Дослідження психічних особливостей хворих на цукровий діабет

 Високі показники за шкалою лабільність(6,20±1,4) свідчать про мотиваційну нестійкість, емоційну неврівноваженість, демонстративність поведінки, схильність до надмірно бурхливої реакції на стрес, істеричну симптоматику. А в поєднанні з високими показниками за шкалою екстраверсія (5,12±2,5) формують комунікативний стиль міжособистісної поведінки, що проявляється як товариськість, потреба у визнанні, певна поверховість у стосунках, артистизм і звинувачувальна реакцію в проблемних ситуаціях..

Виражена тривожність  у поєднанні з емоційною нестійкістю формують схильність до компромісного стилю міжособистісної поведінки, коли людина прагне до самоствердження, але при цьому уникає конфлікту з референтною групою.

Як уже було зазначено, провідна тенденція сенситивність  властива усім

досліджуваним вибірки. У  респондентів другої кваліфікаційної  групи показники за цією шкалою теж є високими (на рівні акцентуації 41,7% і на рівні дезадаптації 58,3%).

Висока сензитивність  у поєднанні з властивостями  змішаного лабільного типу надає поведінці досліджуваних другої групи дещо іншого забарвлення ніж у першій групі: тут чутливість виявляється більш експресивно, з образливістю, дратівливістю.

Для досліджуваних віднесених як до першої (А), так і до другої групи (Б) характерний конформний стиль міжособистісної поведінки, який виявляється невпевненістю у собі, надмірною орієнтованістю на загальноприйняті норми поведінки. За рахунок притаманної респондентам другої групи демонстративності, можна припустити, що у них переважає зовнішня (публічна) комфортність – демонстративне підпорядкування нав'язаній групою думці з метою заслужити схвалення або уникнути осуду, уявної згоди з нею.

У частини респондентів поряд  з надмірно вираженими тривожністю  і сензитивністю присутні полярні тенденції (антитенденції) агресивність (на рівні помірної акцентуації у 75 %) та спонтанність (на рівні помірної акцентуації у 33,3 %), це вказує на певну компенсованість провідних тенденцій в ситуації стресу. Агресивність і імпульсивність в даному випадку, можна розцінювати як прояв тривоги на поведінковомурівні.

Типологічна властивість  ригідність, в разі незначного виходу показників за межі норми (акцентуація – 66,7 %), певною мірою компенсує неврівноваженість, надає більшої стійкості до стресу. При високих балах одночасно за протилежними шкалами лабільність-ригідність (на рівні дезадаптації у 8,3%) свідчить про наявність внутрішнього конфлікту, характерного для істерії.

Таблиця 5. Характеристика типів особистості хворих на ЦД.

	І група (А)	ІІ  група (В)
Провідні тенденції	Інтроверсія, тривожність, сензитивність	Екстраверсія, лабільність, тривожність, сензитивність
Тип реагування	Гіпостенічний	Змішаний лабільний з переважанням гіпостенічних тенденцій
Мотиваційна направленість	Уникнення неуспіху, стримування егоїстичних тенденцій.	Направленість на емоційну залученість, спілкування.
Емоційний Фон	Висока тривожність, надмірна чутливість, ранимість, емоційна неврівноваженість, схильність до самозвинувачення.	Висока тривожність, надмірна чутливість, емоційна неврівноваженість. В ситуації стресу схильність до драматизації ситуації, можливі істеричні прояви.
Стиль спілкування	Комформний залежний: виражена потреба в прихильності, захисті,поступливість, втеча від конфлікту.	Конформний, компромісний
Тип сприйняття	Художній, наглядно- образний.	Художній, наглядно- образний.

 

Отже, в результаті аналізу даних, отриманих за допомогою індивідуально-типологічного опитувальника ІТО, нам вдалось виділити два типи особистості хворих на цукровий діабет, це надчутливий (сензитивно-інтравертний) і тривожно-лабільний екстравертний типи.

3.3. Система відношень хворих на  цукровий діабет.

За допомогою наступної  методики ми зясували наявність конфліктогенів у хворих на ЦД, які могли б  вплинути на зміну у міжособистісних  відносинах. Бали, отримані групи А  розміщенні у таблиці 6,  співвідношення у відсотках – у таблиці 6.1.

Таблиця 6.

Дані  наявності конфліктних зон у  хворих ЦД.

№		Кодове імя	Конфліктні зони		Кількість
1.		Дмитро І.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		2
2.		Леонід Ж.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, нереалізовані можливості, ставлення до хвороби.		4
3.		Іван Р.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, почуття провини.		2
4.		Ганна С.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		4
5.		Павло Н.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		2
6		Сергій О.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		4
7.		Василь С.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до родини, нереалізовані можливості.	4
8.		Даша С.	Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до хвороби	3
9.	Семен І.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		2
10.	Олексій Н.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до родини.		3
11.	Ніна В.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до родини.		3
12.	Саша О.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до хвороби, нереалізовані можливості.		4
13.	Коля В.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		3
14.	Міша П.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		1
15.	Олександр Д.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		4
16.	Маша В.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до хвороби		2
17.	Вово В.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		2
18.	Рома К.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до родини, нереалізовані можливості.		3
19.	Алла Г.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до родини, нереалізовані можливості.		2
20.	Костя М.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		4
21.	Валя Б.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		3
22.	Ніні Я.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		3
23.	Лєна І.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		4
24.	Женя О.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, почуття провини.		2
25.	Олексій Б.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.			3
26.	Діна К.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.			2
27.	Галина К.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, почуття провини.		4
28.	Вася Ф.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього.		3
29.	Шура Р.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		4
30.	Діма Н.		Страхи і побоювання, ставлення  до майбутнього, ставлення до себе, ставлення до хвороби.		4

 

 

Отже,  страхи у осіб,  що хворіють цукровим діабетом,  схожі:  ситуація хвороби,  страхи,  пов’язані з нею та можливі ускладнення у майбутньому є травмуючими для більшості досліджуваних. 

Деякі досліджувані виявляли у відповідях свої переживання, пов’язані з життям родини у випадку їх госпіталізації або смерті.

Порівняємо результати дослідження  хворих цукровим діабетом та відносно здорових осіб.

Таблиця 6.1.

Порівняльний  аналіз за методикою Сакса М.Д. та Леві В.

№		Конфліктні зони	Кількість хв.цд	К-ть здорових
1		Ставлення до матері	0%	10%
2		Ставлення до батька	0%	20%
3		Ставлення до сім’ї	20%	30%
4		Ставлення до протилежної статі	0%	10%
5		Ставлення до статевого життя	10%	30%
6	Ставлення до товаришів і знайомих		10%	10%
7	Ставлення до осіб, які вище за статусом		0%	40%
8	Ставлення до хвороби		50%	30%
9	Ставлення до колег		0%	10%
10	Страхи і побоювання		100%	30%
11	Усвідомлення провини		10%	50%
12	Ставлення до себе		10%	30%
13	Ставлення до минулого		10%	30%
14	Ставлення до майбутнього		100%	30%
15	Цілі		30%	10%

 

 

Як ми бачимо, конфліктні зони наявні також і в групі Б(ІІ) тобто здорових людей, але головна різниця в тому, що серед здорових осіб вони більш різноманітні, а в людей, що хворіють цукровим діабетом, переживання пов’язані в основному з хворобою, ця проблема є психотравмуючою для досліджуваних.

Методики М. Д. Сакса та В. Леві  - свідчить про особливості поведінки і стосунків в осіб,  що хворіють цукровим діабетом,  які проявляються неадекватною поведінкою в соціальному середовищі,  низькими адаптивними можливостями,  що вказує на необхідність психокорекційної роботи з цією категорією хворих.

Таким чином,  у результаті проведеної діагностики ми підтвердили гіпотезу дослідження,  і з’ясували,  що хворі на цукровий діабет є фактором,  що сприяє формуванню в них специфічних особистісних особливостей та особливостей міжособистісної комунікації і поведінки, як то переважання авторитарного типу ставлення до оточуючихта високого ступеня внутрішньої конфліктності особистості.

Висновок  до третього розділу.

Таким чином, застосування обраних нами методик для проведення емпіричного дослідження у сформованих нами двох виборчих сукупностях дозволив нам визначити психологічні особливості особистості хворих на цукровий діабет та проаналізувати ті зміни, що відбуваються в особистісному складі під впливом захворювання.  В результаті аналізу даних отриманих за методикою ДМО, ми дійшли висновків, що актуальний образ «Я» респондентів першої групи (А) в більшій мірі відповідає покірливо-сором`язливому типу міжособистісних стосунків, який є характерним для надчутливих інтравертних особистостей і основу якого складає слабкий тип ВНД. Співпрацюючий- конвенційний і відповідально - великодушний типи спілкування відповідають виявленим у досліджуваних методикою ІТО властивостей тривожності, емоційної лабільності і потреби відповідати соціальним нормам. Отже, в результаті аналізу даних отриманих за методикою ДМО, ми дійшли висновків, що актуальний образ «Я» респондентів другої групи (Б) сполучає в собі діаметрально протилежні типи міжособистісних стосунків, що є характерним для тривожних, емоційно-лабільних екстравертованих особистостей з елементами демонстративності, основу особистісного паттерну яких складає змішаний тип ВНД з переважанням слабких характеристик, властивості нервової системи відрізняються сполученням тенденцій гальмування з лабільністю.

Отже, порівнявши результати дослідження двох груп, ми виявили наступне: хоча досліджувані І (А) групи вважають себе в реальному образі більш невпевненими, пасивними і залежними ніж досліджувані ІІ групи(Б), «ідеальний» образ обох груп майже ідентичний.

Отже, досліджуваним людям  «слабкого» типу притаманна висока тривожність, підвищена чутливість до впливів  оточуючого середовища, вразливість, виражена залежність мотиваційної сфери від  стосунків, що складаються зі значущими  іншими, виражена потреба у глибокій і постійній прихильності і захисті  з боку більш сильних особистостей, невпевненість у собі, пасивність, інертність у прийнятті рішень, песимістичність, схильність до самокритичність, емоційна неврівноваженість, схильність до надмірної  драматизації в ситуації стресу.

Отже, в результаті аналізу даних, отриманих за допомогою індивідуально-типологічного опитувальника ІТО, нам вдалось виділити два типи особистості хворих на цукровий діабет, це надчутливий (сензитивно-інтровертний) і тривожно-лабільний екстравертний типи.

Отже,  страхи у осіб,  що хворіють цукровим діабетом,  схожі:  ситуація хвороби,  страхи,  пов’язані  з нею та можливі ускладнення  у майбутньому є травмуючими  для більшості досліджуваних. 

Таким чином,  у результаті проведеної діагностики ми підтвердили  гіпотезу дослідження,  і з’ясували,  що хворі на цукровий діабет є фактором,  що сприяє формуванню в них специфічних  особистісних особливостей та особливостей міжособистісної комунікації і  поведінки, як то переважання авторитарного  типу ставлення до оточуючих та високого ступеня внутрішньої конфліктності  особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновок.

Таким чином, ми можемо зроби загальний огляд  наукової літератури з проблеми дослідження  такого захворювання людини, як цукровий діабет, дозволив нам зробити висновок, що діабет- це особливо тяжке захворювання, який відіграє як емоційно-негативну, так і позитивну роль. Не виключеним явищем є набуття хворого психіних розладів під час даної хвороби. Психічні розлади, за даними різних авторів, зустрічаються в 17–84 % хворих на цукровий діабет.

 На основі аналізу  літератури ми визначили, що хворим притиманні яскраво виражені зміни настрою, що можуть доходити до появи депресивних станів, страх перед своїм майбутнім. Характеризуючи  стан  захворюваності  та  його  вплив  на психіку людини, ми відмітили підвищений рівень тривожності особистості діабетика та залежність депресії від наявності психотравмуючих факторів сімейного характеру та серйозних хвилювань. Ми можемо відмітити, що у поведінці хворих на цукровий діабет спостерігається надмірна впертість. Крім цього, вони частіше негативно відносяться до оточуючих, хоча загалом їм притаманне привітне та неупереджене ставлення до інших. Також під час вивчення наукової літератури з проблеми дослідження особистості хворих ми виявили, що у діабетиків можуть проявлятися в поведінці агресивні риси частіше, ніж у здорових.

Досліджуючи психологічні особливості особистості хворих на основі огляду наукової літератури ми дійшли висновку, що до психологічних особливостей особистості хворих на цукровий діабет відноситься формування певної моделі відношення до цукрового діабету (негативне, невизначене відношення), що характеризується відповідними мотивами мати родину, серед яких виділяють психологічні і соціальні. Крім цього, ми з'ясували, що у людини формується певний стиль переживання хвороби (оптимальний, гіпогестогнозичний, ейфоричний, тривожний, депресивний), кожен з яких характеризуються відповідними особистісними проявами. Нами були описані три типи переживання хвороби цукрового діабету: адекватний, тривожний (амбівалентний) та ігноруючий, що пов'язані із бажанням мати нормальний спосіб життя.