Ранній дитячий аутизм

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2012 в 22:42, реферат

Описание работы

Метою дослідження є виявлення оптимальних шляхів, і середовищних ресурсів корекційно-розвиваючої роботи, що сприяє соціалізації та адаптації аутичних дітей.
Для досягнення зазначеної мети в роботі були поставлені такі завдання:
вивчити сучасні психолого - педагогічні уявлення про проблему раннього дитячого аутизму, його природі й сутності; здійсненні ранньої діагностики
розкрити особливості змісту корекційно-розвиваючої роботи та виявити умови для успішної реабілітації дітей;

Содержание работы

ВСТУП
ГЛАВА 1. Психолого –педагогічні аспекти синдрому "ранній дитячий аутизм"
1.1 Поняття ,етіологія, можливих причин факторів виникнення "раннього дитячого аутизму"
1.2 Клініко-психологічна класифікація "раннього дитячого аутизму"
1.3 Психолого- педагогічна діагностика аутичних дітей
1.4 Особливості розладів у дітей з Рда
ГЛАВА 2. Корекційно-педагогічна допомога дітям з раннім дитячим аутизмом
2.1 Зміст корекційно-розвиваючої роботи при ранньому дитячому аутизмі
2.2 Комунікативна спрямованість роботи з розвитку мовлення дитини з аутизмом
2.3 Організація інтегрованого навчання і виховання дітей з РДА
2.4 Навчання аутичних дітей в умовах центрів корекційно-розвиваючого навчання і реабілітації
2.5Організація індивідуального корекційної допомоги дитині з "раннім дитячим аутизмом"
Висновок
Список використаних джерел

Файлы: 1 файл

курсова робота на українській 2.docx

— 273.18 Кб (Скачать файл)

Щоб забезпечити  формування емоційної сфери у  дитини з аутизмом, дорослий підключається  до занять дитини, не пропонуючи нічого нового, перетворює поступово стереотипні  дії в емоційну гру. А створення  спокійної, не травмує дитину обстановки, допомагає уникнути негативних емоційних  станів.

Далі  розглянемо наступне напрямок корекційної  роботи - формування ігрових дій, умінь (табл.4). Це важливий напрямок, тому що вся корекційно-виховна робота з  дітьми з проявами аутизму будується  на основі гри. 

Таблиця №4

Формування  ігрових дій програмний  зміст

-встановлення 

методичні рекомендації Шляхи їх реалізації
-гра  одиночна

гра поруч

гра з  короткочасним або тривалим взаємодією

з'ясовується наявність ігрових дій

звертається увага на використання іграшки відповідно до призначення

вміння  виконувати ланцюжок дій

визначається  наскільки важко зосередитися

звертається увага на виборчі інтереси дитини

спонтанний  інтерес дитини до навколишнього світу

переважають маніпуляції з неігровими предметами

стереотипні дії

гра не комунікативна

емоційного  контакту

подолання негативізму

навчання  комунікативному взаємодії

включення стереотипів в ігровий процес

навчання  виконання цілеспрямованих ігрових  дій з об'єктами

розширення  рівня ігрових можливостей

навчання  виконанню ланцюжка ігрових дій

розвиток  координації очей, рук

розширення  знань про навколишній світ

емоційне  залучення дитини за допомогою гри  в освоєння побутових навичок

-для дитини I-II груп РДА підбираються завдання, які не потребують особливих  зусиль, але дають швидкий емоційно  яскравий ефект

використовуються  завдання, в яких для досягнення результату, дитині достатньо здійснити  найпростіше дію, а основна робота проводиться дорослим

у разі утруднення, вправа непомітно спрощується

нові  способи дії вводяться поступово, непомітно для дитини, щоб у нього збереглося відчуття самостійного виконання роботи

-ігри для  встановлення емоційного контакту  з дитиною: ігри з гудзиками  (перекладання), ігри з водою (розбризкування)

ігри  з використанням протестних дій  дитини: дитина розкидає іграшки - дорослий обіграє ситуацію - "Салют", "Дощ".

ігри  з залученням в побутову життя: погодуємо  папужки та ін

ігри  для вдосконалення взаємодії: "Ку-ку", "Ладушки"

ігри  для розвитку координації: "Склади вежу"

ігри  з іграшками на виконання ланцюжка дій: "Пригости ляльку чаєм"

ігри  з ознайомлення з навколишнім  світом: екскурсії, малювання


 
 
 

Правильно організована гра допомагає зняти  напругу у дитини, позитивно тонізує  його, розширює емоційні зв'язки з навколишнім.

Останній  напрям корекційної роботи, яке звучить  як, соціально-побутова адаптація, надано в таблиці 5. 

Таблиця №5

Формування  ігрових дій програмний  зміст методичні рекомендації Шляхи їх реалізації
  -формування     
-майже  в кожної дитини повна безпорадність  у самообслуговуванні і низьке  володіння культурно-гігієнічними  навичками

перенесення сформованого досвіду в іншу ситуацію вкрай утруднений

оволодіння  соціально-побутовими навичками буває  пов'язано з конкретною ситуацією

навичок самообслуговування

виховання культурно-гігієнічних навичок

формування  елементарних побутових навичок

розвиток  стійкого інтересу до виконуваної діяльності

виховання впевненості у своїх силах

-сформувати  певний ритуал, для закріплення  навичок охайності

прищеплюємо вміння користуватися ложкою, виделкою

навчання  навичкам одягання

організація життя дитини за чітким розпорядком  дня

в процесі  навчання у дитини виробляється стереотип  поведінки

  - Використовувати  ігри типу "Лялька Таня вмивається", емоційно обіграти удачу

гри: "Лялька Маша снідає"

гра: "Одягнемо ляльку на прогулянку"

розклад (режим дня) у вигляді фотографій, де він їсть, займається і т.д.

спочатку  майже все робить дорослий, поступово  підключаючи дитини


Поєднання чіткої просторової організації, розкладів  і ігрових моментів може помітно  полегшити навчання дитини з раннім дитячим аутизмом навикам побутової  поведінки.

В корекційної  роботи можна використовувати багато корисних, цікавих та розвиваючих  занять та ігор. В даному програмно-методичному  змісті індивідуального навчання аутичних дітей надані тільки деякі їхні зразки.

Індивідуальна карта розвитку дитини з раннім дитячим  аутизмом наведена в таблиці 6. 

Таблиця 6

Індивідуальна карта розвитку дитини з РДА

Мислення  і навчання
характерні  ознаки рекомендації
Важко дається розрізнення важливого  і неважливого

Важко пов'язувати ідеї в єдине ціле

Труднощі  при навчанні за допомогою імітації

Складнощі при організації і з розпорядком  дня (початок, кінець)

Складність  з прийняттям рішення

Інші  мотивації

Виділення важливої ​​інформації

Підібрати індивідуальний стиль навчання

Необхідно привчати до нових ситуацій, людям, матеріалів

Створення можливості передбачення

Навчати стратегіям, які допоможуть знайти рішення

Базуватися на сильних сторонах і інтересах

Сприйняття  і обробка інформації
характерні ознаки рекомендації
Коливання і труднощі при обробці сприйняття органами почуттів

висока  отвлекаемость

Гіпер - і гіпочувствітельность по відношенню до подразників

Враховувати індивідуальний розпорядок дня

Знижувати ступінь  отвлекаемости виділяючи важливі  аспекти навколишнього середовища та оточення

Виявляти індивідуальну  чутливість

Коммунікативність
характерні  ознаки рекомендації
Проблеми  з повідомленням власних потреб і відмовою від небажаного

Проблеми  з обробкою вербальної інформації

Розуміння часто базується на ситуаційної  зв'язку

ехолалії

власний мову

часті питання Обмежений вибір тем

Необхідно навчити розумінню того, наскільки  важлива комунікація

Використовувати мову усвідомлено і скорочено: видавати вербальну інформацію в ситуаційних  зв'язках

Враховувати індивідуальний розпорядок дня

Уникати образної мови

Психо-моторне  розвиток
характерні  ознаки рекомендації
Швидко  наступає збудження при змінах в  оточенні

Завзятість  на одноманітності

ритуальне поведінка

нав'язливе поведінку

Обмеження області інтересів

Брак  власної ініціативи

Створення можливості передбачення

Поступово вводити  зміни

Створення раціональної рутини

Розширення інтересів  за допомогою інтеграції нового

Надання допоміжних засобів

Пропонувати різні  види занять

Соціальне поведінка
характерні  ознаки рекомендації
Незвичайність щодо зорового контакту

Навчання  за допомогою імітації утруднено

Складність  з розподілом уваги

Обмежене  почуття соціальної взаємності

Спостереження та оцінка соціальних здібностей в  різних ситуаціях

Індивідуальний  підбір соціальних вимог


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок 

На закінчення необхідно підкреслити, що на частку батьків випадає найбільш важка  роль щодо розвитку та підготовки аутичної дитини до життя. Успіх соціальної адаптації  аутичної дитини, що займається в корекційної  групі або іншому спеціальній  установі або вдома, тісно пов'язаний з можливістю координації дій  батьків, лікаря, психолога і педагога.

Не кожного  аутичну дитину можна вивести на рівень масової або допоміжної школи. Але й у випадках, коли він залишається в межах будинку, праця фахівців, які працюють з ним і батьків буде винагороджений тим, що дитина стане рівніше в поведінці, більш керований, і в нього розвинеться інтерес до якоїсь діяльності, яка замінить безцільне проведення часу і зробить його поведінка більш цілеспрямованим, емоційно насиченим і контактним.

В даний  час в Росії випробовується гострий  недолік практичних розробок по соціально-побутової  реабілітації, які дозволили б  дітям і підліткам з аутизмом адаптуватися в повсякденному житті. За кордоном найбільших успіхів в  галузі соціально-побутової реабілітації дітей з аутизмом досягли прихильники  поведінкової терапії, зусилля яких спрямовані на формування незалежності і самостійності дитини в її повсякденній поведінці. Можна виділити два великих  напрямки в рамках поведінкової терапії: оперативне навчання та навчання за програмою ТЕАССН. В основі оперативного навчання лежать дослідження біхевіористів, направлено на тренінг соціально-побутового поведінки через відпрацювання окремих операцій з їх подальшим об'єднанням (I.Lovaas, 1981). Навчання за програмою ТЕАССН (Treatment and Education of Autistic and related Communication handicapped Children - Лікування і навчання дітей, які страждають аутизмом та порушеннями спілкування) направлено на полегшення соціально-побутової адаптації аутичної людини з допомогою зорової організації зовнішнього середовища. Найбільш ефективною для роботи з аутичними дітьми в даний час є метод холдинг терапії. Основною функцією холдинг терапії, яка зумовлює її ефективність в роботі з сім'єю, яка виховує дитину з аутизмом, є актуалізація ранньої прихильності «мати-дитя», яка забезпечує розвиток дитини в нормі, і яка не формується в достатній мірі між аутичною дитиною та її матір'ю. Даний висновок зроблено на підставі аналізу даних етологічного напрямку в психології та корекційної практики, орієнтованої на формування афективної сфери аутичної дитини. Дієвість холдинг терапії обумовлена ​​тим, що вона активує 3 рівня афективного розвитку: актуалізує дитячі афективні стереотипи, відпрацьовує психологічний механізм експансії («гойдалки»), пов'язаний з переживанням небезпеки, і провокує більш глибокий емоційний контакт дитини з матір'ю.

Хочеться  також відзначити, що в даний час  інформованість суспільства про  дитячий аутизм дуже низька. Звичайно, люди, що спеціалізуються на них  володіють достатньою інформацією, але більшість людей мало або  зовсім нічого не знають про це захворювання. Потрібно інформувати суспільство, адже згідно з сучасними даними, кожен п'ятисотий дитина страждає аутизмом, а це немаленькі цифри. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Список  використаних джерел 

1. Аршатская  О.С. Психологічна допомога дитині  раннього віку при формується  дитячому аутизмі / / Дефектологія. 2005. № 2. с.46-67

2. Дитина  з аутизмом - проблеми в побуті. Методичні рекомендації з навчання  соціально-побутовим навичкам аутичних  дітей і підлітків. / Под ред.  С.А. Морозова.М. 1998.92с.

3. Веденина  М.Ю. Використання поведінкової  терапії аутичних дітей для  формування навичок побутової  орієнтації. / / Дефектологія. 1997. № 2. с.31-39; № 3. с.15-21

4. Гілберг  К., Пітерс Т. Аутизм: медичні та  педагогічні аспекти / За ред.Л.М.  Шипіцин, Д.Н. Ісаєва. СПб. 1998.124с.

5. Дитячий  аутизм. Хрестоматія / Сост.Л.М. Шипіцин.  СПб., 1997.254 с.

6. Зайцева  Л.А. Обстеження дітей з порушеннями  мови. Мн., 1998.30 с.

7. Інтегроване  навчання дітей з особливостями  психофізичного розвитку: Монографія / А.Н. Конопльова, Т.Л. Лещинська.  Мн. НДВ. 2003.232 с.

8. Катаєва  А.А., Стребенева Е.А. Дидактичні  ігри та упражненія.М. Просвітництво. 1991.190 с.

9. Ковалець  І.В. Основні напрямки роботи  з аутичними дітьми / / Дефектологія 1998. № 2. с.63-73.; № 9. с.45.; № 1. с.76

10. Ковалець  І.В. Порівняльне вивчення розуміння  емоції дітьми з аутизмом / / Дефектологія. 2003. № 2. с.57

11. Лебединська  К.С., Микільська О.С., Баенская Є.  Р, Діти з порушеннями спілкування: ранній дитячий аутизм.М. Просвітництво. 1989.95 с.

12. Лебединська  К.С., Микільська О. С Діагностика  раннього дитячого аутизму. Початкові  проявленія.М. Просвітництво. 1991.96 с.

13. Логопедія  / Под. ред.Л.С. Волкової М. 1989.528 с.

14. Никифорова  Є.В. Розвиток соціальних емоцій  у дітей дошкільного віку, які  мають порушення спілкування  з однолітками / / Дефектологія. 1997. № 3. с.57-62

Информация о работе Ранній дитячий аутизм