Логопедична робота з формування словоутворення у дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку

Отже, порушення  сприйняття й вживання форм словотвори дієслів пов'язані, передусім, знесформированностью пізнавальних процесів і виявляються  більш грубо лише на рівні семантики.

Аналіз отриманих  результатів дозволяє зробити висновок, формування процесів словотвори у дошкільнят зЗПР перебуває в низький рівень (Таблиця 11), проти дітьми з психічним  розвитком. 

 

Таблиця 11

Рівень  сформованості процесів словотвори у дошкільнят зЗПР дітей із нормальним психічним розвитком

Завдання	Експериментальна група	Контрольна група
	Середній бал
Дослідження словотвориуменьшительно-ласкательних суфіксів	1,8	3,8
Дослідження словотвори назв тварин	1,7	3,7
Освіта імен іменників  багатозначноженскости	1,5	3,8
Дослідження словотвори назв професій чоловічого роду	1.4	3,6
Освіта відносних прикметників	1,9	3,9
Освіта присвійних прикметників	2,1	3,9
Освітаприставочних дієслів  протилежного значення	1,6	3,7
Освіта дієслів багатозначно наближення до чогось, видалення від  чогось	1,7	3,6
Дослідження диференціації  дієслів досконалого й недосконалого  виду	2,1	4,0
Дослідження вживання зворотних  дієслів	2,0	4,0
За завдання	1,78	3,8
% успішного виконання	44,5%	95%

Отже, аналіз описаних помилок дозволяє зробити висновок про несформованості функції  словотвори у дошкільнят зЗПР. Багато неологізмів присловообразовании  свідчить у тому, що цей процес перебуває  в дітей на стадії формування.

У засвоєнні граматики, особливо у початковому етапі  знають розвитку промови, великій ролі грає «відчуття мови». У дошкільнят зЗПР «почуття мовної норми» перебуває  в низький рівень. Слід зазначити, що його розвитку здійснюється У цих  дітей досить повільно. Отже, порушення  пізнавальної діяльності в дітей  ізЗПР б'ють пословообразовании і протікання період дитячого словотворчості, надають негативний вплив формування процесів виділення, узагальнення і  продукування словотвірними моделей.

Засвоєння граматичних  значень і оперування ними передбачає певний сформованість процесів аналізу, синтезу, узагальнення, абстрагування. У зв'язку з цим, в опануванні граматичним  строєм промови, саме – процесами  словотвори в дітей ізЗПР виникають  суттєві труднощі, передусім, в засвоєнні  і диференціації граматичних  значень.

У результаті експериментального дослідження виявили, що справжній  рівень сформованості процесів словотвори у дошкільнят зЗПР перебуває в  низький рівень. З даної групою дітей має бути організована спеціальнакоррекционная  робота з розвитку процесів словотвори.

 

Глава 4. >Логопедическая роботу з формування процесів словотвори в дітей ізЗПР

Попередній етап дослідження довів практичну  необхідність спеціальних корекційних  занять із розвитку навичок словотвори у дошкільнят зЗПР.

Формування словотвори у дошкільнят зЗПР здійснюється з  урахуванням закономірностей нормального  онтогенезу взаємодії розвитку лексики, морфологічній і синтаксичної системи  мови. У процесікоррекционно-логопедической роботи рекомендується поступове ускладнення  форм промови, завдань і мовного  матеріалу (>ЛалаеваР.И., Серебрякова  Н.В. [19, 20, 21]).

Необхідно розвиток і удосконалювання психологічних  передумов до навчання:

1. стійкості довільного  уваги .

2. сприйняття (зорове, слухове, просторове) об'єктів і  явищ.

3. аналізує спостереження  (особливо мовних явищ).

4. здатність до  пам'ятанню (спираючись на наочність  і графічні схеми).

5. здатність до  переключенню.

6. навичок і прийомів  контролю та самоконтролю.

7. пізнавальної  активності:

- у вигляді посилення  мотивації діяльності (запровадження  елементів змагання, гри;подчеркивание  важливості виконання завдання);

- у вигляді оволодінняприемами  розумової діяльності (класифікацією,  порівнянням, узагальненням, аналізом  і синтезом). [25]

Гра для дитини —  це наймогутніша сфера «самості»: самовираження, самовизначення, самоперевірки, самореабілітації. Вона надає великий вплив і  розвиток мови, оскільки ігрова ситуація жадає від кожного, включеного у  ній, певної здатність до комунікації. З допомогою гри можна коригувати, покращувати, розвивати у дітей  важливі психічні властивості, людські  особисті якості.

У мовної грі від  дитини потрібно використовувати надбані  раніше знання на нових зв'язках, і  обставин. Граючи, дитина самостійно вирішує  різноманітні розумові завдання, описує предмети, виділяє їх характерні ознаки, знаходить подібність і розбіжності, відгадує за описом, групує предмети з різним властивостями. Мовні гри сприяють сенсорному і розумовому розвитку, засвоєннюлексико – граматичних категорій рідної мови, і навіть допомагають закріплювати і збагачувати куплені знання, з урахуванням яких розвиваються мовні можливості дитини. [5, 6]

Мовні гри сприяють виконання важливих методичних завдань: психологічно готують дітей до мовному  спілкуванню; забезпечують багаторазове повторення ними мовного матеріалу; тренують дітей у виборі потрібного мовного варіанта, що підготовкою  до ситуативною спонтанної промови  взагалі.

Використання мовних ігор на логопедичних заняттях дозволяють досягти формування певних навичок; розвитку мовних умінь; вміння вчитися; розвитку необхідних здібностей і психічних  функцій; пізнання (у сфері становлення  своєї мови); запам'ятовування мовного  матеріалу.

Можна виділити 3 етапи  укоррекционном вплив з урахуванням  поступового ускладнення словотвірними  моделей.

I етап. Формування  словотвори починається з формування  словотвори іменників.Закрепляются  словотворчі форми з конкретними  значеннями, при диференціації яких  відзначаються найменші труднощі. Диференціація цих форм досить  легко підкріплюється наочно  сприймаються як відмінностями  денотатів на невербальному рівні.

II етап. На цьому  етапі відпрацьовуються такі  форми словотвори:

· освіту прикметників від іменників за планом: освіту присвійних прикметників, освіту якісних  прикметників, освіту відносних прикметників;

· освіту зворотних  дієслів;

· освіту й диференціація  дієслів досконалого й недосконалого  виду.

III етап. Аналізуючи  цей етап проводиться робота  з диференціаціїприставочних дієслів  (приставки в-, ви-, при-, від-, у -, пере-). [20, 21]

>Лингвистические  вправи є найефективнішим засобом  формування словника, оскільки за  думки Леонтьєва О.Н., кожна функція  розвивається у процесі реалізації. [27]

У цьому главі  містяться методичних рекомендацій, достойні роботахР.И.Лалаевой, Н.В. Серебрякової,Т.Б.Филичевой,Г.В.Чиркиной, Волкової Г.А. та інших. [14, 15, 16, 20, 21, 26, 36, 38, 39, 44, 46, 47], і навіть розроблені нами завдання.

Дидактичні  ігри та зовсім завдання

1. Освітауменьшительно-ласкательних форм іменника по опорним словами з допомогою картинок.

Матеріал – парні  картинки.

>Логопед звертає  увагу дитини на розкладені  картинки, наприклад, ніс – носик;  рот – ротик; називає 2-3 пари  картинок, чітко виділяючи голосом  суфікс –>ик-. Потім пропонує  дитині самому утворити нові  слова, наприклад,таз-тазик; сад-  садок; лоб – чоло; дзьоб –  антена; цвях – гвоздик; кущ-  кущик; олівець – олівчик; хвіст  – хвостик; халат – халатик;  лист – аркушик й т.д.

2. Освітауменьшительно-ласкательних  форм іменників з допомогою  суфікса –>чик-.

>Дидактический  матеріал: парні картинки (шафу –  шафку;стул-стульчик; валізу – валізку;вагон-вагончик; диван – диванчик; суп – супчик; папуга – папужка; помідор  –помидорчик; портфель – портфельчик).

>Логопед просить  дитини назвати картинки.

3. Освітауменьшительно-ласкательних  форм іменників з допомогою  суфіксів –ц-; ->иц-.

>Дидактический  матеріал – парні картинки (дерево  – деревце, сукню – платтячко,  вікно – віконце; ковдру –  ковдрочку; крісло – крісельце;  дзеркало – дзеркальце)

>Логопед називає  великий предмет, а дитина маленький.

4. Гра «Назви  предмет».

>Логопед пропонує  дитині назвати предмети на  столі (хліб, цукор, цукерки, мило  тощо.) і, де зберігаються: хліб  – в хлібниці, цукерки – вконфетнице,  цукор – в цукорниці тощо. Потім  логопед вимовляє слова, виділяючи  голосом суфікс –ниць-, і дитини  визначити загальну частина. Робиться  висновок, що предмети, у яких  щось лежить, обов'язково беруть  у свою назву частинку –ниць-. Після цього логопед знову  задає дитині питання, і ними  відповідає. Наприклад: Як називається  то, куди кладуть цукор? Салат?  Тримають чай? І т.ін.

5. Гра «Збери  сім'ю».

>Дидактический  матеріал – предметні картинки (іграшки) дорослих тварин, птахів  та їх дитинчат.

Мовний матеріал підбирається з урахуванням

етапу роботи надсловообразовательной  формою.

>Логопед пропонує  розглянути картинки (іграшки), поєднати  їхній на пари і назвати  тварини його дитинча.

6. Гра «Гості»

Гра здійснюється з  м'ячем.Логопед кидає м'яч для  дитини і каже: «Прийшов кошеня». Дитина ловить м'ячі, повертаючи його, відповідає: «Пішли кошенята» тощо.

7. Гра «Хто ти?»

>Логопед показує  дитині: «Подивися на картинку. Це  танцівник. Він танцює на сцені.  Нині ж давай з тобоюпиграем. Я говорити, що робиш, а ти  будеш називати свою професію. Наприклад, тисвариваешь труби.  Хто ти? (>Сварщик)».

8. Гра «Вгадай,  хто господар».

>Дидактический  матеріал – картинки (наприклад,  сумка мами, хустку бабусі, хвіст  лисиці,хо ведмедя тощо.)

>Логопед пропонує  дитині уважно розглянути, і назвати  картинки, відповідаючи стосовно  питань: «Чий це? Чия то? Чиє це? Чиї це?»

9. Гра «Знайди  помилки Незнайки»

>Логопед показує  дитині: «Незнайко становив пропозиції, але допустив помилки. Послухай  уважно і виправ помилки Незнайки».  Наприклад: На вулиці ллє сила  дощ. Настане холодна дощ осінь.  На опушку вискочив боягуз  заєць. По лісі бродить голод  вовк. Сьогодні чудовий мороз  день. Хлопчик повернувся на вулиці  весь бруд.»

10. Гра «Дерева».

>Дидактический  матеріал – картинки (наприклад,  лист дуба – дубовий лист; лист  осики; лист берези; лист клена;  лист липи; лист яблуні; лист горобини; лист вишні тощо.)

11.Лото «Назви  предмет»

>Дидактический  матеріал – картинки і словосполучення  (наприклад, халат з шовку, човен  з гуми, цвях з заліза, ложка  дерев'янний, ковдру з пуху, будинок  із снігу, стіна з цегли,  дах з соломи, глечик з глини,  відро з заліза тощо.)

У перебувають картинки із зображенням різних предметів.Логопед  називає предмет і матеріал, із якої він зроблено. Наприклад, склянку  зі скла. Дитина знаходить зображення цього на картці і, називаючи словосполучення  прикметника і іменника, наприклад, скляний склянку, закриває картинку фішкою.

12. Гра «Хто, швидше?»

Відповісти стосовно питань якнайшвидше. Завдання дається  командам по черзі.

1. Сестру брат  кличе додому. Хто вдома? (Брат.) Хто  надворі? (Сестра.)

2. Машу слухала  мама. Хто говорив? (Маша.) Хто слухав? (Мама.)

3. Сергія вдарив  Рома. Хто забіяка? (Рома.)

4. Папу чекає  дочка Оля. Хто затримався? (Папа.)

5. Ваня йшов попереду  тата. Хто йшов ззаду? (Папа.)

6. Ліс позаду  вдома. Що попереду? (Будинок.)

Собака бігла  за кішкою, а хлопчик йшов ззаду  собаки. Хто був попереду? (Кішка.)

13. Гра «Знайди  помилку».

>Логопед пропонує  дітям послухати пропозицію відкинув  і визначити, правильно воно  складено, і якщо неправильно,  то виправити помилку.

>1.Шел дощ, тому  що взяла парасольку.

>2.Цвети не поливали, оскільки вони засохли.

>3.Солнишко ховається,  оскільки вночі темно.

>4.У Каті дня  народження, оскільки їй подарували  книжку.

>5.Солнце пригріває,  бо став танути сніг.

6. Петя забруднився,  оскільки його насварила мама.

7. Річка замерзла, бо взяли ковзани.

8. День був спекотний,  оскільки хлопці пішли купатися.

9. Прийшла весна,  оскільки прилетіли граки.