Комплексний підхід до подолання заїкання

Основні вимоги до логопедичних занять з заїкатися дітьми:

1) Логопедичні заняття відображають основні завдання корекційно-педагогічного впливу на мову і особистість заїкається дитини.

2) Логопедичні заняття проводяться в певній системі, послідовно, поетапно, з урахуванням основних дидактичних принципів: залежно від індивідуальних особливостей кожної дитини; з опорою на свідомість і активність дітей; на заняттях використовуються посібники, наочні та технічні засоби навчання; заняття сприяють міцності виховуваних навичок правильної мови та поведінки.

3) Логопедичні заняття узгоджуються з вимогами програм виховання і навчання дітей дошкільного або шкільного віку.

4) На заняттях передбачається необхідність тренування правильної мови та поведінки заїкуватих дітей у різних умовах - у логопедическом кабінеті і поза ним, в різних життєвих ситуаціях, у присутності знайомих і незнайомих і т.д. З цією метою використовується все розмаїття логопедичних занять: численні форми роботи з розвитку мовлення, дидактичні, зрушення, сюжетно-рольові та творчі ігри, екскурсії, підготовка та участь у святах, концертах, виступи перед мікрофоном.

5) Заняття організуються таким чином, щоб дитина говорила на них без заїкання і супутніх порушень.

6) Заняття підтримують у дитини хороший настрій, бадьорість, упевненість в своїх силах.

7) На заняттях з заїкатися постійно присутні зразки правильної мови: самого логопеда, успішно займають дітей, магнітофонні записи і платівки з виступами майстрів художнього слова, демонстраційні виступи рані закінчили успішно курс логопедичних занять та ін

8) Заняття проводяться на тлі правильного ставлення оточуючих до заїкається дитини і правильного його виховання Організація самостійної роботи заїкається дитини спрямовується на виконання ним завдань логопеда у сімейно-побутових, навчально-виховних умовах і в колективі однолітків Комплектування груп проводиться з урахуванням віку заїкуватих. Різний вік викликає необхідність використання своєрідних методик логопедичної роботи, зміна інтенсивності окремих її компонентів.

Важливою вимогою до логопедичних занять є врахування основних дидактичних принципів: бути регулярними, систематичними та послідовними; проводитися в залежності від індивідуальних особливостей кожної дитини; спиратися на свідомість і активність дітей; бути обладнаними необхідними посібниками, наочними та технічними засобами навчання; сприяти міцності виховуються навичок правильної мови та поведінки.

Дидактичний принцип системності і послідовності передбачає в процесі впровадження знань, розвитку навичок та вмінь робити це не відразу, не в один прийом, у всьому обсязі і з усіма деталями, а поступово, послідовно, що забезпечує посильность їх засвоєння дітьми, строго з урахуванням їх мовних можливостей, коли весь процес йде від відомого до невідомого, від простого до складного, від легкого до важкого. Реалізація цих принципів, згідно з якими вивчення нового готується попереднім, робить процес навчання безперервним, здійснюваним без стрибків.

Принцип послідовності у кожному логопедическом занятті виражається у співвідношенні його структурних частин: підготовчої, основної та заключної. Основною метою підготовчої частини є підготовка дитини до майбутньої роботи (повторення знайомих мовних вправі). В основній частині виробляється і тренується правильна мова і поведінка дітей при використанні нової або ускладненою мовної форми або ситуації.

Принцип свідомості і активності розглядається не тільки в плані пізнавальної діяльності, але і в плані емоційно-вольової, тобто чуттєво-практичної діяльності. Реалізація цього принципу займає одне з провідних місць, тому що без свідомого і активної участі заикающегося в процесі подолання у нього заїкання практично неможливо говорити про будь-яких позитивних результатах логопедичної роботи.

На логопедичних заняття з заїкатися використовуються відповідно до їх віку узвичаєні посібники та технічні засоби навчання і специфічні корректофон Деражні, апарат «Луна», апарат звукопідсилення, магнітофон. Вони сприяють витісненню у дитини уявлень про свою безнадійно дефектної мови, дозволяють переконатися в ефективності занять.

Курс логопедичних занять відображає завершену, цілісну за часом, завданням і змістом систему роботи з заїкатися. За часом проведення і загальним завданням він може розділятися на цикли або періоди (підготовчий, тренувальний, Закріплювальні). За змістом і конкретних завдань в кожному періоді можна виділити ряд різних етапів (наприклад, мовчання, сполученої, відбите мови, речеручного режиму і т.д.) Кожен етап складається з пов'язаних між собою занять як основної форми логопедичної роботи з заїкатися. У завдання підготовчого періоду входить: налаштувати дитину на заняття, дати йому уявлення про правильно говорити, переконати його в тому, що він зможе при бажанні завжди говорити добре, навчити користуватися гучним голосом. Одночасно його мова вивчається в залежності від різних факторів, відбувається як би закріплення певних ділянок її вільної мови з фіксацією на позитивних моментах. У завдання перших мовних занять входять: створення щадного режиму, стимуляція до майбутніх занять, визначення конкретних завдань. Щадний режим виражається в тому, щоб захистити психіку дитини від негативно впливають факторів, спокійна обстановка, доброзичливе і рівне ставлення оточуючих, не допускати фіксації на неправильної мови, витримувати твердий режим дня з правильним чергуванням сну і неспання, огородження від сильних емоцій, навіть якщо вони і приємні.

Щоб зацікавити дитину заняттями, стимулювати його, доводиться дитини переконувати, захоплювати. Дати зрозуміти дитині, що чітка, ясна, гарна мова - необхідна умова їх роботи, говорити з ними про людей різних професій (як може космонавт повідомити з космосу про себе, про стан своєї ракети, про небезпеку, яка може йому загрожувати, якщо він говорить неправильно. Логопед слухає з дитиною радіопередачі, записи на магнітофоні, платівках, звертає увагу заїкуватих виразну мову оточуючих людей. Однак, щоб мовні заняття виявилися ефективними, важливо не тільки переконати, захопити дитину, але і в доступній формі визначити для нього конкретні завдання: що він повинен робити на заняттях, чого домагатися, як повинен говорити і триматися при цьому. Але ніщо так не спонукає до занять як зрима результативність, тому необхідно з найперших занять добиватися успіхів, усвідомлюваних дитиною. У роботі необхідно використовувати такі форми мовлення, які є полегшеними (сполучена і відбита мова, шепіт, відповіді на конкретні питання, вірші, спів, вимова окремих звуків і складів - голосних і сполучень їх із приголосними мова в спокійному стані, у звичній обстановці, з людьми знайомими і приємними, опис простих і одночасно здійснюваних рухів.

Під час тренувального періоду дитина опановує всіма недоступними формами мови і мовних ситуацій. Спираючись на ті знання, які він придбав у I періоді, ведеться копітка робота з виховання навичок вільної мови і правильного веління в різних формах мови і різноманітних мовних ситуаціях. Оскільки поріг вільної мови у заїкуватих дітей неоднаковий, то й тренування правильної мови починається з різних етапів: в одного - з відповідей на питання, в іншого - з відбитої мови, у третього - з переказу. Поріг вільної мови у заїкуватих залежить від складності прояви заїкання. У найбільш складних випадках заїкання тренувальний період починається з сполученої-відбитої мови. Тут дитина спочатку копіює зразок фрази і манеру мовної поведінки керівника. При цьому він користується і допомогою дорослого у вигляді спільної з ним вимовляння фрази [5].

Потім, дитину переконують у тому, що всі вимоги правильної мови добре виконуються, керівник переходить до відбитої мови (самостійне копіювання зразка). На етапі сполученої-відбитої мови використовуються різні тексти.

Наступний крок в логопедичній роботі - етап питально-відповідній промові. Доцільно починати з відображених відповідей, коли логопед задає питання, сам відповідає, а дитина повторює відповідь. Поступово слід переходити до більш складних і узагальнюючим питань. Дитина вчиться будувати складні речення. Дуже корисно супроводжувати питаннями різні види діяльності (на занятті, спостереження / груд ...). Спочатку відповіді дитини можуть відображати його прості дії, вироблювані в даний час, потім в минулому часі та завершеному дії (я ходив з мамою в парк). І, нарешті, в майбутньому часі про передбачуване дії. (Ми підемо зараз до парку. Там є карусель. Я буду кататися на каруселі). Не слід поспішати з ускладненням мовних вправ, це може викликати у дитини мовні спазми. Якщо дитина злегка запнувся, краще попросити його знову повторити фразу. Якщо ж мовної спазм сильний і дитина не змогла відразу подолати його, доцільно поставити пряме запитання, який дозволяє йому змінити або впорядкувати конструкцію фрази. Не допоможе - логопед підказує відповідь. Пізніше, після того як дитина навчиться вільно давати відповіді на нескладні запитання, можна використовувати в тренуванні його правильно говорити різні перекази і розповіді.