Типовий поведінковий симптомокомплекс дітей молодшого шкільного віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІІ. Аналіз результатів дослідницько – експериментальної роботи

2.1. Методика  експериментального дослідження  проблеми

В сучасних умовах,  які пов’язані з демократичними перетвореннями в суспільстві, великого значення надається процесу виховання, який формує майбутнє, закладає основи для суспільних змін, сприяє розвитку особистості вихованця. Ця проблема набуває гострого звучання саме в навчальних закладах шкільного типу. Саме у сфері навчання та виховання має формуватися усвідомлення кожною дитиною того, що справжній сенс її життя – це якомога повніша самореалізація всіх її здібностей на користь людям, яка можлива лише за умов правильної сформованості норм і правил поведінки особистості кожного вихованця. І особливо це усвідомлення є актуальним у роботі з молодшими школярами, адже саме дана вікова категорія є сензитивною для формування норм і правил культурної поведінки.  Найповніше оцінити вплив педагога на  розвиток поведінкових реакцій та поведінки зокрема особистості учня можливо, дослідивши ціннісно-мотиваційну сферу школярів. Тому сьогодні стає все більш очевидною важливість досліджень мотиваційних орієнтацій учнів молодших класів (адже даний віковий період є сензитивним для їх формування і розвитку) для подолання, попередження і уникнення явищ прояву негативної поведінкової симптоматики, її загострення та застрягання, для побудови ефективної навчально-виховної  системи на основі особистісно-зорієнтованого підходу, у зв’язку з тим, що мотиваційна сфера має величезне значення у формуванні і розвитку особистості індивіда, у регуляції його поведінки і діяльності.

Для дослідження були відібрані учні двох класів 2 та 3. Кількість дітей в класах одинакова (по 6 чоловік). Статевий склад учнів також приблизно рівний. За рівнем успішності та за здібностями дітей це обидва “середні” класи. Є свої відмінники, а є слабкі в навчанні діти. Всього в опитуванні взяли участь 12 учнів молодших класів.

 

 

 

2.2. Хід проведення  експериментальної роботи та  аналіз отриманих результатів  дослідження

Констатуючий  експеримент

Мета дослідження: аналіз мотиваційної сфери учнів початкових класів як складової подолання негативної симптоматики в поведінці, виявлення ставлення батьків до значущої діяльності їхніх дітей, тобто навчання.

На початку дослідження  було здійснено аналіз класних журналів з метою вивчення навчальних  показників учнів. В результаті цього нами виявлено двоє учнів, навчальні досягнення яких мають суттєві недоліки, тобто рівень успішності цих учнів нижче середнього. Також на даному етапі було проведено індивідуальні бесіди з вчителями даних класів і вихователями групи подовженого дня щодо стану поведінки учнів. Незадовільний стан поведінки за їхньою оцінкою мають також два учні.

Для реалізації поставленої мети була використана анкета для визначення шкільної мотивації в учнів початкових класів Н.Г.Лусканової (Дод. 1) та анкета для батьків (Дод. 2).

Анкета Н.Г.Лусканової складається з 10 питань, які відображають ставлення дитини до школи та навчання. Виявлений у відповідях учнів показник негативного ставлення до школи і навчання надасть можливість виявити з опитаної кількості дітей учнів з негативною симптоматикою в поведінці або тих, які входять в групу ризику даного психолого - педагогічного явища.

В результаті проведеного  дослідження виявлено, що 6 учнів  мають високий рівень шкільної мотивації, що становить 50 % від загальної кількості  опитаних; 4 учні мають нормальну  шкільну мотивацію, що становить 34%; 1 учень має позитивне ставлення до школи, але школа приваблює більше позанавчальною діяльністю (чим потрапляє в групу ризику можливості появи негативної симптоматики в поведінці), що становить 8% від загальної кількості опитаних; 1 учень має взагалі низький рівень шкільної мотивації (що говорить про наявність проявів негативної симптоматики в поведінці), що становить 8% .

Відомо, що ставлення  батьків до навчання дітей мимовільно неусвідомлено передається дітям. Це ставлення  батьків школярів з’ясовувалось  шляхом анкетування. Підбір питань анкети здійснювався з метою отримання якомога більшої і повнішої інформації стосовно всіх аспектів ставлення до навчання учнів у їхніх сім’ях. Саме тому було вирішено провести анкетування з батьками з метою підкріплення і доповнення відповідей дітей.

В результаті проведеного дослідження  виявлено, що 10 з 12 опитаних батьків  мають серйозне ставлення до навчання власних дітей, але у 2 батьків  це ставлення є нейтральним з  тяжінням до позитивного. Для аналізу  інтерес склали тільки нейтральні та негативні відповіді батьків з психолого - педагогічної точки зору. Адже ми намагалися враховувати такі важливі аспекти проведення дослідження, як правдивість відповідей опитаних, адже цей коефіцієнт буде значно вищим у дітей, ніж у дорослих, які обирають «потрібну» їм відповідь, адже дорослі можуть значно швидше проаналізувати певне питання і потрібну (вигідну для себе)  відповідь на нього.

Аналіз класних журналів, індивідуальні бесіди з педагогічними працівниками, які працюють у даних класах, порівняльний аналіз відповідей батьків і дітей підтвердив наявність негативної симптоматики в поведінці у 2 учнів.

Отже з усього вищезазначеного  слідує, що сформованість певного  рівня мотиваційної сфери учнів  початкових класів залежить від вчителя, від школи зокрема. Наявність та прояв негативної симптоматики у поведінці – це, так би мовити, певний прорахунок з боку вчителя, як основний фактор, та сім’ї, як другорядний. Подолання цього значною мірою залежить від вчителя та організованої ним роботи, але цей процес задля його максимальної оптимізації  не може протікати без участі сім’ї у ньому. Тому важливим завданням школи є правильно доцільно вміло організована та проведена методична робота стосовно подолання та нівелювання негативних проявів поведінки, тобто подолання негативного симптомокомплексу та залучення сім’ї до даного процесу.

  Формуючий експеримент  

  Мета: виявлення факторів підвищення рівня ціннісно - мотиваційних орієнтацій школярів, які мають прояви негативної симптоматики  в поведінці шляхом виховних впливів оточуючих як засобів подолання цих проявів; здійснення прямого впливу на ставлення батьків до навчання власних дітей з метою зміни і наступного  покращення цього ставлення і усвідомлення всієї важливості і необхідності прояву власної активності та в наданні допомоги дітям в ході цього процесу.

Складена система мотиваційних орієнтацій учнів має своє яскраве  відображення в поведінці, вчинках, діях, діяльності, взаємо- та самооцінюванні. На основі цього нами була розроблена методична робота стосовно усунення проявів негативної симптоматики в поведінці учнів. Враховуючи закони життя і розвитку дитячого колективу, ми вирішили у ході методичної роботи не вилучати цих учнів з колективу (не використовувати метод індивідуалізації як основний), а реалізовувати поставлені цілі (вплив на особистість школяра через колектив) у повному колективі учнів. На основі цього було підібрано, організовано та проведено ряд виховних заходів: «Про правила поведінки на уроці і перерві», «У світі шкільних речей», «Я і мої однокласники – друзі», «Давайте ближче познайомимось», «Подорож у країну Доброти» (Дод. 3, 4). Дані заходи було проведено у 2 та 3 класах. Було зроблено припущення, що важливу роль тут може відіграти оцінка. Вчитель давав учням спеціальні настанови у процесі заходів виховання, спрямованого на подолання та нівелювання проявів негативної симптоматики в поведінці учнів, фіксацію цього процесу; по-друге, ставив завдання по взаємо- та самооцінюванню вчинків, дій, поведінки, діяльності учнів. У значення «оцінка» ми включали оцінку вчителя, само та взаємооцінювання учнів. Основна увага приділялася саме учням, які нас цікавлять.

В ході роботи був виявлений великий  вплив на поведінку  цих учнів  як оцінок учителя, так і взаємо- та самооцінювання. Особливо імпонувало дітям завдання самостійно оцінити власну поведінку або поведінку товариша. Слід підкреслити, що за всіх трьох умов учні чітко усвідомлювали свої помилки і в основному правильно аргументували оцінку власної поведінки. Оцінки поведінки товариша виявилися ще обгрунтованішими, що свідчить про відомий  факт: усвідомлення поведінки людей, які оточують, дається легше, ніж усвідомлення власних дій.

В ході експериментального дослідження виявлено, що застосування вчителем спеціальних засобів впливу на учнів, таких, як настанова на самоконтроль, оцінювання поведінки учнів, залучення їх до само- та взаємооцінки в поєднанні з наочною фіксацією відхилень, значно активізує систему мотиваційних орієнтацій дітей, що є позитивним моментом у процесі подолання проявів негативної симптоматики у поведінці, а це підвищує самодисципліну і призводить до зменшення кількості відхилень від правил у поведінці.

Окрім того, при перевірці  ряду робіт, які учні виконували в  різних умовах, було виявлено, що роботи, виконані в умовах виховної настанови кращі, ніж роботи, виконані під час звичайних уроків та занять.

Можна зробити висновок, що систематичне й порівняно тривале вправляння учнів, які мають прояви негативної симптоматики у поведінці, у самоконтролі поведінки за умов, що створювались, тобто перебування у звичному дитячому колективі, де можна вочевидь побачити як в подібній ситуації чинять інші і ти сам, розібратися у причинах позитивної та негативної поведінки власної та інших, здійснити певний аналіз та самоаналіз, на основі цікавих незвичних занять призведе до закріплення й збереження у цих дітей певної системи ціннісних орієнтацій, і вони застосовуватимуть її  та спиратимуться на неї в умовах щоденного навчання, діяльності й розвитку, долаючи негативні симптоми у власній поведінці та їх прояви з допомогою оточуючих.

Все вищеназване свідчить про те, що виховна настанова на самоконтроль та наочна фіксація відхилень  від вимог, правил, попередженням учнів про наступну оцінку їхньої поведінки вчителем, настанова на взаємоконтроль і взаємооцінку, настанова учнів на самооцінку власної поведінки є важливими факторами подолання проявів негативної симптоматики в ній. Якщо вчитель враховуватиме ці дані при побудові та організації роботи з уникнення та подолання цієї проблеми, то цей процес відбуватиметься у можливо оптимальному темпі, але ні в якому разі не в швидкому.

Спираючись на отримані в констатуючому  експерименті дані нами була розроблена методика взаємодії школи і родини з питань залучення сім’ї до процесу  подолання проявів негативної симптоматики в поведінці дітей. В ході роботи було здійснене констатаційне ознайомлення батьків з навчальними досягненнями дітей, проведено ряд лекцій для батьків та здійснене індивідуальне консультування останніх з питань, які їх хвилюють. На основі цього були розроблені педагогічні рекомендації для батьків.

Отже, демонстрація батькам  реального рівня навчальних надбань та поводження їхніх дітей, їх порівняння з іншими, необхідна і важлива для кожної сім’ї інформація з педагогічного всеобуча  змусила батьків критично подивитись на своє ставлення до навчання дітей а, можливо, і зміну їхнього ставлення стосовно цього. 

Контролюючий експеримент

Мета дослідження: аналіз ціннісно-мотиваційної сфери учнів початкових класів, які мають прояви негативної симптоматики в поведінці, як складової процесу подолання цього явища після здійснення спеціально організованого виховного впливу, порівняння попередніх показників з отриманими;  аналіз ставлення батьків до навчання дітей після здійснення спеціально організованого всеобучу, порівняння попередніх показників  з отриманими.

Для реалізації поставленої мети використовувалася анкета для визначення шкільної мотивації в учнів початкових класів Н.Г.Лусканової  та анкета для батьків.

Для аналізу інтерес склали  тільки оцінки по визначених у констатуючому експерименті шкалах у двох учнів.

В учнів, які становлять для нас інтерес, загальний рівень шкільної мотивації несуттєво, але збільшився майже по всіх проказниках (кількість отриманих за відповіді на питання анкети балів збільшилася), що свідчить про вдалий і результативний виховний вплив на ціннісно-мотиваційну сферу школярів та позитивні зрушення на шляху подолання негативної симптоматики в поведінці учнів.

У цих учнів все ще переважає низький рівень шкільної мотивації, хоча ступінь цього переважання вже нижчий, чим на етапі констатуючого експерименту.

У ході рішення задач  цього  етапу було проведено повторне анкетування батьків з метою  виявлення ставлення батьків  до навчання дітей і порівняння його з попередньо отриманими даними. Порівняльний аналіз дав змогу нам виявити наступне. Відповіді батьків на питання анкети з педагогічної точки зору покращились, а отже ставлення батьків до навчання дітей змінилось в позитивний бік. І хоча результати не такі високі, як ми очікували, проте позитивні зрушення є. Суттєвим доказом цього є те, що  в класах після проведення роботи з батьками відбувається якісніше поліпшення показника успішності.

З цього можна зробити висновок, що батьки учнів не тільки змінили своє ставлення до навчання дітей, а й приймають активну участь у навчальному житті дитини вдома, здійснили певні нововведення.

Спираючись  на результати проведеної роботи та отримані дані нами були розроблені рекомендації щодо конкретних шляхів подолання проявів негативної симптоматики в поведінці учнів молодшого шкільного віку в процесі навчання для вчителів.

 

Проаналізувавши результати дослідження ми можемо зробити висновок, що серед обраної групи учнів є діти з проявами негативної симптоматики в поведінці. Проте при вмілому і вдалому здійсненні виховної роботи, правильній її організації і побудові дану ситуацію можна змінити в позитивний бік. Ми не маємо права говорити про повне подолання та нівелювання даного явища, адже цей процес дуже повільний і довготривалий, а кількість часу, відведеного  на проведення експериментального дослідження, досить мала для цього, проте у дітей, котрі мають прояви негативної симтоматики в поведінці, ми спостерігали позитивні зрушення під час дослідження.

Дослідження цієї проблеми показує, що виховна настанова на самоконтроль та наочна фіксація відхилень від вимог, правил, попередження учнів про наступну оцінку їхньої поведінки вчителем, настанова на взаємоконтроль і взаємооцінку, настанова учнів на самооцінку власної поведінки є важливими факторами подолання проявів негативної поведінкової симптоматики. Якщо вчитель враховуватиме ці дані при побудові та організації роботи щодо уникнення та подолання цієї проблеми, то цей процес відбуватиметься у можливо оптимальному темпі, але ні в якому разі не в швидкому. Це передбачає застосування в виховній роботі методів та форм, які б сприяли розвитку підростаючого покоління, вмінню протидіяти негативному впливу оточення, будувати своє майбутнє на засадах загальнолюдських цінностей.