Психологічні особливості взаємовідносин батьків та дітей юнацького віку

            3. "Симбиоз" - шкала отражает  межличностную дистанцию в общении  с ребенком. При высоких баллах  по этой шкале можно считать,  что родитель стремится к симбиотическим  отношениям с ребенком. Содержательно  эта тенденция описывается так  - родитель ощущает себя с ребенком  единым целым, стремится удовлетворить  все потребности ребенка, оградить  его от трудностей и неприятностей  жизни. Родитель постоянно ощущает  тревогу за ребенка, ребенок  ему кажется маленьким и беззащитным. 

      Тревога  родителя повышается, когда ребенок  начинает автономизироваться в  силу обстоятельств, т.к. по  своей воле родитель не предоставляет  ребенку самостоятельности никогда. 

            4. "Авторитарная гиперсоциализация" - отражает форму и направление  контроля за поведением ребенка.  При высоком балле по этой  шкале в родительском отношении  данного родителя отчетливо просматривается  авторитаризм. Родитель требует  от ребенка безоговорочного послушания  и дисциплины. Он старается навязать  ребенку во всем свою волю, не в состоянии встать на  его точку зрения. За проявление  своеволия ребенка сурово наказывают. Родитель пристально следит за  социальными достижениями ребенка,  его индивидуальными особенностями,  привычками, мыслями, чувствами. 

            5. "Маленький неудачник" - отражает  особенности восприятия и понимания  ребенка родителем. При высоких  значениях по этой шкале в  родительском отношении данного  родителя имеются стремление  инфантилизировать ребенка, приписать  ему личную и социальную несостоятельность.  Родитель видит ребенка младшим  по сравнению с реальным возрастом.  Интересы, увлечения, мысли и чувства  ребенка кажутся родителю детскими, несерьезными. Ребенок представляется  не приспособленным, не успешным, открытым для дурных влияний.  Родитель не доверяет своему  ребенку, досадует на его неуспешность  и неумелость. В связи с этим  родитель старается оградить  ребенка от трудностей жизни  и строго контролировать его  действия.

Текст опросника

      1. Я всегда сочувствую своему  ребенку. 

      2. Я считаю своим долгом знать  все, что думает мой ребенок. 

      3. Я уважаю своего ребенка. 

      4. Мне кажется, что поведение  моего ребенка значительно отклоняется  от нормы. 

      5. Нужно подольше держать ребенка  в стороне от реальных жизненных  проблем, если они его травмируют.

      6. Я испытываю к ребенку чувство  расположения.

      7. Хорошие родители ограждают  ребенка от трудностей жизни. 

      8. Мой ребенок часто неприятен  мне. 

      9. Я всегда стараюсь помочь  своему ребенку. 

      10. Бывают случаи, когда издевательское  отношение к ребенку приносит  ему большую пользу.

      11. Я испытываю досаду по отношению  к своему ребенку. 

      12. Мой ребенок ничего не добьется  в жизни. 

      13. Мне кажется, что дети потешаются  над моим ребенком.

      14. Мой ребенок часто совершает  такие поступки, которые, кроме  презрения, ничего не стоят. 

      15. Для своего возраста мой  ребенок немножко незрелый.

      16. Мой ребенок ведет себя плохо  специально, чтобы досадить мне. 

      17. Мой ребенок впитывает в  себя все дурное как "губка".

      18. Моего ребенка трудно научить  хорошим манерам при всем старании.

      19. Ребенка следует держать в  жестких рамках, тогда из него  вырастет порядочный человек. 

      20. Я люблю, когда друзья моего  ребенка приходят к нам. 

      21. Я принимаю участие в своем  ребенке. 

      22. К моему ребенку "липнет" все дурное.

      23. Мой ребенок не добьется  успеха в жизни. 

      24. Когда в компании знакомых  говорят о детях, мне немного  стыдно, что мой ребенок не  такой умный и способный, как  мне бы хотелось.

      25. Я жалею своего ребенка. 

      26. Когда я сравниваю своего  ребенка со сверстниками, они  кажется мне взрослее и по  поведению, и по суждениям. 

      27. Я с удовольствием провожу  с ребенком все свое свободное  время. 

      28. Я часто жалею о том, что  мой ребенок растет и взрослеет,  и с нежностью вспоминаю его  маленьким. 

      29. Я часто ловлю себя на  враждебном отношении к ребенку. 

      30. Я мечтаю о том, чтобы мой  ребенок достиг всего того, что  мне не удалось в жизни. 

      31. Родители должны приспосабливаться  к ребенку, а не только требовать  этого от него.

      32. Я стараюсь выполнять все  просьбы моего ребенка. 

      33. При принятии семейных решений  следует учитывать мнение ребенка. 

      34. Я очень интересуюсь жизнью  своего ребенка. 

      35. В конфликте с ребенком я  часто могу признать, что он  по-своему прав.

      36. Дети рано узнают, что родители  могут ошибаться. 

      37. Я всегда считаюсь с ребенком.

      38. Я испытываю к ребенку дружеские  чувства. 

      39. Основная причина капризов  моего ребенка-эгоизм, упрямство  и лень.

      40. Невозможно нормально отдохнуть,  если проводить отпуск с ребенком.

      41. Самое главное, чтобы у ребенка  было спокойное и беззаботное  детство. 

      42. Иногда мне кажется, что мой  ребенок не способен ни на 

      что хорошее. 

      43. Я разделяю увлечения своего  ребенка. 

      44. Мой ребенок может вывести  из себя кого угодно.

      45. Я понимаю огорчения своего  ребенка. 

      46. Мой ребенок часто раздражает  меня.

      47. Воспитание ребенка - сплошная  нервотрепка. 

      48. Строгая дисциплина в детстве  развивает сильный характер.

      49. Я не доверяю своему ребенку. 

      50. За строгое воспитание дети  благодарят потом. 

      51. Иногда мне кажется, что я  ненавижу своего ребенка. 

      52. В моем ребенке больше недостатков,  чем достоинств.

      53. Я разделяю интересы своего  ребенка. 

      54. Мой ребенок не в состоянии  что-либо делать самостоятельно, а если и сделает, то обязательно  не так. 

      55. Мой ребенок вырастет не  приспособленным к жизни. 

      56. Мой ребенок нравится мне  таким, какой он есть.

      57. Я тщательно слежу за состоянием  здоровья моего ребенка. 

      58. Нередко я восхищаюсь своим  ребенком.

      59. Ребенок не должен иметь  секретов от родителей. 

      60. Я невысокого мнения о способностях  моего ребенка и не скрываю  этого от него.

      61. Очень желательно, чтобы ребенок  дружил с теми детьми, которые  нравятся его родителям. 

Ключи к опроснику

      1. Принятие-отвержение: 3, 4, 8, 10, 12, 14, 15, 16, 18, 20, 24, 26, 27, 29,

           37,38,39,40,42,43,44,45,46,47,49,52,53, 55,56,60.

      2. Образ  социальной желательности поведения: 6, 9, 21, 25,31,34,35,36.

      3. Симбиоз: 1, 5, 7, 28, 32, 41,58.

      4. Авторитарная  гиперсоциализация: 2, 19, 30, 48, 50,57,59.

      5. "Маленький  неудачник": 9, 11, 13, 17, 22, 28, 54, 61.

Порядок подсчета тестовых баллов

            При подсчете тестовых баллов  по всем шкалам учитывается  ответ "верно".

      Высокий тестовый балл по соответствующим  шкалам интерпретируется как: 

      - отвержение, социальная желательность,  симбиоз, гиперсоциализация, инфантилизация (инвалидизация). Тестовые нормы  приводятся в виде таблиц процентильных  рангов тестовых баллов по  соответствующим шкалам.

 

Методика  «Незакінченні речення»

Текст методики:

1. Думаю, що мій батько рідко...
2. Знаю, що нерозумно, але боюся...
3. У порівнянні з більшістю інших сімей моя сімя...
4. Моя мати і я...
5. Зробив би все, щоб забути...
6. Якби мій батько тільки захотів...
7. Більшість моїх товаришів не знають, що я боюся...
8. Моя сімя поводиться зі мною як з...
9. Моя мати...
10. Моєю найбільшою помилкою було...
11. Я хотів би, щоб мій батько...
12. Хотілося б мені перестати боятися...
13. Більшість відомих мені сімей...
14. Вважаю, що більшість матерів...
15. Почуваю себе винуватим, якщо...
16. Думаю, що мій батько...
17. Мої побоювання не раз змушували мене...
18. Коли я був дитиною моя сімя...
19. Я люблю свою матір, але...
20. Саме гірше, що мені доводилося зробити, це...

Для кожної групи речень виводиться характеристика, що визначає дану систему відносин як позитивну, негативну чи байдужу.

Ключ:

№ п/п	Групи речень	№ завдань
1.	Відношення до батька	1, 6, 11,16
2.	Страхи і побоювання	2,5,7, 12, 17
3.	Відношення до сімї	3,8,18
4.	Відношення до матері	4,9,14,19
5.	Почуття провини	5,10,15,17,20

 

 

 

Анкета  для батьків

 

1. Яка Ваша дитина? (упевнена, нерішуча  і т.д.)

 

2. Наскільки самостійна Ваша  дитина?

 

3.Чи замикається Ваша дитина  після зауважень?

 

4. Наскільки контактна з навколишніми  ваша дитина?

 

5.Чи є Ваша дитина «кумиром  сімї»?

 

6. Що у Вашій дитині вас  дратує; як ви з цим справляєтеся?

 

7. Як ведете діалог з дитиною?  Чи відповідаєте на нескінченні  «Чому»?

 

8. Чи караєте Ви дитину, і як  дитина реагує на це?

 

9.Чи даєте ви дитині можливість  висловитися, навіть якщо міркування  здаються Вам дурними?

 

10.Чи вирішуєте ви з дитиною  її проблеми?

  

 

 

 

Додаток Б

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 3

 

Результати  психологічної діагностики батьків  за методикою Варга-Століна

№	Батьки підлітків	Стиль сімейного виховання
1	Анатолій К.	демократичний
2	Андрій С.	демократичний
3	Богдан Л.	демократичний
4	Борис Ф.	ліберальний
5	Валентин Г.	авторитарний
6	Валерій З.	авторитарний
7	Володимир Б.	демократичний
8	Геннадій С.	ліберальний
9	Євгеній Ц.	ліберальний
10	Ігор Н.	ліберальний
11	Ілля Д.	ліберальний
12	Максим У.	ліберальний
13	Микита Т.	ліберальний
14	Руслан Ш.	ліберальний
15	Анастасія Ш.	ліберальний
16	Анжела З.	ліберальний
17	Валентина Р.	ліберальний
18	Валерія П.	авторитарний
19	Іванна Б.	авторитарний
20	Лариса Т.	авторитарний
21	Леся К.	авторитарний
22	Людмила П.	авторитарний
23	Марина О.	авторитарний
24	Мирослава В.	авторитарний
25	Настасія Г.	авторитарний
26	Оксана Д.	авторитарний
27	Олена К.	авторитарний
28	Соломія Х.	авторитарний
29	Софія В.	авторитарний
30	Христина М.	авторитарний

 

 

 

 

Додаток В

Корекційна  програма «Сімейні взаємовідносини»

 

Мета: розвиток навичок  встановлення конструктивної взаємодії

            в сім’ї, виховання дитини, як гармонійної особистості

 

Заняття 1.

1. Знайомство. Учасники по черзі  називають своє ім'я або псевдонім,  та повідомляють (за бажанням) деяку  інформацію про себе (вік, місце  роботи тощо).

2. Запит та очікування учасників  тренінгу. Батьки по колу відповідають  на питання: “Що привело Вас  у групу? Чого ви очікуете  від групи?”

3. Розповідь ведучого щодо мети  тренінгу, його завдань, можливостей,  правила групи, укладання групового  контракту (не запізнюватись,  не пропускати заняття, дотримуватись  правил групи тощо).

 Правила групи:

* всі обговорення і дії відбуваються  за принципом «тут і зараз» (якщо учасники заздалегідь не  обумовлюють, що розглядається  ситуація з минулого або з  майбутнього);

* учасники відкрито виявляють  свої думки, почуття;

* члени групи говорять від  себе («я гадаю», «мені здається»); . * в дискусії учасники звертаються  до конкретної людини;

* учасники не оцінюють одне  одного, а описують те, що відбувається.

4. Зворотний зв'язок. Учасники тренінгу (в тому числі і ведучий)  висловлюють свої почуття, що  виникали у них під час першої  зустрічі, роблять пропозиції щодо  подальших занять.

5. Ритуал прощання (повторюється  щоразу в кінщ зустрічі). Усі  стають по колу, обіймають один  одного за плечі, заплющують  очі, повільно хитаються вліво-вправо  в розслабленому стані.

Заняття 2

1. Проговорення незавершених почуттів. Батьки говорять те, що вони  не встигли сказати на попередньому  занятті, те, що вони бажають  сказати групі зараз.

2. Розповідь учасників групи  про себе від імені предмета, який «багато знає про свого  господаря». Наприклад, від імені  годинника, прикрас, одягу тощо. Розповідь починається словами  «Мій господар ...»

3. Розгляд концепції Е. Берна  щодо трьох станів особистості.

Теоретичний підхід Е. Берна до трьох  основних моделей особистості.

Е. Берн вважає, що у кожної людини набір його поведінкових (поведінкові  зміни звичайно супроводжуються  емоційними) схем співвідноситься з  певним станом його свідомості. А з  другим психічним станом, часто несумісним з першим, буває пов'язаний вже  другий набір схем. Ця відмінність  призводить до висновку про існування  різних станів «Я» людини. Берн виділяє  три основні категорії стану  людини:

1) стани Я, схожі з образами  батьків; 2) стани Я, спрямовані  на об'єктивну оцінку реальності;