Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва соняшника в СТОВ «Агросвіт»

Підвищення економічної ефективності забезпечує зростання доходів господарств, що є основою розширення і вдосконалення виробництва, підвищення оплати праці та поліпшення культурно-побутових умов працівників галузі. Проблема піднесення ефективності сільськогосподарського виробництва полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат досягти суттєвого збільшення обсягу виробництва продукції, необхідні для задоволення матеріальних і культурних потреб суспільства.

Підвищення ефективності сільського господарства має народногосподарське значення і є вирішальною передумовою прискореного розвитку агропромислового комплексу і дальшого зростання результативності економіки України.

Для досягнення максимального збільшення виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції треба визначити раціональні нормативи витрат відповідних виробничих ресурсів, необхідні витрати на підвищення якості і одержання екологічно чистої продукції, а також на охорону навколишнього середовища. При цьому економічну ефективність сільськогосподарського виробництва необхідно вивчати у відповідності з вимогами економічних законів, що його регулюють, і виробничими відносинами, в межах яких розвиваються різноманітні форми власності і види господарювання.

 

1.3. Методичні аспекти  економіко-статистичного аналізу  ефективності виробництва соняшника

 

В ефективності виробництва відображується вплив комплексу взаємопов’язаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. У зв’язку з цим для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємопов’язаних показників, які відбивають вимоги економічних законів і характеризують вплив різних факторів.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об’єднаннях визначається як народногосподарська ефективність, економічна ефективність галузей і виробництва окремих продуктів, а також господарської діяльності сільськогосподарських підприємств і окремих заходів. Залежно від цього, використовують різні економічні показники, які повинні бути органічно взаємопов’язані і відповідати критерію ефективності.

При оцінці економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в підприємствах та об’єднаннях необхідно правильно визначити систему взаємопов’язаних показників, які повинні найбільш об’єктивно відбивати її рівень. Для цього широко використовуються як натуральні, так і вартісні показники. Натуральні показники виходу продукції з урахуванням її якості є вихідними при визначенні економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Тому врожайність культур характеризує рівень ефекту, одержаного в процесі виробництва. Водночас один і той же рівень урожайності досягається при різних витратах, або різні показники продуктивності одержують при рівновеликих витратах виробництва. Для одержання порівняльних величин витрат і результатів обсяг виробленої продукції обчислюють у вартісному виразі.

Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є вартість валової і товарної продукції господарства,. на основі якої можна розрахувати валовий і чистий дохід, а також прибуток.

Для визначення економічної ефективності виробництва в цілому по сільськогосподарських підприємствах використовується система показників, які доцільно обчислювати в такій послідовності:

1. Вартість валової продукції (грн.) на 1 га сільськогосподарських  угідь.

2. Вартість валової продукції  на середньорічного працівника:

3. Вартість валової продукції на 100 грн. виробничих витрат:

4. Вартість валової продукції на 1000 грн. основних виробничих фондів і оборотних засобів:

5. Розмір валового доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:

6. Розмір валового доходу на 1 люд. – год.:

7. Розмір валового доходу на 100 грн. виробничих витрат:

8. Розмір валового доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

9. Розмір чистого доходу на 1 га сільськогосподарських угідь:

10. Розмір чистого доходу на 1 люд. – год.:

11. Розмір чистого доходу на 100 грн. виробничих витрат:

12. Розмір чистого доходу на 1000 грн. виробничих фондів:

13. Розмір прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь:

14. Розмір прибутку на 1 середньорічного працівника:

15. Розмір прибутку на 1 люд. – год.:

16. Розмір прибутку на 100 грн. виробничих витрат:

17. Розмір прибутку на 1000 грн. виробничих фондів:

18. Рівень рентабельності.

З переходом до ринкової економіки і зростанням конкуренції на зовнішньому і внутрішньому ринках дуже важливо для оцінки економічної ефективності виробництва визначити такий показник, як рентабельність продажу.

19. Показник рентабельності продажу розраховується за формулою:

В буквальному трактуванні цей показник показує, яка питома вага прибутку в загальній сумі грошової виручки від реалізації продукції. [3 ]

Економічна ефективність виробництва соняшника залежить від складного комплексу природноекономічних, технологічних, науково-технічних факторів. При вивченні даної проблеми слід рахувати наступні особливості галузі: соняшник вимогливий до умов обробітку. Агротехнічні вимоги не дозволяють вирощувати цю культуру у вузькоспеціалізованих господарствах. Рослини цієї культури дуже чуттєві до всіх видів гербіцидів. Слід враховувати також вимоги щодо олії в залежності від мети її використання. [17 ]

Незважаючи на велику кількість досліджень, питання підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва не втрачає актуальності, особливо впливу факторів, насамперед мікроекономічного рівня, на ефективність вирощування соняшнику, які ще недостатньо вивчені. Тому виникає необхідність поглибленого аналізу факторів, що зумовлюють кінцеві результати господарювання та обґрунтування напрямів підвищення ефективності виробництва соняшнику за сучасних умов. [11 ]

Галузь олійництва в Україні нині розвивається екстенсивним шляхом. Порівняно із 2000 роком в 2008 році площі соняшнику зросли в 2,3 рази і досягли 3,8 млн. га. середня урожайність по Україні за даний період знизилась майже на третину – до 11,2 ц/га. В окремих областях у 2003 році вона була катастрофічно низькою. Зокрема. сільськогосподарськими підприємствами Криму було зібрано лише по 6,8, хмельницької області – 8,0, Херсонської – 8,3 ц/га. Однією з причин зниження врожайності соняшнику в Україні, на думку ряду фахівців, є його поширення у регіонах, які не мають відповідних грунтово - кліматичних умов для його вирощування.

Незважаючи на такий шлях розвитку, виробництво і реалізація насіння соняшнику, поряд із зерном, є прибутковою галуззю сектору України.

Якщо в 2000 році в середньому по сільськогосподарських підприємствах Луганської області виробництво насіння соняшнику було нерентабельним, то протягом чотирьох наступних років, за рахунок випереджаючого росту ціни порівняно з рівнем собівартості, виробництво соняшнику було прибутковим. Зокрема, в 2008 році сільськогосподарські товаровиробники області від реалізації насіння соняшнику одержали на 1 га посівів 317,0 грн. прибутку при рівні рентабельності 72,3%.

Рівень рентабельності виробництва насіння соняшнику має чітко виражену тенденцію до зростання, що свідчить про досить стабільний стан галузі та перспективи подальшого її розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Економіко-статистичний аналіз ефективності виробництва соняшника в СТОВ «Агросвіт» Краснодонського району Луганської області

 

2.1. Економічна оцінка ресурсного потенціалу СТОВ «Агросвіт» Краснодонського району Луганської області

 

СТОВ «Агросвіт» розташоване в с. Новоаннівка Краснодонського району Луганської області .

Виробниче направлення кооперативу зерно - м’ясне. «Агросвіт» спеціалізується, насамперед, вирощуванням зернових та соняшника. Тваринництво займає значно меншу частку, зменшуючи свої об’єми з кожним роком.

 Відстань від господарства до районного центру, міста Краснодон – 20 км, до обласного центру, міста Луганськ – 75 км. Господарство має вигідне місце розташування й хороші шляхи сполучень.

Кліматичні умови цієї зони характеризуються зниженою кількістю опадів, нерівномірним випадінням їх по періодам року, високим температурним режимом, низькою відносною вологістю повітря, особливо в критичні періоди росту, розвитку рослин. Суми температур більші, ніж 10 0С складають 3250 0С на рік.

Загальна площа сільськогосподарських угідь, котрі закріплені за господарством, становить 3767 га.

Виходячи з основних особливостей клімату, можна сказати, що накопичення і зберігання вологи в ґрунті є однією з головних задач землеробства в даному районі. 

Головним в характеристиці господарства є визначення його об’єму і спеціалізації. Розмір підприємства визначається розмірами виробничих ресурсів. (площею сільскогосподарських угідь, ріллі, засобами виробництва, робітниками) і розмірами виробництва (валовою продукцією, товарною продукцією, прибутком).

Основним показником, що визначає спеціалізацію підприємства, є структура товарної продукції.

Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка виражається за допомогою словесної формули. Структура товарної продукції визначається як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей в загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яка приймається за 100%. Місце культур і галузей в господарстві визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної продукції, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20 і більше відсотків.

Для визначення напрямку виробничої спеціалізації в СТОВ «Агросвіт» Луганської області, визначимо склад, структуру і динаміку товарної продукції за допомогою таблиці 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Склад, структура і динаміка товарної продукції СТОВ «Агросвіт»

Види товарної продукції	2007			2008
	Виручка, тис. грн	Структура виручки, %	Номер по порядку в ранжир. ряді	Вируч-ка, тис. грн.	Струк-тура виручки %	Номер по порядку в ранжир. ряді
Рослинництво  в т. ч.:	2697	89,53	Х	9348	92,7	Х
зернові і зернобобові	1500	44,8	1	6117	60,66	1
соняшник	1040	31,05	2	2396	23,76	2
баштанні	40	1,19	8	37	0,37	7
Ін. продукція рослинництва	117	3,49	5	798	7,91	3
Тваринництво в т. ч.	335	10	-	586	5,81	-
Молоко	126	3,76	4	-	-	-
М'ясо КРС, ж.в.	109	3,25	6	432	4,28	4
М'ясо свиней,   ж. в.	-	-	-	-	-	-
Ін. продукція тваринництва	100	2,99	7	154	1,53	5
Реалізація іншої продукції, робіт, послуг	317	9,47	3	150	1,49	6
Всього по господ.	3349	100	Х	10084	100	Х

 

Кс п=

;

 

Ксп = 0,42

Центральним показником напрямку виробничої спеціалізації є структура виручки товарної  продукції, яка являє собою удільну вагу певного виду продукції в валовій виручці господарства, отриманій від реалізації сільськогосподарської продукції.

За допомогою таблиці 1, можна прослідкувати динаміку складу і структури основної товарної продукції в СТОВ «Агросвіт» Луганської області в 2007 — 2008 р.р. З наведених даних можна зробити висновок, що удільну вагу в загальній виручці господарства займає рослинництво, а саме вирощування зернових і зернобобових (6117 тис. грн. або 60,66%). Так, виручка від виробництва зернових в 2007 році склала  1500 тис, що становить 89,53% від загальної виручки за цей період.

Тваринництво ж займає меншу частину в загальній структурі виручки. Структура виручки тваринництва загалом складає в 2007 р. – 10%, що становить 335 тис. грн., в 2008 р. - 5,81 або 586 тис. грн. Порівнюючи дані за два роки, можна також відокремити слідуюче : в 2008 році СТОВ «Агросвіт» відмовилося від виробництва молока зовсім, хоча виручка за 2008 рік значно перевищує виручку за 2007р.

 Така різниця в співвідношенні виручки тваринництва і рослинництва обумовлена, насамперед, тим, що для виробництва продукції тваринництва необхідні більші затрати, ніж в рослинництві, а також тим, що виробничий цикл в тваринництві набагато більший, ніж в інших галузях сільського господарства.

Таким чином, можно зробити висновок, що господарство має два основні напрямки: виробництво зерна та соняшника.

Серед матеріальних умов, необхідних для життя людей, земля має особливе значення. Земельні ресурси – національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування усіх галузей народного господарства. Тому найбільш повне і раціональне використання землі для виробництва продукції є найважливішим завданням сільського господарства.

Земля є головним засобом виробництва у сільському господарстві. Про склад і структуру земельних угідь товариства СТОВ «Агросвіт» дізнаємось з таблиці 2.

Таблиця 2

Склад, структура і динаміка земельних угідь в СТОВ «Агросвіт»

Види угідь	2007		2008		Відхилення площі звітного періоду (+ ,-) від рівня базового періоду	Відхилен-ня структури звітного періоду % від рівня базового періоду
	площа, га	Струк-тура ,%	площа, га	Струк-тура, %
С/г угіддя	3738	100	3767	100	29	-
Втому числі рілля	3607	96,4	3636	96,5	29	0,1
Сінокоси	-	-	-	-	-	-
Пасовища	-	-	-	-	-	-