Принципова схема рафінації соняшникової олії

дезінфікувати 10 % розчином хлорного вапна або іншими рівноцінними

дезинфікуючими засобами.

     23. Якщо є необхідність розташовувати відкриті та під навісом

склади  пилячих матеріалів,  треба застосовувати санітарні  розриви

не менш 50 м до ближніх пройомів,  що відкриваються в промислових

та  допоміжних  будівлях  та  приміщеннях,  та  25 м пройомів,  що

відкриваються в побутових  приміщеннях.

     24. Паливо,  мастила та  тара,  що  зберігається  на  дворі,

повинна бути складена під  навісом.

     25. Будівництво тимчасових  будівель  і споруд на території

виробничої зони діючого  підприємства не дозволяється.

Санітарні вимоги до освітлення

    1. Природне  та  штучне  освітлення виробничих,  підсобних та

побутових приміщень,  а  також  освітлення  території  підприємства

повинно відповідати діючим нормам ДНАОП 0.03-3.01; СНиП II-4.

    2. На  підприємстві  необхідно щорічно проводити перевірку

 

 

освітлюваності робочих  місць  і  приміщень  на  відповідність  їх

Нормам  6.05.07-737,  узгодженим  Міністерством  охорони  здоров'я

України від 23.09.93 р.

     3. У   разі   зміни   призначення    виробничих    приміщень,

перестановки  та  заміни обладнання,  зміни технологічного процесу

освітлення на робочих  місцях має бути приведене до норм нових умов

праці.

     4. Чищення зовнішніх скляних поверхонь світлових отворів

виробничих і підсобних  будівель слід проводити згідно  з  існуючим

графіком   на   підприємстві,   затвердженим   головним  інженером

підприємства:

     - для     приміщень    первинного    очищення    насіння    і

рушильно-віяльного відділення не рідше 4-х разів на рік;

     - для  інших   виробничих  і підсобних будівель - не рідше ніж

2 рази на рік.

     5. Світлові отвори забороняється загороджувати як зовні так і

з середини будівлі.

     6. Чищення   світильників   у   виробничих  приміщеннях слід

проводити регулярно  (згідно  з  графіком)  не  менше  1  разу  за

10 днів.

     7. Розбите скло у вікнах негайно замінюють цілим. Вставляти у

вікна з'єднане скло забороняється.

     8. Для огляду внутрішніх поверхонь і ємкостей  допускається,

використання переносних ламп напругою не вище 12 В.

    9. При   проведенні   робіт   усередині   апаратів,  цистерн,

резервуарів  та  т.п.  де  можлива  присутність   пари   ЛЗР   для

освітлювання   слід   користуватись  вибухобезпечними  переносними

акумуляторними ліхтарями  згідно ПУЭ частина 7.3.

    10. Електричні  лампи повинні   мати   захисні   сітки,   що

запобігають можливості розбиття скла.

   

 

11. Електроосвітлення   приміщень   або  майданчиків   повинно

забезпечуватись напругою не вище 220 В змінного струму.

     12. Електропостачання у вибухонебезпечних зонах та  засоби

автоматичної   сигналізації   повинні   бути   у  вибухозахищеному

виконанні.

     13. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127/220  В

допускається  встановлювати  на  висоті  не  менше  ніж  2,5 м від

підлоги.

     14. Освітлення території підприємства  повинно забезпечувати

освітленість не менше 2 люкс.

     15. Освітлення  приміщень основного виробництва повинно мати

освітленість не менше 75 люкс.

     16. У вологих приміщеннях (душу),  дуже жарких (котельнях) та

у  приміщеннях з хімічно  активним середовищем застосовуються лампи

в арматурі спеціальних герметичних  конструкцій.

     17. Евакуаційне   освітлення   повинне   забезпечувати   таку

найменшу освітленість на підлозі основних проходів та на сходах.

     - у приміщеннях  0,5 лк.

     - на відкритих  територіях 0,2 лк.

     Світильники  аварійного освітлення у приміщеннях   можуть  бути

використані для евакуаційного  освітлення.

Санітарні вимоги до вентиляції та опалення

     1. Для забезпечення  санітарно-гігієнічних вимог до повітря

робочої зони цехів, ділянок, складів, відділень, майстерень і т.п.

підприємство    повинно   керуватись   "Нормами   мікрокліматичних

параметрів  повітря  робочої  зони   підприємств   олійно-жирового

виробництва"  узгодженим  Міністерством  охорони  здоров'я  України

23.09.93 р. за N 5.05.07-737 та ДСН  3.3.6.042.

    2. Системи опалення вид і параметри теплоносія,  а також тип

нагрівальних   приладів,   що  забезпечують  тепло  в  приміщеннях

 

 

підприємства повинні  відповідати вимогам СНиП 2.04.05  "Отопление,

вентиляция и кондиционирование".

     3. У громадських,  адміністративних  і побутових приміщеннях

без  виділення  шкідливих  речовин  з   природним   провітрюванням

температура  повітря  в робочої зоні має бути не нижче 18 град.С і

не вище 22 град.С,  а  в літню пору  температура  повинна  бути  на

5 град.С нижче зовнішньої.

     4. У тамбур-шлюзи приміщень категорій А та Б з виділенням

газів та пари,  а також  приміщень з виділенням шкідливих  газів або

пари  1-го  та  2-го  класів  небезпеки слід передбачати  подавання

зовнішнього повітря.

     Штучну приточно-витяжну    або    витяжну   вентиляцію   слід

передбачати для приярків глибиною 0,5 м  та  більш,  а також для

оглядових  каналів,  які  потребують  щоденного  обслуговування  в

приміщеннях категорій А  та Б або в приміщеннях, в яких виділяються

шкідливі гази,  пара або  аерозолі питомою вагою більш  питомої ваги

повітря.

     5. Параметри повітря в робочій зоні надані в "Инструкция  по

проектированию  и  эксплуатации  систем  отопления,  вентиляции  и

методам борьбы с  шумом  на  маслоэкстракционных  заводах  пищевой

промышленности" (додаток  Ж).

     6. Якщо  концентрація  шкідливих речовин не відповідає ГДК в

повітрі робочої  зони  виробничих  приміщень  ДНАОП  0.03-3.01  то

необхідно    передбачити   улаштування   місцевих   відсмоктувачів

шкідливих газів, пари, аерозолів  та пилу в місцях їх виділення:

     - сальникові  ущільнювачі  бензинових  і   місцелових насосів,

екстракторів,  упарювачів  і  тостерів,  дискових  фільтрів,   які

фільтрують місцелу;

    - збірні лійки водовідділювачів та шламовипарників;

     - шнеки для вилучення шроту з упарників та тостерів;

    

 

- елеватори насіння та  шроту, склади макухи.

         7. Транспортно-механічне обладнання,   що   пилить   (норії,

гвинтові конвеєри,  ваги,  електромагніти, шнеки, редлери і  т.п.),

бункери   (завальні   ями,   силоси)   мають   бути    максимально

герметизовані або забезпечені  аспіраційним обладнанням.  До складу

аспіраційної системи  слід включати відсмоктувачі  від  обладнання,

яке працює одночасно.  Кількість  обладнання,  яке об'єднано в одну

аспіраційну систему,  обумовлюється  складом  технологічної  лінії,

але  не  повинна  перевищувати  6  одиниць.  Аспіраційні установки

повинні  включатись  в  роботу  з  випередженням  на  15-20   сек.

включення технологічного і  транспортного обладнання,  а  виключення

через 20-30 сек.  після  зупинки  технологічного  і  транспортного

обладнання.

     8. При відсмоктуванні  повітря аспіраційними установками з

приміщення у кількості,  що перевищує один об'єм за  годину,  слід

передбачати спеціальні припливні  установки.

     9. Аспірацію ємкостей  для збирання  та  зберігання пилу не

допускається поєднувати в одну аспіраційну систему з  технологічним

і транспортним устаткуванням.

     10. Повітря аспіраційних  систем  перед викидом в атмосферу

повинно бути очищеним у  пилоочисних установках.

     11. Продуктивність аварійної витяжної  системи вентиляції  у

виробничих приміщеннях   екстракційного   цеху   повинні  складати

10 обмінів  повітря   в  годину  по  повному   внутрішньому   об'єму

приміщення разом з  загально обмінною вентиляцією.

     12. Щоб забезпечити гранично допустимі концентрації шкідливих

речовин  в  атмосфері  повітря  населених  пунктів  згідно   ДНАОП

0.03-3.01   та   ГОСТ   12.1.005   викиди   з   системи   місцевих

відсмоктувачів шкідливих  речовин слід  розміщувати  на  висоті  не

менше 2 м над дахом більш високої частини будівлі. Місце викидів з

 

 

системи аварійної вентиляції слід розміщувати на висоті  не  менше

3 м від землі до нижнього  краю отвору.

     13. Викиди  від системи витяжної вентиляції не допускається

об'єднувати,  якщо хоча  б  у  одній  з  труб  або  шахті  можливе

відкладення  горючих  речовин,  та  якщо при перемішуванні  викидів

можливе утворення вибухонебезпечних  сумішей.

     14. При перестановці  або заміні  технологічного  обладнання

вентиляційні  системи  повинні бути реконструйовані у  відповідності

з діючими нормами СНиП 2.04.05.

     15. Вентиляційні  установки,  що  не  забезпечують   належних

метеорологічних  умов  повинні  бути перепроектовані і  замінені на

нові з переоформленням  паспортів.

     16. Вентиляційні  камери,  циклони,  фільтри,  повітропроводи

повинні   регулярно   очищатися   від   горючого   пилу,  відходів

виробництва,   жирових   відкладень   пожежобезпечними   засобами.

Перевірка   та   очищення   вентиляційного   устаткування  повинна

проводитись  за  графіком,  який   затверджується   адміністрацією

підприємства.

     17. У    виробничих    приміщеннях    метеорологічні    умови

(температура,  відносна  вологість  та  швидкість   руху   повітря)

повинні  відповідати  установленим  нормам згідно СНиП 2.09.04-87,

ДСН 3.3.6.042).

     18. Пічне опалення приміщень,  які відносяться до категорій з

вибухопожежною   та   пожежною   небезпекою,  не  допускається.  У

приміщеннях цих категорій  слід влаштовувати повітряне опалення.

     19. Відстань  (у просвіті)   від   поверхні   трубопроводів,

опалювальних    приладів   і   повітронагрівачів   з   теплоносієм

температурою більше 105 град.С  до поверхні конструкцій  з  горючих

матеріалів необхідно  приймати не менше 0,1 м,  при меншій відстані

слід передбачати теплову  ізоляцію  цих  конструкцій  з  негорючих

 

 

матеріалів.    

Розміщувати опалювальні  припади у нішах не допускається.

     20. Опалювальні прилади слід  розміщувати під   світловими

прорізами в місцях, які  доступні для огляду, ремонту та очищення.

     21. Опалювальні прилади повинні систематично чиститися від

пилу та забруднення.

Санітарні вимоги до виробничих приміщень

     1. Улаштування виробничих  приміщень   повинно   відповідати

вимогам ДНАОП 0.03-3.01, СНиП 2.09.02, СНиП 2.09.03.

     2. Об'єм    виробничих   приміщень   на   одного   працюючого

розраховується по СНиП 2.09.02  в  залежності  від  технологічного