Психолого-педагогические условия формування готовності майбутніх учителів до розвитку просторового мислення школярів

                

З 125 опитаних студентів  на 7 завдань тесту з просторового мислення не виповнив жоден (0%); на 6 завдань  – жоден (0%); на 5 завдань – 1 студент (0,8%); на 4 завдання – 4 студента (3,2%); на 3 завдання – 21 студент (16,8%); на 2 завдання – 35 студентів (28,0%); на 1 завдання – 26 студентів (20,8%), на 0 завдань – 38 студентів (30,4%), що  загалом виявило дуже низькі результати визначення рівня просторового мислення.

Психологам відомо, що у розумінні геометричних задач  чоловіки випереджають жінок так  само, як і у читанні географічних мап, орієнтації у просторі і т. ін.

Як з'ясували вчені  університету німецького міста Гессена (Giessen), на відчуття простору впливає кількість тестостерону в організмі, одержуваного людиною при внутрішньоутробному розвитку. Проведене ними дослідження групи 40 студентів показали, що рівень тестостерону пов'язаний з довжиною підмізинного пальця. Студентам, що досліджувалися, було запропоновано ряд тестів на просторове мислення й на навички обробки числової й словесної інформації. Наприклад, в одному завданні студенти повинні були вказати, який з п'яти малюнків не можна повернути таким чином, щоб він збігся з іншими чотирма. Інше завдання припускало вміння в розумі «розгорнути» складну тримірну фігуру. Виявилося, що чоловіки в цілому краще впоралися із завданнями на просторове мислення, ніж жінки. Крім того, вимірявши пальці рук добровольців, учені переконалися, що в більшості жінок вказівний і підмізинний пальці однієї довжини, у той час як у більшості чоловіків підмізинний палець більш довгий.

З табличних даних  видна чітка різниця між показниками  дівчат та хлопців (рис. 2. 1).

Рис. 2.1. Порівняльні результати різниці показників визначення  якісного рівня сформованості просторового мислення між дівчатами та хлопцями

(початкове діагностування)

Як видно з рисунку, на 7 та 6 завдань тесту не відповів жоден. На 5 завдань тесту відповіло 1,56% хлопців, що на 1,56% більше, ніж у дівчат. На 4 завдання тесту відповіло 4,69% хлопців, що на 3,05% більше, ніж у дівчат. На 3 завдання – 18,75% хлопців, що на 4% більше, ніж у дівчат. На 2 завдання – 43,48% хлопців, що 22,17% (майже у два рази) більше, ніж у дівчат. На 1 завдання – 23,44% хлопців, що на 5,41% більше ніж у дівчат. На жодне завдання тесту не відповіло 17,19% хлопців, що на 17,38% (майже у два рази) менше, ніж у дівчат. Таким чином у діапазоні від 5 до 1 виконаного завдання тесту за показниками кількість хлопців, що дали правильні відповіді більша за кількість дівчат.

За результатами тестування ми визначили чотири рівня розвитку просторового мислення: Високий – правильно виповнених завдань 5 і більше; Середній – правильно виповнених завдань 3-4; Низький - правильно виповнених завдань  1-2; Дуже низький - правильно виповнених завдань  0

Результати сформованості  рівнів просторового мислення всіх опитуваних студентів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва показані у діаграмі на рисунку 2.2.

Рис. 2.2 Результати визначення у студентів  кількісних рівнів

сформованості просторового мислення

 

Як бачимо з діаграми на малюнку 2. 2, у 48,8% опитуваних рівень сформованості  просторового мислення досягає середнього, у 30,4% – низького,  у 20%  опитуваних – достатнього,  і у 0,8% – високого.

Після первинного зрізу  ми сформували  експериментальну групу  у кількості 30 студентів, причому, у  групі були студенти, яки виявили  бажання брати участь в експериментальному дослідженні.

Отже, результати визначення  рівня сформованості просторового мислення у студентів експериментальної  групи (первинний зріз) ми наводимо у таблиці 2.2:

Таблиця 2.2

Рівень сформованості  просторового мислення

у студентів  експериментальної групи (первинний зріз)

 

Кількість виповнених завдань	дівчата		хлопці		усього
	кількість	у %	кількість	у %	кількість	у %
7	0	0	0	0	0	0
6	0	0	0	0	0	0
5	0	0	1	6,67	1	3,33
4	1	6,67	2	13,33	3	10
3	3	20	3	20	6	20
2	3	20	4	26,67	7	23,33
1	4	26,67	4	26,67	8	26,67
0	4	26,67	1	6,67	5	16,67

 

Як бачимо з таблиці, результати визначення  рівня сформованості  просторового мислення в експериментальній  групі показали, що  на 7 завдань  тесту не відповів жоден, на 6 завдань  – жоден, на 5 завдань – 1 студент (3,33%), на 4 завдання – 3 студенти (10%), на 3 завдання – 6 студентів (20%), на 2 завдання – 7 студентів (23,33%), на 1 завдання – 8 студентів (26,67%), на 0 завдань – 5 студентів (16,67%).

Крім того, з табличних  даних  видна чітка різниця  між показниками дівчат та хлопців. На 5 завдань тесту відповіло 6,67% хлопців, що на 6,67% більше, ніж у дівчат. На 4 завдання тесту відповіло 13,33% хлопців, що на 6,66% (у два рази)   більше, ніж у дівчат. На 3 завдання – показники хлопців і дівчат однакові (по 20%). На 2 завдання – 26,67% хлопців, що 20% більше, ніж у дівчат. На 1 завдання – показники хлопців і дівчат однакові (по 26,67%). На жодне завдання тесту не відповіло 6,67% хлопців, що на 20% (майже у чотири рази) менше, ніж у дівчат. Таким чином у діапазоні від 5 до 1 виконаного завдання тесту майже за всіма показниками кількість хлопців, що дали правильні відповіді більша за кількість дівчат.

Результати сформованості  рівнів просторового мислення в експериментальній  групі опитуваних студентів –  майбутніх учителів образотворчого мистецтва показані у діаграмі на рис. 2. 3

 

Рис. 2.3. Результати сформованості рівнів просторового мислення в експериментальній групі

 

Як бачимо з діаграми, у 50% опитуваних рівень сформованості  просторового мислення досягає середнього, у 30% опитуваних –достатнього, у 16,67% – низького і у  3,33% – високого.

Результати визначення  рівня сформованості просторового мислення у студентів контрольної  групи (первинний зріз) ми приводимо  у таблиці 2. 3:

Таблиця 2.3

 

Рівень сформованості  просторового мислення

у студентів  контрольної групи 

(первинний  зріз)

 

Кількість виповнених завдань	дівчата		хлопці		усього
	кількість	у %	кількість	у %	кількість	у %
7	0	0	0	0	0	0
6	0	0	0	0	0	0
5	0	0	0	0	0	0
4	0	0	1	2,04	1	1,05
3	6	13,04	9	8,37	15	15,79
2	10	21,74	18	6,73	28	29,47
1	7	15,22	11	22,45	18	18,95
0	23	50	10	20,41	33	34,74

 

Як свідчить таблиця 2. 3, на 7, 6 та 5 завдань не відповів жоден, на 4 завдання – 1 студент (1,05% від загальної  кількості опитаних студентів контрольної групи); на 3 завдання – 15 студентів (15,79%); на 2 завдання – 28 студентів (29, 47%); на 1 завдання – 18 студентів (18,95%); не відповіло на жодне запитання – 33 студенти (34,74%), з яких 23 дівчинки (50% від загальної кількості дівчат контрольної групи) і 10 хлопців (20,41% від загальної кількості хлопців контрольної групи).

Результати сформованості  кількісних рівнів просторового мислення у контрольній групі опитуваних студентів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва показані у діаграмі на рис. 2.4:

 

 

Рис. 2. 4 Результати сформованості  кількісних рівнів

просторового мислення у контрольній групі

 

Як бачимо з діаграми, у 48,42% опитуваних рівень сформованості  просторового мислення досягає середнього, у 34,74% опитуваних – низького, у 16,84% – достатнього.

Порівняльні результати різниці показників визначення  якісного рівня сформованості просторового мислення між контрольною та експериментальною групами на початковому етапі діагностування надаються у діаграмі на малюнку 2.5:

 

Рис. 2.5. Порівняльні результати різниці показників

визначення  якісного рівня сформованості просторового мислення між контрольною та експериментальною групами

(початкове діагностування)

 

Як бачимо з діаграми, на 7 та 6 завдань тесту не відповів жоден. На 5 запитань тесту відповіло 3,33% студентів експериментальної групи, що на 3,33% більше, ніж у студентів контрольної групи. На 4 запитання тесту відповіло 10% студентів експериментальної групи, що на 8,95% більше, ніж у студентів контрольної групи. На 3 запитання тесту – 20% студентів експериментальної групи, що на 4,21% більше, ніж у студентів контрольної групи. На 2 запитання тесту – 23,33% студентів експериментальної групи, що на 6,14% менше, ніж у студентів контрольної групи. У діапазоні від 1 до 0 запитань тесту відповіло по 26,66% студентів експериментальної групи відповідно, що на 7,71% більше, ніж у студентів контрольної групи.

Порівняльні результати різниці показників визначення  кількісного рівня сформованості просторового мислення між контрольною та експериментальною групами на початковому етапі діагностування подані у діаграмі на малюнку 2.6.

 Як бачимо на  діаграмі, середнього рівня сформованості  просторового мислення досягають  50% опитаних студентів експериментальної групи, що на 1,58% більше, ніж у студентів контрольної групи. Достатнього рівня досягають 30% студентів експериментальної групи, що на 13,16% більше, ніж у студентів контрольної групи. Високого рівня досягають 3,33% студентів експериментальної групи, що на 3,33% більше, ніж у студентів контрольної групи. Низького рівня сформованості просторового мислення досягають 16,66% опитаних студентів експериментальної групи, що на 18,08% менше, ніж у студентів              контрольної групи.

 

 

Рис. 2.6. Порівняльні результати різниці показників визначення  кількісного рівня сформованості просторового мислення між контрольною та експериментальною групами (початкове діагностування)

 

Завдяки цьому діагностуванню ми з’ясували, які рівні сформованості просторового мислення мали студенти – майбутні учителі образотворчого мислення за вищеозначеними компонентами, і це допомогло нам проаналізувати  їх початковий рівень та, враховуючи його показники, спланувати проведення експериментальної роботи зі студентами,який полягав у цілеспрямованій роботі з розвитку тих компонентів  просторового мислення, які за даними діагностування були розвинені недостатньо (на середньому та низькому рівнях).

Наступним етапом діагностування рівня сформованості просторового мислення було визначення  рівня IQ у майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Ми запропонували студентам тест, який складався з 20 завдань. Умовно ці завдання можна було розділити на три групи:

• завдання, у яких  потрібно було оперувати буквами або словами (вербальний блок);
• завдання, у яких  потрібно було оперувати цифрами (абстрактно-логічний блок);
• завдання, у яких  потрібно було оперувати малюнками (візуальний блок).

Після обробки результатів  тестування було відзначено, що найбільшу кількість відповідей було отримано на вербальний блок, тобто на групу завдань, у яких  потрібно було оперувати буквами або словами.

Як видно з таблиці 2.4, у діапазоні від 14 до 20 завдань  тесту не відповів жоден, у діапазоні  від 12 до 13 завдань тесту – 5,2%, у діапазоні від 10 до 11 завдань тесту – 14,7%, у діапазоні від  8 до 9 завдань тесту – 17,8%, у діапазоні від 6 до 7 завдань тесту – 18,9%, у діапазоні від 0 до 5 завдань тесту – 43% опитуваних студентів контрольної групи.

 

 

Таблиця 2.4

Результати тесту IQ  в контрольній групі

Кількість виповнених завдань	дівчата (у%)	хлопці (у%)	всього (у%)
20	0	0	0
18-19	0	0	0
16-17	0	0	0
14-15	0	0	0
12-13	3	10	5,2
10-11	15,3	13,3	14,7
8-9	20	13,3	17,8
6-7	23	10	18,9
0-5	38,3	53,3	43