи, показ на практичних заняттях тощо. Визначення та особливості традиційних методів навчання представлено у додатку В. Наведемо якісний аналіз інноваційних методів навчання, які активно використовуються у сучасних вітчизняних вищих навчальних закладах.

Оскільки сучасні технології розвиваються доступнішим стає інтернет з його великими ресурсами інформації, нажаль не всі вміють з розумом  підійти до відбору цієї інформації. Деякі студенти можуть тільки репродукувати інформацію з інтернету, але зовсім не обробляють її, не пропускають через себе. Таке користування інтернетом приносить не бажаний результат. За допомогою інтернету студенти отримали можливість користуватися різними підручниками, книжками, художньої літератури, дивитися на проблемне питання з різних точок зору, обмінюватися інформацією. За допомогою інтернету багато студентів отримали можливість навчатися знаходячись вдома з різних причин. Підчас роботи в інтернеті у студентів формуються всі групи пошуково-дослідницьких умінь (методологічно-організаційні, пошуково-інформаційні, дослідницько-експериментальні уміння, узагальнюючі уміння). Адже студенти не усвідомлено аналізують, синтезують та роблять висновки.

Термін "інтерактивні методи" з'явився в педагогічному  обігу порівняно недавно — у 80-х роках XX ст. Виникнувши в США цей термін почав використовуватись і в Україні. В 90-х роках в Україні було захищено ряд дисертацій з питань використання інтерактивних методів в роботі з учнями загальної, а також вищої школи.

Але, виходячи з визначення педагогічного поняття "метод", важко розподілити всі методи навчання на інтерактивні та неінтерактивні. Кожен з методів передбачає суб'єкт-об'єктну або суб'єкт-суб'єктну взаємодію, що є його наріжним каменем. Без взаємодії, без впливу на суб'єкта навчання метод перестає існувати, бо не може виконувати свої функції (див. Додаток Г).

Метод «мозкового штурму» є методом колективного розв’язання складних, недостатньо розроблених питань науки і техніки, організаційних проблем тощо.

Мета методу полягає в збирання якнайбільшої кількості ідей для розв’язання проблеми, у звільнені студентів від інерції мислення, в активізації творчого мислення, подоланні звичного ходу думок при розв’язанні поставленого завдання. Він дає змогу істотно підвищити ефективність генерування ідей у великій аудиторії; сприяє розвитку діалогічних структур у системі мислення, формування пошуково-дослідницьких умінь.

У проведенні «мозкового штурму» умовно визначають кілька етапів, а саме:

1. Визначення проблеми.
2. Генерація ідеї.
3. Аналіз ідеї.
4. Пошук мо<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style