Комплексний підхід до подолання заїкання

Основними завданнями лікувально-оздоровчої роботи, яку проводить лікар, є: зміцнення і оздоровлення нервової системи та фізичного здоров'я заикающегося; усунення і лікування відхилень і патологічних проявів у їх психофізичному стані (ослаблення або зняття мовних судом, розладів вегетативної нервової системи, порушень моторики та ін .).

Основним завданням корекційно-педагогічної роботи, яку переважно проводить логопед, є: усунення мовних дефектів (перевиховання неправильної мови) і психологічних особливостей заїкуватих. Логопед організовує співтовариств венну медико-педагогічну роботу необхідних фахівців (лікарів, вихователів, рітміста, інструктора з ЛФК, музичного працівника та ін), які використовують свої методи та засоби при впливі на заикающихся.

2.2 Лікувально-оздоровча робота

До лікувально-оздоровчої роботи відносяться: створення сприятливої ​​обстановки для лікування, організація режиму дня та раціонального харчування, що гартують процедури, лікувальна фізкультура, медикаментозне лікування, фізіо-і психотерапія.

І.М. Сєченов вказував, що в наукове розуміння організму людини і його діяльності входить впливає на нього середовище, так як без останньої існування організму неможливо. Середовищі надається вирішальне значення у формуванні та розвитку організму, а також у виникненні і, отже, усунення хворобливих процесів.

Для заїкається дитини в умовах спеціалізованої установи необхідно створити спокійне і в той же час бадьорий, життєрадісний настрій; відвернути його увагу від тривожних думок про свій дефект.

У дитини треба підтримувати гарний настрій, бадьорість, упевненість в одужанні. Систематичне чергування різних видів діяльності, певний ритм життя також мають важливе значення, оскільки сприяють нормалізації і полегшенню роботи вищих відділів нервової системи і всього організму в цілому.

У складанні розпорядку дня важливо передбачати достатній час для відпочинку. З цією метою для школярів необхідно полегшити навчальний процес, частіше робити перерви при виконанні домашніх завдань, не перевантажувати їх позакласної й домашньою роботою і пр.

Важливе значення для дітей має різноманітність видів діяльності, це викликає у них інтерес. Для дітей збудливих, рухливих підбираються заняття, ігри спокійні, негаласливим. Загальмованих потрібно активізувати, розвивати в них самостійність.

У режимі дня заїкається дитини-дошкільника на сон має бути відведено не менше 10-11 годин вночі і 2 години вдень, школярів 8-9 годин вночі і 1,5-2 години вдень. Прийом їжі передбачається не пізніше, ніж за 1,5-2 години до сну, тому що в протилежному випадку відновлення сили нервових клітин кори головного мозку під час сну протікає менш інтенсивно. Необхідно більше уваги приділяти вітамінізації їжі заїкається дитини.

Вітаміни як біологічні каталізатори всіх ферментних систем сприятливо впливають на вищу нервову діяльність, реактивні сили і імунологічний стан організму.

У режим дня заїкається дитини включаються гартують процедури. Щоденні прогулянки, ігри на свіжому повітрі, спортивні розваги зміцнюють нервову систему, створюють емоційний підйом. Повітряні ванни чинять активний вплив і на серцево-судинну систему, нормалізують її роботу.

Важливе значення для загартовування організму дитини мають водні процедури: обтирання, обливання, душ і купання.

Різні види загартовування призначаються лікарем строго індивідуально залежно від стану здоров'я дитини та особливостей місцевих умов.

Лікувальна фізкультура і фізичні вправи, розвиваючи м'язову систему, посилюють роботу найважливіших життєвих органів - легень і серця, підвищують обмін речовин. Вони сприяють зміцненню сили і морального духу дитини, розвивають координовані і точні рухи, допомагають позбутися від скутості або, навпаки, від расторможенности рухів, сприяють вихованню дисциплінованості і зібраності.

Все це є необхідною передумовою для кращого функціонування мовних органів заїкається дитини і надає позитивний вплив на вироблення у нього правильних мовних навичок. Фізичні вправи для заїкуватих дітей набувають лікувальне значення.

У лікувальних закладах для заїкуватих дітей крім загальних фізичних використовуються і спеціальні коригуючі вправи на заняттях з лікувальної фізкультури (ЛФК).

Медикаментозне лікування заїкуватих ставить мету нормалізацію діяльності центральної і вегетативної нервової системи, мовленнєвого апарату, усунення судом, зняття психогенних нашарувань, оздоровлення організму в цілому.

За спостереженнями В.С. Кочергіної, роль медикаментозного лікування з віком заїкуватих збільшується. Це пояснюється ускладненням клініки заїкання внаслідок приєднання додаткових функціональних нашарувань, пов'язаних з пубертатними зрушеннями і підвищенням ролі слова як чинника соціального спілкування.

Психотерапія в комплексі лікування заїкання займає істотне місце. Основне завдання психотерапії - оздоровлення психіки заикающегося - здійснюється через

1) виховання повноцінної особистості;

2) виховання здорової установки на свій недолік і соціальне середовище;

3) вплив на мікросоціального середовища.

Оздоровлюючий вплив на заикающегося надає непряма і пряма психотерапія. Під непрямою психотерапією розуміється обстановка, навколишня природа, колектив, ставлення обслуговуючого персоналу, режим, ігри та багато чого іншого Пряма психотерапія - лікувальний вплив словом у вигляді роз'яснення, переконання, навіювання і навчання. У сучасній психотерапії розрізняють два основних види впливу словом:

1) раціональну (по Дюбуа), або роз'яснювальну (за В. М. Бехтерева) психотерапію;

2) сугестивна терапію, в якій виділяються навіювання в спати, уві сні (гіпноз) і самонавіяння (аутогенне тренування).

Раціональна психотерапія складається з індивідуальних та колективних спеціальних бесід, які представляють собою логічно обгрунтовану систему роз'яснень, переконань і навчання заикающегося. Мета її в тому, щоб пояснити заикающегося в доступній, образній і переконливій формі сутність заїкання, його оборотність, роль самої дитини в подоланні заїкання, критично розібрати особливості його поведінки. Силою логічного переконання і прикладом психотерапевт прагне допомогти заїкаються перебудові неправильних форм поведінки, вселяючи впевненість у свої сили, у можливість подолання заїкання. Для маленьких дітей раціональна психотерапія виражається у використанні різноманітних ігрових прийомів, барвистого дидактичного матеріалу, праці, музики, ритміки тощо Ці форми психотерапії тісно змикаються з психопрофілактики та психогигиене. Для старших школярів необхідне широке використання основних прийомів раціональної психотерапії.

Навіювання (сугестія) - спеціальний метод психотерапії. Розрізняють навіювання з боку іншої особи (гетеросуггестія) і самонавіяння (аутосуггестии).

У лікуванні заїкання використовуються методи навіювання в бодрственном стані (К. М. Дубровський) і в стані гіпнотичного сну. Ці психотерапевтичні методи використовуються в комплексі з іншими медико-педагогічними засобами впливу на заїкуватих підлітків і дорослих.

Одним з видів аутосуггестии є метод аутогенного тренування. Він застосовуєте, при лікуванні різних неврозів. Шляхом самонавіювання за певною формулою викликається стан спокою і м'язового розслаблення (релаксація). Надалі проводяться цілеспрямовані сеанси самонавіювання з регулювання тих чи інших порушених функцій організму. У цьому плані воно виявляється корисним і при заїкання, заїкається оволодіває здатністю викликати розслаблення м'язів, особливо обличчя, шиї, плечового пояса, і регулювати ритм дихання, що послаблює інтенсивність судомних спазмів.

Використання аутогенним тренування в комплексній роботі з заїкатися знаходить своє відображення в методиках, пропонованих А.І. Лубенській, С.М. Любінській, В.М. Шкловським, Ю.Б. Некрасової, А.А. Мажбіц, М.І. Мерліс та ін

У зв'язку з незрілістю психіки і недостатньою концентрацією уваги у дітей дошкільного віку гіпнотерапія і аутогенне тренування з ними не застосовуються.

Багато логопеди, працюючи з заїкатися дітьми, використовують ігри та вправи, які допомагають розслабити м'язи рук, передпліччя, шиї, ніг, обличчя.