Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Апреля 2013 в 18:56, реферат
Права людини невід'ємні від суспільних відносин. Саме вони визначають спосіб буття індивіда. Права людини є наднормативною формою взаємодії людей, упорядкування їх поведінки та координації діяльності, вони ж є також засобом подолання протиріч і конфліктів. Права забезпечують нормативне закріплення умов життєдіяльності індивіда, що об'єктивно необхідні для нормального функціонування суспільства і держави. Процес суспільної діяльності людини значною мірою залежить від обсягу прав та свобод, які визначають її соціальні можливості, характер життєдіяльності, систему зв'язків людей у суспільстві.
Під час надзвичайного стану в державі, коли життя нації перебуває під загрозою, про наявність якого офіційно оголошується, держави-учасниці Пакту можуть вживати заходів на відступ від своїх зобов'язань за цим нормативним актом тільки такою мірою, яку диктує гострота становища, за умови, що такі заходи не є несумісними з їх іншими зобов'язаннями за міжнародним правом і не тягнуть за собою дискримінації виключно на основі раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи соціального походження.
* Всі права подібні, як і в інших документах.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права
Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права людини було схвалено Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 р. За юридичною природою цей документ є багатостороннім міжнародним договором, ратифікованим більшістю країн — членів ООН, в тому числі й Україною. Ратифікований Україною цей документ був 12 грудня 1973 р., набув чинності 3 січня 1976 р.
Даний пакт закріплює мінімальний обсяг економічних, соціальних і культурних прав, що повинні гарантуватися державами-учасницями, членами Організації Об'єднаних націй, у тому числі Україною.
Важливим є те, що Пакт гарантує можливість регулярних перевірок дотримання його положень.
Він складається з Преамбули, 5 частина та 31 статті.
Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права людини значну увагу приділяє проголошенню та закріпленню, поряд з іншими, основних трудових прав, зокрема.
• Право на працю. Зокрема, що стосується права на працю, то в Пакті воно включає право кожної людини на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає, чи на яку вільно погоджується. Для забезпечення цього права державами має бути здійснено ряд програм професійно-технічної підготовки та навчання, визначено шляхи і методи економічного, соціального і культурного розвитку, повної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні й економічні свободи людини.
• Право на справедливі та сприятливі умови праці, включаю чи справедливу заробітну плату без дискримінації. Пактом має надаватись однакова для всіх можливість просування на вищі осади винятково на основі трудового стажу та кваліфікації.
• Задовільні умови існування працівників та їх сімей.
• Безпечні та здорові умови праці.
• Однакові для всіх можливості просування по службі виключно на основі трудового стажу та рівня кваліфікації.
• Право на відпочинок.
• Право на профспілкову організацію – мають право створювати для захисту своїх економічних та соціальних інтересів трудящим гарантується можливість створювати профспілки, а останнім – національні федерації чи конфедерації, які можуть засновувати міжнародні професійні організації чи приєднуватись до них.
• Право на страйк за умови його здійснення згідно з законами кожної країни.
Трудові права в Пакті сформульовані ширше, ніж в Загальній декларації прав людини, і окрім цього тут встановлюються конкретні зобов'язання держав, що ратифікували Пакт, щодо практичного впровадження його положень.
Окрім зазначених вище основних прав у сфері соціально-трудових відносин Пакт проголошує ряд інших прав: право на соціальне забезпечення, включаючи соціальне страхування; охорона та допомога сім'ї, матерям протягом розумного строку до і після пологів, усім дітям і підліткам; право на достатній життєвий рівень, на свободу від голоду; право на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров'я; право на освіту; право на участь у культурному житті; право на користування результатами технічного прогресу та їх практичного застосування; право людини на захист моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з будь-якими науковими, культурними, художніми працями, автором яких вона є.
Користування цими правами не підлягає жодним обмеженням, крім тих, які передбачаються законом і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки чи громадського порядку і для захисту прав та свобод інших людей інших людей.
Контроль за виконанням положень Пакту був покладений безпосередньо на Економічну і соціальну раду ООН (ЕКОСОР). Держави повинні періодично подавати до ЕКОСОР доповіді про виконання ними положень цього документа через Генерального секретаря ООН. З метою поглиблення і детального контролю за додержанням основних положень Пакту, їх імплементації у національне законодавство держав-учасниць ЕКОСОР утворила 28 травні 1985 Комітет з економічних, соціальних та культурних прав, що складається з 18 незалежних експертів, які призначаються державами-учасницями. Він діє з 1987. Комітет збирається у м. Женеві (Швейцарія) і щорічно подає доповіді ЕКОСОР про хід виконання державами-учасницями положень Пакту.