Типовий поведінковий симптомокомплекс дітей молодшого шкільного віку

Отже, нами розглянуті позитивні  і негативні симптоматики. Вчені припускають, що негативні утворення є показником рівня розвитку позитивних особливостей: домінування одних із них визначає пригнічений стан розвитку полярних симптомів, а отже, відповідних особистісних утворень (позитивних або негативних).

1.3. Психофізіологічні особливості  поведінки дівчаток і хлопчиків  молодшого шкільного віку

Кожен учитель помічав, що в процесі навчання, гри, праці  дівчатка і хлопчики діють по-різному. Мабуть, у кожного виникало запитання: "Чому ж так відбувається?".

Можливою  відповіддю на це може стати теорія асинхронної еволюції чоловічої і жіночої статі доктора біологічних наук, генетика В.А.Геодакяна, де він спирається на дві протилежні тенденції. У першій стверджується, що жіноча стать орієнтована на збереження ознак розвитку, які необхідні для передачі їх у спадок, аби нащадки були більш схожі на батьків. Отже, вижити.

У другій стверджується, що чоловіча стать орієнтована  на  подальший  пошук  змін  розвитку людини. При цьому в чоловічій статі акумулюються нові корисні змінені риси пристосування людини до середовища. А отже, у чоловічій статі основна орієнтація робиться на прогрес.

Дівчатка  і хлопчики діють з урахуванням  цих тенденцій, які накладають певний відбиток на стратегію їхніх поведінкових дій (про які наголошував відомий польський педагог Януш Корчак). На них варто звертати увагу, щоб краще розуміти їхні навчальні дії та допомогти розкрити їхні таланти.

Отож ми розглянули деякі аспекти психофізіології учнів молодших класів. Зрозуміло, що їх основні "контури" закладаються на біологічному рівні, але діють не самі по собі, а за безпосереднього впливу на дитину навколишнього світу та її родини. У процесі становлення поведінки дитини вирішальну роль відіграє родина і шкільне середовище. Педагог, озброєний знаннями психофізіологічного підґрунтя дій учня початкової школи, враховуючи їх у своїй роботі, матиме більший успіх і досягатиме кращих результатів на педагогічній ниві. Саме усвідомлення глибинних процесів, що відбуваються у душевній сфері дитини, допоможе вчителеві зберігати здоров'я своїх учнів і своє, уникати проблем синдрому професійного вигорання, а отже, успішно взаємодіяти з дітьми за законами їх природного розвитку.

1.4. Основні особливості прояву типу темпераменту у поведінці молодшого школяра

Спостерігаючи за поведінкою дітей і дорослих, за тим, як вони працюють, навчаються, граються, як реагують на зовнішні впливи, як переживають радощі і горе, вчені звернули увагу на більш індивідуальні розрізнення між ними у відношеннях активності, рухливості, емоційності, тобто розрізнення їх темпераментів.

Темперамент означає індивідуальні особливості дітей в їхній реакції на різноманітні подразники та досвід; індивідуальні відмінності у виконанні рутинних щоденних видів діяльності: прийманні їжі, сну, дослідженні предметів тощо. Темперамент передбачає генетичні відмінності серед дітей.

Знаючи, що тип темпераменту вроджена якість, залежно від типу існують різні особливості його прояву у дітей молодшого шкільного віку.

Діти - сангвініки легко пристосовуються до нових людей, нового середовища, нових потреб. Емоційні, контактні, життєрадісні, з живою мімікою (коли їм весело — вони сміються, сумно — плачуть). З виразу обличчя легко здогадатись, який у них настрій, як ставляться до того, хто з ними спілкується. У них переважає веселий настрій. Вони довірливі, з ними приємно спілкуватися. Їхня увага нестабільна, вони уникають труднощів, з прийняттям рішень поспішають.

Як правило, у присутності дитини - сангвініка, інші діти почуваються легко й невимушено, без напруження. Тільки - но зійшлись, а враження таке, ніби давно знайомі.

Ці діти дуже енергійні, надзвичайно активні. Довго працюють без утоми. Але за тих умов, коли робота їх цікавить. Якщо вона не дуже захоплює, можуть покинути все, не довівши до кінця. До критики ставляться спокійно. Із задоволенням беруться за нову справу, відзначаються винахідливістю. Швидко реагують на навколишні події. Байдуже ставляться до нового.

Товариські. Легко переборюють труднощі й допомагають їх долати іншим. Можуть бути лідерами. Добре стримують вияви своїх почуттів (збудження і гальмування десь у співвідношенні 50x50%). Їх легко дисциплінувати, оскільки вони швидко виробляють потрібні навички поведынки й перебудовуються без труднощів. У сангвініків практично немає ворогів: вони з розумінням ставляться до думок і вчинків інших, толерантні, контактні. У колективі почуваються впевнено, не бояться ризику й відповідальності.

Як стверджував фізіолог І.Павлов, сангвініки найбільше пристосовані до життя, оскільки сильніші, урівноваженіші, енергійніші, легші за інших на підйом, легко виконують завдання, які потребують кмітливості. Довготривалих і кропітких справ зовсім уникають. Проте діти – сангвініки часто переоцінюють свої можливості, їх слід залучати до громадської діяльності, ставити перед ними все нові завдання, контролювати якість роботи.

Холерики — сильні, неврівноважені, рухливі. Це молодші школярі з великим життєвим тонусом, великою активністю, енергійністю, непосидючістю, їх «наступ» важко зупинити. Вони нестримані, нетерплячі, запальні. У них є така особливість, якої немає в інших: з'являтись у потрібний момент. Трапляється з кимось нещастя, і холерики тут як тут, бо це діти з «оголеним нервом». Вони відчувають не лише свій біль, а й біль тих, хто поряд. Байдужими ніколи не бувають. Холерики багатьом видаються щасливцями. Та все це тому, що встигають робити найбільшу кількість спроб і помилок за одиницю часу. Вони швидко рухаються й швидко розмовляють. У них немає внутрішніх затисків, вони розкуті, завжди живуть за програмою максимум. Їхня поведінка неврівноважена. Потреба уві сні мала, однак завжди бадьорі. Вони легко збуджуються й довго заспокоюються.

Холерики — дуже компанійські діти, бойові, завзяті, але задиркуваті, запальні, правда, швидко відходять і потім страждають (їм треба багато прощати). А все через надмірну активність, навіть реактивність. В їхній поведінці це виявляється в нестриманості, роздратованості, настирливості. Швидке збудження веде до того, що вони мало роздумують і відразу діють. Швидко включаються в дію й переключаються на іншу діяльність. Відверто вступають у суперечки, бувають агресивними. Їм важко приборкувати свої бажання, не можуть чекати (погано спрацьовують гальмівні центри). Холерики не пристосовуються до середовища, а намагаються пристосувати середовище, оточуючих до себе. Їхня стихія — крайнощі: або — або. Музику люблять гучну, кольори — дуже яскраві.

Діти – холерики - натхненні й невтомні, ініціативні, подають надзвичайно багато ідей. Однак розпочату справу їм дуже важко довести до кінця, як і втілювати свої ідеї (не вистачає наполегливості, набридає одноманітність). Їх слід не утомлювати одноманітністю роботи.

Для холериків характерне бажання виділитись із колективу, стати лідером. У них виразна міміка й пантоміміка.

Зустрічаються холерики, у яких збудливість поєднується з підвищеним настроєм. Такі діти завжди на видноті, на таких тримається будь-яка компанія. Але «у великих дозах» вони стомлюють оточуючих, їм властиві переходи від вираження симпатії до виявів антипатії. При поразках — схильні до агресії. 

На вищому рівні холерики — це одержимі діти, фанатики. Вони не бачать шляхів, а бачать лише один шлях, один ідеал. Йому і служать. Така однобокість буває небезпечною. У них велика сила волі, активність, динамічність. Терпіння слабке. Значно переоцінюють свої здібності. Холерики не думають про небезпеку, діють сміливо, рішуче, з великим піднесенням, пристрастю й захопленням.

Флегматики — сильні, урівноважені, інертні, пасивні. Це передусім тверезі консерватори, мудрі ведучі, які реально оцінюють свої здібності, хранителі таємниць, це «річ у собі»: непроникливі, нерозгадані. Нелегкі на підйом, нерішучі, недовірливі, пасивні. Відзначаються повільним виникненням і зміною почуттів та емоційних станів. Вони сповідують філософію людей: «Тихіше їдеш — далі будеш». Можливо, саме вони її й створили. Це — «генії відстрочок». Вони очікують. До виконання завдання флегматиків слід не лише заохочувати, а й готувати заздалегідь, повторивши не один раз. А два чи три завдання — їм узагалі осягнути не під силу, їх охоплює паніка. Їхньою діяльністю слід керувати, а не підганяти. Вони ретельно обдумують і планують свої дії. Рішення планують послідовно і невідступно.

Флегматики повільні, як і їхнє мовлення. Малоемоційні, почуття виражають слабко, тобто мають слабку емоційну збудливість. Їх нелегко розсмішити, розгнівати, але нагромаджені негативні емоції можуть дати непередбачений вибух гніву. Їхня міміка одноманітна, мовлення невиразне. Імовірно, що прислів'я: «У тихому болоті чорти водяться» — саме про них. Флегматики наполегливі в роботі, розпочате доводять до кінця, проте надто повільно, чим дратують оточуючих. Вони зовні загальмовані, майже завжди утримуються від швидкого вирішення. Страждання переносять терпляче, не скаржаться на них, але страждання інших їх також мало хвилюють. До критики ставляться байдуже. Працьовиті. Винахідливістю не відзначаються, однак утілюють у життя ідеї інших. Вони терплячі, наполегливі у досягненні мети, стійкі у прагненнях і настроях.

Мають негативне ставлення до нового. Нелегко сходяться з новими людьми. Повільно пристосовуються до нового оточення. З труднощами змінюють звички, які відзначаються винятковою міцністю і зберігаються протягом довгого періоду (а то й усього життя). Флегматики роблять усе без поспіху, як би їх не підганяли. Мають повільне засвоєння й перебудову навичок. Перевиховання флегматиків — справа нелегка. Таких до активності доводиться спонукати.

Люблять спокійні кольори, спокійну музику, спокійну обстановку. У стосунках із іншими дітьми виявляють постійність, відданість. Надійні у дружбі. Люблять вузьке коло давніх знайомих. У стосунках із людьми врівноважені, у міру товариські, уникають пустої балаканини. В екстремальних умовах стають загальмованими, розгублюються, тому потребують підказки.

Меланхоліки, як правило, слабкі, процеси збудження і гальмування протікають повільно.

Вони дуже чутливі діти, друзі книги й природи. Мрійливі, мляві, замкнені, песимістичні. Міміка й рухи невиразні, голос тихий (рідко сміються). Настрій дещо пригнічений, бо переважають гальмівні процеси. Кожен життєвий поворот для меланхоліків — удар, бо вони переживають сильний страх у небезпечній ситуації. Вони дуже чутливі й вразливі. Довго пам'ятають образи, навіть невеликі неприємності виводять їх із рівноваги, можуть викликати сльози. При невдачі — пригнічені й розгублені.

Завжди серйозні, а почуття свободи, розкутості й приємної веселості майже ніколи не відчуваються. Вони невпевнені у собі. Серйозність у меланхоліків іноді досягає патології (це у порівнянні з життєрадісними сангвініками). У них повільна зміна почуттів і контролю, повільні рухи, мовлення, одноманітна міміка.

Сором'язливі, перед труднощами розгублюються. Терпіння дуже слабке, адаптація важка, недооцінюють свої здібності, недовірливі. Важко засвоюють точний розпорядок життя, колектив їх стомлює. Активність низька, не здатні витримувати сильне нервове напруження. Вони швидко втомлюються. При сильних подразниках погіршується діяльність. Рідко користуються допомогою товаришів. Легко пристосовуються лише до дуже вузького середовища (родина, невелике коло друзів). У доброму колективі здатні виявляти наполегливість, завзятість. Уважні до інших, тактовні.

Меланхоліки ніколи не бувають активістами й громадськими діячами. Вони ті, кого ведуть. Вони уникають труднощів й перешкод, відмовляються від боротьби. Нездатні відстоювати свої погляди, скромні, несамостійні, залежні.

Їх часто називають диваками, бо у них надзвичайно розвинена уява. Вважається, що їхнє мовлення не встигає за уявою, тому вони — мовчуни. Креативів якраз найбільше серед меланхоліків. Ці діти — індивідуалісти.

Мають свій, часто оригінальний погляд. Відзначаються надзвичайною точністю й скрупульозністю в діяльності.

Отже, молодшим школярам – представникам різних типів темпераменту притаманні індивідуальні особливості в їхній поведінковій реакції на різноманітні подразники та досвід; індивідуальні відмінності у виконанні різноманітних видів діяльності тощо.