Дослідження психічних особливостей хворих на цукровий діабет

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Психолого-педагогічни факультет

 

Кафедра психології

 

 

 

Дослідження психічних  особливостей хворих на цукровий діабет.

 

Діпломна робота

Студентки V курсу

(групи П-512)

Іващенко Лесі Володимирівни

 

Науковий керівник:

Доц. Перетятько Л.Г.

 

Захищено__ _________20__р.

З оцінкою_________________

Науковий керівник__________

 

 

 

 

Полтава 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП.............................................................................................................

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ  АНАЛІЗ МЕДИЧНИХ І ПСИХОЛОГІЧНИХ  АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТА...................................................

1.1. Загальні відомості про цукровий діабет........................................

1.2. Психіка людини та соматичні захворювання.......................................

 1.3. Психологічні особливості реагування у хворих на цукровий діабет.

Висновки до першого розділу..........................................................

РОЗДІЛ ІІ. ЕТАПИ  ТА МЕТОДИЧНА ПРОЦЕДУРА ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ ХВОРОГО НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ......................................................................................................

2.1. Огляд та обгрунтування вибору методик..............................................

2.2. Оцінка особистісних  якостей (за М. Д. Саксом та В. Леві)................

2.3. Визначення рівня тривожності за Ч. Д. Спілберегером (в адаптації Ю. Л. Ханіна).............................................................................................

2.4. Визначення особливостей  міжособистісних стосунків у  людей із різними соматичними  захворюваннями (за Т.Лірі)..............................................

Висновок до другого розділу.....................................................................

РОЗДІЛ III. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.................................................................................

3.1 Планування  та проведення емпіричного дослідження...................

3.2. Типи міжособистісних взаємодій хворих на цукровий діабет.............

3.3. Система відношень хворих на цукровий діабет..............................

3.4.  Особистісна та ситуативна тривожність хворих на цукровий діабет

Висновок до третього розділу.......................................................................

ВИСНОВОК......................................................................................

СПИСОК ВИВКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................... 
Вступ

Тема пов”язана з особистісними  змінами хворих на цукровий діабет у теперішній час є все більш  актуальною. Це захворювання вважається одним з найважчих, не тільки тому, що викликає не зворотні зміни в організмі, ця недуга і серйозний психологічний іспит для хворого. На сам перед треба зрозуміти, що вступати в суперечку з діабетом справа без перспективна. Ви свідомо в ній програєте, а от навчитися жити з ним необхідно. Дані останніх досліджень підтверджують, що у людей, які страждають цукровим діабетом, часто буває ряд психологічних проблем і психічних розладів. Такі порушення не тільки заподіють страждання, але також впливають на лікування і результат самого цукрового діабету. Дефіцит інформації щодо особистісних змін хворих на цукровий діабет є проблемою на теперішній час.

Будь-яке хронічне захворювання, незалежно від його походження впливає  на людину, спричинює різноманітні психологічні реакції  на недугу. Таким  чином, формується нове сприйняття себе та ставлення до хвороби. При цьому  різноманітні хронічні хвороби можуть спричинювати однотипні життєві  обставини.

Довгий час основним аспектом дослідження у галузі клінічної  психології та патопсихології було порушення  функціонування психічних процесів. Проте на сучасному етапі розвитку психологічної науки вчені почали надавати суттєво значення вивченню особливостей реагування людини на появу  та розвиток психічних захворювань.

Дослідженню різних аспектів реагування на появу та розвиток тих  чи інших захворювань присвячені роботи Ф. Александера, Н. Пезешкіана, В. Райха.

У вітчизняній психології варто відзначити роботи А. Є. Личко, Р. А. Лурії, Н. Я. Іванова, К. К. Яхіна, В. Д. Мендєлєвича,  що значно сприяли  виявленню специфічних особливостей, що притаманні психічними чи  соматичним хворим.

Особливості соціальної ситуації, у якій опиняється людина із появою хвороби, можуть змінювати весь стиль  життя: установки, плани на майбутнє, відношення до себе та оточуючих. Всі  ці зміні виявляються предметом  психічної активності хворого і  виявляються в особливому новоутворенні  – картині хвороби.

Вивчення тієї особливої  життєвої ситуації. В якій опиняється людина із соматичним чи нервовим захворюванням  висуває на перший план теми, важливі для вирішення загальнотеоретичних питань психології особистості. Аналіз психічної діяльності хронічних хворих відкриває перед дослідниками широкий спектр можливих протиріч розвитку.

Зважаючи на це важливим є виявлення  специфічних особливостей реагування на хворобу та характерологічних  рис, що виявляються під впливом  хвороби.

Саме тому метою нашої роботи стало дослідження психічних особливостей хворих на цукровий діабет.

 У роботі розглядається психосоціальні  значення цукрового діабету і  його лікування, викладається  ряд психологічних проблем і  психічних розладів, що звичайно  виникають у людей, що страждають  цим захворюванням, і лікування його клінічних проявів. 

Об’єктом: хворі на цукровий діабет.

Предметом психічні особливості хворих на цукровий діабет.

Гіпотезою дослідження є припущення про те, що люди, хворі на психічні захворювання характеризуються специфічними особливостями особистості та типом психологічного реагування.

Для підтвердження  даної гіпотези важливим є вирішення  ряду завдань:

-виявити загальні особливості  психологічного реагування  досліджуваних  на психічні захворювання;

- окреслити коло специфічних  типів реагування на захворювання  у людей з різними психічними  хворобами;

-    виявити психологічні  особливості хворих на цукровий  діабет.

- розглянути основні діагностичні  методики, що призначені для встановлення  характерних типів реагування  досліджуваних на захворювання.

-визначити рівень реактивної  та особистісної тривожності  у досліджуваних;

- встановити особливості  самосприйняття та відносин досліджуваних  із оточуючими;

- дослідити особливості  особистості хворих на цукровий  діабет.

Дана робота складається  із трьох розділів: теоретичного, методичного та емпіричного. До кожного розділу подано висновоки та загальний висновк. У кінці роботи міститься список використаної літератури та додатки.

У першому розділі пропонується загальний медичний та психологічний  аналіз цукрового діабету.  Зарубіжних та вітчизняних психологічних джерел щодо впливу психічних хвороб на психіку  людини. Визначаються основні типи реагування пацієнта на хворобу та лікування.

У другому розділі подано загальні вимоги до організації емпіричного  дослідження, принципи підбору діагностичних  методик. Також пропонується ряд  методик, що допомагають визначити  особливості психологічного реагування людини на те чи інше захворювання.

У третьому розділі пропонується опис емпіричного дослідження, проведеного  із групою хворих на цукровий діабет група  А(І) та здоровими людьми група Б(І). Подається кількісний та якісний аналіз отриманих результатів.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНИЙ  АНАЛІЗ МЕДИЧНИХ І ПСИХОЛОГІЧНИХ  АСПЕКТІВ ПРОБЛЕМ ЦУКРОВОГО ДІАБЕТА.

1.1.  Загальні відомості про цукровий  діабет.

Цукровий діабет - ендокринне захворювання, обумовлене абсолютною або відносною інсуліновою недостатністю, що приводить до порушення всіх видів обміну речовин, перш за все вуглеводного, ураження судин, нервової системи, а також інших органів і тканин.

Цукровий діабет - розповсюджене хронічне захворювання, що викликається недостатньою кількістю ендогенного інсуліну або його зниженою ефективністю. Існують дві основні форми захворювання. Цукровий діабет 1-го типу часто називають інсулінозалежним. Він звичайно розвивається в дитячому або підлітковому віці, починається гостро з появи виражених ознак нездужання, стомлюваності, втрати маси тіла, спраги, інфекційних захворювань, а іноді й коми. Цукровий діабет    2-го типу називають інсулінонезалежним. Він має тенденцію розвиватися в осіб з надлишковою масою тіла й людей похилого віку, часто протікає безсимптомно й виявляється при звичайному дослідженні сечі, у той час як особи з даним захворюванням звертаються за допомогою із приводу якого-небудь захворювання [12].

Причинами виникнення цукрового  діабету можуть бути порушення центральної  нервової регуляції, психотравми, спадковість, інфекційні захворювання підшлункової залози, надмірне споживання вуглеводів.

Основні ознаки захворювання: велике вживання води, тому що відчувається постійна спрага й сильне сечовиділення; ненаситний апетит; м'язова слабкість, сверблячка шкіри.

Виокремлюють  наступні форми цукрового діабету:

- легка (порушення вуглеводного  обміну лікується за рахунок  дієти з малим змістом вуглеводів  і жирів, раціональної організації  праці й відпочинку, зниження  маси тіла до нормальних розмірів);

- середня (у лікуванні  використають інсулін у невеликій  кількості або антидіабетичні  препарати);

- важка (строга дієта,  високі дози інсуліну, лікують  у стаціонарі, працездатність істотно  порушена, багатьох переводять на  інвалідність).

На відміну від дорослих цукровий діабет у дітей протікає важко. Ці особливості обумовлені інтенсивністю  тих обмінних процесів, які властиві дитинству. Потреба в гормонах, що мають анаболітичну дію, у дітей  дуже велика. Інсуліну властива анаболітична дія, тому і потреба дітей в  інсуліні більша, ніж у дорослих. Захворювання у дітей характеризується бурхливим його початком. У початковому  періоді у дитини відмічається загальна слабкість, схуднення при хорошому апетиті, дратівливість, зниження успішності в школі, нудота, блювота, іноді нічне  нетримання сечі, що указує на декомпенсацію  цукрового діабету.

У підлітків велике значення має емоційний чинник, що впливає  на перебіг захворювання. На жаль, батьки не завжди можуть створити дитині сприятливу соціально-психологічну атмосферу  удома. Це підсилює у хворого відчуття своєї неповноцінності в порівнянні з однолітками. Подолати ці проблеми допомагають розроблені програми з  навчання хворих і їх родичів, консультування з психологом.

Підбір адекватної дози інсуліну представляє певні труднощі, тому можливо завищення дози й розвиток хронічного передозування інсуліну або синдрому Сомоджи. У дітей з синдромом Сомоджи відзначають погане самопочуття як наслідок частих нападів слабкості, головного болю, запаморочення, порушеного сну, "розбитості" і сонливості протягом дня. Сон стає поверхневим, тривожним, часті кошмарні сновидіння. Уві сні діти плачуть, кричать, а при пробудженні у них наголошується сплутана свідомість і амнезія. Після таких ночей хворі протягом всього дня залишаються млявими, капризними, дратівливими, похмурими і апатичними. Нерідко у дітей спостерігають несподівані, невмотивовані зміни настрою і поведінки. Іноді на тлі гострого відчуття голоду хворі проявляють нез'ясовний негативізм до їжі і наполегливо відмовляються від неї. У багатьох хворих спостерігаються раптові порушення зору у вигляді мигтіння яскравих крапок, "мушки", появи "туману", "пелени" перед очима або двоїння.

У осіб середнього віку і  людей похилого віку перебіг цукрового  діабету сприятливіше, ніж у молодих. Частіше цукровий діабет виникає  поступово і поволі прогресує  впродовж декількох років. У цій  групі переважають хворі, схильні  до ожиріння. У чоловіків може швидко знижуватися статева активність. У жінок в клімактеричний період нерідко виникає декомпенсація  цукрового діабету, що обумовлено надзвичайною лабільністю нервової системи.

Дозоване фізичне навантаження сприяє поліпшенню кровообігу, збільшується споживання кисню і інтенсивніше виводяться з організму проміжні продукти обміну речовин. Режим фізичної активності робить позитивний вплив  на хворих цукровим діабетом. Чинниками, які обумовлюють сприятливу дію  фізичного навантаження, є: часткове засвоєння глюкози без інсуліну в працюючих м'язах; підвищення скріплення інсуліну еритроцитами; зниження рівня  глікемії; зменшення потреби в  інсуліні; значне збільшення утилізації жирних кислот і кетонових тіл  в працюючих м'язах; підвищення толерантності  до вуглеводів. Протипоказані всі  види важкої атлетики, силові види спорту, особливо при діабетичній ретинопатії, альпінізм, марафонський біг. Не рекомендується участь в спортивних змаганнях, оскільки вони супроводжуються великими фізичними  і психоемоційними навантаженнями.

Діабет у дорослих нерідко  супроводжується астенічною симптоматикою  у вигляді підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, порушень сну, головного болю, емоційної лабільності. Характерна підвищена збудливість  і виснаженість нервових процесів, ослаблення активної уваги, зниження пам'яті  на поточні події, підвищена лабільність  вегетативної нервової системи, нав'язливі сумніви, нав'язливі спогади, нав'язливий  страх, дратівливість, що переходить у  пригніченість і тривожність  із фіксацією на дрібних образах, відволікання. Поєднання деякої егоцентричності  й підвищеної самооцінки з великою  емоційністю в ряду хворих було досить суттєвою основою багатьох психотравмуючих  переживань. Хворі на цукровий діабет мають також схильність застрявати на різних емоційних конфліктах, мають підвищену тривожність і боязкість, що не супроводжується посиленою руховою активністю, некритичність, норовливість, упертість, деяку інтелектуальну негнучкість. Нерідко відзначаються млявість, зниження настрою із пригніченістю [12].