Принципова схема рафінації соняшникової олії

Відбір проб із резервуарів проводиться  згідно з вимогами ДСТУ4349:2004. За всією висотою резервуару зональним пробовідбірником відбирають:

одну пробу - з верхнього шару на рівні 50 см від поверхні олії;

три проби з середнього шару на рівні половини висоти наливу;

одну пробу - з нижнього шару на рівні 20 см від днища резервуару.

З відібраних проб виділяють об'єднану пробу 500 см³ для лабораторних випробувань.

     4.4.3 Для забезпечення процесу зберігання олії з дотриманням нормативних втрат постійно контролювати технічний стан маслогосподарства, виявляти і усувати підтікання олії через нещільності у днищі, корпусі резервуару, у засувках і фланцевих з'єднаннях на трубопроводах, не допускати перетікання олії з одного резервуару у другий через нещільно закриті засувки, підтримувати готовність підприємства до збору олії та ліквідації наслідків можливих аварій.

     4.4.4 Контроль за процесом зберігання олії з дотриманням нормативних втрат олії здійснюється: начальником дільниці зберігання або його заступником.

     4.4.5. Порядок проведення перевірок технічного стану окремих споруд маслогосподарства і усунення виявлених пошкоджень - згідно з «Правилами

 

технічної експлуатації господарств, які зберігають рідини».

     4.4.6Результати щоденного і періодичного огляду маслогосподарства,

визначення  висоти наповнення олії від верхнього  краю запірного люку до поверхні олії з точністю до 1 мм (визначають один раз на день), наявність витоків олії з-під резервуару через контрольну трубку, пропозиції щодо усунення виявлених недоліків заносяться в «Журнал обліку технічного стану резервуарів та продуктопроводів».

     4.4.7.Взимку у період різких коливань температури навколишнього середовища, а також навесні у період розтавання снігу, робітниками маслогосподарства здійснюється цілодобовий контроль за технічним станом резервуарів, трубопроводів, засувок, насосної.

Періодичність огляду маслогосподарства  визначається керівництвом підприємства. Результати огляду заносяться в робочий журнал реєстрації оглядів із обов’зковим заповненням наступних граф: дата, час початку і кінця огляду, температура повітря навколишнього середовища, підпис відповідальної особи, яка проводила огляд.

     4.4.8Для контролю за наявністю олії у резервуарах та інших ємностях матеріально-відповідальні особи за участю робітників лабораторії та бухгалтерії один раз на місяць, за станом на перше число, і при проведенні

інвентаризації визначають кількість  олії у кожному резервуарі та ємності на основі замірів.

Недозволено проводити  заміри, якщо олія знаходиться у  застиглому стані.

     4.4.9.Розрахунок наявної кількості олії у резервуарі і зачисних ємностях при зберіганні проводиться згідно з актом про результати замірів,  і затверджується директором підприємства.

   

 Результати вимірів кількості олії у резервуарах і зачисних ємностях заносяться у «Книгу обліку наявності. Переміщення і замірів», додаток 6.

     4.4.10. У разі появи розбіжності між результатами розрахунків кількості олії при зберіганні у резервуарах і зачисних ємностях та даними про кількість олії при її завантаженні, які перевищують допустиму похибку при вимірах (±0,2 %), розрахунки проводять повторно з визначенням причин розбіжності.

     4.4.11.Надлишок або недостачу, виявлені при розрахунках наявної кількості олії, у межах допустимої похибки (± 0,2 %), а також понад цю похибку, зазначають у «Книзі обліку наявності, переміщення і замірів», але у бухгалтерському та складському обліку не відображають.

    4.4.12.Перекачування олії з резервуару в резервуар при зберіганні забороняється, крім випадків аварій, зазначених у п. 6.1.15 цієї Інструкції.

     4.4.13.Гарантійний строк зберігання олії у резервуарах не обумовлюється діючими стандартами. В такому випадку, згідно з «Положенням про поставки продукції виробнично-технічного призначення та товарів народного споживання», затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 №888, гарантійний строк зберігання олії може бути передбачений сторонами при складанні угод.

     4.4.14.Визначено, що найчастіше при зберіганні олії її якість погіршується насамперед за показником пероксидного числа. Тому строки зберігання залежать від початкового значення цього показника і становлять:

для олії з пероксидним числом не більше 7 ммоль/кг. - 1,5 роки.

Забороняється закладати  на зберігання олію з пероксидним числом більшим ніж, 7 ммоль/кг.

Окислення олії, що веде до зростання  її пероксидного числа, посилюється  при підвищенні температури та при неповній ізоляції від повітря. При зберіганні олії у термоізольованих або заглиблених у ґрунт резервуарах та у

резервуарах під шаром інертного газу строки зберігання можуть бути

збільшені (від 0,5 до 1,0) ріку для всіх видів  олій.

Термін  зберігання олії встановлюється з кварталу її виробництва.

     4.4.15.Олія, яка поставляється на зберігання, підлягає освіженню після закінчення строків зберігання. Якщо лабораторним аналізом визначено, що показники якості погіршилися або набули граничних значень, олію освіжають раніше встановлених строків.

     4.4.16.Контроль за кількісним збереженням олії здійснюється постійно. Інвентаризація олії проводиться згідно з вимогами „Инструкции о порядке проведения инвентаризации материалов 1 группы на предприятиях Организации п/я А-1442”, затвердженої наказом Організації п/с А- 1442 від 19.09.1986 № И-190, та Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.1998 № 90, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.11.1998 № 728/3168 (зі змінами).

4.5.Гарантії виробника

     4.5.1.Виробник гарантує відповідність якості олії соняшникової вимогам цього стандарту за умови транспортування і зберігання.

     4.5.2.Термін придатності до споживання фасованої і нефасованої олії соняшникової  визначає виробник залежно від технології ввиробництва на підставі дослідження і відпловідно до чинних методик, затверджених у встановленому порядку.  

    4.5.3.Гарантійний термін зберігання олії соняшникової залежно від виду в рекомендованому інтервалі температур зазначено у таблиці 2.

 

 

Таблиця 4.2

Гарантійний термін зберігання олії соняшникової

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.ОХОРОНА ПРАЦІ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ РАФІНОВАНОЇ ОЛІЇ СОНЯШНИКОВОЇ

     Законом України „Про охорону праці” визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, а також врегульовано відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Крім того даний Закон встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

 

Державні санітарні правила  для підприємств,

які виробляють рослинні олії

ДСП 4.4.4.090-2002

Санітарні вимоги до території

    1. Планування території підприємства  повинно забезпечувати

найбільш  сприятливі  умови  для  виробничого  процесу  та  праці,

здійснюватися у відповідності  з вимогами чинних  будівельних  норм

га правил (СНиП II-89).

  2. При    будівництві    нових   підприємств   об'єкти,   які

використовують  розчинник  не   слід   розташовувати   по   всьому

майданчику.

     Для захисту  будівель та споруд від проникання  пари розчиннику

навкруги екстракційного цеху повинні бути передбачені дві  зони, що

контролюються:

 На відстані  15  м  -  зона  суворого  контролю  будівництво у

вказаній зоні заборонено.

     На відстані  30 м - зона з обмеженням будівництва будівель та

споруд.

   

 

 

 

 

3. Розмір санітарно-захисної  зони - 100 м.

    4. Підприємство,  яке будується не може  бути  розташовано в

санітарно-захисній  зоні інших підприємств,  що виділяють  шкідливі

речовини.

    5. При будівництві нових підприємств та реконструкції діючих

цехів та дільниць застосовувати  прогресивні технології виробництва

(замкнуті  цикли,   автоматизацію,   комп'ютеризацію,   комплексну

механізацію,   дистанційне   управління,  безперервність  процесів

виробництва,  автоматичний контроль  процесів  та  операцій),  які

запобігають   контакт   людини   з   шкідливими   та  небезпечними

речовинами.

    6. Територія підприємства повинна бути упорядкована, озелена.

Упорядкування та озелення площадки для підприємств,  які  будуються

необхідно виконувати згідно з вимога, и. СНиП II.

     7. У зв'язку з тим,  що територія виробництв,  які виробляють

олію належить до вибухопожежонебезпечних, паління забороняється, а

застосування відкритого вогню дозволяється лише  після  підготовки

місця, оформлення дозволу  та узгодження з пожежною охороною.

     8. Огороджування території підприємства  слід  виконувати у

відповідності  з  СН  441.  Стороннім  особам  вхід  на  територію

підприємства не дозволяється.

     9. Головні проїзди,  пішохідні доріжки,  а також майданчики

перед експедиціями складами повинні мати тверде покриття.

     10. Заглиблені  резервуари,  колодязі,  люки   повинні   бути

закриті  надійними кришками врівень з прилеглою територією,  а під

час проведення ремонтних  робіт повинні бути огороджені.

     11. Для переходу каналів і траншей повинні бути  встановлені

містки  шириною  не  менше  0,8 м,  огороджені поруччям висотою не

менше 1,0 м з суцільною зашивною знизу на висоту 0,15  м.  Підходи

до містків повинні  бути вільними і темної пори доби освітленими.

    

12. Територія   підприємства   повинна   бути   освітлена   у

відповідності до діючих норм СНиП II-4.

     13. По функціональному використанню  територія підприємства

повинна поділятися на зони:

     - передзаводську;

     - виробничу;

     - підсобно-складську.

     14. Територія підприємства  (двір)  у теплий  період   року

повинна прибиратись регулярно  по мірі забрудненості,  але не рідше

1 разу на день з   попереднім  зволоженням  водою.  У  зимовий  час

проходи  і проїзди  повинні розчищатись від снігу  і льоду,  під час

ожеледиць посипатись піском.

     15. Водозливи для відведення  атмосферних опадів   повинні

регулярно чиститись і  своєчасно ремонтуватись.

     16. Для збирання  і тимчасового зберігання відходів сміття

повинні бути встановлені  водонепроникні контейнери з кришками, які

щільно закриваються, вмістом  не більше дводенного запасу.

     17. Розміщення  смітників допускається не ближче ніж на 25 м

від  промислових  та  складських  приміщень  на  асфальтових   або

бетонних  майданчиках,  що перевищують площу дна смітника на 1 м у

різні боки.

     18. Майданчик,  на якому розміщено сміттєзбиральник необхідно

з  трьох  боків огородити  бетонованою або цегляною стіною заввишки

1,5 метрів.

     19. Чищення смітників   повинно   проводити   по   мірі   їх

заповнення, але не рідше  одного разу на день, з наступним  миттям і

послідуючою дезинфекцією у  літній час 20%  розчином свіжо гашеного

вапна, або  10%  розчином  хлорного  вапна  (на  відро  води  1 кг хлорного  вапна).  Контейнери,  які  підлягають  обміну,   повинні

надходити   на   підприємство   тільки  після  чищення,  миття  та

 

дезинфекції.

     Вивіз відходів    та   сміття   з   контейнерів   проводиться

спеціальним  транспортом,  використовувати  який  для  перевезення

сировини і готової  продукції забороняється.

     20. Майданчики  для смітників повинні щоденно прибиратись і в

разі необхідності дезінфікуватися.

     21. Не дозволяється заповнення контейнерів для відходів більш

ніж на 2/3 обсягу.

     22. Туалети    для    відвідувачів,   експедиторів,   водіїв,

вантажників і т.п. рекомендується обладнувати блоково з підсобними

будівлями та самостійними виходами на територію.

     Окремо стоячі  туалети повинні знаходитись  на відстані не менш

ніж 25 м від виробничих та складських приміщень.

     Туалети необхідно  постійно підтримувати у чистоті   і  щоденно