Дослідження психічних особливостей хворих на цукровий діабет

Застосування  обраних нами методик для проведення емпіричного дослідження у сформованих нами двох виборчих сукупностях дозволив нам визначити психологічні особливості особистості хворих на цукровий діабет та проаналізувати ті зміни, що відбуваються в особистісному складі під впливом захворювання. Так, за допомогою проведення тесту інтерперсональної діагностики Т.Лірі ми виявили зміни, що відбуваються в системі міжособистісних взаємодій під впливом діабету. Отже, досліджуваним людям «слабкого» типу притаманна висока тривожність, підвищена чутливість до впливів оточуючого середовища, вразливість, виражена залежність мотиваційної сфери від стосунків, що складаються зі значущими іншими, виражена потреба у глибокій і постійній прихильності і захисті з боку більш сильних особистостей, невпевненість у собі, пасивність, інертність у прийнятті рішень, песимістичність, схильність до самокритичність, емоційна неврівноваженість, схильність до надмірної драматизації в ситуації стресу.

Аналіз результатів, отриманих нами під час проведення методики "Незакінчені речення" Сакса і Леві, дав нам можливість проаналізувати, як змінюється система відношень особистосі під впливом ЦД. Ми можемо говорити про те, що зміни дійсно відбуваються. Так, у здорових людей провідне місце в ієрархії відношень займають ті, що стосуються мікросередовища особистості (відношення до матері, батька, сім'ї), після цього - відношення у макросередовищі (відношення до товаришей та знайомих, до керівництва, підлеглих, минулого, майбутнього) і нарешті знаходять своє місце відношення, що складають "ядро особистості" (відношення до себе, усвідомлення провини, страхи та небезпеки, цілі). Ми з'ясували, що для хворих на ЦД характерним є те, що провідним являється відношення до себе, потім - "ядро особистості", і нарешті - макросередовище особистості.

Результати, отримані в ході проведення методики Спілбергера -шкали самооцінки тривожності, дають можливість говорити про зміни рівня як особистісної, так і ситуативної тривожності. Кількісні показники хворих цукровим діабетом значно перевищують показники здорових. Високий рівень тривожності діабетиків пов'язаний з особливостями їхнього стану (стану хвороби), оскільки саме цей стан викликає переживання і тривогу, що пов'язані із здоров'ям так і майбутнього, із змінами у житті, які неодмінно відбудуться. Нами було виявлено, що для здорових характерним є помірний рівень як особистісної, так і ситуативної тривожності, оскільки підвищення цього рівня для даної вибірки може бути пов'язане або із певними ситуативними тимчасовими переживаннями, які мали місце на час проведення дослідження, (ситуативна тривожність), або із притаманним людині підвищеним рівнем тривожності взагалі, при сприйнятті будь-якої ситуації (особистісна тривожність).

Таким чином, проаналізувавши  наукову літературу та провевши емпіричне дослідження відповідно до мети нашої роботи та розв'язання її завдань ми можемо зробити висновок, що під впливом хвороби відбуваються психологічні зміни на рівні особистості. Ці зміни стосуються особливостей міжособистісної взаємодії, системи відношень та рівня тривожності особистості.