Дослідження психічних особливостей хворих на цукровий діабет

 

 

Мал.1.2. Оцінка актуального «Я» група А(І).

 

Як видно з табл.1.2 і мал. 1.2. характерною особливістю більшості обстежуваних, віднесених до першої кваліфікаційної групи є виражена акцентуація 5, 6, 7, 8 октантів, які характеризуються переважаннямконформних тенденцій: покірливість, невпевненість в собі і конформність (V і VI), схильність до компромісів, конгруентність і відповідальність в контактах з оточуючими (VIІ і VIII).

Акцентуація V октанта притаманна більшою чи меншою мірою усім респондентам цієї групи (12,5 ± 1,8), виявлені при цьому індивідуальні варіації, впливають лише на глибину акцентуації ( висока у 46,2 %, екстремальна у 53,8% досліджуваних). Високі бали за V октантом вказують на слухняно-сором`язливий тип міжособистісних стосунків, пасивність, невпевненість в собі, занижену самооцінку, надмірну самокритичність, домінування мотивації уникнення неуспіху та нерозвиненість мотивації досягнень.

Істотно вираженим (у 76,9 % респондентів на рівні акцентуації – 9,8±2,6) є і 7 октант, що вказує на співпрацюючий – конвенційний тип міжособистісних стосунків, характерний для емоційно – нестійких особистостей з високим рівнем тривожності і низьким рівнем агресивності (часто витісненої). Для них характерна посилена реакція на впливи середовища; прагнення відповідати очікуванням групи; залежність самооцінки від думки значущих інших; елементи демонстративності та екзальтованості; деяка поверховість інтересів.

Акцентуація 6 октанту (9,3± 2,6) вказує на залежно-слухняний тип стосунків. Особистостям такого типу притаманна висока тривожність, посилена чутливість до впливу середовища; залежність мотиваційної спрямованості від стосунків з іншими, власної думки – від думки оточуючих. Провідною для них є потреба у прихильності і теплих взаєминах. Низька самооцінка породжує невпевненість в собі, а посилена вразливість, чутливість, самокритичність, страх неуспіху як основа мотиваційної спрямованості вказує на конформність поведінки.

Високі бали виявлені за 8 октантом ( 11,4 ± 3,2), це свідчить про відповідально-великодушний тип міжособистісних стосунків, виявляючи притаманну досліджуваним виражену потребу відповідати соціальним нормам поведінки, схильність до ідеалізації міжособистісних взаємин; виражену емоційність у виявленні своїх почуттів, яка може мати більш поверховий характер, аніж це декларується; екзальтованість у висловлювання своїх переконань; жертовність, доброзичливість, комунікабельність; потребу подобатись оточуючим, артистизм.

Досить суперечлива картина  спостерігається за 8 і 4 октантами. Значення 4 октанту склало 8,1 бала при найбільших індивідуальних варіаціях ( ±3,8). Таким чином, частина респондентів (46,2%) виявляє (на рівні акцентуації 3,8%, на рівні патології 15,4%) схильність до замкнутості, відокремленості, незадоволеності своєю позицією в групі, підозріливість, схильність до побудови ригідних і надцінних переконань, щодо недоброзичливості оточуючих, випереджувальну ворожість у поведінці і висловлюваннях, яку виправдовують впевненістю у недоброті, підступності людей. Особистісні характеристики 4 октанту є діаметрально протилежними даним виявленим за 8 октантом, що складає базу для внутрішнього конфлікту придушеної ворожості і є свідченням високої невротизації.

За результатами отриманими по 3 октанту існують теж певні суперечності (5,9±2,4). У невеликої частини досліджуваних виявлені показники (на рівні акцентуації), що вказують на прямолінійно – агресивний тип стосунків, для якого характерні ригідність установок, спонтанність; посилене почуття справедливості і переконаність у власній правоті в стані емоційної захопленості; посилена образливість і ворожість у разі протидії чи критики на їх адресу; прямолінійність і безпосередність поведінки і висловлювань, показники отримані даними респондентами по 7 октанту відповідають нормі.

Як і слід було очікувати, респонденти виявили невисокі бали по 1 і 2 октантах. Так, 1 октант – владно – лідерський тип міжособистісної взаємодії отримав 5,6 ± 2,1. Незалежно – домінуючий – 2 октант – отримав лише 3,5 бали при стандартному відхиленні ±2,1.

Отже, в результаті аналізу даних отриманих за методикою ДМО, ми дійшли висновків, що актуальний образ «Я» респондентів першої групи (А) в більшій мірі відповідає покірливо-сором`язливому типу міжособистісних стосунків, який є характерним для надчутливих інтравертних особистостей і основу якого складає слабкий тип ВНД. Співпрацюючо- конвенційний і відповідально - великодуший типи спілкування відповідають виявленим у досліджуваних методикою ІТО властивостей тривожності, емоційної лабільності і потреби відповідати соціальним нормам.

 

 

Мал. 2. Індекси домінування- дружелюбності в актуальному "Я "  група Б (ІІ)

Таблиця 2. Показники дружелюбності-домінування в актуальному «Я»

Група Б(ІІ).

 

	Σ	Х	S
Дружелюбність G	27,3	1,1	8,6
Домінування V	-45,6	-1,8	8,2

 

Середні показники за факторами  дружелюбності (1,1) і домінантності (-1,8) мають великі індивідуальні  варіації. Так, за фактором G стандартні відхилення складає ±8,6, за фактором V – ±8,2, що може бути свідченням яскраво виражених внутрішнього конфлікту у досліджуваних або неоднорідністю показників у кожного респондента групи.

Таблиця 2.1. Показники актуального «Я» - образа група (БІІ)

Типи міжособистісних  Стосунків	Σ	Х	S	МАХ	МІN	R	Мо	Мd	акцентуації
									осіб	%
І владно-лідерський	113	9,4	3,7	14	1	13	11	11	9	75
ІІ незалежно-домінуючий	63	5,3	2,6	11	2	9	6	6	1	8,3
ІІІ прямолінійно-агресивний	95	7,9	2,5	11	3	8	8	8	4	33,3
IV недовірливо-скептичний	107	8,5	3,3	15	4	11	10	10	7	58,3
V покірливо-сором`язливий	132	11	2,1	15	8	7	10	11	11	91,7
VI залежно-слухняний	89	7,4	2,8	11	2	9	7	8	6	50
VIІ співпрац.-конвенційний	95	7,9	3	13	2	11	9	8,5	6	50
VIII відповідально-великодушний	120	10	3	15	3	12	12	11	9	75

 

 

Мал. 2.2. Оцінка актуального «Я» групаБ(ІІ)

Як уже було зазначено (табл.2.1 і мал. 2.2), результати дослідження другої кваліфікаційної групи виявились досить неоднозначними. Характерною особливістю більшості обстежуваних є виражені акцентуації за діаметрально протилежними октантами 1 і 5, 4 і 8 та 3 і 7, що вказує на наявність вираженого внутрішнього конфлікту. Мова йде про екстравертних особистостей з вираженими лабільними і тривожними рисами.

Бали за межею нормативного діапазону 5 октанту (11 ± 2,1) притаманні майже всім респондентам другої групи (91,7%), це свідчить про покірливо –сором’язливий тип міжособистісних стосунків. Досліджувані оцінили себе як людей надто поступливих, принижених, невпевнених у собі, схильних до компромісів. В той же час високі показники 1 октанту 9,4 при найбільших індивідуальних варіаціях ( стандартне відхилення ± 3,7), вказують на високий рівень домагань, активність, схильність до імпульсивних вчинків і необдуманих висловлювань. Подібна суперечливість притаманна значній частині респонденток (66,7% ) вказує на лабільність нервових процесів, емоційну неврівноваженість, коли виражена тривожність на рівні поведінки декларується імпульсивно - агресивними проявами. Гостре невдоволення своєю приниженою позицією виявляється надмірною демонстративністю своєї самостійності і незалежності, а у стосунках з оточуючим компенсується соціальною активністю, надмірною дружелюбністю і товариськістю. У невеликої частини досліджуваних (16,7%) показники 1 октанта перевищують бали по 5 октанту, що вказує на виражену акцентуацію владно-лідерського типу стосунків, який характеризується оптимістичністю, тенденцією до домінування, незалежністю.

Складна і суперечлива  картина і по 4 і 8 октантах. Так, значення 8 октанту склало 10 балів (при стандартному відхиленні ± 3), тобто більшість досліджуваних (акцентуації у 75% ) вважають себе дружелюбними і великодушними, здатними до співпраці, гнучкими в контактах і зданими жертвували власними інтересами задля інших. На цьому фоні невідповідно високими виглядають значення 4 октанту (8,5±3,3), таким чином частина досліджуваних виявляє свою незадоволеність позицією в групі, підозріливість, надмірну чутливість до критики, зауважень; переконання у недоброзичливості і підступності оточуючих, що виявляється недовірою, випереджаючою ворожістю,яка призводить до конфліктів. Можна припустити, що вияви підкресленої доброзичливості (8 октант) є (в більшості випадків) формою витіснення недовіри і підозріливості до людей – на неусвідомленому рівні. А на усвідомленому – може виявлятись як нещирість і лукавство.

Рівновиражені бали за 3 (7,9±2,5) і 7 (7,9±3) октантами вказують на конфліктні тенденції прямолінійно – агресивного та співпрацюючо- конвенційного стилю спілкування. Наполегливість у досягненні мети, практицизм, загострене почуття справедливості, що виявляється на рівні поведінки, приховує за собою високу тривожність і залежність, потребу бути належними до групи і прихований страх не відповідати її очікуванням, бажання бути «хорошим» в очах оточуючих. У половини респондентів потреба у прихильності і теплих взаєминах з оточуючими є провідною ( 6 октант), їх притаманна надмірна конфорність і нестійка самооцінка, залежна від думки інших.

Як і слід було очікувати, найнижчі значення виявлені по 2 октанту (5,3±2,6), це підтверджує майже повну відсутність егоцентричних тенденцій у досліджуваних.

Отже, в результаті аналізу даних отриманих за методикою ДМО, ми дійшли висновків, що актуальний образ «Я» респондентів другої групи (Б) сполучає в собі діаметрально протилежні типи міжособистісних стосунків, що є характерним для тривожних, емоційно-лабільних екстравертованих особистостей з елементами демонстративності, основу особистісного патерну яких складає змішаний тип ВНД з переважанням слабких характеристик, властивості нервової системи відрізняються сполученням тенденцій гальмування з лабільністю.

Співставлення актуального і ідеального образа «Я» група А(І )

В цілісній структурі особистості  обов’язково присутні і образ актуального «Я» і «Ідеал». Це ті суперечливі тенденції, які нерідко ускладнюють саморозуміння людини. Оточуючими людина частіше сприймається згідно її ідеальному «Я», а його актуальне нерідко являє собою її внутрішні проблеми, певною мірою усвідомлені і контрольовані.

В нормі не повинно спостерігатись надто великих розбіжностей між «Я» актуальним і ідеальним. Помірне розходження, повинне розглядатись як необхідна умова для самовдосконалення особистості і вказує на те, які особливості її поведінки людину не задовольняють. Співвідношення показників полярних октантів вказують шляхи якими людина компенсує особистісні властивості, що ускладнюють адаптацію особистості до соціального середовища. [10].

Таблиця 3. Показники ідеального «Я» - образу група А(І).

Типи міжособистісних  стосунків	Σ	Х	S	МАХ	МІN	R	Мо	Мd	акцентуації
									осіб	%
І владно-лідерський	134	10	3,4	15	5	10	12	11	9	69,2
ІІ незалежно-домінуючий	104	8	1,1	12	6	6	8	8	3	23,1
ІІІ прямолінійно-агресивний	89	6,8	2,2	10	3	7	8	7	2	15,4
IV недовірливо-скептичний	48	3,7	2,6	9	1	8	3	3	1	7,7
V покірливо-сором`язливий	75	5,8	2,6	9	1	10	8	6	2	15,4
VI залежно-слухняний	80	6,2	3,1	12	2	7	8	7	2	15,4
VIІ співпрац.-конвенційний	123	9,5	2,3	13	6	11	9	9	8	61,5
VIII відп.-великодушний	115	8,8	2,3	14	3	11	9	9	9	69,2

 

 

 

Мал.3. Оцінка ідеального "Я" група А(І).

Як видно з таблиці  рисунка 3 і таблиці 3 досліджувані першої кваліфікаційної групи ідеальний образ «Я» пов`язують з присутністю в структурі особистості діаметрально протилежних властивостей. Велика індивідуальна варіативність (Gs = 4,9± 7,4; Vs = 8±6) свідчить про неоднозначність у трактуванні ідеального «Я» образу. Наявність полярних тенденцій ( у різних досліджуваних і в різних комбінаціях) може свідчити про незадоволеність своїм залежним становищем і при цьому нерозуміння, не усвідомлення або витіснення справжніх причин дезадаптації.

Мал.3. Співставлення актуального і ідеального

образа "Я"група А(І)

На малюнку 3 можна побачити, що при співставленні актуального і ідеального «Я» за більшістю октантів існують значні (конфліктні) розбіжності, які свідчить про незадоволеність собою, занижену самооцінку, а також про тривалий міжособистісний конфлікт. Для підтвердження статистичної значимості розбіжностей актуальної та ідеальної самооцінки «Я» ми провели математичний аналіз, використавши t-критерій Стьюдента для залежних вибірок.

За 1 і 5 октантами виявлені значимі розбіжності в оцінці актуального і ідеального «Я», про це свідчить tекпер.= 4.31 на рівні значимості р = 0.01 (tкрит. = 3,06) за 1 октантом і tекпер.= 6,36 при р = 0.001 (tкрит. = 4,32) за 5 октантом. Протиставлення 1 (+4,4 ) и 5 (- 6,2) октантів вказує на проблеми хворобливої самолюбності, нереалізованої авторитарності.

Протиставлення 2 (+4,5) і 6 (- 3,1) октантів вказують про проблему незалежності – підлеглості, що виникає в ситуації, коли людина змушена підкорятись всупереч внутрішньому протесту.

Стосовно показників 2 і 6 октантів, можна сказати, що при значному підвищенні перших, другі знизились не так помітно, тобто досліджувані прагнуть бути більш незалежними, але при цьому потребують підтримки, прихильності. Значимість розбіжностей підтверджується t –критерієм Стьюдента: для 2 октанту tекпер.= 6,1 при р = 0,001 (tкрит. = 4,32), за 6 октантом tекпер.= 3,6 при р = 0,01 (tкрит. = 3,06).

Розходження за 3 (+0.9) і 7(0,3) октантами  незначні і вказують на тенденцію респондентів залишатись дружелюбними і здатними до співпраці, але більш наполегливими і принциповими( за t –критерієм значимих результатівне виявлено).

Значне розходження у  балах 4 (- 4,3) октанту вказує на проблему придушеної ворожості, досліджувані прагнуть і водночас бояться і не уміють налагоджувати щирі стосунки з оточуючими.

Бали 8 (-2,2) октанту знизились  помірно, це говорить про те, що бажаючи залишатись в очах оточуючих «хорошими», досліджувані прагнуть захиститись від зловживань їхньою добротою, не хочуть, щоб їх використовували. Розходження статистично підтверджені: по 4 октанту tекпер.= 3,8 при р = 0,01 (tкрит. = 3,06), за 8 октантом tекпер.= 2,2 при р = 0,05 (tкрит. = 2,18).