Логопедична робота з формування словоутворення у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку

 

Запровадження

Глава 1. Особливостіграмматического ладу мови в дітей із затримкою  психічного розвитку

1.1Психолого-педагогическая  характеристика дітей ізЗПР

1.2 Характер засвоєнняграмматического  ладу промови

1.3 Особливості порушень  мови в дітей із затримкою  психічного розвитку

1.4 Порушенняграмматического  ладу мови в дітей із затримкою  психічного розвитку

Глава 2. Дослідження  процесів словотвори у дошкільнят із психічного розвитку

2.1 Мета, завдання, методи лікування й організація дослідження

2.2 Коротка характеристика  досліджуваних дітей

2.3 Методика вивчення  симптоматики порушень функцій  словотвори в дітей ізЗПР

Глава 3. Порівняльний аналіз словотвірними процесів у  дошкільнят зЗПР дітей із нормальним мовним розвитком

Глава 4.Логопедическая роботу з формування процесів словотвори в дітей ізЗПР

Укладання

Список літератури

 
Запровадження 

 

Загальновизнано, що засвоєння шкільного курсу рідної мови залежить колись від рівня практичного  володіння учням усній промовою. Тільки мова, побудована відповідність  до граматичними нормами, служить надійною засобом спілкування, і пізнання довкілля. Опанування граматичним строєм мови - обов'язкова умова формування повноцінного мовного спілкування, аналогічно, як пізнання об'єктивних ознак  предметів і різноманітних відносин з-поміж них. Саме процесі практичного  використання промови (у процес розуміння  і говоріння) формується «відчуття  мови». З розвитком дитина виявляє  якесь нормативне відчуття мови, він  навчаються визначати, чи є висловлювання  правильним, щодо деякого мовного  стандарту.

Кількість робіт  вкладених у вивченняграмматического  ладу промови учнів із психічного розвитку, невелика, хоча відомо, що це компонент мовної системи страждає у аномальних дітей багатьох категорій.

Діти зЗПР у тому чи іншою мірою не сформована мовна  система [11, 51], порушено оперування елементами промови на практичному рівнях, що, своєю чергою, обмежує можливості початку вищому теоретичного рівню  оволодінню промови, де дитина усвідомлює елементи структури слова, пропозиції, закономірності їх поєднання і оперування ними.

У дошкільнят зЗПР відзначаються значні порушенняграмматического ладу промови [37, 42, 52]. Діти цієї категорії  спостерігається недорозвинення словозміни, словотвори. При граматичному оформленні слів, словосполучень, пропозицій, діти допускають різноманітні помилки, невластиві нормально мерехтливим дітям.

Як свідчать дослідження  при системні порушення промови [11, 12, 13, 34, 35, 42]аграмматизми є, хіба що самим  стійким одним із основних проявів  мовного розлади.

Недостатня сформованість  морфологічних і синтаксичних узагальнень [24, 32, 34, 49] у дошкільнят зЗПР на момент шкільного навчання призводить до порушень письмовій промови, утрудненням  в опануванні програмою по рідної мови.

Своєчасно корекція порушень граматичного ладу промови є необхідною передумовою психологічної, готовності до засвоєння шкільних знань.

Отже, порушення грамматического ладу мови в дошкільнят з ЗПР і шляхи їх корекції є з актуальних питань теорії та практикилогопедии.

Предметом дослідження є порушення функції словотвори у дошкільнят зЗПР.

Об'єктом  дослідження є процеси формування словотвірними функцій у дошкільнят зЗПР.

Мета  дослідження: вивчити особливості порушення словотвори іменників у дошкільнят зЗПР визначення напрямів логопедичної роботи з формуваннюграмматического ладу промови.

Досягнення цього  у цій роботі вирішуються такі завдання:

1. Вивчити психолого-педагогічну,  методичну і лінгвістичну літературу  на проблеми формування словотвори  у дошкільнят з розвитком.

2. Вивчити особливості  словотвори в дітей ізЗПР старшого  дошкільного віку.

3. Вивчити науково-теоретичні  методи дослідження процесів  словотвори у дошкільнят зЗПР.

4. Провести кількісний  і якісний аналіз даних, які  є результатом експериментального  дослідження.

5. Визначити напрями  роботи з формуванню навичок  словотвори в дітей ізЗПР.

Теоретична  значимість роботи визначатися наступним:

1. Виявлення особливостей  порушень функції словотвори  у дошкільнят зЗПР.

2.Сравнительним  аналізом проявів порушень функції  словотвори у дошкільнят зЗПР.

3. Розробкою напрямівкоррекционной  роботи з подоланню порушень  функцій словотвори у дошкільнят  зЗПР.

Практична значимість роботи залежить від того, що з допомогою розробленої методикиконстатирующего експерименту, буде цілеспрямовано досліджували симптоматика порушень функцій словотвори у дошкільнят зЗПР.

Буде визначено  завдання, послідовність, організація  роботи з корекції порушень функції  словотвори.

Проведення сучасноїкоррекционной  роботи, спрямованої на оволодіння дітьми зЗПР словотворчими функціями, сприятиме ефективнішого засвоєнню  програми з рідної мови.

 
Глава 1. Особливостіграмматического ладу мови в дітей із затримкою психічного розвитку 

 

1.1  >Психолого-педагогическая характеристика дітей ізЗПР

Проблема неуспішності певній частини учнів початкової масової загальноосвітньої школи  давно привернула до собі увагу педагогів, психологів, медиків і соціологів [28]. Ними було виділено певна група  дітей, які можна віднести до розумово відсталим, позаяк у межах наявних  знань вони виявляли достатню спроможність до спілкуванню, широку «зону найближчого  розвитку». [5,6] Ці діти належали до особливої  категорії- діти зЗПР.

Залежно з походження (церебрального, конституційного,соматогенного, психогенного), і навіть від часу на організм дитини шкідливих чинників затримка психічного розвитку дає різноманітні варіанти відхилень в емоційно-вольовий сфері, і пізнавальної діяльності.

М.С. Певзнер [11] іТ.А.Власовой [7] було звернено увагу в ролі емоційного розвитку на формуванні особистості  дитини зЗПР, і навіть на значеннянейродинамических  розладів (астенічних іцеребрастенических  станів). Відповідно було виділено затримка психічного розвитку, що виникає з  урахуванням психічного і психофізичного інфантилізму, що з шкідливими впливами на ЦНС під час вагітності [41], і затримка що виникає на ранніх стадіях етапах життя дитини внаслідок різних патогенних чинників, що призвели до астенічним іцеребрастеническим станам організму.

Різницяпатогенетических механізмів зумовлювало і розбіжності  прогнозу.ЗПР як неускладненого психічного інфантилізму розцінювалася якпрогнотически  сприятливіша, здебільшого яка потребує спеціальних методів навчання. При  переважання ж вираженихнейродинамических, насамперед стійкихцеребрастенических  розладів,ЗПР опинялася більш  стійкою і часто потребує упсихолого- педагогічної корекції, а й улечбних заходах [7, 31].

Через війну подальшої  науково-дослідницької роботиК.С.Лебединской [22, 23] було запропонованоетиопатогенетическая  систематикаЗПР. Основні клінічні типи її диференціюються поетиопатогенетическому  принципу- 1) конституційного походження; 2)саматогенного походження; 3) психогенного походження; 4)церебрально-органическогопроихождения. Кожен з цих типів то, можливоосложнен  поруч хворобливих ознак- соматичних,енцефалопатических, неврологічних- і має власнуклинико- психологічну структуру, свої особливості  емоційної незрілості і порушень пізнавальної діяльності, свою етіологію.

1)ЗПР конституційного  походження – так званий гармонійний  інфантилізм (>неосложненний психічний  і психофізичний інфантилізм  за класифікацієюМ.С.Певзнер [11] іТ.А.Власовой [7] коли він емоційно-вольова сфера  перебуває хіба що більш ранньої  щаблі розвитку, багато в чому  нагадуючи нормальну структуру  емоційного складу дітей більш  молодого віку. Характерні переважання  емоційної мотивації поведінки,  підвищений фон настрої, безпосередності  і нестійкості, легка сугестивність.  Труднощі щодо навчанняМ.С.Певзнер  [11] іТ.С.Власова [7] пов'язують із  незрілістю мотиваційної сфери,  і особистості цілому, переважанням  ігрових інтересів.

2)ЗПРсоматогенного  походження. Цей тип аномалії  розвитку обумовлений тривалої  соматичної недостатністю різного  походження: хронічними інфекціями  і алергічними станами, уродженими  іприобретенними пороками розвитку  соматичної сфери, насамперед  серця. У уповільнення темпу  психічного розвитку дітей значна  роль належить стійкою астенії,  знижує як загальний, а й  психічний тонус. Нерідко має  місце і затримка емоційного  розвиткусоматогенний інфантилізм,  обумовлений поруч невротичних  нашарувань непевністю, боязкістю,  пов'язані з відчуттям своїй  фізичній неповноцінності, інколи  ж викликаними режимом заборон  та, де знаходитьсясоматически ослаблений  чи хворий дитина.

3)ЗПР психогенного  походження. Пов'язана з несприятливими  умовами виховання, які перешкоджають  правильному формуванню особистості  дитини. Як відомо, несприятливі  умови середовища, рано виниклі,  довготривалі і мають травмуючий  впливом геть психіку дитини, можуть призвести до стійких  зрушень його нервово- психіки,  порушення спочатку вегетативних  функцій, та був і психічного, насамперед емоційного розвитку. У разі йдеться про патологічному  (>аномальном) розвитку особистості.  Цей типЗПР слід відрізняти  від явищ педагогічної занедбаності, не що становлять патологічного  явища, і дефіциту знань і  умінь через брак інтелектуальної  інформації.

>ЗПР психогенного  походження спостерігається передусім  прианомальном розвитку особистості  на кшталт психічної нестійкості  (>Г.Е.Сухарев 1959 р.), найчастіше  зумовленої явищемгипоопеки- умовами  бездоглядності, у яких в дитини  не виховується почуття і відповідальності, форми поведінки, пов'язані з  активним гальмуванням афекту. Не  стимулюється розвиток пізнавальної  діяльності, інтелектуальних інтересів  й установки. Тому риси патологічної  незрілості емоційно-вольовий сфери  у вигляді афективної лабільності,  імпульсивності, підвищеної сугестивності  У цих дітей часто поєднуються  з недостатнім рівнем знань  і уявлень, необхідні умови  шкільних предметів [34, 49].

Варіантів аномального  розвитку особистості на кшталт «кумира  сім'ї» обумовлений, навпаки,гиперопекой  –изнеживающим вихованням, у якому  дитині не прищеплюються риси самостійності, ініціативності, відповідальності. І  тому психогенного інфантилізму, поруч  із малої здатність до вольовому  зусиллю, характерні риси егоцентризму і егоїзму, нелюбов до праці, розпорядження  про постійну допомогу дітям і  опіку.

Варіанти патологічного  розвитку особистості поневротическому типу частіше практикується в  дітей, батьки яких виявляють грубість, жорстокість,деспотичность, агресію  до дитині та інших членів родини. У  такій обстановці нерідко формується особистість боязка, боязка, емоційна незрілість якої проявляється у недостатньою самостійності , нерішучості, малої  активності і ініціативності [3, 4, 7].

4)ЗПРцеребрально - органічного походження зустрічається  частіше від інших описаних  типів нерідко має великий  стійкістю та виразністю порушень  як і емоційно- вольовий сфері,  і у пізнавальної роботи і  займає основне місце у даної  аномалії розвитку. Вивчення анамнезу  дітей із цей типЗПР здебільшого  показує наявністьнегрубой органічної  недостатності нервової системи,  частішерезидуального (залишкового)  характеру внаслідок патології  вагітності (важкі токсикози, інфекції, інтоксикації і травми, несумісність крові матері та дитини по резус чиннику), недоношеності, асфіксії і травми під час пологів,постнатальнихнейроинфекций,токсико-дистрофирующих захворювань перших років життя.

>Анамнестические  дані часто свідчить про уповільнення  зміни вікових фаз розвитку: запізніле  розуміння формування статичних  функцій, ходьби, промови, навичок  охайності, етапів ігровий діяльності [7, 11, 12].

>Церебрально - органічна недостатність, передусім,  накладає типовий відбиток на  структуру самоїЗПР – як у  особливості емоційно – вольовий  незрілості, і на характер порушень  пізнавальної діяльності. Емоційно- вольова незрілість представлена  органічним інфантилізмом. Діти  немає типової для здорового  дитини жвавість і яскравість  емоцій; характерна слабка зацікавленість  у оцінці; низький рівень домагань. Сугестивність має грубий відтінок  і часто супроводжується відсутністю  критики.Игровую діяльність характеризує  бідність уяви і, монотонність  і одноманітність. Саме прагнення  грі нерідко виглядає як засіб  відмови від труднощів в заняттях [41, 43].

ДляЗПРцеребрально - органічного походження характерні порушення пізнавальної діяльності, обумовлені недостатністю пам'яті, уваги, інертністю психічних процесів, їх повільністю і зниженоюпереключаемостью окремих коркових функцій.

Через війну вивчення психічних процесів і можливостей  навчання ізЗПР авторами (>К.С.Лебединская [22, 23],Т.А.Власова [7] , В.І.Дубовский [10] ,Н.А.Ципина [49]) визначено ряд специфічних  особливостей у тому пізнавальної , емоційно – вольовий сфері, поведінку  і особистості цілому. Було виявлено такі загальні дляЗПР різної етіології  риси: низька працездатність внаслідок  підвищеноїистощаемости; незрілість емоцій волі; обмежений запас загальних  даних та уявлень; збіднений словниковий  запас; несформованість навичок  інтелектуальної діяльності; неповна  сформованість ігровий діяльності.